Рішення № 138796375, 05.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/2847/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також позивач) до Міністерства оборони України (далі також Міноборони, відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач 2, ВЧ НОМЕР_1 ) про:

- визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 14.04.2016 по 28.02.2018;

- зобов`язання Міністерство оборони України здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

- визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язання Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн, в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

- визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо неврахування індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення, здійсненого наростаючим підсумком з 01.03.2018 по 31.12.2022 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2024 по 02.04.2025;

- зобов`язання Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 02.04.2025 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу військовослужбовців в березні 2018 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що нарахування грошового забезпечення відповідачем 1 проводилося не в повному обсязі, зокрема, за період проходження служби з 14.04.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення не виплачена із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки січня 2008 року; у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 Міноборони протиправно проігнорувало вимоги абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078; у період з 01.01.2024 по 02.04.2025 не нарахувало та не виплачувало індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

26.06.2026 ухвалою суду за клопотанням позивача залучено в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_1 .

Відповідачами подано відзиви, в яких заперечують проти позовних вимог та просять відмовити у його задоволенні, оскільки індексація грошового забезпечення позивачу за спірний період нараховувалася та виплачувалася у встановленому законодавством порядку, у зв`язку з чим відповідачі не вбачають з їх боку протиправності дій та порушення прав позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач у період з 14.04.2016 по 18.11.2016 та у період з 16.07.2019 по 06.03.2025 проходив службу у філії НОМЕР_2 військового представництва Міністерства оборони України АДРЕСА_1 , у період з 18.11.2016 по 16.07.2019 у НОМЕР_3 військовому представництві Міністерства оборони України (фінансове забезпечення Військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується матеріалами справи.

У період проходження служби позивачу не в повному обсязі виплачувалась індексація грошового забезпечення, що слугувало підставою для звернення до суду.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 28.02.2018.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991р. (далі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 закріплено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

За змістом абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Разом з тим, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, п`ятим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

За змістом абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (103 відсотка).

На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону № 1282, пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 суд дійшов висновку про те, що повноваження відповідача стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення включно не є дискреційними.

Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.

На час проходження позивачем служби у вказаний вище період, діяв абзац 3 пункту 10-1 Порядку №1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Пункт 10-2 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 та встановлює, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Відтак, з 01.12.2015 положення пункту 10-2 Порядку № 1078 застосовуються до новоприйнятих працівників.

Водночас, з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено серед іншого підвищені посадові оклади за основними типовими посадами, Додаток № 32 до Постанови №1294.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Додатком 32 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 затверджена Схема посадових окладів Головного управління та підрозділів урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб підрозділів Держспецзв`язку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення індексації його грошових доходів за період з 14.04.2016 по 28.08.2018, виходячи з базового місяця січня 2008 року та з метою належного способу відновлення порушеного права зобов`язання вчинення вказаних дій.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 02.04.2025, суд зазначає наступне.

З 01.12.2015 нормами Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ № 1013) було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.

Спірним у даній справі є право позивача на виплату щомісячної фіксованої індексації «індексації-різниці» грошового забезпечення.

Вказане правове питання було предметом судового дослідження Верховного Суду у постанові від 23 березня 2023 року в справі № 400/3826/21. У названому судовому рішенні Верховним Судом надані детальні роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні індексації військовослужбовцям у період з березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду.

Зокрема, Верховним Судом зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, а саме: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби (пункт 108 постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21).

Такі правові висновки в подальшому неодноразово підтримувались Верховним Судом і в інших постановах від 06 квітня 2023 року по справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 560/13302/21, від 09 травня 2023 року у справі № 560/538/22, від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22 та інших.

Сторонами спору не спростовано, що позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця.

При цьому з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.

За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51 та виходячи із розмірів індексів споживчих цін за період 01.02.2018 до 01.03.2018, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008), складає 253,3%.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 становить 4463,15 грн. (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, що у даному випадку Міністерством оборони України не доведено.

Відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Водночас статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Тобто, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.

З огляду на викладене, суд вважає помилковими висновки Міністерства оборони України про відсутність у нього обов`язку нарахування та виплати позивачу фіксованої суми індексації у період з 01.01.2024 по 02.04.2025 у зв`язку із тим, що поріг індексації у вказаний період не перевищив 103%.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

На переконання суду розмір "поточної" індексації, передбаченої у пункті 1-1 Порядку № 1078, із застосуванням січня 2024 року для обчислення індексу споживчих цін жодним чином не впливає на суму індексації, передбаченої пунктом 5 Порядку № 1078.

В той же час, відповідно до згаданих вище приписів абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 зміна місяця для обчислення індексу споживчих цін жодним чином не впливає на право позивача на виплату "індексації-різниці", нарахованої на виконання пункту 5 Порядку № 1078, адже ключовим фактором для виникнення у працівника права на вказаний вид індексації є зміна розміру тарифної ставки (окладу) за займаною посадою, чого в розглядуваному випадку не відбулось.

Отже, доводи позивача зайшли своє підтвердження в ході розгляду справи щодо протиправності не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 02.04.2025 та зобов`язання Міністерства оборони України здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 02.04.2025 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплаченої раніше суми.

Щодо періоду з 01.03.2018 по 31.12.2022, то з набранням чинності 15.03.2018 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141 змінився механізм обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, регламентований пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а тому нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.03.2018 по 31.12.2022 має здійснюватися з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Щодо вимоги позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення виключно за рахунок коштів за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", суд вважає передчасною та такою, що створює неправомірне втручання в порядок виконання судового рішення.

КЕКВ 2112 - це лише технічна бюджетна класифікація, яка визначає напрям використання коштів, а не джерело права на індексацію. Сама індексація регулюється Законом №1282-XII та Порядком №1078, а не бюджетними кодами. Вказівка конкретного КЕКВ у резолютивній частині рішення не має правового значення для встановлення права чи розміру індексації.

Адміністративне судочинство вирішує питання правомірності дій (бездіяльності) та зобов`язує вчинити дії щодо нарахування й виплати. Однак вибір джерела фінансування, конкретного КЕКВ та порядку проходження коштів через органи Державної казначейської служби України належить до компетенції розпорядника бюджетних коштів і Державної казначейської служби. Суд не вправі втручатися в ці питання, оскільки це виходить за межі його повноважень.

Вказівка конкретного КЕКВ створює штучні обмеження для відповідача. Він може мати законні підстави провести виплату за іншим кодом - через перерозподіл коштів, особливості кошторису чи внутрішні правила фінансування. Обмеження вибору КЕКВ ускладнює виконання рішення без об`єктивної потреби.

Така вимога є передчасною, адже на момент розгляду справи рішення ще не виконано, а питання джерела фінансування виникає лише на етапі виконання.

Позивач не може вимагати в позові вказівки конкретного КЕКВ, адже це технічне питання майбутнього виконання, а не предмет спору про право, тому в задоволенні позовних вимог у цій частині належить відмовити.

Щодо визначення належного відповідача по фінансовим зобов`язанням у даній справі, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач у спірний період проходить службу у військових представництвах Міністерства оборони України, які перебували на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1 .

Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 затверджені Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Правила), які визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів (ТЦК та СП), установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 1.3 Правил розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:

Міністр оборони України головний розпорядник;

командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, територіальних квартирно-експлуатаційнихуправлінь, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (розпорядники коштів другого рівня);

командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, розпорядники коштів нижчого рівня (розпорядники коштів третього рівня).

Із змісту пункту 1.5 Правил вбачається, що військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника бюджетних коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).

Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.

Начальник фінансового органу військової частини - розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини - розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини - розпорядником коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.

Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та забезпечення інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.

Згідно з пунктом 1.8 Правил командир військової частини керує фінансово-господарською діяльністю частини, розпоряджається згідно з законодавством коштами, забезпечує законне, цільове та ефективне їх використання в суворій відповідності із затвердженим кошторисом і зобов`язаннями перед державним бюджетом, несе відповідальністю за організацію фінансового забезпечення військової частини, стан фінансового господарства і забезпечення збереження готівки, організовує бухгалтерський облік активів і зобов`язань, доході і видатків.

Командир військової частини зобов`язаний, зокрема, особисто підписувати першим підписом фінансові документи, заяви на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату, грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, договори і угоди, фінансову звітність та службове листування з питань фінансового забезпечення; забезпечувати виплату грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу в установлені законодавством терміни.

Відповідно до пункту 4.3 Правил грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення). Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Отже обов`язок щодо нарахуванням військовослужбовцю грошового забезпечення, в тому числі у випадку перебування військової частини на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині, покладені на командира військової частини, у штаті якої військовослужбовець проходить військову службу. Грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби. Кошти на здійснення відповідних виплат надаються розпорядником на підставі відповідних наказів, заявок, кошторисів, розрахунків тощо, що надаються військовою частиною, яка перебуває на фінансовому забезпеченні такого розпорядника коштів.

Таким чином, військова частина НОМЕР_1 , як розпорядник коштів третього рівня, на фінансовому забезпеченні якого перебували військові представництва Міністерства оборони України у період з 14.04.2016 по 16.07.2019, здійснює фінансування, у тому числі грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям інших військових частин, але підстави вказаних виплат суворо регламентовані і не передбачають розширеного тлумачення. Міністерство оборони України не є відповідальною за правильність обчислення та нарахування позивачу грошового забезпечення, оскільки такими повноваженнями щодо позивача у період з 14.04.2016 по 16.07.2019 наділена військова частина НОМЕР_1 . Натомість у період з 16.07.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 02.04.2025 спірні виплати має провести Міністерство оборони України.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у спосіб, встановлений у прохальній частині позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, суд не вирішує питання про відшкодування вказаних судових витрат, крім витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року та з 01.03.2018 до 16.07.2019 із врахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року та з 01.03.2018 до 16.07.2019 із врахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.07.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 02.04.2025 із врахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 16.07.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 02.04.2025 із врахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Міністерство оборони України просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049 код ЄДРПОУ 00034022.

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Повний текст рішення виготовлено 05 серпня 2026 року.

Суддя І.І. Соломко