Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 462/3485/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025141390000876 від 04.08.2025 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Лопатин, українки, громадянки України, освіта середня, непрацюючої, неодруженої, зареєстрованої на АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_5 , будучи постановою Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/596/25 від 05.02.2025 року притягнутою до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, достовірно знаючи про наявність такої постанови, яка набрала законної сили, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими для виконання всіма фізичними особами на всій території України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 03.08.2025 року близько 14.20 год. на АДРЕСА_3 , керувала транспортним засобом марки «Seat Ibiza» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під час чого була виявлена та зупинена працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 за порушення Правил дорожнього руху.
Допитана у судовому засіданні у якості обвинуваченої ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їй злочині заперечила, пояснила, що 05.02.2025 року вона дійсно перебувала у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , де під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо неї за ч.1 ст. 130 КУпАП було оголошено постанову та накладене на неї адміністративне стягнення, однак через гамір в залі та коридорі вона погано почула її зміст, а самого примірника постанови не отримала. Повторно ані про зміст постанови, ані про накладене на неї адміністративне стягнення вона не перепитувала та не просила роз`яснити суть вказаної постанови, однак, з огляду на те, що вона тривалий час проживала у Республіці Італії, де керування транспортними засобами водіями після вживання невеликої кількості пива допускається, вона сподівалась, що щодо неї застосували адміністративне стягнення не пов`язане із позбавленням права керування транспортними засобами, а також почула лише про накладення на неї штрафу. Оскільки коштів на сплату штрафу вона не мала, тому бажала якнайдовше відтягнути момент сплати такого і за отриманням постанови до суду не зверталась. У подальшому вона і надалі керувала транспортним засобом та 03.08.2025 року близько 14.20 год. на АДРЕСА_3 , під час керування транспортним засобом марки «Seat Ibiza» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , була виявлена та зупинена працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає, що в її діях відсутній умисел на вчинення даного кримінального правопорушення, а тому просила постановити щодо неї виправдувальний вирок.
Незважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченою ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що факт скоєння злочину та винуватість обвинуваченої у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами.
З витягу з ЄРДР вбачається, що 03.08.2025 року зі служби « НОМЕР_2 » надійшло повідомлення про те, що 03.08.2025 року о 14.20 год. за адресою: АДРЕСА_3 було виявлено ОСОБА_5 в автомобілі «Seat Ibiza» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яка не виконала рішення суду, будучи позбавленою права керування транспортними засобами строком на 1 рік. За вказаним фактом 04.08.2025 року внесено відомості за № 12025141390000876 за ч.1 ст. 382 КК України.
Постановою про призначення слідчого від 04.08.2025 року слідчим призначено ОСОБА_6 , а згідно із постановою про призначення групи прокурорів від 04.08.2025 року призначено групу прокурорів, серед яких прокурор
ОСОБА_7 рапортом від 03.08.2025 року зафіксовано, що 03.08.2025 року о 14.20 год. за адресою: АДРЕСА_3 екіпаж поліції «201» повідомив про зупинку автомобіля «Seat Ibiza» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , яка позбавлена права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Наведене також стверджується рапортом інспектора ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 від 03.08.2025 року.
З протоколу про адміністративне затримання АЗ № 099765 від 03.08.2025 року та постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІНА № 5385334 від 03.08.2025 року вбачається, що 03.08.2025 року о 14.20 год. за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 керувала транспортним засобом марки «Seat Ibiza» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами строком на 1 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у розмірі 20400 грн.
З протоколу огляду предметів від 19.08.2025 року та переглянутого у судовому засіданні компакт-диску з відеозаписом з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції за 03.08.2025 року вбачається, що 03.08.2025 року о 14.20 год. за адресою: АДРЕСА_3 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було зупинено автомобіль «Seat Ibiza» з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_5 з`ясовує причину зупинки та о 14:22:51 год. на запитання працівника поліції про те, чи знає вона, що її було позбавлено права керування транспортними засобами, надала позитивну відповідь, а на запитання, чи сплатила вона штраф та повідомила, що не зробила цього. Також ОСОБА_5 повідомила, що її посвідчення водія у застосунку «Дія» не зникло. О 14:26:10 год. працівник поліції повідомляє, що у її діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Постановою про визнання речовим доказом від 19.08.2025 року вказаний компакт-диск з відеозаписом з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції визнано речовим доказом та постановлено зберігати у матеріалах кримінального провадження.
З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.08.2025 року на запит слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 від 04.08.2025 року вбачається, що згідно із постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.02.2025 року у справі № 462/596/25 гр. ОСОБА_5 була присутня у судовому засіданні під час оголошення судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 16.10.2025 року, якою надано слідчому СВ Відділу поліції №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 тимчасовий доступ до матеріалів адміністративної справи №462/596/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_4 , з можливістю ознайомитися із вказаними документами та отримати їх копії та протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.10.2025 року із описом, згідно із яким вилучено копії справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_5 та 4 DVD диски.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 225354 та серії ЕПР1 №225369 від 20.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 , повторно протягом року, 19.01.2025 о 23.10 год у м. Львові на перехресті вул. Кульчицької Насінна керувала автомобілем «Seat Ibiza» номерний знак НОМЕР_1 , у якого режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідав вимогам конструкції транспортного засобу, а саме при натисканні на педаль гальмування не горів задній лівий та задній центральний стоп-сигнал, чим порушила п. 31.4.3а ПДР України. Окрім цього, ОСОБА_5 19.01.2025 о 23.10 год у м. Львові на перехресті вул. Кульчицької Насінна керувала автомобілем «Seat Ibiza» номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком №000156 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.01.2025, чим порушила п.2.9А ПДР України
З постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.02.2025 року у справі № 462/596/25 вбачається, що ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також із постанови вбачається, що ОСОБА_5 була присутня у судовому засіданні під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення та визнала винуватість у керуванні транспортним засобом, режим роботи зовнішніх світлових приладів якого не відповідав вимогам конструкції транспортного засобу. Щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння пояснила, що ввечері 19.01.2025 випила бокал пива та вирішила переставити машину ближче до місця проживання, однак одразу після того, як вона почала рух, її зупинили працівники поліції, а отже хтось її підставив. Постанова суду не оскаржувалась і набрала законної сили.
З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.11.2025 року на запит слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 від 03.11.2025 року вбачається, що у матеріалах справи № 462/596/25 відсутні квитанції про сплату штрафу, а тому постанову скеровано для подальшого примусового виконання.
З витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів від 08.08.2025 року вбачається, що автомобіль марки «Seat Ibiza» з державним номерним знаком НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 .
Суд критично оцінює твердження обвинуваченої про те, що вона погано розчула постанову та вважала, що на неї накладено лише адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки санкція вказаної статті передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Окрім того, із переглянутого у судовому засіданні відеозапису з бодікамер працівників поліції від 03.08.2025 року вбачається, що на запитання працівника поліції про те, чи знає вона, що її було позбавлено права керування транспортними засобами, вона надала позитивну відповідь.
Таким чином, аналізуючи докази, які знаходяться у своєму взаємозв`язку та доповнюють один одного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, доведена повністю, а дії обвинуваченої органом досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 382 КК України.
Невизнання ж обвинуваченою своєї винуватості суд розцінює як позицію захисту, обрану нею з метою уникнення відповідальності за вчинене діяння, яка спростовується наведеними вище доказами.
При цьому суд також не знаходить підстав для надання іншої оцінки доказам та ухвалення виправдувального вироку, на чому наполягає обвинувачена та її захисник.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обираючи обвинуваченій ОСОБА_5 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка раніше несудима, на обліку у психіатричному та наркологічному закладах не перебуває. Обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин судом не виявлено.
Виходячи з вищенаведеного, а також оскільки у діях обвинуваченої відсутнє щире каяття, критична оцінка власних дій та бажання виправити ситуацію і, навпаки, остання намагається виправдати свої дії, тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, суд переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень.
Водночас, враховуючи те, що обвинувачена раніше не судима, а також позицію прокурора, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК України її слід звільнити від відбування покарання із випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, виходячи з переконання, що припинення протиправної поведінки та недопущення злочинів з її боку у майбутньому можливе за ефективного контролю поведінки засудженої.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Запобіжний захід та інші заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої не застосовувався
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання із випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 /один/ рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази по справі: диски із відеозаписами з боді камер працівників УПП за 03.08.2025 року залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору.
Суддя:
Судове рішення № 138795238, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 06.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/3485/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: