Ухвала суду № 138794968, 06.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

06.08.2026

Провадження №2п/337/48/2026

Справа № 337/2565/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення

в с т а н о в и в :

18.06.2026 року представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Кірсанова А.В., по системі «Електронний суд» надала до суду заяву про перегляд заочного рішення. Узагальненими доводами заяви зазначено, що 03.06.2026 р. Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя (суддею Кучеруком І.Г.) ухвалене заочне рішення по цивільній справі № 337/2565/26 за позовом ТОВ ІННОВА-НОВА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі - стягнуто 11 500 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; - 38 709 грн. 00 коп. заборгованість за процентами; - 1 725, грн. 00 коп. комісія за надання кредиту, а разом: 51 934,грн. 00 коп, та суму судового збору.

Заявник не з`явилась в єдине судове засідання та не повідомила про причини своєї неявки, оскільки не була повідомлена належним чином, за місцем реєстрації по вулиці Хортицьке шосе вона не мешкає вже більше року - з середини 2025 року (причина - більш небезпечна ділянка Хортицького району порівняно з нинішнім її місцем проживання в сенсі атаки ворожими безпілотниками, щоденно місце будинку по АДРЕСА_1 було транзитним місцем проліту ворожих шахедів та інших безпілотників, що дуже лякало дитину Заявника, це було причиною переїзду всією родиною в квартиру по АДРЕСА_2 ). З середини 2025 року вона з родиною постійно проживала та на теперішній час проживає у її власній квартирі АДРЕСА_3 . Будь-яких повідомлень з пошти щодо надходження судової повістки, не отримувала. Оскільки судова повістка Заявнику особисто не вручена, на її адресу проживання надійти не могла, тому про існування даної справи вона не знала і не могла знати, й , відповідно, не знала і не могла знати про час та місце судових засідань, і не надала відзив на позов.

Встановлення сторонами договору розміру відсотків, за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, простроченої комісії, що в результаті становить 38 709 грн. 00 коп., є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 11 500 гривень (нараховані відсотки 38 709 грн. 00 коп. - більш, ніж втричі, перевищують суму тіла кредиту, що є несправедливою, абсолютно непропорційною великою сумою компенсації).

Умова кредитного договору про встановлення комісії за надання чи обслуговування банком (чи МФО) кредиту (кредитної заборгованості) позивальника є нікчемною, оскільки забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку чи іншої фінансової організації або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 5 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними. Крім того, об`єктом зобов`язання не можуть бути лише дії, які одна сторона вчиняє на власну користь.А за таких обставин, нарахована комісія у сумі 1725 грн. стягненню з відповідача не підлягає.

Просить скасувати заочне рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.06.2026 року по справі №337/2565/26 за позовом ТОВ «Іннова - Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

19.06.2026 року ухвалою суду заява прийнята і призначена до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися належним чином були повідомлені.

До суду від представниці заявниці надійшла про розгляд справи за відсутності заявниці і її представниці, заяву підтримує і просить її задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши матеріали справи, заяву, додані документи, суд приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА НОВА» заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 7620380325 від 30.03.2025 року у розмірі 51934 грн., та судовий збір у розмірі 2662,4 грн., а всього стягнуто 54 596 грн. 40 коп.

Додатковим рішенням від 18.06.2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА НОВА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Оскільки заочне рішення проголошено 03.06.2026 року, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення 18.06.2026 року, то суд вважає, що строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення не пропущений.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення суду можливе за сукупності двох обставин:

1) поважні причини неявки у судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд;

2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Поважними причинами, на думку суду, можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно перешкоджали явці відповідача до суду, і які безумовно, повинні бути документально підтверджені відповідними доказами, і в силу вимог ст. 285 ЦПК України, повинні бути подані відповідачем до його заяви про перегляд заочного рішення. Разом із цим, сама по собі поважність причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування судом заочного рішення. Для цього відповідач зобов`язаний подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, яке за своїм змістом повністю чи частково протилежне винесеному судом заочному рішенню, або може призвести до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би інше рішення.

Таким чином, лише у сукупності цих обставин можливе скасування заочного рішення.

Матеріалами справи встановлено, що конверт з повісткою про виклик відповідачки до суду надісланий рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу реєстрації відповідачки встановленою довідкою наданою суду Департаментом адміністративних послуг ЗМР № 06.4-06/02/13965 від 23.04.2026 року і повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній»(а.с.111).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Також відповідно до матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 також повідомлялася шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду(а.с.97).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Для перегляду рішення необхідна сукупність декількох обставин обумовлених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

Умову для скасування заочного рішення, а саме про наявність доказів відповідача, на які він посилається, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.

На доведення вимог заявника до заяви про перегляд заочного рішення не подано належних і допустимих доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, окрім заперечень і посилання на саме заочне рішення суду і норми закону.

На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України в «Узагальненнях судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень», зазначаючи, що у зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. А тому, Верховний Суд України наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Аналогічна позиція викладена у роз`ясненнях Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах»), де, окрім вказаного, зазначено, що заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

Відповідачка при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надала належних і достатніх доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення суду.

Суду не надано конкретних доказів, які б могли слугувати підставою для винесення принципово іншого рішення.

Обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є фактичне непогодження з ухваленим рішенням суду по суті.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є не тільки неявка в судове засідання відповідача, а наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, та за відсутності зазначених обставин, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 284, 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2026 року, по справі № 337/2565/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: І.Г.Кучерук