Рішення № 138794944, 06.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/3423/26

Номер провадження 2/337/2617/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що 02.10.2023 між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 гривень. У зв`язку з невиконанням умов договору щодо повернення кредиту виникла заборгованість у розмірі 7 482,38 грн, у тому числі 4 276,45 грн за основною сумою боргу, 3 205,93 грн за нарахованими відсотками.

Позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку заборгованість у розмірі 7 482,38 грн та сплачений судовий збір.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2026 відкрито провадження у справі, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

22.06.2026 від представника відповідача надійшов відзив, у якому остання заперечила проти задоволення позовних вимог. Просила врахувати, що відповідачем було здійснено заходи, спрямовані на погашення боргу, на загальну суму 7 791,88 гривень. Щодо залишку суми заборгованості представник відповідача вважає її необгрунтованою та не підтвердженою доказами. Зазначила про несправедливі умови в договорі, відповідач взяла позику на вкрай невигідних умовах, які не могла оцінити належно. Розрахунок заборгованості складений самим позивачем і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Справу просила розглянути за відсутності відповідача.

24.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому сторона заперечила проти доводів сторони відповідача. Зазначила, що відповідач належним чином не спростував наявність заборгованості, його позиція грунтується на концепції негативного доказу, що порушує принцип змагальності цивільного процесу. Кредитний договір був укладений відповідачем з допомогою системи BankID Національного банку, що не спростовано стороною відповідача. Кошти перераховано на картку відповідача. Позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі. Проценти були нараховані у порядку, передбаченому договором. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування не здійснювалось. Факт часткового погашення заборгованості відповідачем було враховано під час формування довідки про заборгованість. Просила задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 06.08.2026 сторони не з`явилися, скористалися своїм правом надання заяв по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. З огляду на належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, відсутність підстав для відкладення розгляду справи, наявність відзиву відповідача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.ст 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють договір позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оцінюючи доводи відповідача, надані у відзиві, суд дійшов висновку, що сторона, не оспорюючи сам факт укладення кредитного договору, фактично заперечує проти позову лише посилаючись на недоведеність заявленого розміру заборгованості належними та допустимими доказами, а також заявляючи про несправедливість умов договору та дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін.

Суд встановив, що відповідно до Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 02.10.2023, Паспорта споживчого кредиту відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000,00 гривень строком 70 днів, з процентною ставкою 1,3 відсотка за 1 день користування.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором станом на 14.05.2026 загальна заборгованість за період 02.10.2023-11.12.2023 становить 7 482,37 грн, у тому числі за основною сумою боргу 4 276,45 грн, за процентами 3 205,92 гривень.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд критично ставиться до заперечень сторони відповідача щодо необгрунтованості позовних вимог. Суд встановив, що умови договору були чітко сформульовані, погоджені відповідачкою під час реєстрації та підтверджені шляхом електронної ідентифікації. Посилання сторони відповідача на недоведеність доказами є безпідставними, оскільки наданий позивачем розрахунок підтверджує, що нарахування заборгованості відбувалося в порядку та на підставі умов договору, погодженого відповідачем. Жодних прихованих нарахувань, комісій або інших платежів умови договору не містять.

Відтак, суд, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, керуючись стандартом доказування, що грунтується на балансі ймовірностей, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7 482,37 грн, у тому числі за основною сумою боргу 4 276,45 грн, за процентами 3 205,92 гривень.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Щодо стягнення судового збору судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень. Відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 19, 58, 76-81, 95, 121, 126-127, 133, 137, 141-142, 191, 223, 264-265, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 482,38 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, всього на загальну суму 10 144,78 грн (десять тисяч сто сорок чотири гривні 78 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ