Рішення № 138794453, 06.08.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/476/26

Провадження № 2/302/338/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 серпня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі судді Повідайчика О.І., розглянувши заочно за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі судових засідань цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 03 вересня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР КРЕДИТ ФІНАНС (ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІАНС») (далі Позивач, Товариство, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , Відповідач/Позичальник) за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1443-0990 (надалі за текстом «Кредитний договір».

Відповідно до укладеного Кредитного договору № 1443-0990 від 03.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 15 000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період* 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту;- стандартна % ставка 1,00 % в день;- знижена % ставка 0,9 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Станом на 18.03.2026 загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 51 864,40 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 14 174,43 гривень, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 34 749,97 гривень, заборгованість по штрафам 2 940,00 гривень.

На підставі наведеного Кредитодавець просить у цьому позові стягнути з Позичальника суму заборгованості за Кредитним договором, 51 864,40 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 14 174,43 гривень, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 34 749,97 гривень, заборгованість по штрафам 2 940,00 гривень.

Ухвалою суду від 14.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду від 18 травня 2026 року, через повернення до суду ухвали про відкриття провадження й матеріалів позовної заяви без їх вручення позивачу, постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У зв`язку з повторною неявкою, належним чином повідомлених про судове засідання, учасників справи, оскільки відповідач не подав відзиву на позов, а позивач не заперечував проти заочного суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відзиву від відповідача не надійшло.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідач в судове засідання не з`явився та не подав відзив на позов, суд поставновив провести заочний розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Повно та всебічно розглянувши надані позивачем документи та матеріали на обґрунтування заявлених ним вимог, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 03.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та позичальником ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1443-0990. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 15 000,00 грн. зі строком кредитування на 300 днів.

Пунктом 4.6. Кредитного договору, передбачено нарахування кредитодавцем відсотків за користування кредитом в розмірі: 1,50 % за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).. Строк надання кредиту відповідно до п. 4.9 Кредитного договору становить 300 днів. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 20.01.2025.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 15 000,00 грн. підтверджено договором про відкриття кредитної лінії № 1443-0990 від 03.09.2024, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A6356, довідкою про перерахування суми кредиту, довідкою про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується, зокрема, Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (navse.in.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 1443-0990 від 03.09.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

За змістом п.11.12 Договору невід`ємними його частинами є: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, Паспорт споживчого кредиту. Відповідач підтвердив, що ознайомлений із вказаними документами та зобов`язувався виконувати їхні умови.

Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису.

На виконання умов кредитного договору від 03.09.2024 року позичальнику ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн шляхом перерахунку на її банківський рахунок за допомогою системи LIQPAY, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту ОСОБА_1 та квитанцією про здійснення переказу, що відповідачем не оспорено. Позивач, надавши відповідачу кредит, свої зобов`язання за договором виконав.

Кредитор, перерахувавши відповідачу обумовлені грошові кошти, виконав умови кредитного договору, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за кредитним договором виконав частково. Відповідно до Розрахунку заборгованості, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором на загальну суму 11 116,00 грн.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору № 1443-0990 від 03.09.2024, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку заборгованості, станом на 17.02.2026, загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 1443-0990 від 03.09.2024 становить 51 864,40 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 14 174,43 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 34 749,97 гривень, заборгованість по штрафам 2 940,00 гривень.

Суд здійснив перевірку обсягу невиконаних зобов`язань, відповідно до умов договору й установив таке.

Відповідно до п.4.1.-4.9. Кредитного договору сторонами було узгоджено надання Позикодавцем Позичальнику кредиту в сумі 15 000,00 грн на строк 300 днів, з установленою фіксованою відсотковою ставкою 1% та комісією за видачу кредиту в розмірі 20% від суми виданого кредиту.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що відповідач здійснював певні оплати на виконання умов договору на загальну суму 11 116,00 грн, з яких позивачем було зараховано: 825,57 грн як погашення суми основного боргу, 7 290,43 грн відсотки та 3 000,00 грн комісія.

Перевіряючи обґрунтованість дій позивача в частині нарахування комісії та зарахування на її погашення сплачених відповідачем коштів суд зауважує про наступне.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки Кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за надання кредиту то умови кредитного договору щодо сплати позичальником Комісії є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в сумі 3 000,00 грн. Відтак суд констатує, що зараховані позивачем кошти в сумі 3 000,00 грн слід зарахувати як погашення основного боргу за кредитним договором.

Суд здійснив перевірку обсягу невиконаних зобов`язань, відповідно до умов договору та в межах заявлених позовних вимог й установив таке.

У зв`язку із зарахуванням вказаних платежів як сплату основного боргу, підлягають перерахуванню відсотки за користування кредитними коштами.

З проведеної відповідачем оплати 16.09.2024 в сумі 3 165,19 грн слід зарахувати 1 890,00 грн як нараховані відсотки, а суму 1 275,19 грн як погашення основного боргу. Відтак з 17.09.2024 розмір основного боргу склав 13 724,81 грн (15 000,00 грн 1 275,19 грн), а тому розмір відсотків за період з 17 по 30.09.2024 (14 днів) склав 1 729,28 грн (13 724,81 грн х 0,9% х 14 днів).

З проведеної відповідачем 30.09.2024 оплати в сумі 3 165,19 грн слід зарахувати 1 729,28 грн як оплату нарахованих відсотків за користування кредитом та залишок суми 1 435,91 грн як погашення основного боргу. Внаслідок цього розмір основного боргу склав 12 288,90 грн (13 724,81 грн 1 435,91 грн).

У зв`язку із зарахуванням вказаних платежів як сплату основного боргу, підлягають перерахуванню відсотки за користування кредитними коштами. Так за період 01-14.10.2024 (14 днів) розмір відсотків з суми основного боргу 12 288,90 грн склав 1 548,40 грн (12 288,90 грн х 0,9% х 14 днів).

Відтак з проведеної 14.10.2024 оплати в сумі 3 165,19 грн слід зарахувати суму 1 548,40 грн як оплату нарахованих відсотків за користування кредитом та залишок суми 1 616,79 грн як погашення основного боргу. Внаслідок цього розмір основного боргу станом на 20.11.2025 склав 10 672,11 грн (12 288,90 грн 1 616,79 грн).

У зв`язку із зарахуванням вказаних платежів як сплату основного боргу, підлягають перерахуванню відсотки за користування кредитними коштами. Так за період 15-28.10.2024 (14 днів) розмір відсотків з суми основного боргу 10 672,11 грн склав 1 344,70 грн (10 672,11 грн х 0,9% х 14 днів).

Відтак з проведеної 28.10.2024 оплати в сумі 1 620,43 грн слід зарахувати суму 1 344,70 грн як оплату нарахованих відсотків за користування кредитом та залишок суми 275,73 грн як погашення основного боргу. Внаслідок цього розмір основного боргу станом на 02.12.2025 склав 10 396,38 грн (10 672,11 грн 275,73 грн).

У зв`язку із зарахуванням вказаних платежів як сплату основного боргу, підлягають перерахуванню відсотки за користування кредитними коштами. Так за період кредитування, установлений договором кінцевий строк якого визначений 29.06.2025, а саме з 29.10.2024 по 29.06.2025 (244 дні) розмір відсотків з суми основного боргу 10 396,38 грн склав 25 366,24 грн (10 396,38 грн х 1% х 244 дні).

На підставі наведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1443-0990 від 03.09.2024 у розмірі 35 762,62 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 396,38 грн та суми прострочених платежів по процентам у сумі 25 366,24 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 2 940,00 грн суд зауважує про таке.

Позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 2 940,00 грн. В обґрунтування вимог стверджував про правомірність включення до умов кредитного договору положень про нарахування неустойки зважаючи на наступне. Пункт 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" викладено у новій редакції, відповідно до якої: "У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (тобто, до 24.01.2024 р.), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Відтак позивач стверджує, що нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за договорами, укладеними з 23.01.2024, є обґрунтованим та правомірним. Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Суд, не заперечуючи тлумачення положень пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування", при вирішенні питання нарахування й стягнення неустойки за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) слід звернути уваги на таке.

Аналізуючи доводи позивача суд зауважує, що відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) знайшов своє застосування принцип правової визначеності. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and others v. the United Kingdom) та ін.).

ЄСПЛ неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім затих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа «Санді Таймз проти Сполученого Королівства» The Sunday Times v. The United Kingdom № 1 заява 6538/74 пункт 46). У справі «Кантоні проти Франції» (Cantoni v. France) Суд зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.

З правових висновків, висловлених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 слідує, що статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно. У випадку, якщо на час прийняття закону, який містить однопредметні норми відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе. Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Суд зауважує, що відповідно до чинної норми п. 18 розділу «Прикінцеві й перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначена норма цивільного законодавства є чіткою, однозначною і передбачуваною та не містить винятків і виключень.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/2026 від 12.01.2026 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діяв на момент спірних правовідносин та діє по теперішній час.

Зважаючи на викладене вимоги в частині стягнення неустойки 2 940,00 грн не ґрунтуються на вимогам закону, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини за укладеним кредитним договором, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають до задоволення частково, а саме з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 1443-0990 від 03.09.2024 в сумі 35 762,62 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 396,38 грн та суми прострочених платежів по процентам у сумі 25 366,24 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з наведених мотивів і міркувань.

Згідно з приписами ст. 141 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позову (69%), з відповідача на користь позивача слід стягнути на часткове відшкодування витрат із сплати судового збору суму 1 837,06 грн (одну тисячу вісімсот тридцять сім гривень 06 коп.).

Керуючись ст. 509, 526, 527, 530, 623, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст12, 13, 133, 137, 141, 258, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ - 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1443-0990 від 03.09.2024 в розмірі 35 762,62 грн (тридцять п`ять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 62 коп.), з яких: прострочена заборгованість за кредитом 10 396,38 грн (десять тисяч триста дев`яносто шість гривень 38 коп.) та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 25 366,24 грн (двадцять п`ять тисяч триста шістдесят шість гривень 24 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ - 38548598) на часткове відшкодування витрат із сплати судового збору суму 1 837,06 грн (одну тисячу вісімсот тридцять сім гривень 06 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач вправі оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 06 серпня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; код ЄДРПОУ 41466388; місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О. І. Повідайчик