Ухвала суду № 138794113, 06.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11870/21

Провадження №: 2/752/145/26

УХВАЛА

06.08.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

секретаря судового засідання - Сінчук І.А.,

за участі:

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - Шевчишина Валерія Федоровича,

розглянувши заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Кирильчук І. А. від розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери» до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 752/11870/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери» до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

03 червня 2024 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2026 року цивільну справу №752/11870/21 передано судді Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А. у зв`язку з тим, що на підставі ухвали суду від 08 червня 2026 року суддею Машкевич К. В. задоволено заяву про самовідвід.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І.А. від 22 червня 2026 року прийнято до провадження цивільну справу № 752/11870/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери» до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення призначено судове засідання у даній справі по суті на 06 серпня 2026 року на 12:00 год.

05 серпня 2026 року вх. № 56573 до суду надійшла заява ОСОБА_1 та її представника Шевчишина Валерія Федоровича про відвід головуючому судді Кирильчук І. А. від розгляду даної цивільної справи.

Заява про відвід обґрунтована тим, що сторона відповідача має переконаність в упередженості та заангажованості головуючого судді Кирильчук І. А. у розгляді даної справи. Ухвала суду від 22 червня 2026 року не була направлена стороні відповідача, тому про розгляд даної справи сторона відповідача дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень. Також в ухвалі суду від 22 червня 2026 року не зазначено посилання на веб сторінку судової влади України, з якої сторони можуть ознайомлюватися про хід даної справи. Зазначене, на думку сторони відповідача, призвело до порушення можливості своєчасно знати про дату і час судового засідання і брати участь у розгляді даної справи. Крім того, ухвала суду від 22 червня 2026 року не відповідає приписам статті 187 ЦПК України, зокрема, нею лише прийнято справу до свого провадження, натомість провадження у справі не відкрито; не встановлений сторонам строк на подачу відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень для третьої особи; не забезпечено право сторони відповідача подати зустрічний позов. Крім того, призначаючи справу до судового розгляду по суті, головуюча суддя Кирильчук І. А. не в повному обсязі вивчила матеріали справи та залишила поза увагою, що 03 червня 2024 року постановляючи ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі суддя Кордюкова Ж. І. не вирішила всі клопотання сторони відповідача, що було встановлено і в постанові Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року.

Зазначені процесуальні порушення головуючого судді Кирильчук І. А. позбавили сторону відповідача на належний судовий захист, що виключає сумніви в її неупередженості, а навпаки має місце переконаність в її упередженості та заангажованості, що є підставою для її відводу.

У судовому засідання відповідач та її представник заяву про відвід головуючому судді Кирильчук І. А. підтримали та просили її задовільнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Вислухавши учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У відповідності до вимог статті 40 ЦПК України, заява відповідачів про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Підстави для відводу судді передбачені статтею 36 ЦПК України.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Враховуючи викладене, зважаючи на підстави заявленого відводу, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, оскільки заява зводиться лише до незгоди сторони відповідача з процесуальними рішеннями головуючого судді, а отже заява не ґрунтується на положеннях статей 36, 37 ЦПК України, які визначають підстави відводу, тому відсутні підстави її задоволення.

Разом із тим, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості й об`єктивності судді під час здійснення судового розгляду та вирішення даної справи по суті, суддя Кирильчук І.А. заявила заяву про самовідвід від розгляду даної справи.

Суд зазначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, в пункту 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно із пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вимога безсторонності згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справ «Булах проти України», «Салов проти України» та ін.) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Разом із тим, обставини, на які посилається сторона відповідача у своїй заяві, самі по собі не є такими, що об`єктивно свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді Кирильчук І.А., та пов`язані виключно із суб`єктивним сприйняттям стороною відповідача ходу судового розгляду і процесуальних дій головуючого.

Проте, з огляду на висловлену відповідачем ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 недовіру до головування судді Кирильчук І.А., що виразилась, зокрема, у поданій до суду заяви про відвід судді, тому з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості й об`єктивності судді під час здійснення судового розгляду та вирішення даної справи по суті та з метою забезпечення довіри до суду, заяву судді Кирильчук І.А. про самовідвід слід задовольнити, а справу передати для повторного автоматизованого розподілу в порядку статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та її представника Шевчишина Валерія Федоровича про відвід головуючому судді Кирильчук І. А. від розгляду цивільної справи № 752/11870/21- відмовити.

Заяву про самовідвід головуючого судді Кирильчук І. А. від розгляду цивільної справи № 752/11870/21 - задовольнити.

Відвести головуючого суддю Кирильчук І. А. від розгляду цивільної справи № 752/11870/21 та передати справу для повторного автоматизованого розподілу в порядку статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Кирильчук