Ухвала суду № 138793704, 06.08.2026, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

06.08.2026

сел Покотилівка Харківської області

Справа №635/5693/25

Провадження №2-о/635/27/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карасави І.О.,

секретаря судових засідань Федотова Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Пісочинська селищна рада, головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту батьківства за особою, яка зникла безвісти,

УСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 (далі-заявник), звернулась до суду з заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_2 , який вважається зниклим безвісти з 24 січня 2025 року, стовосно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначила, з 2005 року ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_4 ) почала спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Вони спільно проживали за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Між ними склалися відносини, притаманні подружжю: вони вели спільне господарство, мали спільний побут і бюджет, піклувалися один про одного, проводили дозвілля разом, підтримували зв`язки з родичами та друзями один одного.

У 2008 році, під час спільного проживання, у заявниці та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що виконавчим комітетом Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області було складено актовий запис №11 від 14 березня 2008 року. Оскільки на момент народження дитини шлюб між матір`ю ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 не був зареєстрований у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, дитина була зареєстрована на прізвище матері.

11 грудня 2013 року за №00111535909 реєстратором Відділу державної реєстрації актів служби Хлоківського районного управління юстиції у Харківській області було заресстрованого у Реєстрі актовий запис про народження ОСОБА_6 .

ОСОБА_2 , як під час вагітності заявниці, так і після народження дитии, відкрито визнав ОСОБА_7 своїм сином. Він супроводжував ОСОБА_8 на медичні огляди під час вагітності, зустрічав її з новонародженим з полового будинку, з перших днів приймав активну участь у догляді за дитиною. Його виховянні та забезпеченні. Він неодноразово називав ОСОБА_7 своїм сином у присутності родичів, знайомих і сусідів, постійно дбав про нього: дарував подарунки, вітав зі святами, проводив із ним дозвілля, забезпечував усім необхідним.

ОСОБА_2 був невід?ємною частиною родини, проживав разом із заявницею, дитиною однією сім?єю в режимі спільного побуту, фактично виконував обов?язки батька до моменту мобілізації до лав Збройних Сил України у листопаді 2023 року.

У витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250607-00043337 від 07.06.2025 зазначено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій з 27.08.2024.

Факт безпосередньої участі ОСОБА_2 в бойових діях підтверджується довідкою про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Велика Новосілка, Донецької області, ОСОБА_2 зник безвісти.

Про це зазначено у Сповіщенні сім?ї №286/2358/168 від 28.01.2025 року, в якому вказано, що солдат ОСОБА_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , зник безвісти під час виконання бойового завдання, пов?язаного із захистом Батьківщини.

Також на підтвердження зазначеного є Витяг з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин №20250415-2794 від 15.04.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_2 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), а також відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12025221320000057 від 31.01.2025, внесені за заявою ОСОБА_1 щодо зникнення її чоловіка під час виконання бойового завдання.

Метою встановлення вказаного факту є подальша реалізація права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Суд, ознайомившись із зазначеною заявою та доданими до неї доказами, вислухавши заявника, вважає за необхідне залишити її без розгляду з огляду на таке.

Відповідно ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Змістом статті 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Водночас частиною першою статті 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).

Комплексний аналіз змісту статті 130 СК України свідчить, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері, а також смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення такої особи померлим, що, в свою чергу, узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі №373/2257/18 (провадження №61-15136св20), від 15 квітня 2021 року в справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21), від 06 червня 2024 року в справі №672/915/23 (провадження № 61-3583св24), від 09 квітня 2025 року в справі №213/1448/24 (провадження № 61-12171св24).

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи (частина перша статті 8 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин").

Відповідно до статті 4 Закону №2505 особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин у порядку передбаченому цим Законом, то вважається такою, що зникла безвісті за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 1 статті 45 Закону №1058 у членів сім`ї особи, якій відповідно до Закону № 2505 надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, право на отримання у разі втрати годувальника виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Таким чином, встановлення факту, про який просить заявник, породжує правовий наслідок, оскільки цей факт може впливати на оформлення отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника, який пропав безвісти.

Разом з тим, факт батьківства чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини може бути встановлений за рішенням суду у разі його смерті (частина перша статті 130 СК України).

Відтак, у разі відсутності відомостей про смерть особи, батьківство якої встановлюється, необхідним є безпосереднє звернення до суду саме із позовом про визнання батьківства (стаття 128 СК України).

Таким чином, на переконання суду, відсутність судового рішення про визнання ОСОБА_2 померлим або належних доказів його смерті виключає саму можливість звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства саме в порядку окремого провадження на підставі статті 130 СК України.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Зважаючи на підстави та предмет заяви, з урахуванням фактично встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку на підставі частини 4 статті 315 ЦПК України заява ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства за особою, яка зникла безвісти підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, суд роз`яснює право заявника звернутися до суду в порядку позовного провадження згідно норм ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 293, частиною 4 статті 315, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Пісочинська селищна рада про встановлення факту батьківства за особою, яка зникла безвісти залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.О. КАРАСАВА