Постанова № 138793564, 06.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

06 серпня 2026 р.

Справа № 644/ 7601 /26

н/п 3/644/ 1710 /26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря Жигуна О.А.,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративний матеріал по справі про адміністративне правопорушення, який надійшов з Куп`янського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженця с. Лугове Бродівського району Львівської області, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

09.06.2026 о 10-31 год. ОСОБА_1 рухаючись по автодорозі Чугуїв-Мілове (40 км+200 м) в с-щі Шевченкове Куп`янського району Харківської області, керував автомобілем MERCEDES-BENZ VITO 108, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» та проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився.

В діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно протоколу ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

До початку розгляду справи по суті, клопотань про фіксування судового процесу технічними засобами до суду не надходило.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факт керування 09.06.2026 автомобілем MERCEDES-BENZ VITO за вказаною в протоколі адресою та вживання напередодні алкогольних напоїв про що зазначив у протоколі. В наданій суду заяві ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП визнав та не спростовував обставини зазначені в протоколі.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 цього Кодексу присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Під час керування транспортним засобом водій, як учасник дорожнього руху, повинен виконувати вимоги ПДР України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підлягав огляду на стан алкогольного сп`яніння у загальному порядку, визначеному ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейськими уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 256, 266, 268 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З викладених вище вимог інструкції вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, зазначеними положеннями чинного законодавства встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак сп`яніння у особи самостійно визначає наявність чи відсутність підстав для проходження огляду на стан сп`яніння.

Вказані обставини, а також наявність ознак сп`яніння, які зазначені в протоколі, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, вочевидь обумовлювали вимогу працівника поліції, який їх виявив, запропонувати водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» або проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я в разі відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Суд зазначає, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння.

З цього слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Судом не встановлено жодних підстав, які б звільняли водія ОСОБА_1 від обов`язку виконати вимогу п. 2.5 ПДР України, а саме: пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З викладеного вище вбачається, що огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків проводиться лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.

Судом встановлено, що під час подій, які відображені в протоколі, працівниками поліції здійснювалась відеофіксація вказаних в протоколі подійна боді-камеру працівника поліції. Вказані відеозаписи долучені до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні.

З доданих до протоколу відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_1 не спростовував факт керування транспортним засобом 09.06.2026 о 10-31 год. за вказаною в протоколі адресою.

В письмових поясненнях відображених в протоколі ОСОБА_1 зазначив: «З порушенням згоден, вчора вжив 4 стакани коньяку, сьогодні керував транспортним засобом».

Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано достовірних та беззаперечних доказів, які б давали достатні підстави вважати, що протокол у відношенні нього за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відповідно до диспозиції частини першої ст. 130 КУпАП, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Письмові матеріали справи та відеозаписи не містять доказів того, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» або медичний огляд в закладі охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У зв`язку з невиконанням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідальність за частиною другою статті 130 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП судом встановлено, що постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 16.09.2025 по справі № 644/7051/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., що підтверджується копією постанови, яку долучено до протоколу. Постанова набрала законної сили 29.09.2025.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова суду, відповідно до ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, що ґрунтується на доданих до матеріалів справи доказах, а саме:

-протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 914823 від 09.06.2026 складеному за ч. 2 ст. 130 КУпАП;

-направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 09.06.2026;

-постанові Індустріального районного суду м. Харкова від 16.09.2025 по справі № 644/7051/25, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

-заяві ОСОБА_1 від 20.07.2026 про визнання своєї вини, яку долучено до справи та поясненнях, які надані в судовому засіданні;

-відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції на яких зафіксовані події за участю водія ОСОБА_1 , які досліджені в судовому засіданні, при перегляді яких викладені в протоколі обставини знайшли своє підтвердження.

Під час дослідження доданих до протоколу відеозаписів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 за подіями, які мали місце 09.06.2026 о 10-31 год. керував автомобілем MERCEDES-BENZ VITO 108, державний номерний знак НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі Чугуїв-Мілове (40 км+200 м) в с-щі Шевченкове Куп`янського району Харківської області та після зупинки транспортного засобу на вимогу працівника поліції від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу газоаналізатор «DRAGER ALCOTEST» та проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.

Досліджені судом письмові докази та відеозаписи, які долучені до протоколу, суд визнає належними та достатніми у даній справі, які поза розумним сумнівом доводять винуватість водія ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція частини другої ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яку долучено до протоколу вбачається, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ VITO 108, державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2 , а тому не належить особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості вирішити питання про оплатне вилучення даного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 .

Таким чином, при визначенні виду та міри стягнення, суд враховує факт та характер скоєного правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, тяжкість ймовірних наслідків, дані про особу правопорушника, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також для запобігання вчинення нових правопорушень, відповідно до ст. 23 КУпАП, вважає необхідним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, в розмірі визначеному станом на час вчинення адміністративного правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_3 має пільги до сплати судового збору до матеріалів справи не додано.

Керуючись ст. ст. 23. 33-38, 40-1, 130, 247, 251, 276, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн., який підлягає стягненню в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

(отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947;банк отримувача Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998;рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова в порядку визначеному ст. 294 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А. К. Сітало