Ухвала суду № 138793059, 05.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2026 року справа № 520/22985/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 травня 2025 року по 28 листопада 2025 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 8 травня 2025 року по 28 листопада 2025 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення, виплата якої проведена 29 липня 2026 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення, виплата якої проведена 29 липня 2026 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 560/11489/22 зазначив, що звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у ч. 5 ст. 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом, зокрема у постанові від 30 січня 2025 року у справі № 320/26833/23.

Як зазначено у позові, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 520/17488/25 29 липня 2026 року відповідач виплатив позивачу заборгованість із грошового забезпечення, яка виникла у зв`язку із неналежним розрахунком із позивачем при звільненні останнього 27 травня 2025 року з Військової частини НОМЕР_1 .

Із даним позовом позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду 30 липня 2026 року, тобто в межах визначеного законом строку.

Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження сплати судового збору та зазначено, що на підставі п. 1, 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від його сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон України «Про судовий збір»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 зазначеного закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Частинами 1-2 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (надалі - Закон № 2050-ІІІ) встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Здійснення компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати передбачено і ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР.

Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, є складовими заробітної плати (сплачуються з фонду оплати праці).

На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових заробітної плати (як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати) наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, в якому зазначив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. […] Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати […] Згідно з положеннями ч. 6ст. 95 КЗпП України, ст.ст. 33,34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер і як складові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Враховуючи наведене, спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати/грошового забезпечення (її/його складових) - є спором щодо заробітної плати особи.

Разом із цим позивачем заявлені також вимоги про нарахування та виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 та у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19.

При цьому зміна формулювання позовних вимог зі «стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні» на «зобов`язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні» не змінює характер спору.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви із позовними вимогами про зобов`язання відповідача виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відсутні.

Щодо підстав звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя виходить з такого.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач звернувся до суду із даним позовом після звільнення з військової служби.

Тобто позивач станом на час звернення до суду із даним позовом не є військовослужбовцем.

Крім цього, спори пов`язані з проходженням публічної (в т.ч. військової) служби та спори, пов`язані зі звільненням з військової служби, не є одним й тим самим спором (зокрема, частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що «Для звернення до суду у справах щодо рийняття громадян на публічну службу (1), її проходження (2), звільнення з публічної служби (3) встановлюється місячний строк.

Отже, підстави для звільнення від сплати судового збору за подання даного позову, передбачені п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», також відсутні.

Як наслідок, при зверненні до суду із позовними вимогами щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач мав сплатити судовий збір та надати суду докази на підтвердження такої сплати, але не зробив цього.

Враховуючи наведене, суддя висновує, що позовна заява не відповідає приписам ст. 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому за заявлення позовних вимог майнового та немайнового характеру встановлено різні ставки судового збору.

За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, що підлягає грошовій оцінці.

І вимога про стягнення з суб`єкта владних повноважень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період, і вимога про зобов`язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені - є вимогами майнового характеру.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а […] на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 3 грудня 2025 року № 4695-IX, з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 3328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Беручи до уваги наведені приписи за подання до суду даного адміністративного позову позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн (3328,00 грн * 0,4 * 0,8).

Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, крім іншого, зазначається відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти.

Всупереч цієї статті у позові не вказані відомості про номери засобів зв`язку позивача та адреса його електронної пошти, а також не наведені підстави не зазначення таких відомостей.

Таким чином, позовна заява не відповідає приписам ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 79, 160, 161, 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання цієї ухвали шляхом надання суду:

- належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 1064,96 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній адреси електронної пошти позивача та номеру телефону (або наведенням причин не зазначення цих відомостей).

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.П. Волгіна