Рішення № 138792988, 06.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 серпня 2026 року № 520/21622/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі - головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши за правилами письмового провадження у порядку ст. 287 КАС України адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.07.2026 у виконавчому провадженні № 64065479 про стягнення з Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.07.2026 у виконавчому провадженні № 64065479 про стягнення з Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн., на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки виконання судового рішення у спірних правовідносинах здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми із застосуванням спеціального порядку фінансування, визначеного законодавством.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі у порядку ст. 287 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив, в якому зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №64065479 винесена відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державний виконавець зобов`язаний винести одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, а питання про стягнення такого збору має бути вирішене саме з моменту початку примусового виконання, тобто під час відкриття виконавчого провадження. А тому, на думку відповідача, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є правомірною та не підлягає скасуванню.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов, в якому позивач підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому, зазначив, що виконавче провадження № 64065479 відкрито 11.01.2021 року, тому за власною правовою позицією відповідача саме цього дня державний виконавець був зобов`язаний вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Водночас, оскаржувана постанова винесена лише 02.07.2026 року, тобто більш ніж через п`ять років після настання визначеного законом та самим відповідачем моменту для її прийняття.

Від представників сторін до суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

На примусове виконання до Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшов виконавчий лист № 200/5051/20-а виданий Донецьким окружним адміністративним судом, 19.11.2020 року про зобов`язання Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою від 27 березня 2019 року.

11.01.2021 року державним виконавцем Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Киреєвим Андрієм Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (АСВП 64065479).

25.06.2026 року державним виконавцем Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Отченашенко Оленою Олександрівною винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до постанови Головного державного виконавця Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Отченашенко Оленою Олександрівною від 30.06.2026 року передано виконавчий документ: виконавчий лист №200/5051/20-а виданий 19.11.2020, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

01.07.2026 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №64065479.

02.07.2026 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Безручко Вікторією Валеріївною винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.

Позивач, вважаючи про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн. протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (Далі - Закон № 1404-VIII) та Інструкція з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частин п`ятої та шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Аналіз наведених вище положень Закону №1404-VIII дає підстави для висновку, що примусове виконання виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа та одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору до державного бюджету.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19.

Як встановлено з матеріалів справи, 11.01.2021 року державним виконавцем Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Киреєвим Андрієм Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64065479.

Відповідно до постанови Головного державного виконавця Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Отченашенко Оленою Олександрівною від 30.06.2026 року передано виконавчий документ: виконавчий лист №200/5051/20-а виданий 19.11.2020, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

01.07.2026 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №64065479.

02.07.2026 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Безручко Вікторією Валеріївною винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.

Стосовно посилань позивача на те, що оскаржувана постанова винесена лише 02.07.2026 року, тобто більш ніж через п`ять років після відкриття виконавчого провадження, суд зазначає, що стягнення виконавчого збору є обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, вказаними положеннями передбачено винесення постанови про стягнення виконавчого збору і в інших випадках ніж при відкритті виконавчого провадження.

У спірних правовідносинах, матеріали виконавчого провадження №64065479 Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняті 01.07.2026 року після їх передачі 30.06.2026 року Торецьким відділом державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Отже, державний виконавець при прийнятті матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний був винести постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн.

Посилання позивача на п.3 ч. 5 ст. 27 Законом України «Про виконавче провадження» суд вважає помилковими, оскільки порядок стосується лише підстави, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", тобто, коли рішення суду виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за рахунок конкретної бюджетної програми.

Пункт 3 ч. 5 ст. 27 Законом України «Про виконавче провадження» застосовується при виконанні виконавчих документів, встановлених статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а саме: про особливості виконання рішень суду про стягнення з державного підприємства або юридичної особи, яким передбачено, що у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. В цьому випадку виконавче провадження зупиняється на підставі п.9 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», та виконавчий збір не стягується.

Враховуючи викладене, доводи позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, суд висновує, що державним виконавцем, правомірно, за наявності підстав, передбачених статтею 27 Закону №1404-VIII, було прийнято оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, а тому відсутні підстави для скасування постанови від 02.07.2026 у виконавчому провадженні № 64065479 про стягнення з Управління соціального захисту населення Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 271, 272, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дня їх проголошення.

Суддя Марини Лук`яненко