Ухвала суду № 138792916, 06.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

06 серпня 2026 року Справа № 520/8203/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61024, місто Харків, вул.Ярослава Мудрого, будинок 26, код ЄДРПОУ 45752470) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36, корпус 2, код ЄДРПОУ 26281249), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо нарахування та виплати судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області для проведення виплати судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №520/8203/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36, корпус 2, код ЄДРПОУ 26281249), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо нарахування та виплати судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з суддівської винагороди з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

21.05.2025 до суду надійшла заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій заявник просила:

- вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №520/8203/24, виданий 22.08.2024 Харківським окружним адміністративним судом, шляхом його зміни на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суми, яка підлягає до виплати ОСОБА_1 у розмірі 107 341,92 грн.

22.05.2025 до суду надійшла заява позивача, в якій він просив:

- змінити спосіб виконання рішення у справі № 520/8203/24 та встановити спосіб виконання рішення, шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (код ЄДРПОУ 26281249, майдан Героїв Небесної Сотні, 36, корпус 2, м. Харків, 61050) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, у сумі 107341 гривня 92 копійки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у задоволенні заяв Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення та ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення у справі відмовлено.

04.06.2026 до суду надійшла заява Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій заявник просив:

- вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/8203/24, виданий 22.08.2024 Харківським окружним адміністративним судом, шляхом його зміни на стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити (Україна, 61050, Харківська обл., місто Харків, майдан героїв Небесної Сотні, будинок 36, корпус 2, ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) розрахунок суддівської винагороди за періоди: 01.01.2025 по 31.03.2024 у розмірі 107341,92 грн.

Ухвалою від 15.06.2026 прийнято заяву до розгляду в порядку письмового провадженні без виклику сторін.

Надано Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Харківській області строк для подання письмових пояснень щодо заяви Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі. Зобов?язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області у строк, протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали, надати суду докази на підтвердження виконання судового рішення у даній справі.

22.06.2026 до суду надійшли письмові пояснення Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, в яких представник зазначив, що повноваження Територіального управління визначаються положеннями статей 154 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон) та Положенням про Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, затвердженого Головою Державної судової адміністрації України 25.09.2015. Територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Згідно з пунктом другим частини третьої статті 148 Закону ДСА України здійснює функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі № 520/8203/24 Територіальне управління здійснило розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за періоди: 01.01.2024 по 31.03.2024. Загальна сума, яка підлягає доплаті становить 133 344,00 грн., з неї: податок з доходів фізичних осіб 24001,92 грн., військовий збір 2000,16 грн. Сума, яка підлягає до виплати ОСОБА_1 становить 107 341,92 грн.

Територіальне управління посилається на те, що не має правових підстав самостійно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі № 520/8203/24 та здійснити виплату зазначеної вище суми недоотриманої суддівської винагороди в повному обсязі, оскільки пунктом четвертим частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством. Відповідно до положень ст. ст. 3, 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення виключно в рамках бюджетного періоду, який становить один календарний рік який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Згідно з частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань.

Територіальне управління також зазначило, що здійснює всі нарахування і виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. У розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня Територіального управління, було відкрито реєстраційний рахунок по бюджетній програмі 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» для забезпечення виконання рішень судів, прийнятих на користь суддів та працівників апаратів судів, але станом на 16.06.2026 кошторис по зазначеній бюджетній програмі становить 0,00 грн. Також, відповідно до абзацу третього пункту 25 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Пунктом 25 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Враховуючи вищевикладене, Територіальне управління пояснило, що має правові підстави виконати вище вказаного судового рішення у зв`язку з відсутністю рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №520/8203/24 лише шляхом стягнення з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» відкритої на рівні Територіального управління.

02.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення Державної судової адміністрації України, в яких представник зазначив, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області здійснює всі нарахування і виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує ДСА України. Відповідно до вимог чинного законодавства ДСА України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, а фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період (частина перша статті 96 Конституції України), шляхом прийняття відповідного закону. Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Також, відповідач посилався на позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.06.2022 у справі №280/136/21, в якій, зокрема, зазначено, що у віданні ДСА діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», призначена саме для таких цілей. За правилами пункту 25 Порядку, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. За таких обставин, на думку колегії суддів, наявні правові підстави для стягнення на користь позивачки суми невиплаченої у спірному періоді суддівської винагороди за рахунок коштів, передбачених для виконання рішень судів на користь суддів. З огляду на зазначене вище, виконання зазначеного рішення суду повинно здійснюватися органами Казначейства виключно за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя.

Також, відповідач у поясненнях зазначив, що виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та органів і установ системи правосуддя здійснюється на загальних підставах в порядку черговості надходження виконавчих листів до органів Казначейства без надання переваги жодному із стягувачів. Вказане, на думку представника відповідача. свідчить, що виконання даного рішення суду можливо лише за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» шляхом її списання Державною казначейською службою України в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Ураховуючи мету забезпечення законного та належного виконання рішення суду, з огляду на вищевикладені норми законодавства, ДСА України вважає, що при вирішенні питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, слід враховувати, що при наявності бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості з суддівської винагороди з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів слід здійснювати шляхом списання нарахованої суми коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України , у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за його виконанням здійснює суд.

Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За приписами частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом і цим Законом.

Частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

За приписами частини другої статті 7 зазначеного Закону, у разі якщо рішення суду про зобов`язання державного органу вчинити певні дії щодо майна не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, зміна способу і порядку виконання судового рішення є процесуальним засобом, спрямованим на забезпечення фактичної реалізації встановленого судом способу захисту в разі виникнення обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення у первісно визначений спосіб.

Під зміною способу виконання судового рішення слід розуміти застосування судом нових заходів для реалізації рішення у зв`язку з неможливістю або істотним ускладненням його виконання у спосіб, раніше визначений судом. При цьому зміна способу виконання не повинна призводити до зміни змісту судового рішення, встановленого ним способу захисту порушеного права, суб`єктного складу сторін чи вирішення нових вимог, які не були предметом судового розгляду.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №75922787 з виконання виконавчого листа №520/8203/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 22.08.2024, про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість із суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року становить 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено державним виконавцем 29.08.2024.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області провело розрахунок належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2024 до 31.03.2024.

Відповідно до наданого розрахунку загальна сума доплати становить 133344,00 грн, із якої податок на доходи фізичних осіб становить 24001,92 грн, військовий збір 2000,16 грн, а сума, що підлягає безпосередній виплаті ОСОБА_1 після відповідних утримань, становить 107341,92 грн.

Отже, рішення суду виконано боржником у частині проведення нарахування належної стягувачу суддівської винагороди. Водночас фактичної виплати визначеної боржником суми не здійснено.

Доказів зарахування коштів у сумі 107341,92 грн на рахунок стягувача, платіжного доручення, банківської виписки або іншого належного підтвердження фактичної виплати заборгованості матеріали справи не містять.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області не заперечує існування нарахованої заборгованості та необхідності її виплати, однак посилається на відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Зокрема, боржником повідомлено, що станом на 16.06.2026 кошторисні призначення за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» становлять 0,00 грн.

Таким чином, невиконання рішення у частині виплати нарахованої суддівської винагороди зумовлене неможливістю її фактичної виплати у межах наявних у боржника бюджетних асигнувань.

Суд враховує, що з дня відкриття виконавчого провадження минув значний проміжок часу, однак належна стягувачу сума суддівської винагороди залишається невиплаченою. За цей час виконання рішення у спосіб, визначений його резолютивною частиною, фактично не забезпечено.

За встановлених обставин подальше збереження первісного способу виконання рішення не забезпечує фактичного поновлення порушеного права стягувача та свідчить про наявність передбачених частиною третьою статті 378 КАС України обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Суд також враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права особи на судовий захист. Право на суд було б ілюзорним, якби остаточне й обов`язкове судове рішення могло залишатися невиконаним на шкоду особі, на користь якої воно ухвалене.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як складова частина «судового розгляду» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі «Бурдов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів як на виправдання невиконання судового рішення.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система допускала, щоб остаточне й обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Отже, посилання боржника на відсутність бюджетних призначень підтверджує істотне ускладнення виконання рішення суду у первісний спосіб, однак не припиняє обов`язку держави забезпечити фактичне виконання остаточного судового рішення.

Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів із державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів із рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у нього відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються виключно органами Казначейства в порядку черговості надходження таких документів.

Пунктом 25 зазначеного Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється за такою бюджетною програмою.

Водночас зазначені положення спеціального законодавства регулюють порядок виконання виконавчого документа органами Казначейства та не виключають повноваження адміністративного суду, передбачені статтею 378 КАС України, змінити спосіб виконання рішення за наявності встановлених законом підстав.

Зміна способу виконання рішення із зобов`язання боржника виплатити вже нараховану суму на її стягнення не змінює змісту встановленого судом обов`язку, оскільки обов`язок здійснити виплату суддівської винагороди безпосередньо закріплений у резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024.

Суд не визначає нового виду чи розміру суддівської винагороди, не змінює періоду, за який вона підлягає виплаті, та не покладає на боржника нового обов`язку, який не випливає з рішення суду.

Сума 107341,92 грн не визначається судом як новий предмет спору та не є результатом нового розрахунку, проведеного судом під час розгляду заяви. Ця сума є результатом розрахунку, здійсненого самим боржником на виконання рішення суду, та відповідно до наданих боржником документів є сумою, що підлягає безпосередній виплаті ОСОБА_1 після утримання передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Матеріали справи не містять заперечень боржника щодо правильності проведеного ним розрахунку або щодо обов`язку виплатити стягувачу суму 107341,92 грн. Натомість неможливість її виплати боржник пов`язує виключно з відсутністю бюджетних асигнувань.

За таких обставин зміна способу виконання рішення у невиконаній частині шляхом стягнення з боржника на користь стягувача вже нарахованої, але фактично невиплаченої суддівської винагороди не змінює рішення по суті, а стосується виключно механізму реалізації встановленого ним обов`язку.

Суд враховує висновки Другого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 19.03.2026 у справі №160/25728/23.

У зазначеній справі суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення щодо виплати суддівської винагороди, виходив із того, що проведення боржником розрахунку належної стягувачу суми за відсутності її фактичної виплати та неможливість виконання рішення у первісний спосіб є підставами для зміни способу його виконання шляхом стягнення вже нарахованої суми.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №160/25728/23 скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви та змінено спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення з боржника на користь позивача недоплаченої суддівської винагороди у визначеній боржником сумі.

Наведений підхід відповідає завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи та забезпечення реального виконання остаточного судового рішення.

Суд також ураховує, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 було відмовлено у задоволенні раніше поданих заяв Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі.

Водночас предметом цього розгляду є нова заява виконавця, подана з урахуванням подальшого перебігу виконавчого провадження та обставин, які існують на час її вирішення.

Після постановлення ухвали від 03.07.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у частині виплати нарахованої суддівської винагороди виконано не було. Заборгованість залишається невиплаченою, а боржником додатково підтверджено відсутність станом на 16.06.2026 кошторисних призначень за бюджетною програмою 0501150.

Отже, на час розгляду нової заяви триває невиконання рішення суду, остаточно визначено розмір суми, яка підлягає виплаті стягувачу, та документально підтверджено відсутність у боржника бюджетних асигнувань, необхідних для здійснення такої виплати у первісний спосіб.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 378 КАС України підстав для зміни способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у невиконаній частині шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої суддівської винагороди у сумі 107341,92 грн.

При цьому суд ураховує, що у прохальній частині заяви виконавця допущено неточності щодо дати початку періоду нарахування та формулювання предмета стягнення.

Однак зі змісту заяви в цілому, номера справи, реквізитів виконавчого документа, номера виконавчого провадження, визначених стягувача і боржника, наведених обставин та розміру заборгованості вбачається, що заявник просить змінити спосіб виконання рішення від 04.07.2024 у справі №520/8203/24 в частині виплати ОСОБА_1 нарахованої суддівської винагороди за період з 01.01.2024 до 31.03.2024 у сумі 107341,92 грн.

Зазначені неточності не змінюють змісту заявленого процесуального питання та не перешкоджають його вирішенню відповідно до фактичних обставин справи і змісту виконавчого документа.

Разом із тим заявник у заяві посилається на те, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/8203/24 можливе лише після зміни способу і порядку його виконання, шляхом стягнення з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», відкритої на рівні територіального управління.

Разом з тим, суд зазначає, що визначення конкретної бюджетної програми, рахунку, черговості списання коштів та послідовності дій органів Казначейства належить до стадії виконання виконавчого документа і регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Бюджетним кодексом України та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Органи Казначейства зобов`язані самостійно застосовувати відповідні положення спеціального законодавства під час виконання виконавчого документа залежно від статусу боржника, наявності бюджетних призначень та відкритих бюджетних програм.

Державна казначейська служба України не була відповідачем у справі №520/8203/24, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 на неї не покладалося безпосередніх обов`язків.

Тому під час вирішення заяви в порядку статті 378 КАС України суд не має підстав підміняти органи Казначейства, визначати конкретний алгоритм казначейського обслуговування виконавчого документа або встановлювати джерело бюджетного фінансування поза межами необхідного для зміни способу виконання рішення.

З огляду на викладене, належним і достатнім способом забезпечення виконання рішення у цій справі є зміна його виконання у невиконаній частині на стягнення з визначеного рішенням боржника вже нарахованої, але невиплаченої суми. Подальше виконання виконавчого документа має здійснюватися уповноваженими органами у порядку, встановленому спеціальним законодавством.

За таких обставин заява Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню, шляхом зміни способу виконання рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої суддівської винагороди у сумі 107341,92 грн., нарахованої за період з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року.

Керуючись статтями 14, 243, 248, 256, 294, 295, 370, 372, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 33 Закону України Про виконавче провадження, статтею 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61024, місто Харків, вул.Ярослава Мудрого, будинок 26, код ЄДРПОУ 45752470) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36, корпус 2, код ЄДРПОУ 26281249), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №520/8203/24 у невиконаній частині щодо зобов?язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з суддівської винагороди з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів на стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої суддівської винагороди у сумі 107341,92 грн., нарахованої за період з 01 січня 2024 року до 31 березня 2024 року.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Полях Н.А.