Ухвала суду № 138792233, 06.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10919/26

н/п 2/953/5560/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року канцелярією суду зареєстровані матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить провести поділ спільного сумісного майна подружжя: припинити право спільної сумісної власності подружжя на легковий автомобіль марки Hyundai sonata, державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 ; залишити вказаний легковий автомобіль у повній індивідуальній власності ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошову компенсацію замість частки у спільному сумісному майні подружжя у розмірі 199000,00 грн.

Під час прийняття заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ч. 4 ст.177 ЦПК України, а саме до заяви не було долучено документ про сплату судового збору. Також відсутні документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, звертаючись до суду, зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 29.12.2025.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, вбачається, що застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» обмежується статтями 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто нормами права, які передбачають надання пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Отже, відповідно до цього висновку Верховного Суду, при зверненні до суду з позовними вимогами, які не стосуються надання пільг, учасники бойових дій не звільняються від сплати судового збору.

Зважаючи на те, позовні вимоги у цій справі не стосуються надання пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі.

Як установлено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивач звернувся до суду з трьома майновими вимогами, спрямованими на поділ майна подружжя. З них дві стосуються реалізації права власності на автомобіль вартістю 398000,00 грн, а одна - стягнення з відповідача компенсації у розмірі 1/2 цієї вартості, тобто 199000,00 грн. З огляду на те, що всі ці вимоги спрямовані на поділ майна при розірванні шлюбу судовий збір за кожну з них треба визначати згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

За подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу справлявся судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить у місячному розмірі 3328,00 грн (Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»). Тобто мінімальний розмір вказаного збору становив 1 331,2 грн (3328,00 х 0,4), а максимальний - 9 984 грн (3328,00 х 3).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто ставка судового збору у такому разі становить: мінімальний розмір 1 064,96 грн (1 331,20 х 0,8), максимальний - 7 987,2 грн (9 984 грн х 0.8).

З огляду на загальну суму всіх майнових вимог, 1 % від яких перевищує межу максимального судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі ((398000,00 х 2 + 199000,00) х 0,01 = 9 950,00), за подання позовної заяви позивач має сплатити 7987,2 грн.

Отже, за подання позовної заяви в електронній формі позивач має сплатити 7 987,2 грн за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA578999980313161206000020654, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Код класифікації доходів бюджету- 22030101; Призначення платежу ;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи; Судовий збір, за заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Окрім того, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, в матеріалах позову відсутні копія свідоцтва про шлюб та рішення суду про розірвання шлюбу, які позивачем зазначені в переліку додатків до позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки подана заява не відповідає вимогам закону, суддя вважає, що її слід залишити без руху і надати позивачу строк для виправлення вищевказаних недоліків

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення недоліків тривалістю в десять днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіндер В.А.