Ухвала суду № 138792089, 06.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1361/26

Провадження № 2/638/4926/26

УХВАЛА

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді Смирнова В.А.,

за участю секретаря судового засідання Євженко О.Ю.

представника позивача- адвоката Халупного А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сухумська 24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сухумська 24» звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 29 794,09 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

11.06.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення від сплати судового збору, оскільки останній є пенсіонером, учасником бойових дій, має тяжкий майновий стан та на його утриманні перебуває дружина, яка є інвалідом ІІ групи.

Крім того, 11.06.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просить зменшити розміру правових витрат до 2 000 грн.

18.06.2026 від представника позивача надійшла заява про відмову від позову, в якій останній просить закрити провадження у справі №638/1361/26; Стягнути з Відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, а саме: витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн. і витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.

Заява обгрунтована тим, що 10.06.2026 року, тобто після відкриття провадження, Відповідачем сплачено суму боргу, що є предметом стягнення у цій справі, у повному обсязі, проте не відшкодовано судові витрати Позивача. З урахуванням того, що Відповідач задовольнив вимоги Позивача після звернення до суду, просить покласти судові витрати Позивача на Відповідача та стягнути з останнього: витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 13 000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про відмову від позову та стягнення судових витрат та просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України).

За змістом ст. 206 ЦПК України відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду (див. постанову Верховного Суду від 04.10.2024 у справі № 757/37713/21-ц).

Суд враховує, що звернення з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову є правом позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії позивача щодо відмови від позову не суперечать закону та не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, підстав для не прийняття даної заяви судом не встановлено, тому суд приймає рішення про прийняття відмови позивача від позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Отже, наявні підстави для закриття провадження у справі.

Також суд, в порядку ч. 2 ст. 206 ЦПК України, роз`яснює позивачу наслідки відмови від позову, а саме відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо вирішення питання про судові витрати та звільнення відповідача від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Представник позивача просить стягнути судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3028 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Так, статтею 133 ЦПК України, зокрема ч.1 передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тобто, не в кожному випадку сплачена сума судового збору повертається у разі закриття провадження у справі, таке повернення залежить від підстав закриття.

Зазначена норма є спеціальною щодо розподілу судових витрат у випадку добровільного виконання відповідачем заявлених вимог після звернення позивача до суду та спрямована на відновлення майнового становища позивача, який був змушений звернутися за судовим захистом у зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку в добровільному порядку.

Право суду відстрочити, розстрочити, зменшити розмір судового збору або звільнити особу від його сплати, передбачене статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», стосується обов`язку особи щодо сплати судового збору до Державного бюджету України при зверненні до суду або вчиненні відповідної процесуальної дії.

Натомість у даній справі предметом вирішення є питання не про обов`язок відповідача сплатити судовий збір до бюджету, а про розподіл між сторонами вже понесених позивачем судових витрат відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України.

Таким чином, положення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» не регулюють питання звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати іншій стороні понесені нею судові витрати у випадку, передбаченому частиною третьою статті 142 ЦПК України.

Посилання відповідача на наявність статусу учасника бойових дій також не є підставою для задоволення заявленого клопотання.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у випадках, визначених законом.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 752/3051/25 дійшла висновку, що така пільга застосовується лише у справах, пов`язаних із захистом прав особи, які випливають із її статусу ветерана війни, незалежно від її процесуального статусу у справі.

Предметом даної справи є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, тобто спір не пов`язаний із реалізацією чи захистом прав відповідача як учасника бойових дій, а тому сама по собі наявність у відповідача такого статусу не є підставою для застосування передбаченої законом пільги.

Доводи відповідача щодо його майнового стану, перебування на його утриманні дружини, яка є особою з інвалідністю II групи, хоча й заслуговують на увагу, однак не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування судових витрат позивачу, оскільки чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості звільнення сторони від такого обов`язку з наведених підстав.

Крім того, суд звертає увагу, що положення частини шостої статті 141 ЦПК України у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки позивач не є особою, звільненою від сплати судових витрат, а тому передбачені зазначеною нормою умови для компенсації судових витрат за рахунок держави відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлене відповідачем клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

В даному випадку суд прийняв відмову від позову та задовольнив клопотання про закриття, оскільки відповідач після відкриття провадження (пред`явлення позову) задовольнив вимоги позивача, а тому на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України позивач має право звернуться до суду з заявою про стягнення понесених ним у справі витрат, в тому числі витрат на правову допомогу з відповідача.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 3 028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 524 від 19.01.2026.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 028 гривень.

Крім того, 08.01.2026 між позивачем та адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем було укладено договір № 08/01/26 про надання правничої допомоги, за умовами п.1.1. якого Виконавець, за завданням Замовника надає правничу допомогу та юридичні послуги (надалі - Послуги), які полягають в:наданні необхідних консультацій (усних та письмових); висловленні юридичної думки (точки зору); представництва інтересів Замовника на переговорах, перед третіми особами (фізичними та юридичними особами), в державних органах, в органам місцевого самоврядування; представництва інтересів Замовника в загальних, господарських, адміністративних судах усіх рівнів (у т.ч. Верховному суді) з усіх питань, з усіма правами Замовника як учасника відповідних процесів будь-яких проваджень без виключення; захисту Замовника у кримінальних провадженнях у досудовому розслідуванні та судовому розгляді; представництва Замовника у виконавчих провадженнях; представництві Замовника перед третіми особами; підготовці та аналізі юридично значимих документів та організації вчинення правочинів, тощо; інші види послуг, погоджені Сторонами у відповідній додатковій угоді до цього Договору.

Відповідно до п.п. 6.1 6.4 Договору № 08/01/26 про надання правничої допомоги за надання послуг, передбачених даним Договором, Замовник сплачує Виконавцеві винагороду. Розмір винагороди визначається Сторонами у Додатках (Додаткових угодах) до цього Договору, а також у переліках необхідних дій чи переліків справ у роботі, листуванні сторін. Замовник оплачує послуги Виконавця на підставі виставлених рахунків за цим Договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в строк, що зазначається в виставленому рахунку. Оплата здійснюється банківським переказом коштів. Оплата коштів Замовником здійснюється без необхідності виставлення рахунку, якщо між Сторонами укладено відповідний Додаток (додаткова угода) і ним визначено строк для сплати винагороди. Ціна цього Договору складає суму винагороди за його виконання Виконавцем, що буде здійснена фактично Замовником протягом строку його дії.

Згідно з Актом №1 від 19.01.2026 прийом-передачі наданих послуг до Договору №08/01/26 про надання правничої допомоги вартість наданих послуг складає 4 000 грн, а саме: Підготовка і подання позовної заяви про стягнення заборгованості з власника кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №2 від 02.02.2026 до Договору №08/01/26 про надання правничої допомоги від 08.01.2026 р. Сторони дійшли згоди відповідно до п.6.2 Договору визначити наступний перелік послуг і розмір винагороди за цим Договором: Представництво інтересів Замовника в одному судовому засіданні 3000 грн. Підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу 2000 грн.

Згідно з Актом №3 від 21.04.2026 прийом-передачі наданих послуг до Договору №08/01/26 про надання правничої допомоги вартість наданих послуг складає 3 000 грн, а саме: представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі №638/1361/26 (квітень) 2026.

Згідно з Актом №4 від 11.06.2026 прийом-передачі наданих послуг до Договору №08/01/26 про надання правничої допомоги вартість наданих послуг складає 3 000 грн, а саме: представництво інтересів замовника в судовому засіданні по справі №638/1361/26 (червень) 2026.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №3 від 11.06.2026 до Договору №08/01/26 про надання правничої допомоги від 08.01.2026 р. Сторони дійшли згоди відповідно до п.6.2 Договору визначити наступний перелік послуг і розмір винагороди за цим Договором: Підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу 3000 грн.

Позивач перерахував на рахунок адвоката Халупного А.В. грошові кошти у розмірі 4 000 грн, 3 000 грн, 3 000 грн, 3 000 грн за надання правничої допомоги за Договором №08/01/26 про надання правничої допомоги,що підтверджується платіжними інструкціями № 525 від 19.01.2026, квитанцією від 02.02.2026, від 21.04.2026, від 11.06.2026 відповідно.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, зокрема за вимогами ч.3 ст.143 ЦПК України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).

Відтак, враховуючи досліджені судом документи на підтвердження надання правничої допомоги адвокатом позивачу, судом встановлено, що стороною позивача подано суду докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» указано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відтак, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

У заяві про зменшення витрат на правничу допомогу відповідач вказав, що дана справа не є складною, не потребувала значного часу для підготовки, вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розмір витрат на правничу допомогу у розмірі є завеликим, непропорційною ціни позову та не відповідає ринковим цінам у регіоні.

Враховувавши предмет позову, складність справи (справа, що розглядається не є складною, предметом є стягнення заборгованості за комунальні послуги, яка не потребує формування складної правової позиції), час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, з точки зору суду, для її виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням того, що провадження у справі закрите у зв`язку з відмовою позвача від позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також клопотання відповідача, суд вважає обґрунтованим, співмірним та пропорційним розміром компенсації правничої допомоги адвоката є сума у розмірі 4 000 грн.

Таким чином, вимоги позивача, пов`язані із відшкодуванням йому судових витрат належить задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 000 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 142, 206, 255, 260-261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сухумська 24» про закриття провадження у справі та стягнення судових витрат задовольнити частково.

Провадження по справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сухумська 24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити, у зв`язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сухумська 24» (код ЄДРПОУ: 44817526, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Сухумська, буд. 24) судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

В іншій частині відмовити.

У задоволені заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.А.Смирнов