Ухвала суду № 138792069, 06.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5297/26

провадження № 2/619/2893/26

УХВАЛА

іменем України

6 серпня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Пруднікової О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів для забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна шляхом накладення арешту у формі заборони відчуження та вчинення реєстраційних дій, а саме:

- автомобіля TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , без оголошення автомобіля в розшук, без його вилучення, передачі на зберігання та без заборони експлуатації;

- заборонити ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам за її дорученням або в її інтересах, до скасування заходів забезпечення відчужувати, дарувати, продавати, обмінювати, передавати в заставу, вносити до статутного капіталу, знімати з обліку, перереєстровувати, змінювати власника або іншим чином обтяжувати автомобіль TOYOTA RAV4, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- заборонити Головному сервісному центру МВС, його регіональним та територіальним сервісним центрам, а також іншим уповноваженим суб`єктам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо автомобіля TOYOTA RAV4, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , крім дій, необхідних для виконання ухвали про забезпечення позову або майбутнього рішення у цій справі. Ухвалу про забезпечення позову звернути до негайного виконання та направити Головному сервісному центру МВС (код ЄДРПОУ 40109173; 04052, м. Київ, вул. Лук`янівська, 62) та іншим відповідним органам, для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Заява обґрунтована тим, що ціна позову становить 715 000,00 грн і складається з 335 000,00 грн компенсації за автомобіль Toyota RAV4 та 380 000,00 грн компенсації за відчужений автомобіль Mazda. Одним із безпосередніх предметів поділу є автомобіль TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Автомобіль зареєстрований за відповідачкою 16.08.2024 у період шлюбу сторін. Позивач просить у порядку поділу залишити Toyota RAV4 у власності відповідача та стягнути на свою користь 335 000,00 грн компенсації вартості 1/2 частки. За висновком оцінювача ринкова вартість автомобіля станом на 23.07.2026 становить 670 000,00 грн. Фактично автомобіль перебуває у користуванні позивача, однак одноосібним зареєстрованим власником у ЄДРТЗ є відповідачка. Фактичне володіння позивача не позбавляє відповідача юридичної можливості ініціювати електронне відчуження або інші реєстраційні дії як зареєстрований власник. Ризик невиконання майбутнього рішення підтверджується не загальним припущенням, а вже вчиненими відповідачкою діями щодо іншого спільного автомобіля, який також включено до предмета позову. Листом Головного сервісного центру МВС № 31/2558АЗ-16543-2026 від 14.07.2026 підтверджено, що автомобіль MAZDA CX-5, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_5 , зареєстрований за відповідачкою 28.01.2026, вже 18.06.2026 був перереєстрований нею на нового власника на підставі договору купівлі-продажу, укладеного через електронні сервіси та зовнішні ресурси. Отже, відповідач не лише має формальну можливість швидко відчужити рухоме майно, а вже реалізувала таку можливість щодо Mazda під час виникнення сімейного спору. За відсутності заборони аналогічний механізм може бути використаний щодо Toyota до вирішення справи. У разі перереєстрації Toyota на третю особу предмет спору вибуде з власності відповідача. Це змусить позивача змінювати предмет або підстави позову, залучати нового власника, оспорювати правочин чи заявляти нові вимоги, а виконання рішення про поділ конкретної неподільної речі та компенсацію частки буде істотно ускладнене.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та позовної заяви вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір стосовно рухомого майна. Так у позовній заяві ОСОБА_1 просить:

-стягнути з ОСОБА_2 на його користь 335 000,00 грн грошову компенсацію вартості 1/2 частки у автомобілі TOYOTA RAV4, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який є спільною сумісною власністю подружжя;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь 380 000,00 грн грошової компенсації вартості 1/2 частки у відчуженому 18.06.2026 автомобілі MAZDA CX-5, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_5 , який був спільною сумісною власністю подружжя.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що 19 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області, про що складено актовий запис № 30 та видано свідоцтво серії НОМЕР_6 .

На цей час у Шевченківському районному суді м. Харкова розглядається цивільна справа № 638/16392/26 (провадження № 2/638/10173/26) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС № 31/2558АЗ-16543-2026 від 14.07.2026- 28.01.2026 за відповідачем було зареєстровано MAZDA CX-5, 2017 року випуску, об`єм двигуна 2488 куб. см, VIN НОМЕР_5 . 18.06.2026 цей транспортний засіб перереєстровано на нового власника на підставі договору купівлі- продажу, укладеного через електронні сервіси та зовнішні ресурси. 16.08.2024 за відповідачкою на підставі договору купівлі-продажу зареєстровано TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, об`єм двигуна 2494 куб. см, VIN НОМЕР_2 . Станом на 13.07.2026 відомості про відчуження Toyota у ЄДРТЗ відсутні.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль TOYOTA RAV4, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , має срібний колір, тип - загальний легковий універсал, робочий об`єм двигуна 2494 куб. см. Дата реєстрації за відповідачем - 16.08.2024.

Отже, відповідач, за якою зареєстроване право власності на вищезазначений транспортний засіб має можливість розпорядитися ним в будь-який час на власний розсуд.

При цьому суд враховує, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Отже, спір між сторонами виник з приводу рухомого майна, яке може бути відчужено до вирішення справи по суті, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову, однак їх одночасне застосування не відповідає вимогам закону.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року в справі № 317/2155/21 (провадження № 61-15398св21).

Заява про забезпечення позову не містить доводів, у чому полягає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, пов`язані з переходом права власності на спірне майно (відчуження), одночасно із вжиттям заходів забезпечення позову шляхом арешту вказаного майна.

На переконання суду забезпечення позову шляхом накладення арешту є таким, що враховує права та інтереси сторін спору та буде достатнім для забезпечення виконання судового рішення у майбутньому, у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору та співмірний із заявленими позивачем вимогами, а невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, суд зазначає, що застосування даного виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, гарантованих ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки спірне майно фактично може перебувати у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним, крім того має лише тимчасовий характер.

Також суд зауважує, що у разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з вимогами про скасування заходів забезпечення позову відповідно до статті 158 ЦПК України.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення (ч. 8 ст. 153 ЦПК).

Відповідно до ч. ч 1-3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Положеннями вказаної статті визначено право суду у випадку можливості спричинення відповідачу внаслідок забезпечення позову збитків, вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову зустрічного забезпечення у розмірі співмірному із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач, у зв`язку із забезпеченням позову.

Отже, умовою застосування зустрічного забезпечення є обґрунтування можливості спричинення відповідачу забезпеченням позову збитків.

У даному випадку, спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлювальної шкоди відповідачу, передбачені ч. 3 статті 154 ЦПК України обставини відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення.

За таких обставин, подана позивачем заява є такою, що підлягає задоволенню з урахуванням вищенаведеного.

Керуючись ст. 149-154, 260, 261 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- транспортний засіб TOYOTA RAV4, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 06.08.2026.

Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її виготовлення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О. В. Пруднікова