Рішення № 138792040, 06.08.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1848/26

провадження № 2/610/1681/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

при секретарі - Черепахи А.А.,

представника відповідача - адвоката Москвічова А.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Балаклія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/1848/26 (провадження № 2/610/1681/2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 до Балаклійського районного суду Харківської надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 5790992 від 18.06.2025 в сумі 29240,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.06.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5790992. 24.11.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено договір факторингу № 28112025, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 24 від 24.11.2025 ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29240,00 грн., з яких: 11976,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 0,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 00,00 - сума заборгованості за комісією за надання кредиту, 12264,00 - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 5000 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, за ним утворилась заборгованість у вказаному розмірі.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 26.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано у АТ «Ощадбанк» відомості щодо відповідача, які становлять банківську таємницю.

17.06.2026 через Електронний суд представником відповідача - адвокатом Москвічовим А.С. подано відзив, у якому просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву вказав, що позивачем до суду у встановлений ст. 83 ЦПК України виписку з рахунку Відповідача, на який зараховувались грошові кошти не подано. Звертаючись до суду з позовною заявою, Позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що, на його думку, підтверджують вказані обставини, але разом з тим, не надав до суду виписку з рахунку Відповідача. Отже, Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Позивач, не надав доказів на підтвердження позовних вимог, тобто, скористався своїми правами, передбаченим ЦПК України, на власний розсуд. Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов`язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості, строку прострочки по платежам за основним зобов`язанням, дати останнього платежу лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами. Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру. Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами.

Доданий до позовної заяви роздрукований розрахунок заборгованості за кредитними договорами, який складений представником позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, є безпідставним, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Вважає недоведеним факт існування заборгованості Відповідача за кредитним договором

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором зазначив, що факт надання/отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій тощо - є предметом доказування у справах цієї категорії. У разі передачі права вимоги від клієнта до фактора, окрім означеного, підлягають доказуванню обставини фактичної передачі права вимоги позивачу відносно відповідача, та підтвердження цього факту належними доказами, зокрема договором факторингу, актом приймання-передачі до нього прав вимоги, реєстру боржників та здійснення оплати фактором клієнту за цим договором. Отже Позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Товариства, так як останнє є неналежним позивачем.

Щодо стягнення неустойки, комісії та додаткові комісії зазначив, що законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18. Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також, Законом доповнено розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 61. Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем". Отже стягнення з Відповідача штрафних санкцій, комісії та додаткової комісії є грубим порушення чинного законодавства.

Вважає, що Позивач не довів заявлених позовних вимог, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком, передбаченим статтями 12, 13, 81 ЦПК України.

19.06.2026 представником позивача через Електронний суд подано відповідь на відзив, у якій наполягала на задоволенні позовних вимог та вказала, що відповідно до умов кредитного договору, кошти надано Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом при реєстрації на сайті первісного кредитора. Інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Кредитодавця, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника, оскільки такі документи є банківською таємницею, та відповідно до п.35 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Посилаючись на ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою передбачено, що інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею, тому, Позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що наведена позивачем теза про отримання відповідачем грошових коштів за умовами кредитних договорів стороною захисту не доведена, при цьому сам Відповідач не визнає і одночасно не заперечує факт отримання грошових коштів, виносячи свою версію подій відносно отримання коштів «за дужки». Тобто, фактично сторона захисту не заперечує факт, але намагається показати, що Позивач не довів його належним чином. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів. Також, учасник справи мав право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо Відповідач не згоден з розрахунками заборгованості, наданими Позивачем чи ставить під сумнів правильність доданого до матеріалів справи Розрахунку заборгованості, він мав право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду, але скористалися даним правом. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

З метою надання вичерпної інформації по справі Позивач звернувся до первісного кредитора з відповідним запитом щодо надання додаткових доказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів Позичальнику за укладеним договором. Станом на дату подачі позовної заяви Позивачем не отримано відповідь на запит від Первісного кредитора, тому в позовній заяві Позивач витребував необхідну інформацію з банка-емітента банківської картки № НОМЕР_1 , на яку відповідно до умов договору, було перераховано кошти. 04.06.2026 до суду надійшла відповідь від АТ " Ощадбанк ", відповідно до якої вищезгадана картка належить відповідачеві. Також до відповіді від АТ " Ощадбанк " було долучено виписку по рахунку, відповідно до якої, 24.06.2025 відповідач отримав 12000,00 грн. Крім того, відповідно до виписки, кошти було відправлено 20.06.2025. Відповідно до п. 7.1. кредитного договору Цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п.1.3, п.1.4. Договору. Якщо станом цю дату зобов`язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей Договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті. Отже, первісним кредитором було виконано свої обов`язки перед відповідачем в повному обсязі і в строк 3 днів відправлено кошти на рахунок відповідача відповідно до умов договору. Відповідно до умов укладеного Договору позики, У разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. У разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за ставкою, визначеною п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства Законом No 3498-IX внесені зміни, зокрема до пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (далі - Закон про споживче кредитування). Так, пункт 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування викладено у новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом No 3498-IX, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом No 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення. звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 Закону про споживче кредитування. Водночас встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем. Також вказала, що на підставі Закону No 3498-IX було виключено пункт 61 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування. Також частиною третьою статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. У преамбулі Закону про споживче кредитування передбачено, що цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, тобто його норми є спеціальними, які регулюють правовідносини за договорами про надання споживчого кредиту. Враховуючи вищезазначене, положення пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладатимуться після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом No 3498-IX. Тобто, на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Доводи щодо нібито порушенні первісним кредитором норми законодавства зводяться виключно до цитування статей та власних припущень без жодної аргументації та відсутності доказової бази.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у відповіді на відзив просив розгляд справи проводити за їх відсутності.

Представник відповідача - адвокат Москвічов А.С. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві.

Суд, заслухавши представника відповідача - адвоката Москвічова А.С., дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18.06.2025 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» було укладено Договір про споживчий кредит № 5790992 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти (кредит), а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені Кредитним договором. Сторони погодили такі умови: сума (загальний розмір) кредиту 12000,00 грн, строк кредитування 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 18.06.2025; повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору; остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 13.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості); комісія за надання кредиту: 36.00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 38544.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду); проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду- 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів; нараховані проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть: 0,00 грн (п.1.1 -1.4, 1.5.1-1.5.4 Кредитного договору).

Відповідно до 2.1 Кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п.1.3, п.1.4. Договору. Якщо станом цю дату зобов`язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей Договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

Договір про надання споживчого кредиту, відповідно до Правил надання коштів у позику, розміщених на сайті товариства у електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором S79726, що був відправлений 899406 18.06.2025 о 09:22 год на номер телефону НОМЕР_2 , зокрема ця інформація підтверджується Розділом 6 Кредитного договору, анкетою заявою на кредит та довідкою наданою первісним кредитором ТОВ «Мілоан».

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 був ідентифікований у інформаційно-телекомунікаційній системі товариства за допомогою особистих даних, які він залишив при реєстрації.

Окрім того ОСОБА_1 підписаний графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

Прийнявши пропозицію, ОСОБА_1 погодився з усіма додатками та невід`ємними частинами, правилами та графіком платежу цього договору, підтвердив, що ознайомлений повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем кредитного договору є Анкета-Заява позичальника на отримання кредиту № 5790992 від 18.06.2025, у якій зазначені особисті дані відповідача та в якій відображено процес оформлення та розгляду товариством заяви № 5790992, що зафіксовано позначками часу електронних підписів АЦСК та погоджені усі істотні умови кредитування

На виконання Кредитного Договору Товариство надало відповідачу кредит в сумі 12000,00 грн на картковий рахунок відповідача за реквізитами банківської картки НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 155971866 від 18.06.2025.

З відповіді АТ «Ощадбанк» від 04.06.2026, наданої на запит суду, убачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку НОМЕР_3 , також надано виписку, яка підтверджує зарахування 24.06.2025 на вказану картку - 12000 грн (кошти було перераховано на вказану картку 20.06.2025), тобто відповідно по п. 7.1 Кредитного договору.

Отже, грошові кошти були перераховані на платіжну картку, яка зазначена у договорі № 5790992 від 18.06.2025.

Згідно Відомостей про щоденні нарахування та погашення, наданих ТОВ «Мілоан» з інформаційно-телекомунікаційної системи товариства та затверджених відповідно до встановлених вимог, вбачається, що станом на 24.11.2025 ОСОБА_1 після надання кредиту нараховувалися: комісія за оформлення кредиту, проценти згідно умов договору п. 1.5.2 та нестандартні проценти за період часу з 18.06.2025 по 24.11.2025.

24.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24112025, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 5790992 від 18.06.2025, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору про відступлення прав вимоги, актом приймання-передачі реєстру боржників від 24.11.2025 до договору відступлення прав вимоги №24112025 від 24.11.2025, витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, платіжним дорученням №191 про безготівковий переказ ТОВ «ФК «ЄАПБ» на рахунок ТОВ «Мілоан» грошових коштів у розмірі 4 135 369,77 гривень, згідно призначення платежу - оплата за договором факторингу №24112025 від 24.11.2025.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2025 до Договору факторингу № 24112025 від 24.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29240,00 грн, з яких: 11976,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 12264,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Отже, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Договір про надання споживчого кредиту, відповідно до Правил надання коштів у позику, розміщених на сайті товариства у електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором 899406, що був відправлений 18.06.2025 о 09.22 на номер телефону НОМЕР_2 , зокрема ця інформація підтверджується Розділом 6 Кредитного договору, та довідкою наданою та завіреною належним чином первісним кредитором ТОВ «Мілоан».

В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку.

На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення від 18.06.2025, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору № 5790992 кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 12000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем зазначено ОСОБА_1

АТ «Державний ощадний банк України» було надано інформацію, яка підтверджує факт належності вказаної банківської картки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), а також підтверджує обставини, на які посилається позивач, щодо дат та сум зарахування коштів відповідачу.

Таким чином позивачем доведено факт надання кредитних коштів саме відповідачу.

Щодо суми комісій суд зазначає таке.

Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас, позивач не надав суду докази витрат первісного кредитора та позивача як нового кредитора на обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) поза межами, встановленими зазначеними нормами закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 12264,00 грн за Кредитним договором суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України, оскільки не є платою за послуги, що об`єктивно надаються позичальнику, а тому положення Кредитного договору про сплату позичальником комісій за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними. За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Крім того з поданої первісним кредитором ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення відповідача вбачається, що ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості за комісією а саме: 02.08.2025 у розмірі 1752,00 грн, 19.08.2025 - 1752,00 грн, а всього 3504,00 грн, які суд вважає за необхідне зарахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту зменшивши суму заборгованості за кредитним договором № 5790992 від 18.06.2025 в частині тіла кредиту до 8472,00 грн (11976,00-3504,00=8472,00).

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 5000 грн заборгованості за неустойкою, суд зазначає таке.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Указом Президента України № 64/2022 від 22.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та станом на день розгляду справи не закінчився та не скасовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 роз`яснила, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Заначений принцип відображений також у Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012. Відтак, хоч зміни в Закону України «Про споживче кредитування» прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проєкт закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно. Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки не підлягає задоволенню.

Крім того з поданої первісним кредитором ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення відповідача вбачається, що ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості по сплаті штрафу а саме: 21.07.2025 у розмірі 1000,00 грн, , які суд вважає за необхідне зарахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту зменшивши суму заборгованості за кредитним договором № 5790992 від 18.06.2025 в частині тіла кредиту до 7472,00 грн (8472,00-1000,00=7472,00).

Щодо заперечень представника відповідача стосовно відсутності підтвердження відступлення права вимоги між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» за №24112025 від 24.11.2025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників, суд відхиляє такі доводи, адже це спростовується матеріалами справи, зокрема реєстром боржників, що затверджений належним чином обома сторонами договору відступлення прав вимоги, згідно р. 1 цього договору.

Умовами п. 1.2. Договору визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2.

24.11.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників від 24.11.2025 за Договором факторингу № 24112025 від 24.11.2025.

Судом досліджено, документи, які укладено між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан», з яких вбачається, що вони відповідають вимогам законодавства України, мають печатку та підписи уповноважених осіб.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 5790992 від 18.06.2025 підлягають задоволенню в сумі 7472,00 грн, яка складається з: 7472,00 грн заборгованості за сумою кредиту.

Щодо розподілу судових витрат

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 680,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 5790992 від 18.06.2025 в розмірі 7472,00 (сім тисяч чотириста сімдесят дві) грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 680,24 (шістсот вісімдесят грн 24 коп) грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область Броварський район м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя В.М.Тімонова