Рішення № 138791943, 06.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1455/26

провадження №: 2/398/2379/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Москалик В. В., за участю секретаря судових засідань Ситник І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Кредитсервіс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свій позов мотивує тим, що згідно з кредитним договором № 240624-006 від 24.06.2024 відповідач отримав в ТОВ «Кредитсервіс» кредит строком на 12 місяців у розмірі 52 500 гривень, процентна ставка - 146,00% річних, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 24 % (сума одноразової комісії складає 12600 грн). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Умовами кредитного договору передбачено: позичальник має зробити 12 щомісячних платежі; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 24 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 39 900 грн, із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 24 %, що в грошовому еквіваленті 12 600 грн. Через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором станом на 01.12.2025 заборгованість відповідача за кредитом становить 115 668,85 грн, з яких 45 155,10 грн - заборгованість за сумою кредиту, 70 513,75 грн - заборгованість за процентами, вказану заборгованість позивач і просить стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати.

Ухвалою суду від 20.05.2026 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

15.06.2026 через електронну систему "Електронний суд" відповідачка подала відзив на позовну заяву, відповідно якого зазначила, що вона частково не погоджується з позовними вимогами, а саме, вважаєбезпідставне включення прихованої комісії до тіла кредиту. Позивач стверджує, що надав відповідачу кредит у розмірі 52 500 грн, і одночасно зазначає, що на банківський рахунок відповідача фактично було перераховано 39 900 грн, а різницю у розмірі 12 600 грн (що становить 24 % від суми кредиту) було утримано позивачем в день видачі кредиту як «одноразову комісію за перший день користування». Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються приналежні до сплати споживачем за договором проценти та комісії. Проте, встановлення комісії за послуги, які супроводжують кредит (оформлення, видача), є незаконним, якщо вони не становлять окремої фінансової послуги для споживача. Більше того, утримання 12 600 грн із суми кредиту без фактичної видачі їх позичальнику та подальше нарахування процентів на цю суму (на задекларовані 52 500,00 грн замість реальних 39 900,00 грн) є грубим порушенням принципу добросовісності, веде до штучного та незаконного збільшення заборгованості та бази нарахування процентів. Фактично, відповідач отримала 39 900 грн, які і є реальним тілом кредиту. Щодо неправомірності та непомірності нарахованих процентів Позивач просить стягнути 70 513,75 грн прострочених процентів. Оскільки відсотки нараховувалися на фіктивне тіло кредиту (яке включало незаконну комісію), цей розрахунок є абсолютно неправильним. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності вони зачіпають права споживача та призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Нарахування процентів, що майже вдвічі перевищують суму фактично отриманих коштів (39 900 грн), свідчить про застосування очевидно несправедливих умов договору. Вимога стягнути загалом 115 668,85 грн за кредит, з якого позичальник отримав 39 900 грн, є очевидним зловживанням правом з боку кредитора. Просила позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» задовольнити частково: - Зменшити розмір заборгованості за тілом кредиту до фактично отриманої суми 39 900 грн, виключивши безпідставно нараховану одноразову комісію у розмірі 12 600 грн, здійснити перерахунок процентів за користування кредитом, виходячи з фактично отриманого тіла кредиту (39 900 грн), та суттєво зменшити суму процентів, відмовивши у стягненні безпідставно заявленої суми у 70 513,75 грн на підставі принципів розумності, виваженості та справедливості.

22.07.2026 через електронну систему "Електронний суд" представник позивача направив на адресу суду пояснення по справі, зазначив, що відповідач не посилається на жодну норму чинного законодавства, яка б свідчила про незаконність встановлення одноразової комісії у спірних правовідносинах, а також не наводить жодної правової позиції Верховного Суду, яка б підтверджувала викладені ним доводи. Фактично наведені твердження є лише власним суб`єктивним тлумаченням умов кредитного договору, яке саме по собі не може бути підставою для визнання відповідної умови договору незаконною чи такою, що не підлягає застосуванню. Відповідно до умов кредитного договору Клієнту було надано кредит у сумі 52 500,00 грн, крім нарахування процентів за користування кредитом, передбачено стягнення одноразової комісії за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 24 %, що у грошовому еквіваленті становить 12 600,00 грн. Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредитних коштів на банківський рахунок позичальника. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 39 900,00 грн з урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, передбаченої кредитним договором, у розмірі 24 %, що в грошовому еквіваленті становить 12 600,00 грн. у п. 5.6 кредитного договору передбачено, що різниця між сумою зазначеною в п. 3.1. договору та сумою зазначеною в п. 3.2 є комісією за видачу кредиту, входить до тіла кредиту і утримується з позичальника за рахунок кредиту в день видачі кредиту. Відповідно до п. 7.1 договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю платежі, строки і суми яких визначені Графіком платежів. Плата за користування кредитом нараховується щоденно за кожен день користування кредитом. У складі плати за користування кредитом можуть нараховуватися проценти за перший день користування кредитом, фіксована щомісячна комісія та (або) одноразова комісія залежно від обраного позичальником кредитного продукту. Згідно з п. 7.4 кредитного договору, за видачу кредиту позичальник сплачує комісію у розмірі, встановленому договором, яка утримується з позичальника у день видачі кредиту за рахунок кредитних коштів. Отже, умовами кредитного договору чітко передбачено, що одноразова комісія за видачу кредиту утримується за рахунок кредитних коштів позичальника та входить до загального розміру кредиту, а тому не змінює погодженого сторонами розміру кредиту та не є додатковим платежем, не передбаченим умовами договору. Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісії, пов`язані з наданням кредиту, за умови їх належного визначення в умовах договору та доведення до відома споживача. Отже, сама по собі обставина встановлення кредитодавцем одноразової комісії за видачу кредиту не свідчить про незаконність відповідної умови договору та узгоджується з правовим підходом, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду щодо допустимості встановлення комісій у договорах споживчого кредитування. Така комісія була прямо передбачена умовами кредитного договору, відображена у паспорті споживчого кредиту, включена до загальних витрат за кредитом та врахована при розрахунку реальної річної процентної ставки, що відповідає вимогам статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Таким чином, розмір одноразової комісії, порядок її стягнення та її вплив на загальну вартість кредиту були заздалегідь відомі відповідачу до моменту укладення кредитного договору. Крім того, відповідач під час укладення кредитного договору був належним чином ознайомлений з його умовами, у тому числі щодо розміру одноразової комісії за видачу кредиту, порядку її стягнення та загального розміру кредиту, після чого добровільно погодився з такими умовами шляхом підписання договору. При цьому протягом користування кредитними коштамив відповідач не заявляв будь-яких заперечень чи незгоди щодо умов кредитного договору , визнання недійсними окремих його положень. Враховуючи, що одноразова комісія відповідно до умов кредитного договору входить до тіла кредиту, а розмір кредиту визначений сторонами у сумі 52 500,00 грн, нарахування процентів за користування кредитом саме на зазначену суму відповідає вимогам ЦПК України, при цьому розмір і порядок одержання процентів визначаються договором сторін. Отже, проценти за користування кредитом нараховуються саме на погоджену сторонами суму кредиту, визначену умовами договору, а не на іншу суму, визначену виходячи з фактичного перерахування коштів після утримання передбачених договором платежів. Оскільки сторонами погоджено суму кредиту у розмірі 52 500,00 грн, саме ця сума є належною правовою підставою для нарахування процентів за користування кредитом. Крім того, позичальник, будучи належним чином ознайомленим із умовами кредитування, у тому числі щодо структури кредитної заборгованості, розміру одноразової комісії та порядку її утримання за рахунок кредитних коштів, не скористався передбаченим ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» правом відмовитися від договору протягом 14 календарних днів з дня його укладення, кредитні кошти не повернув та заперечень щодо умов договору у встановлений законом строк не заявив, що додатково підтверджує його добровільну згоду з умовами договору. Отже, доводи відповідача щодо незаконності встановлення одноразової комісії за видачу кредиту та неправомірності нарахування процентів на повну суму кредиту є необґрунтованими, спростовуються положеннями кредитного договору, нормами чинного законодавства та не підтверджуються належними доказами.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без його участі, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, у поданому раніше до суду відзиві просила провести розгляд справи без її участі.

Суд, з`ясувавши обставини справи дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 240624-006 від 24.06.2024 строком на 12 місяців у розмірі 52 500 гривень, Позичальнику надається кредит в розмірі передбаченому (п. 3.1) 52 500,00 грн. Відповідно п.3.6-3.7 кредитного договору, чітко встановлено розмір процентної ставки, її тип та порядок застосування, а саме: п. 3.6 денна процентна ставка становить 0,67 % на день та застосовується в межах строку кредиту; п. 3.7 денна процентна ставка у розмірі 0,33 % на день застосовується за умови дотримання акційних умов одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 24 % (сума одноразової комісії складає 12 600 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника.

На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 39900 грн, із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 24 % , що в грошовому еквіваленті 12 600 грн

За платіжним дорученням № 866 від 24.06.2024 ТОВ «Кредитсервіс» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 39 900 грн (за вирахуванням одноразової комісії в сумі 12 600,00 грн).

Згідно з розрахунком заборгованості, поданим до суду позивачем, заборгованість ОСОБА_1 , перед ТОВ «Кредитсервіс» за кредитним договором станом на на 01.12.2025 заборгованість відповідача за кредитом становить 115 668,85 гривень, з яких 45 155,10 грн.- заборгованість за сумою кредиту, 70 513,75 грн., заборгованість за процентвми,вказану заборгованість позивач і просить стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати. При цьому згідно з розрахунком ОСОБА_1 сплатила 25 800,00 грн, з них: 7 344,90 грн в рахунок погашення тіла кредиту та 18 455,10 грн в рахунок погашення відсотків за користування кредитом (платежі від 22.07.2024, 23.08.2024 та від 21.09.2024).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За умовами кредитного договору № 240624-006 від 24.06.2024 сторони погодили строк дії договору - 365 днів, до 21.06.2025, а згідно з п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит та здійснити плату за його користування. Отже, кредитним договором визначений строк кредитування згідно з графіком до 21.06.2025 відповідно.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача кредитної заборгованості за кредитним договором № 240624-006 від 24.06.2024 в розмірі 115 668,85 грн, з яких 45 155,10 грн - за сумою кредиту, 70 513,75 грн - за процентами, підлягають задоволенню.

Суд не приймає доводи відповідачки щодо незаконності утримання кредитором суми одноразової комісії в розмірі 12 600,00 грн із суми кредиту без фактичної видачі їх позичальнику та подальше нарахування процентів на цю суму, оскільки положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначені загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. У той же час порядок сплати такої комісії визначається умовами кредитного договору.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача просила стягнути понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, додавши до матеріалів справи докази понесення таких витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п.80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), п.88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, в п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає, що об`єктивний та співмірний зі складністю справи та виконаною роботою у ній розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (код ЄДРПОУ 41125531, адреса місцезнаходження: місто Київ, а/с 57, пр-т Л. Каденюка (Ю.Гагаріна), 23) заборгованість за кредитним договором № 240624-006 від 24.06.2024 у розмірі 115 668 (сто п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 85 коп, з яких 45 155,10 грн - за сумою кредиту, 70 513,75 грн - за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (код ЄДРПОУ 41125531, адреса місцезнаходження: місто Київ, а/с 57, пр-т Л. Каденюка (Ю.Гагаріна), 23) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.08.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК