Ухвала суду № 138791869, 07.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1764/26

Провадження № 2-с/405/30/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі № 405/1764/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Болотських А.Ю. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА № 1145936 від 03.04.2026 року) в інтересах заявника 03.04.2026 року звернулася до суду з заявою, яка сформована в системі «Електронний суд», про скасування судового наказу, вказавши на її обґрунтування, що 23 березня 2026 року Подільським районним судом м. Кропивницького у справі № 405/1764/26, винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" заборгованості за спожитий природний газ, за період з травня 2023 року по вересень 2024 в сумі 37 471,31 грн., яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 та судового збору в розмірі 332,80 грн., який отримано нею (представником боржника ОСОБА_1 - адвокатом Болотських А.Ю.) 03.04.2026 року через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та який підлягає скасуванню з тих підстав, що ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого 15 листопада 2016 року, Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1, по реєстру № 3-508 належить 1/2 частина житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина, цього будинку належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого 15 листопада 2016 року, Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1, по реєстру № 3-507, ОСОБА_2 . Таким чином, вказаний вище житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями належить зазначеним особам на праві спільної часткової власності, а тому враховуючи те, що поділ в натурі житлового будинку не відбувався, отже окремі комунікації до будинку для кожного співвласника не прокладались, відповідно газом, світлом та водою обидва співвласника користуються спільно. Виходячи з наведеного витрати на комунальні послуги співвласники також мають нести спільно.

З огляду на зазначене, проаналізувавши обставини справи та вимоги процесуального закону, враховуючи також, що заявник ОСОБА_1 заперечує проти вимог стягувача, що свідчить про наявний між сторонами спір щодо обґрунтованості вимог стягувача про стягнення з заявника заборгованості за спожитий природний газу, який (спір) не може вирішуватися в порядку наказного провадження, відповідно спірний наказ видано без урахування всіх обставин, що мають значення, та між сторонами існує спір про право. Враховуючи викладене, зазначений судовий наказ підлягає скасуванню. Крім того, просила стягнути з ТОВ Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" судовий збір, сплачений за подання заяви про скасування судового наказу.

Стягувачем ТОВ Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" подана заява, яка сформована в системі «Електронний суд» 03.04.2026 року та зареєстрована судом за вх. № 11379, в якій просив відмовити в стягненні з ТОВ Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору в розмірі 166,40 грн. за подання заяви про скасування судового наказу, з тих підстав, що скасування судового наказу не свідчить про необґрунтованість вимог заявника, а лише вказує, що відносно права на стягнення таких коштів між сторонами існує спір, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження і, за змістом частини другої статті 141 ЦПК України, саме за результатами розгляду позову, а не заяви про скасування судового наказу, суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Вказане узгоджується з положеннями ст. 12 та ч. 2 ст. 164 ЦПК України, згідно з якими усі учасники справи мають рівні процесуальні права, серед яких право другої сторони оспорити обґрунтованість суми судових витрат, а судовий збір, сплачений стягувачем при поданні заяви про видачу судового наказу, не повертається останньому після скасування такого судового наказу, а враховується при подальшому пред`явленні ним позову.

Отже, в межах розгляду заяви про скасування судового наказу питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи № 405/1764/26, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що судовим наказом Подільського районного суду міста Кропивницького від 27 березня 2026 року по справі № 405/1764/26, провадження 2-н/405/351/26за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу, - стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, заборгованість за спожитий природний газ, за період з травня 2023 року по вересень 2024 року в сумі 37 471,31 грн., яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , а також судові витрати в сумі 332, 80 грн.

Зазначений судовий наказ було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання боржника, а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом із повідомленням про вручення, при цьому, зазначений судовий наказ, який було направлено поштою боржник ОСОБА_1 не отримав, натомість судовий наказ отримано представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Болотських А.Ю. в електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС07.04.2026 року о 22:10:41, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Відповідно до ч.1ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, з заявою про скасування судового наказу заявник ОСОБА_1 звернувся в строк, передбачений ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність якого заявнику невідомо.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Частиною 2 статті 170 ЦПК України визначено, що заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, судом відзначається, що зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи представника заявника ОСОБА_1 адвоката Болотських А.Ю. про наявність спору про право можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, проаналізувавши обставини справи та вимоги процесуального закону, враховуючи також, що заявник ОСОБА_1 заперечує проти вимог стягувача, що свідчить про наявний між сторонами спір щодо обґрунтованості вимог стягувача про стягнення з заявника заборгованості за спожитий природний газ, який (спір) не може вирішуватися в порядку наказного провадження, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки спірний наказ видано без урахування всіх обставин, що мають значення, та між сторонами існує спір про право.

Щодо вимоги про повернення судового збору, сплаченого заявником за подання заяви про скасування судового наказу суд зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.

Положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина 2 вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Крім того, норми ст.171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Водночас, чинним процесуальним законодавством передбачено, що в разі скасування судового наказу стягувач має право звернутися до суду з відповідним позовом. У цьому випадку сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Оскільки стаття141 ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами Розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.

З огляду на викладене, враховуючи, що повернення суми судового збору в наказному провадженні передбачено лише на користь заявника, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом його врахування при пред`явленні позову до боржника, а чинний процесуальний закон не містить підстав для відшкодування аналогічних витрат боржнику, у стягненні судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-171, 260 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі № 405/1764/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, - задовольнити.

Судовий наказ № 405/1764/26, виданий 27 березня 2026 року Подільським районним судом міста Кропивницького про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, заборгованості за спожитий природний газ, за період з травня 2023 року по вересень 2024 року в сумі 37 471,31 грн., яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , а також судових витрат в сумі 332, 80 грн., - скасувати.

Роз`яснити стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», його право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , судового збору в розмірі 166, 40 грн., сплаченого боржником ОСОБА_1 при поданні заяви про скасування судового наказу, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова