Рішення № 138791828, 06.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4072/24

Номер провадження 2/404/1117/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницьк ого

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради», про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулись до суду з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 200000,00 грн, про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 200000,00 грн та стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральної шкоди в сумі 200000,00 грн. В обгрунтування позову вказали, що 09 травня 2023 року орієнтовно о 22:45 год у їх мами (бабусі) ОСОБА_4 стався інсульт, у неї раптово і повністю відібрало мову та перестала рухатися права сторона тіла. ОСОБА_1 негайно зателефонувала на номер 103 для виклику бригади екстреної медичної допомоги, що зафіксовано та не заперечується відповідачем, проте останній було відмовлено у наданні ексренної медичної допомоги, не було направлено бригаду Е(Ш)МД, у закріплені законодавством терміни, та відповідно своєчасно не госпіталізовано хвору до спеціального медичного закладу. Виклик приймала працівник відповідача ОСОБА_5 , що працює на посаді сестри медичної по прийому та передачі викликів бригадам Е(Ш)МД центрального оперативно-диспетчерського управління. Незважаючи на наявність явних і беззаперечних ознак інсульту, диспетчер відмовила у направленні на їх адресу бригади ексренної (швидкої) медичної допомоги для порятунки ОСОБА_4 та просто порадила не надумувати зайвого, дати хворій звичайну пігулку від тиску і все, а якщо дуже треба, то шукати машину і самостійно доставляти хвору в медичний заклад. Диспетчеру було відомо, що протягом останніх років у їх мами вже було два інсульти, тому ризики чергового інсульту є досить великими, та не зважаючи на це, остання порушила вимоги законодавства, свої посадові інструкції та відмовила у наданні допомоги. Після відмови працівника відповідача в наданні медичної допомоги ОСОБА_1 перебувала в стані тривоги й хвилювання за життя рідної людини. Крім того, додався розпач від розуміння, що допомоги, яка гарантована державою, яка є обов`язком відповідача, не буде, що єдина служба, яка покликана надавати екстрену медичну допомогу, залишила її один на один з бідою, що сталася, а її найрідніша людина помирає від інсульту в неї на руках. За таких обставин, ОСОБА_1 змушена була терміново і самостійно по близьких та сусідах шукати автомобіль для транспортування хворої до найближчого медичного закладу. Проте, в такому стані людина не має змоги самостійно рухатися та перебуває в напівсвідомому стані, і при тому переміщення здійснюється в звичайний транспортний засіб явно не пристосований до перевезення таких тяжких пацієнтів. Хвору просто змушені були переносити на руках. Доставивши хвору маму до найближчої лікарні КНП «Бобринецька лікарня» ОСОБА_1 виявилося, що надавати такого роду медичну допомогу там не мають права згідно нових наказів МОЗ та протоколів, лікарня не має відповідних ліків та медичного обладнання, а тому потрібно викликати бригаду Е(Ш)МД і транспортувати хвору до спеціалізованої лікарні в місті Кропивницький. Після почутого, ОСОБА_1 охопив повний відчай, всі її зусилля та надії на порятунок мами були марними, оскільки й тут надати медичну допомогу ніхто не в змозі. Позивачі переконані, що ОСОБА_5 , яка рекомендувала самостійно звертатися в лікарню, просто не могла не знати, що лікарня в місті Бобринець не може надавати допомогу хворим з підозрою на інсульт, що такі хворі підлягають негайній госпіталізації до спеціалізованих інсульт них відділень. З вини диспетчера відповідача, було згаяно дорогоцінний час, тоді як для пацієнтів з інсультом кожна хвилина має вирішальне значення, для тяжкості його стану, тривалості лікування та складності наслідків від інсульту, більш того кожна хвилина вирішує чи людина житиме взагалі. Саме незаконні і протиправні дії диспетчера відповідача щодо рідної для позивачів людини суттєво поглибили емоційнй переживання і страждання позивачів в тій складній ситуації зробили страждання і тривогу позивачів набагато сильнішими, внаслідок відмови в наданні медичної допомоги додалися розпач та паніка від усвідомлення, що медичної допомоги не було, відповідно це все завдало додаткового стресу та психологічного болю. При цьому, відповідач не був об`єктивним при перевірці обставин, викладених у поданих скаргах та всіляко намагався виправдати дії свого працівника. Такі дії відповідача по виправденню своєї працівниці за будь-яку ціну та незважаючи на нехтування всіх вимог законодавства з боку ОСОБА_5 , сприймаються позивачами як приниження. Незаконно і несправедливо виправдовуючи дії своєї працівниці, відповідач посилює моральні страждання позивачів, поглиблює емоційнй і душевні переживання, що й без того заподіяні позивачам працівницею відповідача. Всі ці події відбувались на очах шестирічної доньки ОСОБА_1 . Дитина до цього часу не може оговтатися від тих страшних картин і постійно запитує чому не приїхала швидка допомога та не врятувала бабусю. Таким чином, внаслідок незаконних дій працівниці відповідача ОСОБА_5 , її відмови в направленні бригади НОМЕР_1 , стрес і психологічні страждання позивачів за даних обставин в рази поглибилися, до них додався повний розпач від безвиході, в якій опинилися позивачі, посилився страх від того, що кожна згаяна хвилина може стати останньою. З тих самих хвилин і до сьогодні позивачі не мають психічного спокою через всі ті жахливі події, що відбулися, та перенесені душевні переживання, заподіяні незаконними діями диспетчера відповідача ОСОБА_5 , які залишилися безкарними. Позивачі змушені приймати заспокійливі для зменшення знервованості, стабілізації емоційного стану. Крім цього, ОСОБА_2 має третю групу інвалідності та за висновками МСЕК їй протипоказані психо-емоційні навантаження. Відповідач за результатами перевірки встановив порушення законодавства та посадових інструкцій в діях його працівниці ОСОБА_5 , що працює на посаді сестри медичної по прийому та передачі бригадам Е(Ш)МД центрального оперативно-диспетчерського управління. Тобто, за результатами перевірки підтверджується незаконність дій працівниці відповідача.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 56).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 28455 від 03.07.2024 року), в якому останній заперечує проти позову. Вказує, що 09 травня 2023 року о 22-50 год на лінію 103 надійшло звернення від жінки з номеру телефону НОМЕР_2 , щодо виклику бригади ЕМД до її матері з приводу «порушення мови, підвищення артеріального тиску». Зазначений виклик приймала сестра медична з прийому та передачі викликів бригадам ЕМД ОСОБА_5 , яка розцінила звернення, як загострення хронічної гіпертонічної хвороби, оскільки за даними автоматизованої системи управління ЕМД до ОСОБА_4 у 2021 році двічі виїздила бригада ЕМД (Гіпертонічний криз, Підозра на гострий мозковий інсульт), тому надала рекомендації, у тому числі, самостійно звернутися до найближчого ЗОЗ, без направлення бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України на місце події». За результатами внутрішнього розслідування та пояснення ОСОБА_6 , причиною відмови у направленні бригади Е(Ш)МД став людський фактор, тобто по суті є помилковим сприйняттям ситуації, що сама ОСОБА_5 визнала в своїх поясненнях. Остання в стані ОСОБА_4 не побачила ознак гострого мозкового інсульту під час телефонної розмови з Позивачем 1, а від так, рекомендація звернутисядо лікарні самостійно за допомогою була для неї в той час логічною. На даний час ОСОБА_5 звільнена з поради сестри медичної по прийому та передачі викликів бригадам Е(Ш)МД ЦОДУ КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області КОР» за власним бахканням з 18 січня 2024 року (наказ № 15/о від 17.01.2024).водночас, заперечують, що дії диспетчера призвели до тяжких наслідків. За інформацією КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» КМР», ОСОБА_4 отримувала лікування в повному обсязі, відповідно до затверджених протоколів, за рахунок Програми медичних гарантій і була виписана з лікарня з задовільним станом здоров`я.

Крім того, вважають, що події, що відбувались на приймальному відділенні КНП «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради не стосуються діяльності КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області КОР», а від ак відповідач не може нести відповідальність за стрес та переживання, що відчула Позивач 1 від відмови у госпіталізації ОСОБА_4 працівниками КНП «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради. Також вважають, що заявлення позивачів про компенсацію моральної шкоди за стрес та переживання через те, що внутрішнє розслідування в КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області КОР» по притягненню до відповідальності ОСОБА_5 , не відповідало їх бажанням та баченню, проведено не так, як їм би того хотілось. Вказують на відсутність причинно-насліжкового зв`язку та в подальшому смерті матері (баби) позивачів внаслідок хвороби.

Також наголошують на суб`єктному складі даного позову. Виклик бригади Е(Ш)МД 09.05.2023 о 22 год 45 хв до ОСОБА_4 був здійснений ОСОБА_1 і всі необхідні маніпуляції по доставці пацієнтки до КНП «Бобринецька лікарня» Бобринецької міської ради були вчинені саме нею за допомогою третіх осіб, особи яких не визначені. Про ситуацію, яка склалася, ОСОБА_2 стало відомо, зі слів ОСОБА_7 тільки телефоном, особисто присутньої ОСОБА_2 не була, оскільки проживає в іншому місті. Від так, емоційний стрес і душевні хвилювання ОСОБА_2 не можуть бути рівнозначними в матеріальному та моральному еквіваленті. Щодо малолітньої дитини, то вважають, що позивачі не довели, що дитина взагалі була свідком подій, доказів пережитого стресу і хвилювання дитиною позивачами не надано, а відтак, просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т. 1 а.с. 64-74).

Позивачем ОСОБА_2 подано до суду відповідь на відзив (вх. № 32224 від 30.07.2024 року), в якій зазначає, що відповідач намагається перекласти відповідальність за всі страждання перенесені позивачами за страшні чотири години (з моменту незаконної відмови в наданні медичної допомоги до моменту госпіталізації ОСОБА_4 ) на позивачів, звинувачуючи їх в неправильній поведінці та надмірної емоційності, яка на думку відповідача не відповідала тій ситуації, перебільшенні позивачів з власного емоційного стану за тих обставин, надуманості всіх інших переживань описаних позивачами в позові, з метою підсилення його емоційності. Доводи, що містяться у відзиві є безпідставними і таими, що жодним чином не спростовують заподіяння позивачам моральної шкоди через незаконну відмову працівниці відповідача в наданні швидкої (екстреної) медичної допомоги ОСОБА_4 , виключно суб`єктивним судженням відповідача щодо ситуації, яка б ніколи не сталася, якби працівниця відповідача сумлінно і належним чином виконувала всі приписи законодавства України, наведені позивачами в позовній заяві. (т. 1 а.с. 76-82).

Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 32974 від 05.08.2024 року), в яких наполягає на відмові у позові. Вказує, що сестра медична з прийому та передачі викликів бригадам ЕМД ОСОБА_5 , вже не є працівником підприємства (звільнена з посади за власним бажанням з 18 січня 2024 року (наказ № 15/о від 17.01.2024). Крім того, ОСОБА_4 26.05.2023 року була виписана з КНП «Міська лікарня медичної допомоги» Кропивницької міської ради» з покращенням. Тому вважають, що позивачі цілеспрямовано вводять суд в оману, називаючи «фатальними наслідками» саме процес протікання захворювання, що, в принципі, характерний для 3-го гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК, інсульту). (т. 1 а.с. 88-90).

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив (вх. № 33643 від 19.08.2024 року), в якій наполягає на задоволенні позову.Позивач також наголошує, що моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.(т. 1 а.с. 92-93).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 серпня 2024 року клопотання позивача ОСОБА_2 (вх. № 35688 від 29.08.2024 року) про витребування доказів, задоволено частково. Витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради»: аудіозапис виклику екстренної медичної допомоги, здійсненого ОСОБА_1 09 травня 2023 року за номером 103 до хворої з інсультом ОСОБА_4 ;всі картки виїзду чи записи виклику бригади НОМЕР_1 за період з 01 квітня до 08 травня 2023 року.В іншій частині клопотання, відмовлено (т. 1 а.с. 107-108).

На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кропивницького від 29 серпня 2024 року комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради» надав аудіо запис виклику екстреної (швидкої) медичної допомоги від 09 травня 2023 року до ОСОБА_4 . Щодо надання карток виїзду до ОСОБА_4 за період із 01 квітня по 08 травня 2023 року зазначили, що на підставі наказу МОЗ України від 17 листопада 2010 року № 999 «Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України», облікова форма № 110/о «Картка виїзду швидкої медичної допомоги України» має строк зберігання 1 рік (т. 1 а.с. 114).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 145).

Крім того, ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення (вх. № 21420 від 26.05.2025 року), в яких зазначила, що через протиправні дії працівниці ОСОБА_5 щодо їх мами та бабусі, у якої стався інсульт, вона і її дитина, зазнали душевних страждань та емоційних переживаннях (моральної шкоди), яких би їмніколи не довелося б переживати, якби до матері направили швидку медичну допомогу як того вимагає закон (а.с. 167-174).

Також, ОСОБА_2 подала до суду письмові додаткові пояснення у справі (вх. № 21688 від 27.05.2025 року), в яких повністю підтримує заявлені позовні вимоги до відповідача (а.с. 179-186).

Позивачем ОСОБА_2 подано до суду письмові додаткові пояснення у справі (вх. № 27637 від 09.07.2025 року), в яких зазначила, що між протиправними діями працівниці Відповідача та пережитими нею і донькою глибоких душевних стражданнях та емоційних переживаннях існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. Виключно через протиправні дії працівниці ОСОБА_5 щодо їх мами та бабусі, у якої стався інсульт, вона і її дитина, зазнали душевних страждань та емоційних переживаннях (моральної шкоди). (т. 1 а.с. 211-218).

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 27638 від 09.07.2025 року), в яких посилаючись на законодавство України наполягала на задоволенні позову (т. 1 а.с. 219-230, т. 2 а.с. 5-12).

Позивачем ОСОБА_2 подано до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 4780 від 26.11.2025 року), в яких посилаючись на законодавство України наполягала на задоволенні позову (т. 2 а.с. 16-23, т. 2 а.с. 59-66).

Представником відповідача подано до суду додаткові письмові пояснення (вх. № 48755 від 25.11.2025 року), в яких посилаючись на законодавство України просив відмовити в задоволенні позову (т. 2 а.с. 44-49).

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 6583 від 11.02.2026 року), в яких посилаючись на законодавство України наполягала на задоволенні позову (т. 2 а.с. 67-79).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16 лютого 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , відмовлено (т.2 а.с. 83).

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, відповідях на відзив та додаткових поясненнях у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позов, та письмових поясненнях наданих до суду.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 4738 відділення гострої судинної неврологічної патології 380 Управління охорони здоров`я міської ради м. Кропивницький КНП «МЛ ШМД» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (яка є матір`ю та бабою сторін у справі), перебувала у стаціонарі з 10.05.2023 року по 26.05.2023 року (т. 1 а.с. 16).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 21 вересня 2023 року, виданого Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т. 1 а.с. 17).

ОСОБА_2 17.05.2023 року зверталась із скаргою до Міністерства охорони здоров`я України, в якій повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 орієнтовно о 22-45 год з приводу того, що у її матері ОСОБА_4 стався інсульт, та при зверненні за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 диспетчер відмовила в направленні на їх адресу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для порятунку життя ОСОБА_4 , просила встановити особу та провести службову перевірку щодо незаконних дій диспетчера служби екстреної медичної допомоги за номером 103, яка відмовила у направленні бригади екстреної медичної допомоги до ОСОБА_4 для надання медичної допомоги та пояснити їй: які підстави були в цієї особи відмовити людині з інсультом в направленні до неї бригади ектренної (швидкої) медичної допомоги, відмовити в транспортуванні до медичного закладу та наданні необхідної допомоги для рятування життя пацієнта; які норми законодавства дозволяють диспетчеру в телефонному режимі визначити, що у пацієнтки не інсульт, а тому вона не потребує медичної допомоги, та відмовити в направленні до пацієнтки бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Зважаючи на положення статті 15 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», притягнути диспетчера служби екстреної медичної допомоги до дисциплінарної відповідальності та обов`язково звільнити з роботи для уникнення повторення таких випадків порушення прав громадян та незаконних відмов у надання екстреної медичної допомоги особам, які цього потребують. Крім того, просила роз`яснити їх чи законно діяли медичні працівники КНП «Бобринецька лікарня», чи дійсно їм заборонено надавати медичну допомогу пацієнтам з інсультом в критичному для життя стані, та якими наказами МОЗ встановлено таку заборону (т. 1 а.с. 18-19).

З аналогічною скаргою ОСОБА_2 зверталася до Національної служби здоров`я України (т. 1 а.с. 20-21).

Крім того, ОСОБА_2 зверталась до Офісу Генерального прокурора із скаргою на бездіяльність і неналежне виконання професійних обов`язків сестрою медичною з прийому та передачі викликів бригади ЕМД ОСОБА_5 та на бездіяльність посадових осіб Міністерства охорони здоров`я України, Кіровоградської обласної військової адміністрації та Національної служби здоров`я України, в якій просила зобов`язати посадових осіб Кіровоградської обласної державної адміністрації та Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради» провести детальне службове розслідування щодо вказаного нею випадку, звільнити з займаної посади та взагалі з роботи сестру медичну з прийому та передачі викликів бригадам ЕМД ОСОБА_5 , через її невідповідність займаній посаді, та вжити дієвих заходів щодо запобігання таких випадків у майбутньому (т. 1 а.с. 26-28).

Також з приводу вищевказаних обставин ОСОБА_2 зверталась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (т. 1 а.с. 32-35), Кіровоградської обласної прокуратури (т. 1 а.с. 37) з вимогою притягнути ОСОБА_5 до відповідальності. .

Кіровоградською обласною військовою адміністрацією ОСОБА_8 направлено листа «Про розгляд її звернення» № Г-400/427/0.3 від 19.07.2023 року та повідомлено, що дії сестри медичної ОСОБА_5 не відповідали вимогам діючого законодавства та посадовій інструкції, у зв`язку з чим наказом директора комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради ОСОБА_5 було оголошено догану (наказ від 20 червня 2023 року №47к). Керівнику комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради вказано на недостатній контроль за дотриманням медичними працівниками закладу посадових інструкцій, зобов`язано посилити контроль щодо виконання алгоритмів, протоколів, наказів Міністерства охорони здоров`я України. Питання щодо звільнення працівника з посади є компетенцією керівника лікувального закладу (т. 1 а.с. 38).

Згідно протоколу засідання комісії по розгляду скарги ОСОБА_2 щодо відмови у виїзді бригади екстреної медичної допомоги до її матері ОСОБА_4 з приводу «підозра на гострий мозковий інсульт» від 19.06.2023 року встановлено, що сестра медична з прийому та передачі викликів бригадам ЕМД ОСОБА_5 не провела опитування абонента відповідно до алгоритмів диспетчеризації, затверджених наказом в.о. генерального директора КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області КОР» від 22 вересня 2020 року № 175/о та не визначила стан пацієнта, обставини подій виклику відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги чим грубо порушила вимоги пунктів 2.2, 2.3, 2.22 посадової інструкції фельдшера/сестри медичної по прийому та передачі викликів бригадам екстреної медичної допомоги. Пропозиції: розглянути питання щодо притягнення сестри медичної по прийому та передачі викликів бригадам екстреної медичної допомоги ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності, застосувати такий захід дисциплінарного стягнення, який повністю відповідатиме усім обставинам вчиненого проступку (т. 1 а.с. 40).

Відповідно до наказу № 47к від 20 червня 2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» оголошено ОСОБА_5 сестрі медичній по прийому та передачі викликів бригадам Е(Ш)МД центрального оперативно-диспетчерського управління, догану за невиконання наказу в.о. генерального директора комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради» від 22 вересня 2020 року № 175/Ю «Про затвердження алгоритмів диспетчеризації» та порушення пунктів 2.2, 2.3, 2.22 посадової інструкції фельдшера/сестри медичної по прийому та передачі викликів бригадам екстреної медичної допомоги центрального оперативного диспетчерського управління (т. 1 а.с. 39).

Комітет з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної ради України листом № 04-18/17-2023/171114 від 07.08.2023 року повідомив ОСОБА_2 , що її звернення спрямовано до Міністерства охорони здоров`я України для розгляду з проханням надати їй роз`яснення щодо порушених у зверненні питань та вжити, у разі потреби, заходів реагування, у тому числі спрямованих на недопущення повторення подібної ситуації у майбутньому (т. 1 а.с. 42).

Представник Уповноваженого Верховної ради України з прав людини листом на ім`я ОСОБА_9 від 07.08.2023 року зазначив, що враховуючи отриману інформацію, а також надані їй роз`яснення правові підстави для вжиття додаткових заходів реагування Уповноваженого за Вашим зверненням відсутні (т. 1 а.с. 43).

Міністенство охорони здоров`я України на лист Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 12.07.2023 № 37837.4/Г-20431.3/23/45.4 щодо розгляду зазначеної у листі скарги ОСОБА_2 повідомляє, що Міністерство охорони здоров`я України листом від 17.07.2023 № 25-04/Г-6051//6811-зв поінформовано ОСОБА_2 про результат розгляду зазначеної скарги (а.с. 44-47).

Кіровоградська обласна військова адміністрація листом на ім.я Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Про розгляд звернення ОСОБА_2 » від 25.07.2023 року зазначила, зокрема, що дії сестри медичної ОСОБА_5 не відповідали вимогам діючого законодавства та посадовій інструкції, у зв`язку з чим наказом директора директора комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради ОСОБА_5 було оголошено догану (наказ від 20 червня 2023 року № 47к). Керівникукомунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради вказано на недостатній контроль дотриманням медичними працівниками закладу посадових інструкцій, зобов`язано посилити контроль щодо виконання алгоритмів, протоколів, наказів Міністерства охорони здоров`я України. Питання щодо звільнення працівника з посади є компетенцією керівника лікувального закладу (т. 1 а.с. 48).

Національна служба здоров`я України листом на ім`я Секретаріата Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 28.07.2023 року зазначила, що між НЗСУ та ОСОБА_4 діє договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій 0019-Е123-Р000, зокрема за пакетом медичних послуг «Екстренна медична допомога». У відповідь на запит НЗСУ адміністрація надавача надала пояснення стосовно суті обставин, викладених у зверненні заявниці. З аналізу наданих пояснень вбачається, що Надавачем було створено комісію по розгляду скарги ОСОБА_2 (наказ від 15.06.2023 № 133/О) щодо відмови 09.05.2023 у виїзді бригади екстреної медичної допомоги до матері ОСОБА_4 на виклик, який надійшов на лінію «103», з приводу «підозри на гострий мозковий інсульт». За результатами роботи комісії надавачем вжиті заходи щодо попередження виникнення у подальшій роботі таких випадків (проведення навчання з працівниками оперативно-диспетчерської служби). Диспетчера, що порушив свої функціональні обов`язки, притягнуто до дисциплінарної відповідальності (копію наказу від 15.06.2023 № 133/О). НСЗУ, в межах компетенції, було вжито відповідних заходів реагування по суті порушених у зверненні заявником обставин. Зауважили, що НСЗУ не є органом досудового розслідування. Якщо пацієнт вбачає в діях працівників Надавача ознаки кримінального правопорушення, він має право звернутися до правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції України, надавши детальну інформацію про стверджувані порушення (т. 1 а.с. 49-50).

Комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради листом на ім`я Національної служби здоров`я № 598 від 21 червня 2023 року вказало, що диспетчера, що порушив свої функціональні обов`язки притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Вжиті заходи щодо попередження виникнення у подальшій роботі таких випадків (проведено навчання з працівниками оперативно-диспетчерської служби) (т. 1 а.с. 51).

Листом №1488 від 12.06.2024 КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» КМР» надала відповідь на лист від 10 червня 2024 року № 549 «Про лікування громадянки ОСОБА_4 », відповідаючи на поставлені питання, зазначила, що відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Системний тромболізіс при ішемічному інсульті», затвердженого наказом МОЗ України №602 від 03.08.2012, частини III, розділу II, в зв`язку із високим ризиком виникнення ускладнень, пов`язаним із визначеною тяжкістю інсульту (шкала NIHSS 22 бали - дуже тяжкий інсульт), наявністю фібриляції передсердь та миготливої аритмії невідомого терміну, психомоторним збудженням, що потребувало корекції психолептичними лікарськими засобами, враховуючи сумнівно визначений термін з початку захворювання, ступінь інвалідизації після попереднього інсульту за шкалою Ренкіна 4 бали, проведення тромболітичної терапії хворій ОСОБА_4 - було не показано. На підставі даних СКТ ангіографії - відсутність тромбозу крупної судини, направленню на тромбекстракцію в КНП «КОЛ КОР» не підлягала.Таким чином, зазначека інформація КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» КМР» крім іншого, спростовує твердження Позивачів, що втрата часу, тобто «вікна терапевтичних можливостей», або ж через відсутність відповідного препарату в лікувальному закладі, є єдиними причинами, через які пацієнтці ОСОБА_4 не проводилась системна тромболітична терапія. По суті, вказана інформація є тільки здогадками Позивачів. Натомість, Відповідач наводить дійсні причини неможливості застосування тромболітичної терапії, а саме складністьта симптоматику хвороби, хронічні супутні захворювання ОСОБА_4 , невідомий час початку перебігу захворювання 09.05.2023, що підтверджено спеціалістами КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» КМР», які 10.05.2023 приймали ОСОБА_4 до стаціонару та проводили лікування.За інформацією КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» КМР», ОСОБА_4 отримувала лікування в повному обсязі, відповідно до затверджених протоколів, за рахунок Програми медичних гарантій: розчин Рінгера, магнезія, маніт, фуросемід, сода - буфер, діапірід, діокор, лоспірін, паноцид, клексан, ноохолін, цефтріаксон, левофлоксацин, лефлоцин, дексазон, коріол, параплексин, тобто ні в якому разі не була обмежена у лікуванні, що свідчить про задовільний стан останньої після транспортування її бригадою Е(Ш)МД до закладу охорони здоров`я, який має укладений договір з Національною службою здоров`я України про медичне обслуговування населення за пакетом медичних послуг «Медична допомога при гострому мозковому інсульті» для отримання необхідного лікування. ОСОБА_4 26.05.2023 була виписана з КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради» з покращенням (т. 1 а.с. 70, 71).

В судовому засіданні було відтворено аудіо запис, з якого вбачається, що 09.05.2023 року дійсно було здійснено виклик на лінію 103, та правцівником відповідача було відмовлено у виїзді бригади екстреної медичної допомоги до матері ОСОБА_4 на виклик, з приводу «підозри на гострий мозковий інсульт» (т. 1 а.с. 115).

Відповідно до статті 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», виклик екстреної медичної допомоги - це повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України «Про екстрену медичну допомогу України» кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право на доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу, яка надасться згаданого Закону.

На території України кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право, зокрема,здійснити виклик екстреної медичної допомоги; звернутися за отриманням екстреної медичної допомоги до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров`я, який може забезпечити надання такої допомоги.

Медичні працівники відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги зобов`язані надати екстрену медичну допомогу пацієнту, який її потребує. Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребує, не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустиличи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» відмова у можливості здійснення передачі та прийняття викликів екстреної медичної допомоги забороняється і тягне для осіб, які її допустили чи здійснили, відповідальність, визначену законом. Прийняття викликів екстреної медичної допомоги та надання екстреної медичної допомоги забезпечуються системою екстреної медичної допомоги, яка створюється та фуфціонує відповідно до цього Закону.

Також, відповідно до статті 1 Закону, України «Про екстрену медичну допомогу», екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров`я.

Відповідно до Додатку до| Постанови Кабінету Міністрів України «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» від 16 грудня 2020 року № 1271, до категорії екстрених належать звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що несуть загрозу життю та здоров`ю людини і можуть призвести до різкогопогіршення стану в разінесврєчасрого надання екстреної медичної допомоги та:1) супроводжуються: порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту;розладами дихання;іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги; 2) зумовлені: усіма видами травм різної етіології;впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

Згідно з положеннями Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я № 602 від 03.08.2012 року:

- інсульт відноситься до невідкладних станів і потребує надання екстреної медичної допомоги та термінової госпіталізації у ЗОЗ, які надають вторинну медичну допомогу;

- лікування пацієнтів повинно відбуватися у спеціалізованих інсультних відділеннях. Це зменшує летальність на 20 % та інвалідність на 30 %, а також зменшує витрати, пов`язані з доглядом пацієнтом на всіх етапах надання медичної допомоги.

Догоспітальний етап включає надання першої медичної та екстреної медичної допомоги

пацієнтам з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) з моменту виявлення пацієнта або звернення такого пацієнта (або його представників) за медичною допомогою домоменту госпіталізації.

Медична допомога на догоспітальному етапі повинна бути надана пацієнтам з ГПМК уперші хвилини з початку розвитку ознак захворювання.

Пацієнтам з ГПМК, в тому числі з транзиторними порушеннями мозкового кровообігу (транзиторними ішемічними атаками), необхідно забезпечити термінову госпіталізацію у межах «вікна терапевтичних можливостей» у відповідні ЗОЗ, які надають вторинну медичну допомогу.

Пацієнти з підозрою на ГПМК можуть бути визнані кандидатами для проведення системного тромболітичного лікування на догоспітальному етапі.

Кандидатами на проведення тромб олітичного лікування (сТЛТ) можуть бути особи віком від 18 до 75 років, у яких точно визначений час появи перших ознак ГПМК і які перебувають в періоді «вікна терапевтичних можливостей».

Диспетчер приймає виклик використовуючи алгоритм «Виявлення підозри на ГПМК (інсульт ТТА)» та після реєстрації звернення в службу ШМД диспетчер терміново направляє бригадуШМД за місцем виклику. (Протокол меддопомоги, пункт А.2.1.1. для установ, що надають екстрену та первинну медичну допомогу).

Протоколом меддопомоги (А.2.1.2.4. Госпіталізація) прописані обов`язкові необхідні дії лікаря бригади ШМД:

Транспортування пацієнта в автомобілі швидкої медичної допомоги відбувається з піднятим головним кінцем медичних нош-каталки до кута 30 градусів. (Ноші-каталка функціональні та відповідають державним стандартам: з 01.10.2009 на території України введено в дію Національний Стандарт України ДСТУ 7032:2009 (ЕN 1789:2007, MOD) «Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устаткування».

Пацієнти з транзиторними іпіемічними атаками підлягають обов`язковий терміновій госпіталізації.

Як вказано в Протоколі меддопомоги, доставка і госпіталізація в медичний заклад пацієнта в межах «вікна терапевтичних можливостей» є вирішальним, оскільки це дозволяє застосувати спеціальний препарат.

Так, підпункт 2 пункт A.2.1.1.Протокол меддопомоги, визначає, що пацієнти з точно визначеним часом початку захворювання мають отримати спеціалізоване тромболітичне лікування (визнані «кандидатами для проведення сТЛТ»), що полягає у введенні їм болюс альтеплазе в межах «вікна терапевтичних можливостей», а саме не пізніше 3 - 4,5 годин від перших ознак виникнення захворювання.

Положеннями в розділі 2 пункту А.2.2. Протоколу меддопомоги обумовлено, шо виконання процедури сТЛТ обмежене «вікном терапевтичних можливостей» (4,5 год. від перших ознак інсульту).

Застосування такого спеціального препарату є ефективним саме в межах «вікна терапевтичних можливостей», а його застосування у вказаний проміжок часу являється досить результативним та принципово зменшує складність наслідків ішемічного інсульту.

Вказане вище зафіксовано в Протоколі меддопомоги (розділ 3 Системна тромболітична терапія (сТЛТ) пунку А.2Д.) системна тромболітична терапія (сТЛТ), шляхом внутрішньовенного введення рекомбінантного тканинного активатора плазміногену (рТАП) альтеплазе у проміжку «вікна терапевтичних можливостей» (не більше 4,5 год. від початку ішемічного інсульту) є безпечною медичною процедурою з доведеною ефективністю.

Як приклад для розуміння вирішального значення такого фактору як час дня пацієнтів з інсультом: за результати одного із статистичних пнплізів встановлено, що на кожну тисячу пацієнтів, що отримали с ТЛТ, зменшення часу до початку введення альтеплази на 15 хв дозволяло ще 8 особам повністю не залежати від сторонньої допомоги при виписці, ще 13 бути готовими до самостійнішого проживання і ще 4 вижили після інсульту.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про екстрену медичні допомогу», особи, винні у порушенні положень цього Закону, у порядку, встановленому закономнесуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну або цивільно-правову відповідальність,зокрема: за несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги або створення перешкод у її наданні; необгрунтовану відмову у передачі та прийнятті викликів екстреної медичної допомоги: ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або необгрунтовану відмову у здійсненні такого перевезння.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересів.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини першої статті 59, частини першої статті 62 Цивільного процесуальногокодексу України права, свободита інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, як свідоцтвом про народження дитини.

Положеннями частини першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України визначено,що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ненадання відповідної допомоги або неналежного виконання своїх професійних обов`язків медичними працівникамичи іншими особами, у випадках передбачених цим Закбном, здійснюється відповідно до закону.

За положеннями частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідач за результатами перевірки встановив порушення законодавства та посадових інструкцій в діях його працівниці ОСОБА_5 , що працювала на посаді сестри медичної по прийому та передачі викликів бригадам Е(Ш)МД центрального оперативно-диспетчерського управління. Тобто, за результатами перевірки підтверджується незаконність дій працівниці відповідача.

Положеннями частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України, закріплено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, оскільки моральну шкоду було заподіяно працівницею відповідача під часвиконання нею своїх трудових (службових) обов`язків, то відповідач зобов`язаний відшкодувати таку заподіяну нікому. Згідно зі статтею 12 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право кожної особи звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу гарантованестатті 55 Конституції України,статті16 Цивільного кодексу України.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (частина перша статті 20 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною п`ятою статті 23 Цивільного кодексу Україниморальна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до змісту частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу Україницивільне судочинство ґрунтується, зокрема, на принципах змагальності сторін та диспозитивності.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до положень частини третьої статті 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частинатретя статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною восьмою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Визначаючи справедливу компенсацію за завдану шкоду потрібно мати на увазі, що мета компенсаціїнадати позивачу (потерпілому) саме компенсацію за порушення, а не покарати відповідача.

Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 Цивільного кодексу України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Європейський суд з прав людини, практика якого застосовується судами як джерело права на підставі частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, у рішенні у справі «Станков проти Болгарії» вказав, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом.

Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Отже, при визначенні розміру моральної шкоди суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, а також виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського суду з прав людини який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статті 41 Конвенції.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28.03.2007, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

За змістом частин третьої-п`ятої статті 23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Позивачі просили суд стягнути з відповідча моральну шкоду в сумі по 200000,00 грн на кожного.

Пунктами 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При заподіянні особі моральної шкоди обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 639/2981/19).

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що позивачем ОСОБА_1 доведено факт спричинення їй душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Водночас, суд погоджується з позицією відповідача щодо наявності моральної шкоди у інших позивачів ОСОБА_2 , яка не була учасником подій щодо транспортування матері в лікарню, а також не доведеним є присутність дитини, оскільки в цій частині докази ґрунтуються на припущеннях, що в силу частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України не допускається.

Крім того, неправомірні дії працівника відповідача не призвели до тяжких наслідків щодо хворої, не спричинили погіршення стану її здоров`я, отже в цій частині позиція позивачів також не доведена.

Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, керуючись принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості, при цьому враховуючи характер та обсяг страждань (душевних, психічних), яких позивач, ОСОБА_1 зазнала через ситуацію, що склалася внаслідок відсутності реагування представника відповідача на надання необхідного обсягу первинної медичної допомоги, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача, ОСОБА_1 10000,00 грн моральної шкоди і вважає такий розмір достатнім для розумного задоволення потреб ОСОБА_1 , як потерпілої особи.

Відшкодування моральної шкоди в даному розмірі, на думку суду, буде адекватним і співмірним із спричиненою позивачу моральною шкодою, відповідає глибині та тривалості її моральних страждань та відповідатиме принципам розумності і справедливості і не матиме наслідком збагачення позивача за рахунок відповідача.

Водночас, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави лише для часткового задоволення позовних вимог, що стосується позивача ОСОБА_1 , щодо навності моральної шкоди у позивача ОСОБА_2 суд відмовляє в зв`язку з безпідставністю, а щодо ОСОБА_3 , в зв`язку з недоведеністю.

Відповідно достатті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов позивача задоволено на 5 %, то з відповідача на коисть позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 100,00 грн

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про екстрену медичну допомогу», статтями 12, 20, 23, 1167, 1172 Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 10, 11, 13, 76-81, 83, 174, 141, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради», про стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради», на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, в сумі 10000,00 грн та 100,00 грн судового збору.

В задоволенні позовних вимог позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засідання було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради», код ЄДРПОУ 38540447; місцезнаходження: 25009, місто Кропивницький, вулиця Гузара Любомира, будинок № 56.

Повний текст рішення суду складено 06.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка