Рішення № 138791789, 06.08.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 397/1605/24

провадження № 2/388/19/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Гринькової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (до 01.07.2025 - ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

за участі:

представника відповідача Харламової Т.В.,

встановив:

позивач ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» звернулося до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом через систему «Електронний суд» до відповідача ОСОБА_1 , у якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним договором № 1750331 від 04.11.2019 у розмірі 42690,11 грн.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. На підставі цього договору було надано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. на умовах, зазначених у ньому. ОСОБА_1 свої обов`язки за договором не виконала у повному обсязі у результаті чого виникла заборгованість у сумі 42690,11 грн., яка складається з: тіла кредиту - 10000 грн.; відсотки - 26890,11 грн.; комісія - 1200 грн.; пеня - 4600 грн. 16.06.2020 між ТОВ «МІОЛАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 001, відповідно до умов якого було передано право вимоги за зазначеним вище кредитним договором. 24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого було передано право вимоги за зазначеним вище кредитним договором.

Ухвалою № 397/1605/24 (провадження № 2/397/11/25) від 10.01.2025 судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області - Максимович І.В. зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою № 397/1605/24 (провадження № 2/397/11/25) від 30.01.2025 судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області - Максимович І.В. справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передано на розгляд Долинського районного суду Кіровоградської області за підсудністю.

Справа надійшла до Долинського районного суду кіровоградської області 25.02.2025.

Ухвалою від 04.03.2025 зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Від відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі, у яких відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування заперечень проти позовної заяви відповідач зазначила, що позивачем не надано доказів на підтвердження підписання нею кредитного договору, у тому числі в електронній формі. Крім того зазначила, що відсутні докази на зарахування на її рахунок кредитних коштів.

Від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення у справі у яких останній заперечував проти позиції відповідача висловленої у її письмових поясненнях.

Крім того позивач клопотав про витребування доказів, а саме, просив витребувати у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49094, Україна; код ЄДРПОУ: 14360570) наступні докази:

- інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ;

- виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 за період з 04.11.2019 по 08.11.2019 з відображенням часу зарахування коштів;

- ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

Ухвалою від 25.03.2026 за клопотанням позивача витребувано вищезазначені докази.

До суду надійшли витребуванні докази.

Позивач клопотав про проведення судового засідання за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників, які не з`явились у судове засідання на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у відзиві на позовну заяву та заявах по суті справи. Додатково висловила незгоду щодо нарахування пені, що наразі суперечить чинному законодавству.

У задоволені позову просила відмовити у повному обсязі.

Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

Між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1750331 від 04.11.2019 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «МІЛОАН» перерахувало, а ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3008201 від 04.11.2019 та даними АТ «ПРИВАТБАНК» (вих. № 20.1.0.0.0/7-260407/133220-БТ від 20.04.2026), якими підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 у банку було емітовано картку № НОМЕР_3 на яку 04.10.2019 було перераховано 10000,00 грн.

Зазначений договір було підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «24881» 04.11.2019, що підтверджується хронологією вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину, інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) (а.с. 177-181), що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», яким визначено особливості укладання кредитних договорів в електронному вигляді.

Умовами укладеного кредитного договору, крім іншого, передбачено:

- сума кредиту - 10000,00 грн.;

- строк кредиту - 15 днів;

Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору (п. 1.4);

- комісія за надання кредиту 1200,00 грн.;

- стандартна (базова) процентна ставка - 3% за кожен день строку користування кредитом;

- пеня 2 % від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але не більше 50 % від суми кредиту.

Отже, за умовами кредитного договору 04.11.2019 ОСОБА_1 було перераховано 10000,00 грн., які вона повинна була повертати на умовах передбачених договором 19.11.2019.

Жодних перерахувань на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 не робила.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Положеннями ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо тіла кредиту судом відзначається таке.

З урахуванням суми наданого кредиту та його не погашення позичальником розмір заборгованості за тілом кредиту становить - 10000,00 грн.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту судом відзначається таке.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, включаються:

- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, передбачена кредитним договором комісія за видачу кредиту у розмірі 1200,00 грн. є правомірно нарахованою, оскільки вона відповідає умовам ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», передбачена кредитним договором і дія за виконання якої вона нараховується фактично виконана - кредит надано.

Таким чином, умови кредитного договору № 1750331 від 04.11.2019, якими передбачено справляння комісії, пов`язаної з наданням кредиту є загальними витратами за споживчим кредитом, передбаченими ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», вони були відомі відповідачу на час укладення кредитного договору і такі умови та нарахування на переконання суду не обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування».

Щодо нарахування процентів судом відзначається таке.

Протягом строку кредитування з 04.11.2019 по 19.04.2019 кредитором було правомірно нараховані проценти за стандартною (базовою) процентною ставкою - 3% за кожен день строку користування кредитом у сумі 4500,00 грн. (300 х 15).

Окремо судом відзначається, що позивачем не надано доказів сплати відповідачем комісії за продовження кредиту, що передбачено п. 2.3.1 кредитного договору, що свідчить про те, що строк користування кредитом не продовжувався.

Щодо нарахування заборгованості на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України після 19.04.2019, судом відзначається таке.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), від 04.02.2020 (справа № 912/1120/16) та від 25.05.2021 (справа № 149/1499/18), від 05.04.2023 (справа № 910/4518/16).

Вимога до позичальника відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України не пред`являлась.

При обґрунтування позовної вимоги у частині стягнення заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом позивач не посилався на положення ст. 625 ЦК України.

Таким чином, нарахування процентів на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, поза межами строку позики не правомірне.

Щодо нарахування пені судом відзначається таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням невиконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором нарахування пені у розмірі 4600,00 грн. відповідає умовам кредитного договору (п. 4.1) та положенням ч. 3 ст. 549 ЦК України.

При цьому слід відзначити, що посилання відповідача на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є безпідставним з урахуванням нарахування пені до 24.02.2022.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором становить 20399,91 грн., з яких: тіло кредиту - 20300,00 грн.; комісія за видачу кредиту - 1200,00 грн.; проценти за кредитом - 4500,00 грн.; пеня - 4600,00 грн.

Щодо передачі права вимоги судом відзначається таке.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого було передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 1750331 від 04.11.2019.

Отже, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (до 01.07.2025 - ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ») є правонаступником ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за зазначеним кредитним договором.

З урахуванням положень зазначених законодавчих норм та встановлених обставин щодо надання кредиту, його умов та передачі права вимоги заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» за кредитним договором № 1750331 від 04.11.2019 становить 20399,91 грн., з яких: тіло кредиту - 20300,00 грн.; комісія за видачу кредиту - 1200,00 грн.; проценти за кредитом - 4500,00 грн.; пеня - 4600,00 грн.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права з урахуванням судової практики, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не було у повній мірі виконано взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості на суму 20399,91 грн., - суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є частково обґрунтованими та доведеними, а тому такі вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів та розрахунків, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ.

Щодо судового збору судом відзначається таке.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат, понесених по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційну частину витрат, понесених останнім по сплаті судового збору за подачу до суду позовної заяви у розмірі 1157,47 грн. (2422,20 х 20399,91 / 42690,11).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.

Відповідачем документально підтверджено розмір витрат на надання йому адвокатом правничої допомоги на суму 6000,00 грн.

Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача не звернулась до суду із клопотаннями про зменшення витрат іншої сторони на оплату правничої допомоги адвоката та не обґрунтовувала спростування співмірності таких витрат.

Керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності витрат на правничу допомогу адвокатів, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатами роботи, критерію необхідності досудової підготовки, підготовки заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, які було подано до суду, не участі у судових засіданнях, і значимості таких дій у справі, суд, беручи до уваги складність справи, характер виконаної адвокатами роботи, її обсяг та витрачений ним час, їх пропорційність до предмета спору, - дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість у межах даної справи понесення відповідачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 6000,00 грн.

Отже, питання розподілу судових витрат у частині витрати на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до вищенаведених обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що у позов задоволено частково, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційну частину понесених останнім витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 2867,16 грн. (6000,00 х 20399,91 / 42690,11).

Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 1750331 від 04.11.2019 у сумі 20399 (двадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн. 91 коп.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» у рахунок відшкодування судових витрат 4024 (чотири тисячі двадцять чотири) грн. 63 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ 43657029;

- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.А. Кнуров