Рішення № 138791769, 05.08.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/429/26

Провадження № 2/386/216/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в порядку регресу,

встановив:

МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, шляхом направлення 05.03.2026 позовної заяви поштою, яка надійшла до суду 17.03.2026. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.01.2025 о 02 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Столичне шосе 20 км ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем «Skoda», реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відповідач відмовився. Своїми діями відповідач, спричинив ДТП перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, таким чином відповідач порушив вимоги п. 2.5, 2.9(а), 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 та ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року по справі №752/2701/25 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 3 ст. 130 КУпАП. Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 145000 грн. Регламентна виплата у розмірі 145000 грн була здійснена МТСБУ на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 13 січня 2025 року від ОСОБА_2 , звіту №23/01/25 про оцінку автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 24.01.2025 року - ФОП ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що з метою встановлення розміру заподіяння шкоди МТСБУ залучило ФОП ОСОБА_3 , котрим було виконано Звіт №23/01/25 про оцінку автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 24.01.2025, вартість послуг якого склала 3000 грн. Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №3.1/7410 від 17.03.2025 МТСБУ відшкодувало шкоду заподіяну в результаті ДТП в розмірі 145000 грн. Загальна сума витрат МТСБУ, які пов`язані з розглядом даної справи, склала 148000 грн.

У зв`язку з тим, що МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-ІV (далі - Закон №1961-ІV), законодавства України та свого Статуту, відповідач повинен сплатити загальну суму боргу разом з витратами на збір документів, що складає 148000 грн. З огляду на те, що відповідач спричинив дорожньо-транспортну пригоду та на момент ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, МТСБУ, як страховик, що здійснив регламентну виплату потерпілій особі, має право регресу до нього і це право підлягає захисту судом. Враховуючи обставини викладені вище, зважаючи, що відповідач є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку регресу, позивач звертався до відповідача, з метою досудового врегулювання спору, безпосередньо з листом щодо повернення боргу в порядку регресу на суму 148000 грн. Так як, відповідачем було проігноровано вказаний лист, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Також, з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків. У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 148000 грн, а також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 грн.

Ухвалою суду від 13.04.2026 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку 07.07.2026 судової повістки-повідомлення в електронному вигляді; представник позивача разом з позовом подав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується відміткою від 22.07.2026 на конверті про невручення рекомендованого листа з причин "адресат відсутній", який направлявся з судовою повісткою-повідомленням за зареєстрованим місцем проживання відповідача; заяву про розгляд справи у його відсутність або відкладення розгляду справи та відзив на позов не подав.

За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив на позов, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 січня 2025 року о 02 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Столичне шосе 20 км, відбулася ДТП за участю автомобіля «Skoda», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням відповідача та автомобіля «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.03.2025 в справі №752/2701/25 визнано винним відповідача у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення ТЗ. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пунктів 2.5, 2.9.а, 13.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) (а.с. 8).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 » являється ОСОБА_2 (а.с. 14).

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Skoda», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », яким керував відповідач, не була застрахована відповідно до Закону №1961-ІV (а.с. 9).

Цивільно-правова відповідальність потерпілого від ДТП за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », яким керував ОСОБА_2 була застрахована відповідно до Закону №1961-ІV у ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРДІАН», що підтверджується копією витягу із застосунку «ДІЯ»-полісу №224502939 (а.с. 15).

Водій автомобіля марки «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 » ОСОБА_2 13.01.2025 повідомив МТСБУ про ДТП, що мала місце 12.01.2025 (а.с. 12-13).

Власник автомобіля марки «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 » ОСОБА_2 13.01.2025 звернувся до позивача із заявою про виплату страхових відшкодувань за договором добровільного страхування транспортних засобів, в якій просив перерахувати страхові відшкодування на особистий рахунок за шкоду, спричинену з вини відповідача під час ДТП, що мала місце 12.01.2025 (а.с. 11).

Позивач звернувся до ЕО ФОП ОСОБА_3 з дорученням про виконання робіт по справі №112730, а саме: про здійснення огляду автомобіля «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 » після ДТП та складання протоколу огляду, фотозйомки пошкоджень, складання калькуляції вартості відновлювального ремонту та визначення розміру завданих збитків та інше (а.с. 32 зворот).

Відповідно до копії звіту ФОП оціночної діяльності ОСОБА_3 №23/01/25 від 24.01.2025 встановлено ринкову вартість автомобіля «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 » на момент ДТП, яка склала 339746,4 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля, яка склала 230555,13 грн та вартість матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу, яка склала 139203,57 (а.с. 18-39).

Згідно копій платіжних інструкцій АТ "УКРЕКСІМБАНК" №6977 та №6987 від 17.03.2025, позивачем сплачено за послуги аваркома (експерта) по справі №112730, згідно рахунку №23/01/25 від 24.01.2025 2000 грн та згідно рахунку №23/01/25 від 12.03.2025 у розмірі 1000 грн (а.с. 41, а.с. 41 зворот).

Як вбачається з копії наказу позивача від 17.03.2025, копії довідки №1 від 13.03.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та копії платіжної інструкції АТ "УКРЕКСІМБАНК" №7242 від 18.03.2025, позивачем на користь власника автомобіля «Skoda» реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 » ОСОБА_2 сплачено 145000 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яка мала місце 12.01.2025 (а.с. 10, а.с. 10 зворот, а.с. 40).

14.07.2025 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про відшкодування збитків в порядку регресу на суму 148000 грн, в якому повідомив, що позивач здійснив регламентну виплату разом з витратами на збір документів по справі в розмірі 148000 грн, які йому необхідно відшкодувати МТСБУ протягом 30 днів з моменту отримання претензії (а.с. 42).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За нормами частин 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону №1961-ІV, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону №1961-ІV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно підпункту (а) п. 41.1. ст. 41 Закону №1961-ІV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Підпунктом 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону №1961-ІV встановлено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідач, керуючи транспортним засобом, який не був застрахований згідно вимог Закону №1961-ІV, допустив ДТП, в результаті чого, інший застрахований транспортний засіб, власником якого є ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження.

Для відшкодування спричиненої відповідачем шкоди, власнику транспортного засобу ОСОБА_2 позивачем сплачено кошти в сумі 145000 грн.

Крім того, з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, позивач поніс витрати в сумі 3000 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що аргументи позивача доведені в судовому засіданні, останнім було здійснено регламентну виплату потерпілій особі, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, який керував транспортним засобом, котрий не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому, позивач має право вимагати відшкодування такої виплати в порядку регресу.

Права позивача на відшкодування регламентної виплати підлягають судовому захисту згідно підпункту 38.2.1. п. 38.2. ст. 38 Закону №1961-ІV.

Крім того, стягненню підлягають витрати, понесені позивачем для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Відповідач не оспорює заявлені проти нього позовні вимоги і після виплати позивачем відшкодування, не сплачує останньому понесені збитки, а відтак, враховуючи викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції №0005177 від 27.02.2026 (а.с. 5) та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 45), останній за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 3328 грн, виходячи з розміру, встановленого пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 145000 грн здійсненої регламентної виплати та 3000 грн витрат, понесених для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, а всього 148000 грн.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в порядку регресу - задовольнити повністю.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 148000 (сто сорок вісім тисяч) грн та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Місцезнаходження позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. №8, поштовий індекс 02154; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21647131.

Місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подані заяви про його перегляд або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гарбуз О. С.