Рішення № 138791586, 06.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2038/26

Провадження № 2/345/1842/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Миговича О.М.

секретаря Бабійчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат, ОСОБА_2 . За життя заповіту він не склав. На момент його смерті єдиним спадкоємцем першої черги був їхній батько, ОСОБА_3 , який однак в спадщину не вступив. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Листом від 24.03.2026 № 112/02-14 приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Хомин Н.Б. відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки заяву про прийняття спадщини вона подала після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини. Щодо об`єктивних причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивачка зазначила. У 2025 році її брат вдома майже не був. Декілька місяців з ним не було зв`язку, на телефонні дзвінки він не відповідав, тому вона звернулась до поліції. Про смерть брата в м. Києві їй стало відомо після телефонного дзвінка з поліції.

Державну реєстрацію факту смерті ОСОБА_2 здійснено Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (на цей час Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України).

У зв`язку із оформленням спадщини позивачка звернулась за отриманням свідоцтва про його смерть до Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де їй повідомили, що при здійсненні державної реєстрації смерті допущено помилку при зазначенні прізвища брата.

17 березня 2026 року позивачці видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , але на той час строк для прийняття спадщини вже сплив. Окрім вищезазначеного, просить також врахувати незначний строк пропуску для прийняття спадщини та визначити додатковий строк для подачі ним до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата, терміном 3 місяці з часу набрання рішення суду законної сили.

20.04.2026 від представника відповідача поступив відзив в якому, він просив прийняти законне та обґрунтоване рішення, а розгляд справи здійснювати у їх відсутності (а.с.17-19).

Від представника позивачки ОСОБА_4 до суду надійшла заява про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у поданому відзиві просили розгляд справи проводити у їх відсутності.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно з ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом статті 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі є спадкоємцем другої черги майна за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі батьки зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.4), після укладення шлюбу позивачка змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.5).

Відповідно до свідоцтв про смерть батько позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.6,7).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , в графі батьки зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.8).

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.06.1996 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності (сумісної) ОСОБА_8 та членам її сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а.с.10).

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Хомин Н.Б. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з пропущенням терміну прийняття спадщини (а.с.11).

Строк подачі заяви про прийняття спадщини позивачем було пропущено з поважної причини, такою причиною пропуску строку прийняття спадщини стало допущення помилки при здійсненні державної реєстрації факту смерті ОСОБА_2 .

Судом Ухвалою суду від 10.06.2026 витребовувалися у Київському відділі державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копія актового запису № 14882 від 25.09.2025 та копії документів на підставі яких його складено та внесено зміни.

Листом Київського відділу державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №1592/24.12-51 від 15.06.2026 підтверджено виправлення помилки при здійсненні державної реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , а саме змінено прізвище із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

Отже, позивачем пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Також суд враховує, що принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності», як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть, якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися, як порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

За таких обставин, з огляду на недопущення позбавлення позивача права власності на спадкове майно, враховуючи, що строк для подання заяви про прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1265, 1268-1269, 1272 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 3 (три) місяці з часу набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий: