Рішення № 138791468, 05.08.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/563/26

Провадження № 2/342/669/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Москалюк А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Городенка цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР-ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР-ФІНАНС"(місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ: 43561909) адвокат - Усенко Михайло Ігорович звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №84413711 від 16.12.2024 року в сумі 20295,96 гривень, сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

В обгрунтування позову зазначено, що 16.12.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 84413711, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Згідно з п.1.1 кредитного договору № 84413711 від 16.12.2024 р., Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Копія довідки про ідентифікацію додається). Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. З огляду на викладене, зазначаємо, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та Відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС».

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 84413711 від 16.12.2024 року, Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сума заборгованості Відповідача становить 20295,96 грн., яка складається з: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4000,00 грн.; 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 13695,96 грн.; 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 600,00 грн.; 4. прострочена заборгованість за штрафами становить - 2000,00 грн.

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому ЦПК України порядку, шляхом надіслання судових повісток про виклик в судові засідання за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання.

28.05.2026 року від відповідача ОСОБА_1 через систему Електронний суд поступив відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували походження заборгованості, факт укладення кредитного договору саме відповідачем, а також законність переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС». Також не зрозуміло хто є первісним кредитором, за яких обставин було укладено кредитний договір №84413711 від 16.12.2024 року, а також яким чином було сформовано суму заборгованості у розмірі 20295,96 грн. Позивачем не надано копії первинного кредитного договору; повного та детального розрахунку заборгованості; доказів переходу права вимоги; договору факторингу або відступлення права вимоги; доказів повідомлення відповідача про зміну кредитора. Крім того, вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн завищеними та необґрунтованими, з огляду на характер справи та обсяг наданих послуг. У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Витребувати у позивача належні та допустимі докази переходу права вимоги та документи, які підтверджують розрахунок заборгованості.

08.06.2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» - Усенко М.І. через систему Електронний суд надав додаткові пояснення, в яких на підтвердження правомірності тверджень, викладених у позовній заяві, зазначив, що до суду було надано довідку про надсилання одноразового ідентифікатора відповідачу. Зазначений документ є офіційним підтвердженням від ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» - того, що фізична особа, ОСОБА_1 , був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) Товариства шляхом введення одноразового ідентифікатора, який було направлено на номер телефону, вказаний відповідачем у власноруч заповненій Анкеті-заяві на отримання кредиту. Підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору. Також зазначив, що у даному судовому спорі Позивач є первинним та єдиним Кредитодавцем, який безпосередньо укладав Кредитний договір із Відповідачем та на виконання умов цього договору надав останньому грошові кошти. Позивач звернувся до суду з метою захисту свого власного порушеного права (невиконання Відповідачам зобов`язань щодо повернення кредиту та відсотків), що повністю відповідає статтям 15, 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України. У цьому правочині не відбувалося жодного відступлення права вимоги (цесії) у розумінні статті 512 ЦК України, і жодні треті особи у зобов`язанні участь не беруть. Позивач як був, так і залишається стороною договору - Кредитодавцем. На підтвердження надання відповідачу кредиту позивач подав копію листа від ТОВ «ФК « Контрактовий дім» № 144377-1526906029-16022026 від 16.02.2026 (торгова марка «EasyPay», код ЄДРПОУ 35442539). Вказаний документ однозначно засвідчує факт успішного виконання платіжної операції з перерахування коштів у розмірі 4 000,00 грн, що відбулася 16.12.2024 року о 01:28 (транзакція № 1526906029), на користь Відповідача з призначенням платежу: «Видача кредитних коштів». Також розмір витрат на правову допомогу у сумі 8 000 грн є обґрунтованим та підтвердженим договором №0207 від 02 липня 2025 року, ордером, актом №1670 та детальним описом наданих послуг. Позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 просив задовольнити в повному обсязі.

15.06.2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему Електронний суд надав додаткові пояснення, де зазначив, що не погоджується із заявленим розміром заборгованості, оскільки вважає його необґрунтованим та завищеним. Також не погоджується із вимогою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн, оскільки вважає їх неспівмірними зі складністю справи та завищеними. Просив суд перевірити обґрунтованість заявлених сум та відмовити у їх стягненні повністю або зменшити їх розмір.

Судове засідання 18.06.2026 року відкладено для з`ясування всіх обставин справи.

Учасники справи в судове засідання 05.08.2026 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належни чином, у встановленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, наданий стороною відповідача відзив на позовну заяву, додаткові пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Судом встановлено, що 16.12.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 84413711.

Згідно п.1.1. Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п.1.2.Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн у валюті: Українська гривня. Пунктом 1.3. Договору передбачено, що кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 16.12.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно п.1.4.Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 11.12.2025.

Згідно п.1.5.Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 14334,40 гривень в грошовому виразі та 3871,05 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 18334,40 гривень. Денна процентна ставка 1%.

Згідно п.1.5.2 комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту і складає 600,00 грн.

Згідно п. 2.2.3 пільгова процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 0,8 % за день; стандартна процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,96%. Пільговий період -14 календарних днів, з 16.12.2024 по 30.12.2024, стандартний період 346 календарних днів, з 31.12.2024 по 11.12.2025.

Пункт 2.3 передбачає умови щодо пролонгації договору.

Відповідно до п.7.1.Договору цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору.

Із зазначеного договору встановлено, що він підписаний одноразовим ідентифікатором kJON7Uq3 16.12.2024 01:28:50.

Додатком №1 до Договору про споживчий кредит № 84413711 від 16.12.2024 року складено графік платежів за договором, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором kJON7Uq3.

Також позивачем до матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту продукту «84413711», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Згідно копії довідки директора ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» №1670/І від 09.03.2026 року ОСОБА_1 ідентифікований Товариством та він акцептував договір про споживчий кредит №84413711 від 16.12.2024, підписавши із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором kJON7Uq3, відправленим на номер телефону НОМЕР_2 .

На підтвердження отримання від позивача грошових коштів за договором про споживчий кредит №84413711 від 16.12.2024 у розмірі 4000,00 грн позивач долучив довідку ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 16.02.2026, згідно якої 16.12.2024 на картку НОМЕР_3 зараховано платіж у сумі 4000 гривень, номер транзакції - 1526906029призначення платежу: Видача кредитних коштів, платник: ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс», ЄДРПОУ 43561909.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 84413711 від 16.12.2024, позичальником за яким є ОСОБА_1 , заборгованість складає: 4 000 грн - основний борг; 13695,96 грн - проценти; 2000,00 грн - штраф; 600 грн - залишок комісій. Проценти по кредиту нараховані за період з 16.12.2024 по 10.12.2025.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2024 року між сторонами укладено договір про споживчий кредит № 84413711 у електронному вигляді шляхом підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 144377-1526906029-16022026 від 16.02.2026 про підтвердження успішної оплати.

Наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором № 84413711 від 16.12.2024 та довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 144377-1526906029-16022026 від 16.02.2026, згідно якої 16.12.2024 на картку НОМЕР_3 зараховано платіж у сумі 4000 гривень, номер транзакції - 1526906029призначення платежу: Видача кредитних коштів, платник: ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс», ЄДРПОУ 43561909 є належними доказами наявності заборгованості позичальника.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування факту отримання кредитних коштів, а також обставин та доказів наданих позивачем.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

Відповідач, під час розгляду даної справи власних розрахунків заборгованості не надав та не заявляв клопотання щодо призначення експертизи, отже належними та допустимими доказами не спростував розмір боргу. Докази, які б спростовували вищевказану обставину - в матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що вимога відповідача щодо надання доказів укладення договору відступлення права вимоги є безпідставною, оскільки у даному правочині не відбувалося відступлення права вимоги. А також у додаткових поясненнях від 15.06.2026 року поданих до суду, відповідач не підтримав вимогу про витребування у позивача доказів переходу права вимоги та документи, які підтверджують розрахунок заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 18295,96 грн., а саме: 4 000 грн - основного боргу; 13695,96 грн - процентів та 600,00 грн. - комісії.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за штрафами в сумі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і діє на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану пеню за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу - не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за штрафами в сумі 2000,00 грн слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що відповідач не виконав зобов`язання за укладеним договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором № 84413711 від 16.12.2024 у розмірі, що становить 18295,96 грн., а саме: 4 000 грн - основного боргу; 13695,96 грн - процентів та 600,00 грн. - комісії.

В частині стягнення 2000,00 грн - заборгованості по штрафах - відмовити.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №1804 від 29.04.2026 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 20295,96 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 18295,96 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 90,15 % (18295,96 : 20295,96 х 100), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 2400,15 грн (2662,40 х 90,15 % : 100).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд враховує наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025 року, укладений між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Тайгер-Фінанс" та адвокатським об`єднанням «Апологет», Акт №1670 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026, з якого вбачається, що вартість наданої адвокатським об`єднанням «Апологет» послуги в даній справі становить 8 000,00 грн, а також детальний опис наданих послуг до Акту №1670 від 09.03.2026 року.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171г19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Усенко М.І. юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що виходячи з співмірності заявлених вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 610-612, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. .12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР-ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР-ФІНАНС", ЄДРПОУ: 43561909, заборгованість за кредитним договором № 84413711 від 16.12.2024 у розмірі 18295,96 грн (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 96 коп.), сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2400,15 грн. (дві тисячі чотириста гривень 15 коп.) та 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВо З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР-ФІНАНС", місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018, ЄДРПОУ: 43561909.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 05.08.2026.

Суддя: Федів Л. М.