Вирок № 138791297, 06.08.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5316/26

№ 1-кп/183/1924/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у закритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026042350000184 від 08.02.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне, громадянина України, неодруженого, маючого неповну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-24.03.2025 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки;

-16.04.2026 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, на підставі ч. 3 ст. 78, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Верхівцеве, громадянина України, неодруженого, учня 9-А класу КЗО «Верхньодніпровська спеціальна школа» Дніпровської обласної ради», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:

-28.01.2026 року Центральним районним судом м. Дніпро за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Вільне, громадянина України, учня 9 класу Вільненської гімназії Губиниської селищної ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4

законного представника неповнолітнього ОСОБА_10

в с т а н о в и в :

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому було продовжено.

Так, 07 лютого 2026 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на вулиці Вишневій у с. Вільне Самарівського району Дніпропетровської області, разом із раніше знайомими неповнолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , побачив раніше невідомого ОСОБА_11 , після чого в нього виник злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Реалізуючи єдиний злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 07 лютого 2026 року, приблизно о 19 годині 04 хвилин перебуваючи поблизу будинку №17 по вул. Вишневій у с. Вільне Самарівського району Дніпропетровської області з метою заволодіння майном ОСОБА_11 наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ліву частину щелепи, після чого ОСОБА_11 почав тікати по вул. Вишневій у с. Вільне Самарівського району Дніпропетровської області до буд. №11A.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, у вказаний час, ОСОБА_3 діючи узгоджено з неповнолітніми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 наздогнали ОСОБА_11 у вказаному місці та схопивши його ззаду за плечі, повалили на землю, від чого останній впав лицем вниз, закривши руками свою голову. Далі, ОСОБА_3 , неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали наносити невстановлену кількість в ході досудового розслідування ударів ногами та руками по обличчю та тулубу ОСОБА_11 , заподіявши потерпілому у своїй сукупності не менш ніж одинадцять травматичних дій, які спричинили останньому тілесні ушкодження у виді забійної рани над верхньою губою, справа, закритим переломом стінок верхньо-щелепного синуса справа, який ускладнився гемосинусом (накопичення темно-червоної крові) справа, за ознаками тривалого розладу здоров`я, тривалістю понад 21-на доба, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, тілесні ушкодження у виді забійних ран в правій надбрівній області, на спинці носу посередині, відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, тривалістю понад 6-ть діб, але не більш ніж 21-а доба, тілесні ушкодження у виді синців навколо обох очей, саден та синців обличчя, обох вушних раковин, передньої та бокової поверхонь шиї, передньої поверхні грудної клітки, у своїй сукупності та кожне окремо, відносяться до легкого ступеню тяжкості, тим самим позбавивши останнього будь-якої можливості чинити опір заволодінню його майном.

Після цього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 обшукали куртку, що була на потерпілому, та витягли з її кишень мобільний телефон марки «Samsung SM-S908U», IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 13 680 гривень, навушники марки «Apple» моделі «Airpods PRO» білого кольору, вартістю 616 гривень 67 копійок, електронний пристрій для паління «ELF BAR G4 33000 PRO», вартість якого в ході досудового слідства встановити не виявилось за можливе, та банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_12 , після чого з місця скоєння злочину пішли та розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, спричинивши своїми спільними злочинними діями майнову шкоду на загальну суму 14 296 гривень 67 копійок.

Окрім того, 07 лютого 2026 року приблизно о 19 годині 04 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку №11A по вул. Вишневій у с. Вільне Самарівського району Дніпропетровської області разом із неповнолітніми особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності. матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження.

При цьому, перебуваючи у вказаний час та місці ОСОБА_3 за участі осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, витяг з кишені куртки ОСОБА_11 банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , розрахунковий рахунок НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_13 та в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, ст. 1 ч. 1 п .п. 3, 5, 56, 63, яка в силу вимог Закону України «Про платіжні послуги» № 1591-1Х від 30 червня 2021 року, Положення про порядок дій щодо забезпечення здійснення безготівкових розрахунків, якщо немає засобів зв?язку для виконання міжбанківських платіжних операцій у національній валюті 16 грудня 2022 року № 244, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом та наділяє майновими правами, та разом з нею з місця скоєння злочину пішли, та в подальшому ОСОБА_3 розпорядився викраденою банківською картою на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорював, повністю їх підтвердив. У скоєному щиро кається.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорював, повністю їх підтвердив. У скоєному щиро кається.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 обставини викладені в обвинувальному акті не оспорював, повністю їх підтвердив. У скоєному щиро кається.

Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_11 в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд провадження за їх відсутності, в якій зазначили, що не заперечують проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Питання щодо покарання обвинуваченим залишили на розсуд суду.

У судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним:

-нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану за ч. 4 ст. 187 КК України;

-викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів за ч. 1 ст. 357 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність, частковим відшкодуванням завданої матеріальної шкоди потерпілим шляхом повернення майна.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує те, що обвинувачений вину визнав повністю, на обліку у лікарів не перебуває.

Разом з тим, судом враховується те, що обвинувачений вчинив умисні злочини, один з яких віднесено законом до категорії особливо тяжких (ч. 4 ст. 187 КК України), враховуючи його поведінку, якою він демонструє відверте нехтування встановленими Законами України суспільними правилами поведінки, його зухвале ставлення до норм моралі та кримінального законодавства, а також те, що він раніше судимий, на шлях виправлення не став, суспільно корисною працею не займається, що дає суду підстави для призначення останньому покарання у виді позбавлення волі та відсутності підстав для застосування ст. 69, 75 КК України.

Приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності за злочин, який вчинив до вироку Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровського суду від 16.04.2026 року, суд вважає за необхідне остаточно призначити йому покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

У даному кримінальному провадженні до ОСОБА_3 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні ним:

-нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану за ч. 4 ст. 187 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає - щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин справи, особи обвинуваченого, беручи до уваги обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України і призначити ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції, передбаченої ч. 4 ст.187 КК України.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, оскільки останній вину визнав повністю, на обліку у лікарів не перебуває, за місцем піклування характеризується негативно, і є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Оскільки, нове кримінальне правопорушення за зазначеним кримінальним провадженням обвинувачений ОСОБА_14 вчинив після ухвалення вироку Центральним районним судом м. Дніпра від 28.01.2026 року, але до повного відбуття покарання, суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднує невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Дніпра від 28.01.2026 року.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

У даному кримінальному провадженні до ОСОБА_14 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним:

-нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану за ч. 4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні було досліджено досудову доповідь відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_5 перебуває у відділенні «Малий груповий будинок» Комунального закладу «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома», як дитина позбавлена батьківського піклування. Зі слів обвинуваченого умовами проживання задоволений, забезпечений усім необхідним. Згідно з характеристикою від КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» ДОР, обвинувачений не проявляє певного потягу до навчання, потребує постійного контролю під час навчання, навчальний матеріал засвоює неохоче. Згідно опису бесіди з неповнолітнім обвинуваченим встановлено, що алкогольні напої та наркотичні речовини не вживає взагалі, з вихованцями закладу підтримує дружні стосунки. Відповідно до інформації з місця навчання, ОСОБА_5 нестаранний, пасивний, недисциплінований учень, до виконання громадських доручень ставився недбало. За характером хлопець байдужий, емоційний, нестриманий, легко піддається чужому впливу.

Зі слів останнього, він негативно ставиться до вчиненого правопорушення жалкує та розкаюється про вчинене.

Під час підготовки досудової доповіді, органом пробації встановлено, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе з покладенням на нього відповідних обов`язків на підставі ст.76 КПК України та за умови здійснення інтенсивного нагляду.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин справи, особи обвинуваченого, беручи до уваги обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України і призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції, передбаченої ч. 4 ст.187 КК України.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, оскільки останній вину визнав повністю, на обліку у лікарів не перебуває, і є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

У даному кримінальному провадженні до ОСОБА_5 застосовувався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який необхідно скасувати.

Під час досудового розслідування по даним кримінальним провадженням були проведені судові експертизи, вартість яких підлягає стягненню з обвинувачених на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Відповідно до ст. 100, ч. 4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання щодо речових доказів, на які було накладено арешт ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 (183/914/26, 1-кс/183/157/26).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна;

-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 року більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років із конфіскацією майна.

Початок строку покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 08 лютого 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме з 08 лютого 2026 року по 06 серпня 2026 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - залишити до набрання цим вироком законної сили, але не більше 60 діб з дня ухвалення даного вироку.

Неповнолітнього ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69, ч. 4 ст. 102 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Дніпра від 28.01.2026 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Початок строку покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 09 лютого 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме з 09 лютого 2026 року по 06 серпня 2026 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - залишити до набрання цим вироком законної сили, але не більше 60 діб з дня ухвалення даного вироку.

Неповнолітнього ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69, ч. 4 ст. 102 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання досудове тримання під вартою з 08 лютого 2026 по 09 лютого 2026 року включно, з розрахунку позбавлення волі день за день.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту з 09 лютого 2026 року по 06 серпня 2026 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який було обрано ОСОБА_5 скасувати.

Арешт на майно, який накладено ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 (183/914/26, 1-кс/183/157/26) скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-мобільний телефон «Xiaomi Redmi A1» IMEI: НОМЕР_4 , мобільний телефон «Redmi Xiaomi», IMEI: НОМЕР_5 , ELF BAR GH 33000 PRO, кейс від навушників білого кольору, банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 жовтого кольору, ніж розкладний, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області повернути законному володільцю за належністю;

-мобільний телефон «SAMSUNG-SM-908U» IMEI: НОМЕР_1 вважати повернутими законному володільцю за належністю.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати:

-за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/105-26-1928-ТВ від 27.02.2026 в сумі по 2079 (дві тисячі сімдесят дев`ять) грн. 93 (дев`яносто три) коп. з кожного;

-за проведення судово експертизи зброї №СЕ-19/104-26/5169-ХЗ від 18.02.2026 в сумі по 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 10 (десять) коп. з кожного.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку вручити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та прокурору негайно.

Суддя ОСОБА_1