Рішення № 138790840, 06.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10834/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаїр Агро Трейд Плюс (місцезнаходження: 68721, Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка, вул. Малінова, 62; код ЄДРПОУ 44380185) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом від 16.03.2026 року №6967/6/15-32-04-08-06 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаїр Агро Трейд Плюс (місцезнаходження: 68721, Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка, вул. Малінова, 62; код ЄДРПОУ 44380185) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області, оформлено листом від 16.03.2026 року №6967/6/15-32-04-08-06 про не підтвердження товариству з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Агро Трейд Плюс» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Агро Трейд Плюс» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Агро Трейд Плюс», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026 року про, що видати відповідну довідку.

Ухвалою від 15.04.2026 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

23.04.2026 року (вх. №44148/26) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.

27.04.2026 року (вх. №ЕС/45069/26) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» є сільськогосподарським товариством, що здійснює діяльність на землях сільськогосподарського призначення загальною площею 983,53 гектари, розташованих на території Болградського району Одеської області.

На вимоги пп. 298.1.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, 20.02.2026 року позивач подав відповідні документи, однак листом Головного управління ДПС в Одеській області від 16.03.2026 року №6967/6/15-32-04-08-06 позивача повідомлено, що ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» не є платником єдиного податку четвертої групи у 2026 році, а подані декларації відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України вважаються неподаними.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» є сільськогосподарським товариством, що здійснює діяльність на землях сільськогосподарського призначення загальною площею 983,53 гектари, розташованих на території Болградського району Одеської області.

На вимоги пп. 298.1.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, 20.02.2026 року позивач подав відповідні документи, однак листом Головного управління ДПС в Одеській області від 16.03.2026 року №6967/6/15-32-04-08-06 позивача повідомлено, що ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» не є платником єдиного податку четвертої групи у 2026 році, а подані декларації відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України вважаються неподаними. В обґрунтування вищевказаного листа зокрема зазначено, що згідно з даними інформаційно комунікаційної системи ДПС ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» в порушення вимог п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України не подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у підтвердженні ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році, оформлену вищезазначеним листом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

На підставі Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», з 01.01.2015 фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

У свою чергу, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування унормований ст. 298 ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлено правилами пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України.

Так, на виконання положень пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Водночас пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України регламентовано, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про чітке розмежування понять переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку. Водночас однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку відповідно до вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, позивач подав звітність з додатками 20.02.2026 року.

Відповідач за результатами дослідження та аналізу наявної обов`язкової звітності встановив, що на порушення п.п. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 ПКУ, платником не подано в термін не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм(озер,ставків та водосховищ), контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

На підставі цих висновків відповідач листом від 16.03.2026 року №6967/6/15-32-04-08-06 повідомив позивача, що ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» не є платником єдиного податку четвертої групи у 2026 році, а подані декларації відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України вважаються неподаними.

Оскільки позивач мав статус платника єдиного податку четвертої групи, що сторонами не спростовується, у межах спірних відносин йдеться саме про підтвердження ним статусу платника єдиного податку.

Як встановлено судом, документи, необхідні для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку згідно з пп.298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, хоч і з запізненням на два дні, були подані позивачем та прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями.

Відтак, у контексті спірних правовідносин має місце саме несвоєчасне подання позивачем загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку), а не подання його взагалі, а тому не виникли і передумови для застосування до позивача наслідків, передбачених ст. 299 ПК України.

Суд зазначає, що ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15, від 08.12.2021 у справі №580/2725/19.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2019 №806/499/16 акцентував на тому, що податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для непідтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру.

З урахування викладеного суд дійшов висновку про відсутність визначених п. 299.10 ст. 299 ПК України підстав для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку.

Крім того, у справі, що розглядається підлягає врахуванню те, що обставини невідповідності позивача вимогам пп. 4 п. 291.4 ПК України, можуть бути встановлені лише за наслідками виїзної документальної перевірки.

Так, пп. 5 п. 299.10 та абз. 2 п. 299.11 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18, від 05.10.2021 у справі №815/1764/16 сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Втім, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Тобто контролюючим органом повинна бути: 1) проведена документальна перевірка платника податків; 2) у випадку наявності підстав, прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Такі висновки в подальшому підтримані Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 29.12.2025 у справі №640/23479/20.

Однак, як встановлено судом, податковим органом прийнято спірне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи, та всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України документальну перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було.

Отже, оскільки спірне рішення прийнято на підставі за результатами дослідження та аналізу наявної обов`язкової звітності, а не документальної перевірки як того вимагає ПК України, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Таким чином, відмова Головного управління ДПС в Одеській області у підтвердженні ТОВ «Альтаїр Агро Трейд Плюс» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році, оформлена листом від 16.03.2026р. №6967/6/15-32-04-08-06 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача підтвердити статус платника єдиного податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих) для такого платника юридичних наслідків.

При цьому, суд звертає увагу на те, що нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку, як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Відтак, зважаючи на наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є обраний ним спосіб шляхом зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Агро Трейд Плюс» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Агро Трейд Плюс», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026 року.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 75-78, 90, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаїр Агро Трейд Плюс (місцезнаходження: 68721, Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка, вул. Малінова, 62; код ЄДРПОУ 44380185) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом від 16.03.2026 року №6967/6/15-32-04-08-06 та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області, оформлено листом від 16.03.2026 року №6967/6/15-32-04-08-06 про не підтвердження товариству з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Агро Трейд Плюс» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Агро Трейд Плюс» статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр Агро Трейд Плюс», як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026 року про, що видати відповідну довідку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альтаїр Агро Трейд Плюс (код ЄДРПОУ 44380185) судові витрати у розмірі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили у строк і порядок визначені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина