Рішення № 138790289, 05.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 рокусправа № 380/20820/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» (місцезнаходження: 81051, Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр, код ЄДРПОУ 34509969) (далі позивач, ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) (далі відповідач, податковий орган, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18 вересня 2025 року № 43215/13-01-07-08, № 43218/13-01-07-08 та № 43219/13-01-07-08.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 34509969). Предметом перевірки було дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.07.2025, у тому числі правильність нарахування та сплати податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також аналіз господарських операцій за окремими напрямами діяльності підприємства. За результатами проведеної перевірки 18.08.2025 посадовими особами контролюючого органу складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки № 37821/13-01-07-08/34509969, який зафіксував встановлені обставини та висновки податкового органу щодо дотримання підприємством вимог податкового законодавства.

Позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Львівській області зробило висновок про порушення ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» вимог підпунктів 134.1.1, пункту 134.1, статей 134, 135 Податкового кодексу України, що нібито призвело до завищення показників витрат, відображених у рядку 2270 Звіту про фінансові результати, на загальну суму 4 692 971 грн. Водночас позивач зазначає, що під час проведення перевірки підприємство надавало усі необхідні первинні документи за 2018-2019 року, що підтверджують понесені витрати, однак контролюючий орган їх проігнорував та в Акті вказав, що підприємство не довело понесених витрат за вказані роки. Зазначає, що позиція податкового органу про відсутність первинних документів не відповідає дійсності, оскільки під час проведення перевірки ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» надавало комплект бухгалтерської та первинної документації за 2018 2019 роки, включаючи договори, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, накладні, платіжні доручення та регістри бухгалтерського обліку. Контролюючий орган визнає ці обставини, проте не врахував первинні документи за вказаний період. Зазначені документи підтверджують реальність господарських операцій і достовірність формування витрат у зазначених періодах, що унеможливлює визнання витрат безпідставними. Контролюючий орган не навів у акті перевірки конкретних прикладів відсутніх документів, не ідентифікував жодної господарської операції, яка б не мала підтвердження, і не зазначив, які саме документи були відсутні. Таким чином його висновки є формальними та необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення № 43215/13-01-07-08 від 18.09.2025 є незаконним та підлягає скасуванню.

Позивач також зазначає, що перевіркою ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» встановлено, що підприємство у 2018 2025 роках реалізовувало основні засоби, зокрема через електронні аукціони виконавчої служби, без нарахування податку на додану вартість. Податковий орган дійшов висновку, що такі операції є об`єктом оподаткування згідно зі статтею 185 Податкового кодексу України, а відповідно до пунктів 189.1, 198.5 та 198.6 кодексу податок на додану вартість мав бути нарахований із залишкової (балансової) вартості основних засобів, а не з фактичної ціни продажу. На цій підставі контролюючий орган визнав заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 3 557 389 грн та застосував штрафні санкції у розмірі 889 347,25 грн, визначивши це у податковому повідомленні-рішенні № 43218/13-01-07-08 від 18.09.2025. Вказане податкове повідомлення-рішення № 43218/13-01-07-08 від 18.09.2025 позивач вважає незаконним, оскільки контролюючим органом при його прийнятті не було враховано низку істотних обставин, що мають безпосереднє значення для правильного визначення податкових зобов`язань.

Вказує, що більшість основних засобів, реалізованих ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» у 2018 2022 роках, були введені в експлуатацію до 1 січня 1992 року, тобто ще до запровадження ПДВ в Україні, що виключає можливість застосування до них норм пункту 198.5 ПКУ і, відповідно, спростовує правомірність висновків контролюючого органу про необхідність нарахування податкових зобов`язань з ПДВ. Тобто майно, яке було створене, побудоване або введене в експлуатацію до 1 січня 1992 року, не могло бути об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки на той час цей податок в Україні ще не існував. Відповідно, при його придбанні або виготовленні підприємства не включали жодних сум ПДВ до податкового кредиту, адже такий механізм просто не функціонував. Це означає, що щодо таких об`єктів не може виникати зобов`язання за пунктом 198.5 Податкового кодексу України, який вимагає нарахування податкових зобов`язань лише за умови, якщо при придбанні чи створенні активу раніше був сформований податковий кредит. Наголошує, що зазначені об`єкти були введені в експлуатацію до 1 січня 1992 року, тобто до запровадження податку на додану вартість в Україні. Оскільки на момент їх створення механізм податкового кредиту не існував, контролюючий орган безпідставно застосував положення пункту 198.5 ПКУ, що робить донарахування ПДВ за операціями їх реалізації протиправним, а відтак визнання незаконним податкового повідомлення-рішення № 43218/13-01-07-08 від 18.09.2025.

Щодо податкового повідомлення рішення № 43219/13-01-07-08 від 18.09.2025 зазначає таке. За результатами перевірки ГУ ДПС у Львівській області встановлено, що ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» порушило вимоги пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, не забезпечивши своєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Податковим органом визначено, що загальна сума податку за такими накладними становить 2 960 963,41 грн, з яких 1 591 014,84 грн за накладними, не зареєстрованими і не відображеними у деклараціях, та 1 368 735,50 грн за накладними, відображеними, але не зареєстрованими у встановлені строки. На підставі цього прийнято податкове повідомлення-рішення №43219/13-01-07-08 від 18.09.2025, яким донараховано штрафні санкції: 50 % суми податкових зобов`язань (2 959 750,34 грн) за пунктом 120-1.2 ПКУ, та 5 % від обсягу постачання без ПДВ (4 864,83 грн) за пунктом 120-1.3 ПКУ. Загальний розмір штрафів склав 2 964 615,34 грн.

Позивач зазначає, що ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО», як державне підприємство, не мало достатнього фінансового ресурсу для своєчасного поповнення електронного рахунку в системі СЕА ПДВ, оскільки його фінансово-господарська діяльність протягом 2018 2024 років характеризувалася збитковістю та відсутністю обігових коштів. Підприємство також не отримувало цільового бюджетного фінансування чи дотацій, що унеможливлювало формування належного податкового ліміту. Крім того, з урахуванням механізму, визначеного Порядком № 569, погашення податкового боргу ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» здійснювалось в порядку черговості його виникнення, що виключає можливість спрямування залишкових коштів на поповнення рахунку в СЕА ПДВ для забезпечення реєстрації податкових накладних. Тому вважає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та неможливість включення відповідних сум податку до декларацій з ПДВ були зумовлені не протиправними діями підприємства, а виключно його об`єктивним фінансовим становищем і відсутністю реальних джерел для поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Отже, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою платника податків та наслідком у вигляді порушення граничного строку реєстрації податкової накладної. Підприємство діючи у спосіб, передбачений ПК України і не порушуючи жодну його норму, не може бути притягнуто до фінансової відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 у справі № 816/390/17.

Також зазначає, що до підприємства-боржника не може бути застосовано штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних у випадку примусової реалізації його майна через організатора електронних торгів або виконавчу службу. Серед іншого зазначає, що майно позивача, на яке оскаржуваними ППР нараховано податок на додану вартість, було реалізовано ДП «СЕТАМ» в порядку примусової реалізації майна у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючий орган безпідставно (без нормативного підґрунтя) і неправомірно, порушивши принцип презумпції правомірності рішень платника податків, закріплений у підпункті 4.1.4 статті 4 та пункті 56.21 Податкового кодексу України, поклав на позивача обов`язок зі сплати податку на додану вартість за операцією примусової реалізації майна, оскільки у період до 11 квітня 2023 року саме на Організатора торгів, а не на боржника, покладався обов`язок зі сплати податку на додану вартість. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 20.10.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 05.11.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований таким. Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу від 30.07.2025 № 4495-ПП проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.07.2025, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.07.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2025 по 31.07.2025. За результатами перевірки ГУ ДПС у Львівській області встановлено, що позивачем не дотримано вимог: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України та п.5, п.7, п.11 П(С)БО №16 в частині завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування по ПНП на загальну суму 4 692 971 грн.; п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 №21, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 557 389 грн; п.1201.2 ст.1201, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за ставкою 20% ПДВ; п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, абз.1 п.121.1 ст.121 ПК України, у зв`язку із не представленням усіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, та інших документів для проведення планової документальної перевірки; п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб в сумі 253698,51 гривень; п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, п.п.1.5 пп.1.6 п. 161 підрозділу10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а саме не сплачено (не перераховано) військового збору в сумі 70471,31 гривень. На підставі встановлених правопорушень ГУ ДПС у Львівській області складено акт від 18.08.2025 № 37821/13-01-07-08/34509969 та прийнято ряд податкових повідомлень-рішень, зокрема оскаржувані №43215/13-01-07-08, №43219/13-01-07-08 та №43218/13-01-07-08 від 18.09.2025.

Зазначає, що в межах проведеної позапланової документальної перевірки ГУ ДПС у Львівській області проаналізовано рядок 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» позивача за 2018 рік у сумі «-» 3 652 204 грн., за 2019 рік у сумі «-» 3 991 455 грн., за 2020 рік у сумі «-» 6 115 064 грн., за 2021 рік у сумі «-» 128000 грн., за 2022 рік у сумі «-» 6 584 376 грн., за 2023 рік у сумі «-» 2 906 616 грн., за 2024 рік у сумі «-» 7 489 919 грн. Перевіркою відображених показників у рядку 02 вище зазначених декларацій за період з 01.01.2018 по 31.12.2024 встановлено, що на формування цих сум мав вплив дохід від надання позивачем послуг оренди, реалізації майна, залишків запасів, відсотки банку, собівартість реалізованих товарів, адміністративні витрати, витрати на збут, витрати охорони, заробітна плата, нарахування на заробітну плату, електроенергія, комунальні платежі, банківські послуги, тощо.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що серед представлених до перевірки документів ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» не надано жодних первинних (інших) документів, на підставі яких сформовано витрати в сумі 4 692 971 грн. в тому числі за 2018р. на суму 619 437 грн., за 2019 р. на суму 303751, грн., за 2020 р. на суму 2 765 138 грн., за 2021р. на суму 507 312 грн., за 2022 р. на суму 22 181 за 2023р. на суму 475 152 грн., та які мають відповідати вимогам п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 996) та вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704.

Також зазначає, що в межах проведеної податкової перевірки контролюючим органом встановлено, що за період з 01.01.2018 по 30.06.2025 ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 2 737 471 грн. Відповідні показники сформовано позивачем на підставі операцiй на митнiй територiї України, що оподатковуються за ставкою 20 вiдсоткiв, (операції від реалізації основних фондів, надання послуг оренди, техніки, реалізація товарів, тощо) крiм iмпорту товарiв. Перевіркою відображених показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%» за період з 01.01.2018 по 30.06.2024 на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями», 64 «Розрахунки за податками», договори купівлі продажу, накладні, зареєстровані податкові накладні в ЄРПН, декларації з податку на додану вартість, встановлено заниження підприємством задекларованих показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%» на загальну суму 3 182 029,00 грн.

В ході проведення перевірки також встановлено, що підприємство за період з 01.01.2018 по 30.06.2025 здійснювало реалізацію основних фондів, через аукціони, виконавчу службу, однак не здійснювало нарахування суми ПДВ. Вказує, що враховуючи, що залишкова вартість реалізованих основних фондів вища ніж ціна реалізації, ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» повинно було нарахувати податкові зобов`язання виходячи з залишкової вартості. Як наслідок, ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» порушено п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 375 059 грн., в тому числі за січень 2018р. на суму 4154 грн., за травень 2019 р. на суму 1025,00 грн., за березень 2020р. на суму 369 200 грн., за листопад 2023р. на суму 680,00 грн.

Крім цього зазначає, що проведеною перевіркою ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» за період з 01.01.2018 по 30.06.2025 встановлено, що в порушення п.201.10. ст.201 ПК України підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на суму 2 960 963,41 грн. Зазначає, що при відсутності необхідної реєстраційної суми коштів для реєстрації ПН/РК, позивач вправі перерахувати кошти на рахунок СЕА ПДВ з поточного рахунку у сумі необхідній для збільшення реєстраційного ліміту, а не очікувати «вхідного ПДВ» від контрагентів. Позивач у позовній заяві вказує, що підставою неможливості ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» зареєструвати податкові накладні у строк є тривале зниження економічної ефективності діяльності підприємства. Проте відповідач звертає увагу, що Наказом Міністерства фінансів України №225 від 29.07.2022 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Пунктом 3 Порядку №225 від 29.07.2022 визначено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу. Таким чином у відповідності до п.3 Порядку №225 від 29.07.2022 позивач мав право не пізніше 30 вересня 2022 року подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов`язку, щодо реєстрації податкових накладних, натомість ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» не скористалось відповідним правом та не звернулось із відповідною заявою до контролюючого органу.

Підсумовуючи викладене вважає, що ГУ ДПС у Львівській області діяло відповідно до норм національного законодавства, а тому доводи позивача, викладені у позовній заяві, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою судового засідання від 12.01.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

В судове засідання, призначене на 08.07.2026, сторони не прибули, хоча належним чином були повідомлені про час та місце проведення такого. Ухвалою судового засідання від 08.07.2026 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі направлень від 01.08.2025 № 8786, 8787, 8789, виданих ГУ ДПС у Львівській області та відповідно до підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктів 75.1.2, 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.7, 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 34509969) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.07.2025, у тому числі правильність нарахування та сплати податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також аналізу господарських операцій за окремими напрямами діяльності підприємства.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки № 37821/13-01-07-08/34509969 від 18.08.2025.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України та п.5, п.7, п.11 П(С)БО №16, в частині завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування по ПНП на загальну суму 4 692 971 грн.;

- п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 №21, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 557 389 грн.;

- п.1201.2 ст.1201, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за ставкою 20% ПДВ;

- п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, абз.1 п.121.1 ст.121 ПК України, у зв`язку із не представленням усіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, та інших документів для проведення планової документальної перевірки ПАФ «Дністер»;

- п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб в сумі 253698,51 гривень;

- п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, п.п.1.5 пп.1.6 п. 161 підрозділу10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а саме не сплачено (не перераховано) військового збору в сумі 70471,31 гривень.

Обґрунтування висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства, зводяться до наступного.

В межах проведеної позапланової документальної перевірки ГУ ДПС у Львівській області проаналізовано рядок 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» позивача за 2018 рік у сумі «-» 3 652 204 грн., за 2019 рік у сумі «-» 3 991 455 грн., за 2020 рік у сумі «-» 6 115 064 грн., за 2021 рік у сумі «-» 128000 грн., за 2022 рік у сумі «-» 6 584 376 грн., за 2023 рік у сумі «-» 2 906 616 грн., за 2024 рік у сумі «-» 7 489 919 грн.

Перевіркою відображених показників у рядку 02 вище зазначених декларацій за період з 01.01.2018 по 31.12.2024 встановлено, що на формування цих сум мав вплив дохід від надання позивачем послуг оренди, реалізації майна, залишків запасів, відсотки банку, собівартість реалізованих товарів, адміністративні витрати, витрати на збут, витрати охорони, заробітна плата, нарахування на заробітну плату, електроенергія, комунальні платежі, банківські послуги.

Зокрема, відповідно до наданих до перевірки документів: декларацій з податку на прибуток за відповідні періоди, аналізів рахунків, журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей, карток рахунків оборотів по рахунках, оборотно-сальдові відомості та аналізи по балансових рахунках 97 «Інші витрати», 10 «Основні засоби», 63 «Розрахунки з постачальниками» та інші рахунки, які формують витрати підприємства, встановлено розбіжність між даними бухгалтерського обліку (Дт 97 Кт 10, 20 ) та даними відображеними у р.2270 Звіту про фінансові результати на суму 4 692 971 грн. в тому числі за 2018р. на суму 619 437 грн., за 2019 р. на суму 303751, грн., за 2020 р. на суму 2 765 138 грн., за 2021р. на суму 507 312 грн., за 2022 р. на суму 22 181 за 2023р. на суму 475 152 грн.

ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» не підтверджено первинними документами інші операційні витрати, в результаті чого завищено показники в рядку 2270 « Інші витрати» на суму 4 692 971 грн. в тому числі за 2018р. на суму 619 437 грн., за 2019 р. на суму 303751, грн., за 2020 р. на суму 2 765 138 грн., за 2021р. на суму 507 312 грн., за 2022 р. на суму 22 181 за 2023р. на суму 475 152 грн., що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у сумі 4 692 971 грн. в тому числі за 2018р. на суму 619 437 грн., за 2019 р. на суму 303751, грн., за 2020 р. на суму 2 765 138 грн., за 2021р. на суму 507 312 грн., за 2022 р. на суму 22 181 за 2023р. на суму 475 152 грн.

Враховуючи вищезазначене, на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України. та п.5, п.7, п.11 П(С)БО №16 «Витрати», ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» завищено інші витрати у сумі 4 692 971 грн, в тому числі за 2018р. на суму 619 437 грн., за 2019 р. на суму 303751, грн., за 2020 р. на суму 2 765 138 грн., за 2021р. на суму 507 312 грн., за 2022 р. на суму 22 181 за 2023р. на суму 475 152 грн.

Також перевіркою відображених показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%» за період з 01.01.2018 по 30.06.2024 на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями», 64 «Розрахунки за податками», договори купівлі продажу, накладні, зареєстровані податкові накладні в ЄРПН, декларації з податку на додану вартість, встановлено заниження підприємством задекларованих показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%» на загальну суму 3 182 029,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що підприємство за період з 01.01.2018 по 30.06.2025 здійснювало реалізацію основних фондів через аукціони, виконавчу службу, однак не здійснювало нарахування суми ПДВ на оціночну вартість реалізованого майна, що свідчить про порушення позивачем вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України.

Перевіркою також встановлено реалізацію позивачем основних фондів нижче залишкової вартості. Зокрема позивачем реалізовано: Гідровузол насосної станції р.Гноєнець та канал відсічної дамби з насосної станції залишкова вартість 2182000 грн, оціночна вартість незалежного експерта 189000 грн, реалізована 336000, відхилення 1846000 грн; Насос АЦНС ГМ 38/150 залишкова вартість 7700 грн, оціночна вартість незалежного експерта 17400 грн, реалізовано за 4300 грн, відхилення 3400 грн.

Крім цього, в період з 01.01.2018 по 30.06.2025 позивачем безоплатно передано житлові будинки для працівників підприємства, а саме: Будинок житловий 4-ох квартирний с.Щеплоти залишкова вартість 20769 грн; Будинок житловий 2-ох квартирний в м.Яворів, залишкова вартість 5127,32 грн.

Враховуючи те, що залишкова вартість основних фондів вища ніж вартість продажу, позивач мав нарахувати податкові зобов`язання на суму різниці. Враховуючи вищезазначене відповідач дійшов висновку, що ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 375 059 грн., в тому числі за січень 2018 року на суму 4154 грн., за травень 2019 року на суму 1025,00 грн., за березень 2020 року на суму 369 200 грн., за листопад 2023 року на суму 680,00 грн. (підстава: оборотно-сальдові відомості по рахунках 10 «Основні фонди», 64 «Розрахунки за податками», акт списання, декларації з податку на додану вартість, тощо).

Також відповідач в акті перевірки вказав, що ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» за період з 01.01.2018 по 30.06.2025 в порушення п.201.10. ст.201 ПК України не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на суму 2 960 963,41 грн.

Зі змісту акту перевірки суд також встановив, що ГУ ДПС у Львівській області в ході проведення перевірки скеровувались на адресу ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» лист від 01.08.2025 №1/07-08 щодо представлення всіх бухгалтерських та первинних документів. Станом на 11.08.2025 платником надано частково документи, які пов`язанні з господарською діяльністю підприємства за період 01.01.2018 по 31.07.2025, про що складено акт ненадання документів від 11.08.2025 № 1129/13-01-07-08.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема: №43215/13-01-07-08, №43219/13-01-07-08 та №43218/13-01-07-08 від 18.09.2025.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податкового органу суд дослідив доводи сторін з приводу спірних правовідносин з посиланням на відповідні докази та вирішуючи спір керувався таким.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки передбачені п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пп. 78.1.8).

Відповідно до п. 78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (далі - Порядок № 727, в редакції на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 2 Розділу І зазначеного Порядку акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 розділу II Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Аналізуючи висновки акту перевірки від 18.08.2025 № 37821/13-01-07-08/34509969, суд враховує таке.

Щодо податкового повідомлення-рішення №43215/13-01-07-08 від 18.09.2025.

Пунктом 14.1.36 статті 14 ПУ України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 ПК України).

Як видно з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток стали висновки ГУ ДПС у Львівській області про те, що під час перевірки не надано документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності.

Зокрема, за результатами дослідження наданих до перевірки документів та аналізу документів податкової та фінансової звітності, журналів-ордерів, обороносальдових відомостей, карток рахунків та бухгалтерських рахунків 97 «Інші витрати», 10 «Основні засоби», 20 «Виробничі запаси» посадові особи відповідача дійшли висновку, що ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» порушуючи п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України та п.5, п.7, п.11 П(С)БО №16 «Витрати», завищено від?ємне значення об?єкта оподаткування по ПНП на загальну суму 4 692 971 грн. в тому числі за 2018р. на суму 619 437 грн., за 2019 р. на суму 303751, грн., за 2020 р. на суму 2 765 138 грн., за 2021р. на суму 507 312 грн., за 2022 р. на суму 22 181 за 2023р. на суму 475 152 грн.

Суд встановив, що підставою для такого висновку стало встановлення податковим органом розбіжностей між даними бухгалтерського обліку за проведеннями Дт 97 Кт 10, 20 та показниками, які позивач відобразив у рядку 2270 Звіту про фінансові результати.

Причиною виникнення зазначених розбіжностей стало ненадання позивачем до перевірки належних первинних документів, які б підтверджували правомірність формування та відображення відповідних витрат у складі показників рядка 2270 «Інші витрати» Звіту про фінансові результати за відповідні звітні періоди. Зокрема, до перевірки не було надано наказів керівника про створення комісій, актів інвентаризації, актів технічного стану, актів списання основних засобів та матеріалів, інвентарних карток обліку основних засобів і матеріалів, сертифікатів торгово-промислової палати, договорів купівлі-продажу, актів оцінки матеріалів, а також інших документів, які могли б підтвердити фактичне понесення відповідних витрат та правомірність їх бухгалтерського обліку.

Надаючи оцінку таким висновкам податкового органу суд встановив, що на підтвердження показників податкової звітності по податку на прибуток позивачем до перевірки надано:

- документи на підставі яких сформовано доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування: Головна книга; Журнали-ордера, картки, аналізи по бухгалтерському рахунку 30, 31, 36,70, 71, 73,79; Декларації з податку на прибуток; Сертифікати, специфікації; Накладні, ВМД, ТТН, ЦМР; Договори;

- документи на підставі яких сформовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування: Головна книга; журнали-ордера, картки, аналізи по бухгалтерському рахунку 10, 15, 20, 22, 23, 28, 63, 685, 31, 37, 80, 90, 92, 94, 79; відомості про балансову вартість товарних запасів, матеріальних ресурсів і малоцінних предметів; Декларації з податку на прибуток; сертифікати, специфікації; облікові картки; відомості по нарахуванню заробітної плати; накази на преміювання; штатний розклад; журнали-ордера по бухгалтерському рахунку 65,66; Оборотно-сальдові відомості та аналізи по бухгалтерському рахунку 64; товарні накладні на придбання; товарно-транспортні накладні ВМД, ЦМР; акти виконаних робіт; договори; банківські виписки; видаткові касові ордера; Касова книга.

- документи на підставі яких сформовано дохід та фінансовий результат до оподаткування (за період після 01.01.2015): Головна книга; журнали-ордера, картки, аналізи по бухгалтерському рахунку 30, 31, 36,70, 71, 73,79; декларації з податку на прибуток; сертифікати, специфікації; Накладні, ВМД, ТТН, ЦМР; договори; журнали-ордера, картки, аналізи по бухгалтерському рахунку 10, 15, 20, 22, 23, 28, 63, 685, 31, 37, 80, 90, 92, 94, 79; відомості про балансову вартість товарних запасів, матеріальних ресурсів і малоцінних предметів; сертифікати, специфікації; облікові картки; відомості по нарахуванню заробітної плати; накази на преміювання; штатний розклад; журнали-ордера по бухгалтерському рахунку 65,66; Оборотно-сальдові відомості та аналізи по бухгалтерському рахунку 64; товарні накладні на придбання; товарно-транспортні накладні ВМД, ЦМР; акти виконаних робіт; договори; банківські виписки; видаткові касові ордера; Касова книга;

- документи на підставі яких сформовано різниці, на які зменшується (збільшується) фінансовий результат до оподаткування (за період після 01.01.2015): журнали-ордера, картки, аналізи по бухгалтерському рахунку 10, 13, 15; договори купівлі-продажу; банківські документи; відомості нарахування амортизації.

Вказане підтверджується додатком 4 до акту перевірки, в якому наведено узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки.

Суд враховує, що визнання витрат у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.1999 №318.

Згідно з п. 5 П(С)БО №16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Пункт 7 П(С)БО 16 визначає, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах:

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п.6 ст.8 Закону №996).

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідна норма узгоджується із пунктами 1 та 2 статті 9 Закону №996.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов`язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України .

Згідно п.121.1 ст.121 ПК України у випадку незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю передбачена відповідальність цим Кодексом.

В акті перевірки контролюючий орган вказує про те, що позивачем не надано до перевірки жодних первинних (інших) документів, на підставі яких сформовано «Інші витрати» в сумі 4 692 971 грн.

Позивачем не спростовано такого висновку податкового органу.

Суд не бере до уваги долучені позивачем під час розгляду справи копії документів за 2019 рік, зокрема: актів списання основних засобів, актів списання багатоквартирних будинків з балансу, акти приймання-передачі майна, акти розподілу майна та внутрішніх бухгалтерських розрахунків залишкової вартості, оскільки позивачем не надано доказів, що такі документи надавались відповідачу та були предметом дослідження під час перевірки.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими висновки акта перевірки щодо завищення ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» показника рядка 2270 «Інші витрати» на суму 4 692 971 грн, подані позивачем пояснення та документи не спростовують встановлених контролюючим органом порушень, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №43215/13-01-07-08 від 18.09.2015.

Щодо податкового повідомлення-рішення №43218/13-01-07-08 від 18.09.2025.

Перевіркою ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» встановлено, що підприємство у 2018 2025 роках реалізовувало основні засоби, зокрема через електронні аукціони виконавчої служби, без нарахування податку на додану вартість на оціночну вартість реалізованого майна. Податковий орган дійшов висновку, що такі операції є об`єктом оподаткування згідно зі статтею 185 ПК України, а відповідно до пунктів 189.1, 198.5 та 198.6 Кодексу податок на додану вартість за такими операціями мав бути нарахований із залишкової (балансової) вартості основних засобів.

На цій підставі відповідач визнав заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на 3 557 389 грн та застосував штрафні санкції у розмірі 889 347,25 грн, визначивши це у податковому повідомленні-рішенні № 43218/13-01-07-08 від 18.09.2025.

Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом вказаного податкового повідомлення-рішення суд керувався таким.

Згідно з п.189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Таким чином, норма пункту 198.5 статті 198 ПК України визначає умови, за яких у платника податку виникає обов`язок нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Згідно з цією нормою закону такий обов`язок виникає щодо товарів, послуг або необоротних активів, придбаних чи виготовлених з ПДВ, у разі якщо вони надалі використовуються в операціях, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування або не пов`язаних із господарською діяльністю платника.

При цьому суд зауважує, що вказаною нормою ПК України передбачений порядок нарахування податкових зобов`язань стосовно необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року. В таких випадках податкові зобов`язання з ПДВ можуть бути нараховані лише за умови, якщо під час придбання або виготовлення таких необоротних активів суми податку були включені до складу податкового кредиту. Інакше кажучи, застосування пункту 198.5 можливе лише тоді, коли платник податку раніше отримав податкову вигоду у вигляді податкового кредиту і повинен її компенсувати при подальшому нецільовому використанні активу.

Отже, ключовим критерієм для застосування цієї норми є факт формування податкового кредиту у момент придбання або створення активу.

В даному випадку позивач стверджує, що реалізовані виконавчою службою через електронні торги активи в переважній більшості були введенні в експлуатацію ще до 1991 року, на цей період жодного податкового кредиту не існувало, а тому відсутня правова підстава для нарахування податкових зобов`язань за пунктом 198.5 ПКУ.

На підтвердження таких тверджень позивач надав реєстри інвентаризаційних карток та інвентарні книги щодо об`єктів основних засобів, які перебували на балансі та належали Державному підприємству «Сірка» та в подальшому були передані позивачу, як правонаступнику, та, зрештою, реалізовані через прилюдні торги. Крім цього, позивач подав до суду наказ Міністерства промислової політики України №230 від 27.06.2006 «Про припинення Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» шляхом його реорганізації», на підставі якого позивачу передано частину майна ліквідованого ДП «Сірка»..

Суд звертає увагу, що справді податок на додану вартість (ПДВ) в Україні було запроваджено з 1 січня 1992 року у зв`язку з переходом держави до ринкової економіки та необхідністю створення сучасної системи оподаткування, гармонізованої з міжнародною практикою. Правовою основою його впровадження став Закон України «Про податок на добавлену вартість» № 2007-XII від 20 грудня 1991 року, який набрав чинності саме з 1 січня 1992 року. Цим законом уперше було визначено поняття податку на додану вартість (на цей час податок на добавлену вартість), порядок його обчислення, базу оподаткування та коло платників. Зокрема, сума податку, що підлягала сплаті до бюджету, визначалась як різниця між сумами податку, одержаними від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами податку, сплаченими постачальниками за матеріальні ресурси, паливо, роботи, послуги, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу. Отже, сплачена в ціні придбаного товару сума ПДВ впливала на розмір податку, що підлягав сплаті до бюджету за реалізовані платником податку товари (роботи, послуги).

Таким чином майно, яке було створене, побудоване або введене в експлуатацію до 1 січня 1992 року, не могло бути об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки на той час цей податок в Україні ще не існував. Відтак очевидним є те, що при його придбанні або виготовленні підприємства не включали сум ПДВ до податкового кредиту, адже такий механізм на цей момент не функціонував. Це означає, що щодо таких об`єктів не може виникати зобов`язання за п.198.5 ст.198 ПК України, який вимагає нарахування податкових зобов`язань лише за умови, якщо при придбанні чи створенні активу раніше був сформований податковий кредит.

Водночас справедливо буде відмітити, що у разі понесення підприємством витрат на утримання, ремонт чи модернізацію такого майна в період його експлуатації, що призвело до збільшення його балансової вартості та відображення сум ПДВ від таких вкладень у складі податкового кредиту, або у разі придбання або виготовлення товарів, послуг або необоротних активів з податком на додану вартість після 01.01.1992, таке підприємство зобов`язане застосовувати норму п.198.5 ст.198 ПК України.

Отже, аналізуючи кожну операцію з реалізації виконавчою службою майна через електронні торги, відповідач повинен був встановити:

1) коли були створенні або придбанні та введені в експлуатацію такі необоротні активи;

2) чи використовувались ці активи у межах господарської діяльності підприємства.

У разі підтвердження нецільового використання активу після його введення в експлуатацію може виникнути підстава для застосування пункту 198.5. ПК України.

В іншому випадку зокрема, якщо актив був створений до 1 липня 2015 року без податкового кредиту та використаний в подальшому не в межах господарської діяльності, немає підстав для нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

На вимогу суду відповідачем надано довідку з інформацією по операціях з реалізації державною виконавчою службою майна ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» за період з травня 2018 року по жовтень 2022 року, що були предметом перевірки. В цій довідці відображені дати введення об`єктів в експлуатацію, вартість реалізації та суму податку на додану вартість по кожній позиції реалізованих активів (т.3 а.с.22-23).

Зі змісту цього документа суд встановив, що відповідачем за результатами перевірки донараховано суму податку на додану вартість лише за операціями з реалізації майна, введеного в експлуатацію після 1992 року, тобто придбаного з податком на додану вартість, а тому суд не бере до уваги доводи позивача про безпідставність нарахування йому податкових зобов`язань по ПДВ на реалізоване майно, що введено в експлуатацію до запровадження в Україні цього податку.

При цьому суд звертає увагу на те, що сам факт набуття позивачем права власності на вказане майно у вересні 2006 року без права на формування податкового кредиту по ПДВ, у зв`язку з безоплатним отриманням його за розподільчим балансом в процедурі реорганізації ДП «Сірка», не впливає на необхідність застосування норми п.198.5 ст.198 ПК України у разі використання такого майна не у господарській діяльності. Ця обставина не спростовує факту отримання ДП «Сірка» податкової вигоди у вигляді податкового кредиту чи зменшення об`єкту оподаткування податком на додану вартість на момент придбання такого майна.

Суд також зазначає, що продаж майна через електронні торги СЕТАМ або інші аукціони, які проводяться в межах виконавчого провадження для виконання рішень судів про стягнення боргу, не може розглядатися як операція, що здійснюється в межах господарської діяльності платника податку. Такі дії мають примусовий характер, спрямовані не на отримання доходу від реалізації товарів чи послуг, а на задоволення вимог кредиторів за рішенням суду. Підприємство у цьому випадку не виступає ініціатором продажу, не впливає на його умови, не формує комерційної вигоди а отже, не здійснює господарської діяльності у розумінні статті 14.1.36 ПК України.

Таким чином, операції з продажу через електронні торги активів позивача, які створенні або придбані в період з 01.01.1992 по 01.07.2015 з податком на додану вартість, не є господарською діяльністю позивача, а тому відповідно до пунктів 189.1 та 198.5 ПК України є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та повинні бути відображені у складі податкових зобов`язань у відповідних періодах.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача про заниження ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» грошових зобов`язань з податку на додану вартість та відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №43218/13-01-07-08 від 18.09.2025.

Щодо податкового повідомлення-рішення №43219/13-01-07-08 від 18.09.2025.

Відповідач в акті перевірки вказав, що позивачем протиправно не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за операціями, що є об`єктом оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20%, у зв`язку з чим порушено вимоги п.120.1.2 ст.120.1, п.201.10 ст.201 ПК України.

На підставі таких висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №43219/13-01-07-08 від 18.09.2025, яким застосовано штраф за не реєстрацію податкових накладних всього на суму 2 964 615,34 грн, в тому числі 1 591 014,84 грн (50% від суми ПДВ по незареєстрованих податкових накладних, що не включені до податкових декларацій по ПДВ) та 1 368 735,50 грн (50% від суми ПДВ по незареєстрованих податкових накладних, що включені до податкових декларації по ПДВ).

Проведеною перевіркою ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» за період з 01.01.2018 по 30.06.2025 встановлено, що в порушення п.201.10. ст.201 ПК України підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на суму 6 294 559,99 грн, у зв`язку з чим до позивача застосовано штраф в розмірі 2 960 963,41 грн.

Ця сума включає в себе 1 591 014,84 грн (50% від суми ПДВ по незареєстрованих податкових накладних, що не включені до податкових декларацій по ПДВ) та 1 368 735,50 грн (50% від суми ПДВ по незареєстрованих податкових накладних, що включені до податкових декларацій по ПДВ).

Суд враховує, що з приводу дат складення та фактичної не реєстрації позивачем податкових накладних на загальну суму ПДВ 2 737 471,00 грн (розмір штрафу 1 368 735,50 грн), що включені до податкових декларацій, між сторонами спір відсутній і відповідні, описані в Акті перевірки факти, не заперечуються позивачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на наявність об`єктивних перешкод у реєстрації таких податкових накладних та відсутність вини позивача, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.

Щодо не реєстрації податкових накладних, які не включені до податкових декларацій по ПДВ (розмір застосованого штрафу 1 591 014,84 грн), позивач вважає, що обов`язок скласти та зареєструвати такі податкові накладні покладено на організацію, яка проводила електронні торги з реалізації майна в межах виконавчих проваджень.

Надаючи оцінку таким доводам суд враховує, що згідно з п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. У разі порушення таких термінів застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом.

Згідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом199.1 статті 199цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом № 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 200.1.3 статті 200.1 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ? Перевищ.

Складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є загальна сума поповнення електронного рахунку, зокрема, з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку (SПопРах), в т. ч. рахунків у СЕА ПДВ платників-сільгосппідприємств відповідно до зазначених у пп. «а в» п. 200-1.2 ПК України.

Згідно з пунктом 200.1.4 статті 200.1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу.

Із аналізу даних правових норм слідує, що платник податку на додану вартість на дату виникнення податкових зобов`язань зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені п.201.10 ст.201 ПК України строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу.

Позивач у позовній заяві вказує, що підставою неможливості ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» зареєструвати податкові накладні у строк є тривале зниження економічної ефективності діяльності підприємства, накопичення боргових зобов`язань та наявність ознак критичної неплатоспроможності.

Суд встановив, що відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців єдиним засновником ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» є держава в особі Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (код ЄДРПОУ 37508596), розмір державної частки становить 13 895 5000,00 грн, метою діяльності підприємства є забезпечення економічних інтересів держави у сферах енергетики, водопостачання, екологічного та природоохоронного господарства, а також раціональне використання природних ресурсів і розвиток інфраструктури у сфері добування та постачання корисних копалин. Підприємство створене для задоволення потреб держави, населення та територіальних громад у добуванні піску, гравію, глини й каоліну (основний вид діяльності КВЕД 08.12), а також у суміжних сферах.

Позивач вказує, що згідно з даними фінансової звітності, ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» є збитковим державним підприємством, яке протягом 2018 2023 років не мало достатнього фінансового ресурсу для стабільного поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ). Фінансовий результат до оподаткування мав від`ємні значення, що свідчить про наявність перешкод у своєчасному перерахуванні необхідних сум для формування податкового ліміту і, як наслідок, реєстрації податкових накладних. Ця обставина, на думку позивача, є поважною та звільняє його від відповідальності за не реєстрацію податкових накладних.

У цьому контексті суд враховує, що загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовані нормами ст.112 ПК України.

Зокрема, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу);

вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету. Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;

самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу). Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;

інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

Докази наявності вказаних обставин для звільнення позивача від відповідальності за вказані вище податкові порушення відсутні.

Суд враховує, що збитковість діяльності позивача, відсутність стабільних обігових коштів для поповнення електронного рахунку в СЕА ПДВ та відсутність належного фінансування з бюджету, хоч і є поважними причинами не реєстрації складених позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак такі обставини не передбачені статтею 112 ПК України, а тому не можуть бути підставою для звільнення позивача від фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

У разі відсутності реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Аналіз змісту вказаної норми ПК України в контексті спірних правовідносин дає підстави суду дійти до наступних висновків щодо розмірів штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних:

- штраф в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеного в податковій накладній, застосовується до платника податків за не реєстрацію в ЄРПН протягом граничного строку всіх податкових накладних, крім тих, які складені, зокрема, відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.

- у разі не реєстрації в ЄРПН протягом граничного строку податкових накладних, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу на підставі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, на платника податку податковим органом накладається штраф в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Зі змісту акту перевірки (розділ 3.1.2.4.) та податкового повідомлення-рішення №43219/13-01-07-08 від 18.09.2025 суд встановив, що відповідачем застосовано до позивача штраф в розмірі 50% суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість в загальній сумі 2 959 750,34 грн, в тому числі:

- 1 591 014,84 грн за не складення та не реєстрацію податкових накладних, що не включені позивачем до податкових декларацій по ПДВ за операціями з реалізації основних фондів через електронні торги;

- 1 368 735,50 грн - за не реєстрацію податкових накладних, що включені позивачем до податкових декларацій по ПДВ.

Таким чином оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, всупереч положенням абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, відповідачем застосовано до позивача штраф в розмірі 1 591 014,84 грн за не реєстрацію податкових накладних, які на думку податкового органу мали бути складені позивачем відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України за операціями, що не є господарською діяльністю позивача, а саме у зв`язку з реалізацією виконавчою службою через електронні торги основних засобів позивача.

Тобто, за не реєстрацію позивачем податкових накладних за результатами операцій з реалізації майна через електронні торги відповідачем застосовано штраф в розмірі 50% податкових зобов`язань по ПДВ, тоді як максимальний штраф за таке порушення визначено ПК України у розмірі 3400 грн.

При цьому, цим податковим повідомленням-рішенням відповідачем додатково застосовано до ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» штраф у розмірі 5% обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 грн на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України.

Відповідач не обґрунтував належними та допустимими доказами підстав застосування до позивача штрафу саме в таких розмірах, а тому суд дійшов висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення №43219/13-01-07-08 від 18.09.2025 критеріям обґрунтованості рішень органу владних повноважень, що свідчить про необхідність визнання його протиправним та скасування в частині застосування до ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» штрафу в розмірі 1 591 014,84 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 981,72 грн пропорційно до задоволених позовних вимог..

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №43219/13-01-07-08 від 18.09.2025 в частині застосування до ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» штрафу в розмірі 1 591 014,84 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «ЕКОТРАНСЕНЕРГО» (місцезнаходження: 81051, Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр, код ЄДРПОУ 34509969) (далі позивач, ДП «ЕКОТРАНСЕНЕРГО») судовий збір в сумі 3 981 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 72 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан