Рішення № 138790246, 05.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 рокусправа № 444/549/26місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ТзОВ «Люксімо» до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Жовківського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ «Люксімо» код ЄДРПОУ 42867198, адреса: 79005, м. Львів, вул. Кобилянської, 8/24 до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 80383, Львівська область, с. Малехів, вулиця Івасюка, 8, у якій просить суд:

- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області ОПШ № 005808 від 28.01.2026 про застосування адміністративно господарського штрафу за порушення посадовими особами ТзОВ «Люксімо» виконання міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю у діях посадових осіб перевізника ТзОВ «Люксімо» складу вищевказаного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2025 під час перегону начальником відділу транспорту у виробничих потребах автомобіля «DAF XF 480 FT» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 із його місця стоянки за адресою: м. Львів вул. Персенківка, 72 до місця проведення ремонтних робіт у с. Ямельня, останній був зупинений посадовими особами Укртрансбезпеки на ділянці дороги М-10 Львів-Краківець (10 км + 100 м). Під час здійснення документального контролю встановлено відсутність інформації щодо режиму праці та відпочинку водія за такі періоди: 1) з 00 год. 00 хв. по 07 год. 22 хв. 17.12.2025 та 2) з 12 год. 23 хв. 17.12.2025 по 08 год. 20 хв. 18.12.2025. Позивач зазначає, що зазначений транспортний засіб використовувався виключно з метою перегону до місця проведення ремонтних робіт без виконання вантажних або пасажирських перевезень, в тому числі і міжнародних, та без отримання прибутку, про що водій склав письмове пояснення для працівників Укртрансбезпеки. Відсутність інформації щодо режиму праці та відпочинку мала неумисний характер та не призвела до загрози безпеці дорожнього руху і не була пов`язана із експлуатацією автомобіля на міжнародних перевезеннях. Виходячи із наведеного, представник позивача вважає, що довів, що у діях посадових осіб ТзОВ «Люксімо» та у ОСОБА_2 відсутні будь-які порушення, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт». З огляду на викладене, позивач вважає оскаржену постанову відповідача протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

29.04.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про надання матеріалів справи.

07.05.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що 18.12.2025, на а/д М-10 Львів-Краковець 10 км.+100м. при русі в сторону державного кордону України, старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF державний номерний знак - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 . В ході рейдової перевірки водій транспортного засобу надав документ, на підставі якого ним здійснювалось перевезення вантажів, а саме Міжнародну товарно - транспортної накладної (CMR) (далі - CMR), №10761 від 17.12.2025. З даних вказаних в CMR №10761 від 17.12.2025, вбачається, що автомобільним перевізником ТОВ «Люксімо» (код - ЄДРПОУ 42867198), на транспортному засобі з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 та причепом НОМЕР_4, здійснювалось міжнародні вантажні перевезення, з місця завантаження вантажу- Bila Tserkva town, Ukraine (місто Біла Церква, Україна) дата завантаження вантажу 17.12.2025 року до місця розвантаження вантажу Smoolice 89, 95-010 Strykow (місто Стрикув, Польща). Тобто на момент проведення рейдової перевірки в підтвердження здійснення перевезень водій транспортного засобу на вимогу посадової особи Укртрансбезпеки надав документ на підставі якого ним здійснювалось міжнародні перевезення вантажів, за маршрутом Україна (м. Біла Церква) - Польща (місто Стрикув). Як вбачається приписами пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції № 385 передбачена конструкція "використання водієм карти кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом", правова природа такого правила в сукупністю з необхідністю ведення обліку робочого часу направлена на організацію безпечної праці та недопущення настання пов`язаних з цим негативних наслідків. Тобто, пунктом 3 Розділу ІІІ, Інструкції № 385 передбачено імперативний обов`язок водія транспортного засобу використовувати особисту картку кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом . Наявність у водія особистої картки не є тотожним використанню водієм особистої картки кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, та відповідно наявності роздруківки режиму праці та відпочинку водія за вказаний період.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 17.02.2026 суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М.М. передала справу на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 справу передано на розгляд судді Гулика А.Г.

Ухвалою від 30.03.2026 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 13.04.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12 Порядку № 1567, 18 грудня 2025 року, на а/д М-10 Львів-Краковець 10 км.+100м., старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки DAF державний номерний знак - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював міжнародні перевезення вантажів згідно з Міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №10761 від 17.12.2025.

У ході рейдової перевірки транспортного засобу встановлено порушення: у водія ОСОБА_2 відсутня інформація по режиму праці та відпочинку 17.12.2025 з 00 год. 00 хв. по 07 год. 22 хв. та з 12 год. 23 хв. 17.12.2025 по 08 год. 20 хв. 18.12.2025 (за часом UTC), ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією з діючого та повіреного тахографу про роботу та відпочинок водія, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами рейдової перевірки складено Акт № ЕАР 009925 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 18.12.2025. Водій від ознайомлення зі змістом Акту № ЕАР 009925 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 03.02.2026 відмовився.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЮКСІМО», зареєстровано (знаходиться) за адресою: Україна, 79005, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кобилянської, будинок 8, квартира 24. Розгляд справи про порушення статей 34, 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" проводився Управлінням державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, за місцезнаходженням позивача.

Позивачу направлено повідомлення № 109981/33.1/24-26 від 24.12.2025 про розгляд матеріалів справи про порушення (Запрошення на розгляд матеріалів справи), на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить останній згідно з відомостями вказаних в Єдиному комплексі інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті, яким останнього запрошено на розгляд матеріалів справи про порушення № 5130, який відбувся 28.01.2026, о 10:00 год., в приміщенні Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., с. Малехів, вул. Івасюка 8.

За результатом розгляду справи про порушення прийнято постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу № ОПШ 005808 від 28.01.2026, за ч. 1 абз.6 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи, що постанова, прийнята відповідачем, є протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частинами чотирнадцятою, сімнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом абзацу другого частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частиною першою статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу вказаних положень статті 48 Закону № 2344-III слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 79) (далі - Порядок № 1567).

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (пункти 2, 4 Порядку № 1567).

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзаци перший, другий пункту 15 Порядку №1567).

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку № 1567).

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абзац перший пункту 21 Порядку № 1567).

Відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

У розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2) (далі - Положення № 340 в редакції від 29.05.2025).

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно з пунктом 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 6.3 Положення № 340 передбачено, що водій, який керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.

Згідно з визначенням, наведеним у абзаці дванадцятому пункту 1.5 Положення № 340, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Отже, тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких ТЗ та про певні періоди роботи їх водіїв. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385 в редакції від 29.05.2025).

Відповідно до пункту 4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку,- VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР,- «калібрування»;

аналоговий контрольний пристрій (тахограф) - тахограф, в якому використовується тахокарта;

картка - смарт-картка цифрового контрольного пристрою (тахографа) із вбудованою мікросхемою, призначеною для використання в цифровому контрольному пристрої, яка дозволяє ідентифікувати власника картки та дає можливість передавати і зберігати дані;

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для відображення, реєстрації, друку, зберігання та виведення в автоматичному або напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів (у тому числі їхню швидкість) та про певні періоди роботи та відпочинку їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;

пункт сервісу тахографів (ПСТ) - спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг з установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання, які виконують функції майстерні або механіка та внесені до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в автомобільних транспортних засобах (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції №385 автомобільні перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів чи смарт-тахографів, зразки яких затверджено відповідно до вимог законодавства.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції №385:

автомобільні перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа;

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення строку їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №385 визначено, що автомобільні перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів та здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий (у тому числі смарт-тахограф));

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа (у тому числі смарт-тахографа);

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Таким чином, норми Закону України «Про автомобільний транспорт» зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Аналіз наведених норм Положення № 340 та Інструкції № 385 дає підстави для висновку про те, що для перевезення на вантажному автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн обов`язковим є обладнання тахографом, а водій такого автомобіля повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

У зв`язку з цим Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 у справі №816/179/17 зазначив, що з 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01 липня 1970 року, у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом та сформулював правовий висновок про те, що під час перевірки водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм, або бланк підтвердження діяльності.

Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» прийнятий Верховною Радою України 05.09.2005 №2819-IV.

Системний аналіз цих норм свідчить про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон, які використовується суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковою також є наявність заповнених тахокарт у кількості, передбаченій ЄУТР при обладнанні транспортним засобом аналоговим тахографом, чи бланк підтвердження діяльності водія в разі відсутності тахокарт.

Як встановлено судом, відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12 Порядку № 1567, 18 грудня 2025 року, на а/д М-10 Львів-Краковець 10 км.+100м., старшим державним інспектором Відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, був зупинений транспортний засіб марки DAF державний номерний знак - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював міжнародні перевезення вантажів згідно Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №10761 від 17.12.2025.

У ході рейдової перевірки транспортного засобу встановлено порушення: у водія ОСОБА_2 відсутня інформація про режим праці та відпочинку 17.12.2025 з 00 год. 00 хв. по 07 год. 22 хв. та з 12 год. 23 хв. 17.12.2025 по 08 год. 20 хв. 18.12.2025 (за часом UTC), ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією з діючого та повіреного тахографу про роботу та відпочинок водія, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 6. част. 1.

Суд звертає увагу, що пункт 6.1. Порядку №340 містить імперативну норму, яка визначає, що автобуси, які використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відсутність визначених чинним законодавством документів під час здійснення перевезення вантажу є самостійною підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

Щодо доводів позивача про те, що транспортний засіб використовувався виключно з метою перегону до місця проведення ремонтних робіт без виконання вантажних або пасажирських перевезень, в тому числі і міжнародних, та без отримання прибутку, про що водій склав письмове пояснення для працівників Укртрансбезпеки, суд зазначає, що такі не лише не підтверджуються жодними доказами, а і спростовуються тим, що з даних вказаних в CMR №10761 від 17.12.2025, вбачається, що автомобільним перевізником ТОВ «Люксімо» (код - ЄДРПОУ 42867198), на транспортному засобі з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 та причепом НОМЕР_4, здійснювалось міжнародні вантажні перевезення, з місця завантаження вантажу- Bila Tserkva town, Ukraine (місто Біла Церква, Україна) дата завантаження вантажу 17.12.2025 року до місця розвантаження вантажу Smoolice 89, 95-010 Strykow (місто Стрикув, Польща). Тобто на момент проведення рейдової перевірки в підтвердження здійснення перевезень водій транспортного засобу на вимогу посадової особи Укртрансбезпеки надав документ на підставі якого ним здійснювалось міжнародні перевезення вантажів, за маршрутом Україна (м. Біла Церква) - Польща (місто Стрикув).

Також позивач стверджує, що його притягнуто до відповідальності за відсутності роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія.

Суд зазначає, що обов`язок водія мати роздруківки з діючого та повіреного тахографа безпосередньо пов`язаний із обов`язком встановлення, передбаченого пунктом 6.1. Порядку №340 відповідного тахографа. Таким чином, відсутність одного із вказаних носіїв передбачає порушення пункту 6.1. Порядку №340.

Встановлені фактичні обставини справи, оцінка яким надана через призму діючого законодавства свідчить про порушення приписів пункту 6.1 Положення № 340 та Інструкції № 385, а також ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, яка передбачає відповідальність за перевезення без відповідних документів.

Щодо порушення процедури розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт перевізником, суд зазначає таке.

Як встановлено з матеріалів справи, розгляд справи про порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» проводився Управлінням державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, тобто за місцезнаходженням позивача.

Позивачу скеровано повідомлення № 109981/33.1/24-26 від 24.12.2025 про розгляд матеріалів справи про порушення (Запрошення на розгляд матеріалів справи), на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить останньому згідно з відомостями, зазначеними в Єдиному комплексі інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті, яким останнього запрошено на розгляд матеріалів справи про порушення № 5130, який відбувся 28.01.2026, о 10:00 год., в приміщенні Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., с. Малехів, вул. Івасюка 8., отримання якого не заперечується позивачем.

Отже, відповідач виконав обов`язок щодо повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення.

Окрім цього, суд відхиляє твердження позивача про те, що відповідач проігнорував клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за участю адвоката та представника ТЗОВ «Люксімо», чим порушене конституційне право на правову допомогу та захист, оскільки подання представником позивача такого клопотання не підтверджене жодними доказами.

Оцінивши в сукупності встановлені обставини та докази, подані на їх обґрунтування, суд висновує про дотримання відповідачем процедури розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт перевізником ТзОВ «Люксімо», а тому застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій на підставі постанови ОПШ № 005808 від 28.01.2026 є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у позові повністю, судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у позові ТзОВ «Люксімо» до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович