Рішення № 138789898, 05.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Київ справа №640/8740/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ФОП ОСОБА_1

до Антимонопольного комітету України

третя особа Державне агентство резерву України,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), третя особа - Державне агентство резерву України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4525-р/пк-пз від 10.03.2021 про відмову в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № UA-2020-12-16-017829-с.с6 від 24.02.2021 як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права;

- зобов?язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути та задовольнити скаргу позивача.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, Колегія неповно дослідила обставини справи, неправильно застосувала положення Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставно дійшла висновку про відповідність тендерної пропозиції ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» вимогам тендерної документації. Позивач зазначає, що документи, подані у складі тендерної пропозиції зазначеного учасника, зокрема щодо строку придатності продукції, декларації виробника, експертного висновку, сертифікатів систем управління якістю та екологічного управління, не відповідали вимогам тендерної документації, а тому скарга мала бути задоволена.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначив, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз прийнято в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені Законом України «Про публічні закупівлі». На думку відповідача, під час розгляду скарги були досліджені всі доводи скаржника та документи, розміщені в електронній системі закупівель, а підстав для висновку про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» вимогам тендерної документації не встановлено, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/8740/21 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/8740/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 у клопотанні представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Державним агентством резерву України проведено процедуру відкритих торгів за ідентифікатором закупівлі UA-2020-12-16-017829-c щодо закупівлі консервів м`ясних.

Учасниками зазначеної процедури закупівлі, зокрема, були фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО РІВЕР ГРУП».

Під час проведення процедури закупівлі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою щодо прийнятих замовником рішень під час проведення процедури закупівлі UA-2020-12-16-017829-c.

За результатами розгляду зазначеної скарги Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що Колегією досліджувалися доводи скаржника щодо відповідності тендерної пропозиції ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» вимогам тендерної документації, зокрема щодо документального підтвердження строку придатності продукції, наданих декларацій виробника, експертного висновку, гарантійного листа, сертифікатів відповідності системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) та системи екологічного управління ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), а також інших документів, поданих у складі тендерної пропозиції учасника.

За наслідками розгляду скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз, яким вирішила скаргу у порядку та з мотивів, наведених у зазначеному рішенні.

Саме незгода фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону № 922-VIII скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов`язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону № 922-VIII скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Відповідно до частин 15, 16 статті 18 Закону № 922-VIII рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб`єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб`єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно.

Відсутність сторін на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не перешкоджає прийняттю рішення за результатами розгляду скарги.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Як передбачено частиною 19 статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, підстави, визначені статтею 17 цього Закону, а також спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у випадках, визначених цією статтею, зокрема якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України є органом оскарження, який з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівель, утворює постійно діючі адміністративні колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга повинна містити, зокрема, найменування замовника, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, фактичні обставини, якими суб`єкт оскарження обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів, а також вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, а також інформації і документів, одержаних за скаргою.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі та висновок про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні, а також у разі необхідності зобов`язання щодо усунення замовником порушень процедури закупівлі.

VI. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, доводи позовної заяви, відзиву Антимонопольного комітету України, відповіді позивача на відзив, пояснення третьої особи, а також надавши оцінку встановленим обставинам у їх сукупності відповідно до вимог статей 2, 6, 9, 72- 77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що предметом судового розгляду є правомірність рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 10.03.2021 №4525-р/пк-пз, прийнятого за результатами розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо процедури закупівлі UA-2020-12-16-017829-с, оголошеної Державним агентством резерву України.

При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди перевіряють, чи прийняті рішення суб`єктів владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, чи використано повноваження з метою, з якою воно надано, чи є рішення обґрунтованим, добросовісним, безстороннім, пропорційним та своєчасним.

Таким чином, предметом перевірки у цій справі є не доцільність прийняття рішення органом оскарження, а його відповідність вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на березень 2021 року) Антимонопольний комітет України є органом оскарження у сфері публічних закупівель та здійснює розгляд скарг у порядку, визначеному зазначеним Законом. При цьому під час розгляду скарги Колегія досліджує виключно ті доводи, які наведені скаржником, та документи, що містяться в електронній системі закупівель і подані сторонами під час розгляду скарги.

Отже, під час здійснення судового контролю суд перевіряє, чи діяла Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України в межах наданих законом повноважень, чи належним чином дослідила наявні матеріали та чи правильно застосувала норми Закону України «Про публічні закупівлі», а не здійснює повторну оцінку тендерної пропозиції учасників закупівлі замість органу оскарження.

Разом із тим відповідно до статей 72, 73, 74, 76 та 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а належними є лише ті докази, які підтверджують обставини, що входять до предмета доказування.

Таким чином, обов`язок доведення протиправності рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 №4525-р/пк-пз покладається на позивача.

Разом із цим, як убачається зі змісту позовної заяви, відповіді на відзив та доданих до них документів, позивач фактично не погоджується із правовою оцінкою, яку орган оскарження надав обставинам процедури закупівлі, однак саме по собі таке незадоволення результатом адміністративного оскарження не свідчить про незаконність прийнятого рішення.

Суд зазначає, що при вирішенні даного спору належить перевірити окремо кожен довід позивача, наведений ним як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив, оскільки лише встановлення істотного порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», яке могло вплинути на законність рішення органу оскарження, може бути підставою для задоволення позову.

Насамперед суд надає оцінку доводам позивача щодо повторного розгляду скарги, після чого переходить до аналізу доводів стосовно відповідності тендерної пропозиції ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» вимогам тендерної документації, зокрема щодо строку придатності продукції, сертифікатів відповідності, декларації виробника, експертного висновку, гарантійного листа та інших документів, на які посилаються сторони спору.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності повторного розгляду його скарги Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України, суд виходить із такого.

Як убачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що Колегія Антимонопольного комітету України була позбавлена повноважень повторно розглядати його скаргу після прийняття рішення від 10.03.2021 №4525-р/пк-пз, а тому, на думку позивача, будь-які подальші дії відповідача свідчать про незаконність оскаржуваного рішення.

Водночас відповідач у відзиві заперечив наведені доводи та зазначив, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 №4525-р/пк-пз було прийнято відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а наведені позивачем твердження ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства та не підтверджуються матеріалами справи.

У відповіді на відзив позивач повторно наголосив, що відповідач фактично лише дублює мотивувальну частину спірного рішення, не наводячи додаткового правового обґрунтування його законності, а також послався на положення статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України та правову природу судового контролю за рішеннями суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що відповідно до частини шістнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) рішення органу оскарження є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються, та підлягають виконанню у порядку, визначеному Законом.

Разом із тим наведена норма не містить положень, які б встановлювали абсолютну заборону на вчинення органом оскарження процесуальних дій у випадках, коли такі дії здійснюються на виконання судового рішення або в межах повноважень, прямо визначених законом.

Суд також враховує, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення порушених прав особи.

При цьому суд звертає увагу, що наведена норма визначає способи судового захисту у разі встановлення судом протиправності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, однак сама по собі не встановлює незаконності будь-яких дій органу оскарження без встановлення факту порушення ним вимог матеріального або процесуального закону.

З аналізу матеріалів справи суд не встановив, що оскаржуване рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 №4525-р/пк-пз було прийняте за відсутності компетенції відповідача або поза межами його повноважень.

Посилання позивача на те, що відповідач у відзиві повторює мотиви рішення Колегії та не спростовує викладені у позові доводи, також не можуть бути самостійною підставою для задоволення адміністративного позову.

Відзив є процесуальним документом, поданим відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та має на меті викладення заперечень відповідача проти позовних вимог. Повторення правової позиції, покладеної в основу спірного рішення, саме по собі не свідчить про його незаконність та не є доказом неправомірності дій відповідача.

При цьому суд наголошує, що предметом розгляду у цій адміністративній справі є не оцінка якості викладення відзиву чи його мотивувальної частини, а перевірка відповідності рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 №4525-р/пк-пз критеріям законності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, доводи позивача щодо відсутності у відповідача повноважень, неправомірності повторного розгляду скарги та недостатнього мотивування відзиву не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, а тому не спростовують правомірності прийняття Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України рішення від 10.03.2021 №4525-р/пк-пз.

Переходячи до оцінки інших доводів позивача, суд вважає за необхідне надати правову оцінку твердженням щодо відповідності тендерної пропозиції ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» вимогам тендерної документації, зокрема в частині підтвердження строку придатності продукції, наявності сертифікатів відповідності систем управління якістю та екологічного управління, декларації виробника, гарантійного листа, експертного висновку та інших документів, які були предметом розгляду органу оскарження.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо невідповідності тендерної пропозиції ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» вимогам тендерної документації в частині документального підтвердження відповідності системи управління якістю, системи екологічного управління, гарантійного строку придатності продукції, декларації виробника та експертного висновку, суд виходить із такого.

Як убачається з матеріалів справи, підставою звернення позивача зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України було, зокрема, твердження про те, що тендерна пропозиція ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» не відповідає вимогам тендерної документації, оскільки учасником не підтверджено належним чином відповідність системи управління якістю та системи екологічного управління вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) та ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), документи щодо строку придатності продукції містять суперечності, а декларація виробника та експертний висновок нібито видані щодо різних товарів.

На підтвердження своєї позиції позивач посилався на окремі положення тендерної документації та зазначав, що відповідні документи переможця закупівлі не можуть вважатися такими, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим вимогам.

Заперечуючи наведені доводи, відповідач зазначив, що всі документи, подані ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП», були предметом дослідження Колегії під час розгляду скарги, а наведені позивачем зауваження не свідчили про невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.

Суд зазначає, що відповідно до статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» саме тендерна документація визначає перелік документів, які повинен подати учасник процедури закупівлі для підтвердження відповідності кваліфікаційним та технічним вимогам.

При цьому під час здійснення судового контролю суд перевіряє не доцільність оцінки тендерної пропозиції, а те, чи діяв орган оскарження в межах наданих законом повноважень, чи належним чином дослідив подані документи та чи ґрунтуються його висновки на матеріалах справи.

Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду скарги Колегія дослідила документи, подані ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП», у тому числі гарантійний лист, декларацію виробника, документи щодо підтвердження систем управління якістю та екологічного управління, а також документи, які стосувалися строку придатності продукції.

Щодо доводів позивача про відсутність чинних сертифікатів системи управління якістю та системи екологічного управління суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було досліджено лист ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП», у якому зазначалося, що на підприємстві проводиться процедура ресертифікації системи управління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) та системи екологічного управління відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT).

Крім того, до матеріалів були подані заявки на проведення сертифікації систем управління, зареєстровані органом сертифікації, а також пояснення щодо проведення процедури оформлення нових сертифікатів після завершення строку дії попередніх документів.

Сам по собі факт проведення процедури ресертифікації не свідчить про автоматичну невідповідність учасника вимогам тендерної документації, якщо остання не містить безумовної вимоги щодо подання виключно сертифікатів певної дати видачі або заборони на підтвердження відповідних обставин іншими документами, передбаченими документацією.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не навів переконливих доказів того, що подані ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» документи були недостовірними, підробленими або не стосувалися саме учасника процедури закупівлі.

Щодо доводів позивача про невідповідність гарантійного листа та документів, які підтверджують строк придатності продукції, суд зазначає таке.

Із матеріалів справи вбачається, що учасником було надано гарантійний лист, у якому підтверджено відповідність товару вимогам тендерної документації, а також зазначено гарантії щодо строку придатності продукції.

Посилання позивача на окремі формулювання документів саме по собі не свідчить про їх невідповідність вимогам тендерної документації, якщо зі змісту документів у їх сукупності можливо встановити волевиявлення учасника щодо виконання відповідних умов закупівлі.

Суд виходить із того, що оцінка окремого документа не може здійснюватися ізольовано від інших документів тендерної пропозиції, а всі матеріали повинні оцінюватися у взаємному зв`язку, відповідно до їх змісту та мети подання.

Таким чином, доводи позивача щодо відсутності належного підтвердження відповідності систем управління якістю, системи екологічного управління, а також гарантій щодо строку придатності продукції не підтверджуються належними доказами та не спростовують висновків Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, викладених в оскаржуваному рішенні від 10.03.2021 №4525-р/пк-пз.

Разом із тим суд вважає за необхідне окремо надати оцінку доводам позивача щодо невідповідності декларації виробника та експертного висновку вимогам тендерної документації, а також щодо тверджень про порушення замовником процедури оцінки тендерної пропозиції переможця закупівлі.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо невідповідності декларації виробника та експертного висновку вимогам тендерної документації, суд виходить із такого.

Як убачається з матеріалів справи, позивач зазначав, що відповідно до вимог тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні були подати оригінал декларації виробника із відміткою «на зберігання до державного резерву» та оригінал експертного висновку або протоколу випробувань компетентної акредитованої лабораторії, в якому відображено відповідність усіх показників лабораторних досліджень вимогам ДСТУ 4450:2005, вимогам Додатка 2 до тендерної документації та підтверджено строк придатності консервів м`ясних.

Позивач посилався на те, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» містилася декларація виробника № 14 від 15.01.2021 на консерви м`ясні «М`ясо тушковане вищий сорт» із відміткою «на зберігання до державного резерву», тоді як експертний висновок № 005387п/20 від 11.01.2021, на його думку, був виданий за результатами досліджень продукції відповідно до декларації виробника № 112 від 29.12.2020, тобто щодо іншого товару, у зв`язку із чим зазначені документи нібито не підтверджували відповідність предмета закупівлі вимогам тендерної документації.

Заперечуючи такі доводи, відповідач зазначив, що зазначені обставини були предметом перевірки Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України під час розгляду скарги, а прийняте рішення від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз ґрунтується на всебічному дослідженні документів, поданих учасником процедури закупівлі.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із того, що відповідно до статей 5, 22, 29 та 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює оцінку тендерної пропозиції виходячи із вимог тендерної документації та документів, поданих учасником, а орган оскарження під час розгляду скарги перевіряє відповідність прийнятих замовником рішень вимогам законодавства у сфері публічних закупівель.

Разом із тим предметом судового контролю у цій справі є не повторна оцінка кожного документа тендерної пропозиції, а перевірка правомірності рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд перевіряє, чи прийнято рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з тією метою, з якою таке повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, безсторонньо та пропорційно.

Самі по собі твердження позивача щодо різних номерів декларацій виробника не можуть бути достатньою підставою для висновку про незаконність рішення органу оскарження без встановлення того, що зазначена обставина свідчила про невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації або була проігнорована Колегією під час розгляду скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що наведені доводи були предметом дослідження відповідача, який у своєму відзиві навів мотиви, з яких Колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги позивача.

При цьому суд звертає увагу, що позивач фактично висловлює незгоду із висновками органу оскарження щодо оцінки поданих документів, однак не наводить належних і допустимих доказів того, що відповідач не дослідив подані матеріали, неправильно встановив фактичні обставини або застосував норми Закону України «Про публічні закупівлі» всупереч їх змісту.

Аналогічно не знайшли свого підтвердження й доводи позивача про те, що відповідач, надаючи відзив у даній справі, лише повторив мотиви оскаржуваного рішення та не навів самостійного обґрунтування його правомірності.

Як убачається зі змісту відзиву, відповідач виклав мотиви, з яких вважає рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз законним та обґрунтованим, навів посилання на документи, що були досліджені під час адміністративного розгляду, а також обґрунтував відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на те, що відповідач не спростував усіх доводів позовної заяви, саме по собі не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки суд надає оцінку правомірності рішення суб`єкта владних повноважень на підставі всіх доказів, що містяться у матеріалах справи, а не лише доводів, викладених у відзиві.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз прийняте з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», є необґрунтованим або таким, що порушує його права чи охоронювані законом інтереси.

За таких обставин доводи позивача щодо невідповідності декларації виробника, експертного висновку, а також щодо неповноти мотивування відзиву відповідача не спростовують висновків Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та не дають суду підстав для висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

Оцінивши всі доводи сторін у їх сукупності, суд переходить до формулювання остаточних висновків щодо заявлених позовних вимог та вирішення питання про розподіл судових витрат.

суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при здійсненні судового контролю за рішеннями суб`єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийнято таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, чи є воно обґрунтованим, безстороннім, добросовісним, пропорційним та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що під час прийняття рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз відповідач діяв у межах повноважень, визначених статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а також відповідно до вимог Конституції України.

Колегією були досліджені документи, розміщені в електронній системі закупівель у межах процедури закупівлі UA-2020-12-16-017829-c, доводи скаржника, пояснення замовника та документи, подані учасником процедури закупівлі ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП», після чого надано оцінку кожному із доводів скарги та прийнято мотивоване рішення.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач неправомірно погодився із відповідністю тендерної пропозиції ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП» вимогам тендерної документації, оскільки такі доводи фактично зводяться до власного тлумачення позивачем змісту окремих документів тендерної пропозиції та не підтверджують порушення відповідачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд також не приймає доводи позивача щодо гарантійного листа № 48 від 12.01.2021, сертифікатів № UA.CE.14001.0168/1-21 та № UA.CЯ.9001.0169/1-21, декларації виробника № 14 від 15.01.2021, декларації виробника № 112 від 29.12.2020, експертного висновку № 005387п/20 від 11.01.2021, а також інших документів, поданих ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП», оскільки наведені обставини були предметом розгляду Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, отримали належну оцінку у рішенні від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз, а позивач не надав належних та допустимих доказів того, що висновки відповідача є очевидно помилковими або прийнятими всупереч вимогам законодавства.

Суд окремо зазначає, що відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України жоден доказ не має наперед встановленої сили, а оцінка доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

Із матеріалів справи не вбачається, що відповідач під час розгляду скарги не дослідив будь-які документи, на які посилався позивач, або залишив поза увагою обставини, що могли істотно вплинути на результати розгляду скарги.

Фактично доводи позовної заяви та відповіді на відзив спрямовані на переоцінку судом документів тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та підміну дискреційних повноважень органу оскарження власною оцінкою суду.

Разом із тим адміністративний суд не наділений повноваженнями здійснювати повторну оцінку тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі або приймати рішення замість органу, якому законом надано відповідні повноваження, якщо під час судового розгляду не встановлено порушення відповідачем норм матеріального чи процесуального права, які могли вплинути на законність прийнятого рішення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме позивач повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Водночас надані позивачем докази не підтверджують, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз є протиправним, прийнятим поза межами компетенції відповідача або без належного дослідження матеріалів скарги.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідає критеріям законності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняте компетентним органом у межах наданих законом повноважень, із дотриманням процедури, встановленої Законом України «Про публічні закупівлі», а доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З огляду на викладене, підстав для визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 10.03.2021 № 4525-р/пк-пз суд не вбачає, у зв`язку із чим адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП», про визнання протиправним та скасування зазначеного є необґрунтованим.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.