Рішення № 138789834, 06.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Київ справа №320/35978/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації та просить суд:

визнати протиправні дії Демартаменту Цивільного захисту та оборонної роботи Київської державної адміністрації (код ЄДРПОУ 14372952), щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в наданні архівної довідки про участь в структурі формувань цивільного захисту Чорнобильського району під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986;

зобов`язати Департамент Цивільного захисту та оборонної робити Київської державної адміністрації (код ЄДРПОУ 14372952), видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про участь в структурі формувань цивільного захисту Чорнобильського району під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначає, що був задіяний в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі цивільної оборони під час роботи в Чорнобильської міжгосподарської будівельної організації звернувся до відповідача з метою отримання довідки про перебування його в складі цивільної оборони під час ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, однак отримав відмову оскільки відповідачем знищено документи, які могли б підтвердити перебування позивача у цивільній обороні. Вважаючи дії відповідача протиправними звернувся до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.

Також до матеріалів справи долучено вкладку № НОМЕР_3 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, серії НОМЕР_2 . Із зазначеної вкладки вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, позивачем долучено посвідчення № НОМЕР_4 від 29.12.1989 та посвідчення № 329 від 12.10.1988, які підтверджують його нагородження пам`ятними знаками за активну участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також до матеріалів справи долучено довідки з місця роботи - Чорнобильської міжгосподарської будівельної організації, згідно з якими позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працював у другій зоні Чорнобильської АЕС у період з 26.04.1986 по 10.11.1986.

Позивач з цим переліком документів, копією експертного висновку про зв`язок його захворювання з аварією на Чорнобильській АЕС та витягом із акту огляду МСЕК звернувся до відповідача з проханням видати довідку про його участь в складі цивільної оборони в ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС на що отримав відповідь, в якій відповідач зазначив, що розпорядження начальника Цивільної оборони Київської області з питань ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видані починаючи з 26.04.1986, зберігалися під грифом «обмеження доступу», та враховуючи воєнний стан, введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, керуючись Порядком забезпечення евакуації, зберігання та знищення документів в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2019 №3194/5, розпорядження начальника цивільної оборони Київської області були знищенні відповідно до вимог законодавства. Також зазначив, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551 не визначає переліку доказів, на підставі яких може бути встановлений факт залучення особи до складу формувань Цивільної оборони.

Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.09.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796) визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника Цивільної оборони СРСР від 06.06.1975 № 90, та Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 №1111, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Однак, крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно розпорядження керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Згідно з вимогами нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській катастрофі, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 за №201-78 (далі Положення), наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 за №90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 за №92 (настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (Сільському на сільськогосподарському об`єкті народного господарства), цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об`єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов`язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років.

Відповідно до п.п. З, 5, 6, 7 Положення підготовка країни з цивільної оборони проводиться завчасно в мирний час з урахуванням розвитку зброї масового ураження та інших засобів нападу. Цивільна оборона СРСР організовується за територіальним принципом на всій території країни. Загальне керівництво цивільної оборони СРСР здійснює Рада Міністрів СРСР, а безпосереднє керівництво - Міністерством оборони СРСР. Керівництво цивільною обороною на об`єктах народного господарства здійснює керівник такого об`єкту, який виконує свої функції через штаби і служби цивільної оборони.

Нормами п.12 Положення передбачено, що служби цивільної оборони створюються для виконання інженерно-технічних, медичних та інших спеціальних заходів цивільної оборони, підготовки сил та засобів, а також для забезпечення діяльності невоєнізованих формувань в ході проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Служби цивільної оборони поділялися на загальнорадянські, республіканські, крайові, обласні, районні, міські служби та служби об`єктів народного господарства. Такі служби створювалися з урахуванням рекомендацій керівника цивільної оборони СРСР.

Силами цивільної оборони СРСР, згідно з п. 13 Положення, були невоєнізовані формування цивільної оборони та військові частини, а також залучені у відповідності до плану цивільної оборони організації та установи міністерств, відомств і виконавчих комітетів Рад депутатів робітників.

З матеріалів справи вбачається факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак для отримання довідки, позивач має надати докази участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Наявні в матеріалах справи документи підтверджують факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що, своєю чергою, є підставою для надання пільг і компенсацій, передбачених Законом № 796.

Водночас надані позивачем документи не підтверджують, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії саме у складі формувань Цивільної оборони, що є обов`язковою умовою для видачі довідки, про отримання якої він звернувся.

Таким чином відсутні докази, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.