Рішення № 13878942, 10.02.2011, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 2-182/11

Р І Ш Е Н Н Я

10.02.2011м. Полтава Ленінський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Новака Ю.Д.,

при секретарі - Рудь М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест», третя особа на стороні Відповідача: Корпорація «Полтавабудінвест», про відшкодування збитків завданих порушенням зобовязання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання на загальну суму 36 249,75 грн., посилався на те, що 01.11.2007 р. між управителем ТОВ ІК «Полтавабудінвест» - Відповідачем по справі та довірителем ОСОБА_1 Позивачем укладений договір № 04-102 про участь у Фонді фінансування будівництва (ФФБ), відповідно до умов якого Позивач на підставі повного визнання ним Правил ФФБ, затверджених рішенням загальних зборів учасників ТОВ ІК «Полтавабудінвест» (протокол № 9 від 21.06.2007 р.), дає згоду на участь у ФФБ, бере на себе зобовязання виконувати Правила ФФБ, передає кошти Відповідачу у довірче управління, з метою отримання у власність обєкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій відповідача з управління цими коштами, а Відповідач приймає кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному Правилами ФФБ.

В позові позивач зазначав, що відносини між управителем і довірителем, крім укладених договорів, Правил ФФБ, регламентуються ЦК України, Законами України «Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про захист прав споживачів». Чинне законодавство визначає управителя як особу, яка діє в інтересах довірителя і несе відповідальність перед ним у вигляді обовязку відшкодувати завдані збитки та упущену вигоду в результаті неналежної турботливості про інтереси довірителя.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримав та просив його задоволити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.

Представник третьої особи по справі не зявився на жодне судове засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України, неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно ст. 2 ЗУ «Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», управитель фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію; (Абзац третій статті 2 в редакції Закону № 3201-IV (3201-15) від 15.12.2005).

Установник управління майном особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном. У ЗУ «Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» для ФФБ це довіритель.

Згідно ч. 1 ст. 1029 ЦК України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобовязується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Крім того, згідно ч. 1 ст. 1043 ЦК України, згідно якої управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобовязаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві упущену вигоду.

На правовідносини між довірителем і управителем поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів», в преамбулі якого визначаються відносини які регулюються ним, тобто цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 1 п. 3, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

3) виконавець субєкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

22) споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо неповязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про захист прав споживачів», Законодавство про захист прав споживачів складається з Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Як встановлено Відповідач неналежним чином захищав інтереси довірителів, в т. ч. і позивача, що призвело до порушення його прав, а саме:

1.Безпідставно зросла вартість обєкту інвестування, для позивача на 36 249,75 грн.

2.Порушені терміни передачі обєкту інвестування позивачу, чим завдані збитки та упущена вигода.

На виконання умов договору (п. п. 1.2., 3.3.) Позивачем було сплачено грошові кошти за обєкти інвестування в повному обсязі перераховано Відповідачу кошти на загальну суму 287997,75 грн., що підтверджується свідоцтвом про участь у ФФБ № 04-102-05 від 23.05.2008 р. та квитанціями про сплату коштів, які містяться в матеріалах справи.

При цьому поточна ціна вимірної одиниці (1 кв. м.) визначена в п. 1.3. договору 2950 грн., коефіцієнт поверховості 1,10 (п. 1.4. договору), тобто вартість вимірної одиниці вибраного обєкту інвестування на момент підписання договору становить 3245 грн., згідно п. 1.5. Договору .

Таким чином, підписавши договір, Позивач надав згоду на ціну вимірної одиниці 3245 грн., з урахуванням погодженої з ним площі квартир, спершу 67,57 кв. м., а потім збільшена площа 73,17 кв. м., вартість квартири мала становити 251754 грн.

Разом з цим, в п. 3.5 договору передбачена можливість зміни поточної ціни Забудовником, до чого Позивач віднісся з розумінням: зазначив, що протягом тривалого часу будівництва можуть змінитись ціни на будівельні матеріали, роботи і необхідно в такому випадку компенсувати будівельній організації додаткові витрати. Механізм зміни поточної ціни в договорах та правилах ФФБ не визначався, але, на переконання Позивача, цивільне законодавство надає управителю, який зобовязаний діяти в інтересах довірителів, а в даному випадку Позивача, достатньо прав для захисту Позивача та інших довірителів від необґрунтованого підвищення ціни Забудовником.

ЦК України передбачає:

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ч. 1 ст. 618 ЦК України, боржник відповідає за порушення зобовязання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Крім того, ст. 843 ЦК України зазначає:

1.У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

2.Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

3.Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно ст. 844 ЦК України:

1.Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

2.Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

3.Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі повязані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

4. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у звязку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобовязаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобовязаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

5.Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Згідно ст. 21 п. 1 підпункту 2 Закону України «Про захист прав споживачів»,

1.Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та повязаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважається в будь якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

Механізм зміни ціни в капітальному будівництві та права замовника (в даному випадку управителя) на захист від безпідставного підвищення ціни деталізовано в Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668:

1.Загальні умови є обовязковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

2.У цих Загальних умовах терміни вживаються у такому значенні:

договірна ціна визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт;

замовник сторона договору підряду, яка за власним рішенням або дорученням інвестора розміщує замовлення на виконання робіт (будівництво обєкта), приймає закінчені роботи (обєкт будівництва) та оплачує їх;

кошторис зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, обєктні та локальні кошторисні розрахунки, обєктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботи, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна.

Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін;

підрядник сторона договору підряду, яка виконує та передає замовнику закінчені роботи (обєкт будівництва), передбачені договором підряду;

5.Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є:

найменування та реквізити сторін;

місце і дата укладення договору підряду;

предмет договору підряду;

договірна ціна;

строки початку та закінчення робіт (будівництва обєкта);

права та обовязки сторін; …

11. Договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками, а також нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін.

12. Договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся) у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» та ст. 190 Господарського кодексу України, ціни на нерухомість не підлягають державному регулюванню, ці ціни є вільними. Тобто такі ціни формуються на підставі попиту та пропозиції.

Як встановлено судом, на момент укладення договору позивач не мав інформації стосовно цін на нерухомість і витрати на будівництво, сподіваючись, що Відповідач належним чином захищає його інтереси, сплатив не 251 754 грн. (73,17 кв. м. х 3440,6 грн. з урахуванням підвищення вартості на 6,03 % за 1 м.2) за квартиру, як зазначено в договорі, а 287997,75 грн.

Крім того, Позивачем в матеріали справи надана письмова інформація Міністерства регіонального розвитку та будівництва України в якій зазначено, що відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду України від 27.09.2005 р. № 174 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.10.2005 р. за № 1185/11465, ціни на житло в 2008 році не зростали ні загалом по Україні, ні в Полтавській області. За четвертий квартал 2007 року ціни на житло зросли майже на 17 %, але зростання цін не ґрунтується на зростанні цін будівельно монтажних робіт, промислової продукції, продукції підприємств будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, продукції підприємств машинобудування (додаток № 5).

З огляду наданих Позивачем доказів, зростання ціни 1 кв. м. нічим не обумовлене, неналежним захистом інтересів Позивача Відповідачем Позивачу завдано збитки , які повинні бути відшкодовані згідно ст. 1043 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, Управитель не здійснював контроль за Забудовником в частині зростання ціни та не виконував п. 4.11. та 4.13. Правил ФФБ:

4.11. Управитель здійснює контроль за дотриманням Забудовником виконання умов та зобовязань за укладеним Договором Управителя з Забудовником шляхом проведення нагляду за будівництвом з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій чи бездіяльності Забудовника, що можуть призвести до:

- змін основних технічних характеристик обєктів будівництва;

Погіршення споживчих властивостей обєктів будівництва та/або обєктів інвестування;

-зростання вартості будівництва більш ніж на 20 відсотків;

-збільшення строків будівництва більш ніж на 90 днів.

4.13. У разі виявлення Управителем ризику порушень умов Договору Управителя з Забудовником, Управитель має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання Договору Управителя з Забудовником, повернення Забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього обєкта коштів, перерахування на рахунок Фонду коштів, необхідних для розрахунків з Довірителями, що виходять з Фонду у звязку із розірванням Договору Управителя з Забудовником, а також здійснювати інші заходи щодо виконання Забудовником своїх зобовязань за Договором, визначені Законом та Договором Управителя із Забудовником.

Ст. 232 ЦК України передбачає:

1.Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

2.Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у звязку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Отже Відповідач мав право звернутись з відповідним позовом до свого представника та Забудовника, відшкодувати всі збитки, включаючи і заявлені Позивачем вимоги.

На неодноразові звернення Позивача до Управителя та Забудовника з претензіями по будівництву, Управитель фактично ухилявся від відповіді посилаючись на те, що планове завершення будівництва перенесено на 4 й квартал 2008 р.

Відповідач повідомив Позивача про перенесення термінів введення в експлуатацію вищевказаного обєкта будівництва та про необхідність у звязку з цим внесення відповідних змін до договору.

Згідно ст. 18 Закону України «Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», п. 4.11. та 4.13. Правил ФФБ управитель повинен здійснювати контроль за дотриманням забудовником виконання умов та зобовязань за договором, з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника та має дієві механізми впливу на забудовника.

Позивач зазначає, що порушення терміну введення в експлуатацію становить вже близько двох років, що свідчить про те, що управитель не здійснює контроль за забудовником.

Відповідно ст. 9 абз. 9 Закону України «Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» Забудовник зобовязаний виконати свої зобовязання за договором щодо організації спорудження обєктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого управителем.

Як вбачається із матеріалів справи, що Відповідачем з незрозумілих причин було виставлено рахунок № 04-102 від 01.11.2007 р. на оплату 9515,00 грн. (зарахування коштів на інвестування в нерухомість) , але як зазначено вище Позивач вже сплатив грошові кошти за квартиру в повному обсязі, крім того на 36249,75 грн. більше (завдані Позивачу збитки Відповідачем).

В запереченні на позовну заяву Відповідач зазначає, що всі роботи по обєктах інвестування Позивача забудовником виконані, підписані акти прийому передачі обєктів інвестування між Позивачем та забудовником. Позивач отримав право власності на обєкт інвестування, при цьому не сплативши кошти за незакріплені за ним квадратні метри житла, як цього вимагає Закон України «Про фінансово кредитні механізми….». Але дані твердження Відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, за Позивачем на зареєстровано право власності на обєкт інвестування.

Крім того, Відповідач визнає, що знайшло своє підтвердження в запереченні на позовну заяву та обставина, що сторони, уклавши Договір про участь у ФФБ, домовились, що у разі підвищення поточної ціни вимірної одиниці обєкта інвестування у Довірителя не виникає зобовязань щодо внесення до ФФБ додаткових коштів за оплачені та закріплені за ним вимірні одиниці обєкта інвестування, але з позовної заяви та матеріалів справи очевидно, що Позивач сплатив Відповідачу нічим не обумовлену завищену суму за вже закріплені вимірні одиниці обєкта інвестування на 36249,75 грн., тобто 1 кв. м. коштує не 3245 грн., як зазначено в Договорі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідач не надав суду жодного доказу в підтвердження, погодженого з Позивачем порушення терміну передачі обєкту інвестування та правомірності переплати Позивачем суми договору № 04-102 від 01.11.2007 року про участь у Фонді фінансування будівництва, чим допущено грубе порушення умов договору та чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з Відповідача.

Позивачем понесені витрати у звязку зі сплатою 120 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи, а тому вони підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. 10-11, 57-60, ч. 1 ст. 88, ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 154, ч. 2 ст. 169, ст. 208-209, ст. 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» , код ЄДРПОУ 34612470 на користь ОСОБА_1 36249,75 грн. за необґрунтоване підвищення ціни, 120 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи, а всього 36369,75 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» , код ЄДРПОУ 34612470 на користь держави 363 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак