Рішення № 138789318, 06.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/13733/26

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1142862,93 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказує, що за відповідачем рахується податковий борг, який підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання з викликом сторін до Житомирського окружного адміністративного суду за адресою: м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського 5, зал № 3 на 28 квітня 2026 року об 11:00.

28.04.2026 судове засідання відкладено на 12.05.2026 на 11:30, оскільки сторони, які були належним чином повідомлені про розгляд справи у судове засідання не з`явились.

12.05.2026 судове засідання відкладено на 02.06.2026 о 11:30, оскільки у судове засідання не з`явився відповідач.

02.06.2026 до суду надійшов відзив. У відзиві вказано, що на відповідача протиправно нараховано податкову заборгованість на нерухоме майно, а саме будівлі торгівельні, загальною площею 292,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене майно не перебуває у власності відповідача. Крім того, відповідач платила податок на нерухоме майно, відмінне від земельного податку у період з лютого 2023 року по лютий 2026 року у загальній сумі це складає 894467,50 грн і відповідає сумам окремих ППР. Тому існує сумнів щодо правильності розрахунку боргу.

02.06.2026 судом оголошено перерву у судовому засідання до 16.06.2026 о 10:30 за клопотанням представника позивача з метою його ознайомлення із відзивом на позовну заяву та подання заперечень на нього.

11.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач заперечував щодо інформації зазначеної у відзиві. Зокрема вказав, що згідно даних автоматизованих інформаційно комунікаційних систем ДПС України, а також даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 обліковуються наступні об`єкти нежитлової нерухомості:

- приміщення магазину непродовольчих товарів; загальна площа: 292 кв.м, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ;

- майновий комплекс пункту по обслуговуванню автомобілів; загальна площа: 490 кв.м; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 ;

- будівля готелю; загальна площа 3250,7 кв. м.; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 .

Додатково повідомлено, що відповідач до контролюючого органу з письмовою заявою для проведення звірки даних не зверталась, з метою уточнення виявлених розбіжностей. Щодо сплаченого податку на нерухоме майно зазначено, то дані суми зараховано до місцевого бюджету на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за кодом класифікації доходів 18010200 по Житомирській територіальній громаді та по Березівській територіальній громаді.

16.06.2026 відкладено розгляд справи до 25.06.2026 о 11:00 за клопотанням представника відповідача та з метою надання позивачу часу для звірки, оскільки відповідачем було подано до податкового органу документи.

18.06.2026 до суду надійшло клопотання від представника відповідача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів. Також вказала, що 15.06.2026 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДПС у Житомирській області із заявою для проведення звірки даних, в якій просить: здійснити звірку даних щодо об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають (перебували) у власності ОСОБА_1 ; здійснити звірку даних щодо сплата податку на нерухоме майно із врахуванням того, що у 2025 році ФОП ОСОБА_1 було сплачено 432611,39 грн.

Під час судового засідання 25.06.2026 представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу провести звірку щодо податкового боргу. Представник позивача не заперечував щодо заявленого клопотання, тому розгляд справи відкладено до 16.07.2026 о 10:30.

16.07.2026 до суду від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та про долучення додаткових доказів до справи. Розгляд справи просив відкласти у зв`язку з перебуванням у відрядженні та додатково повідомив, що ФОП ОСОБА_1 подала заяву до ГУ ДПС у Житомирській області про перенаправлення (перенесення) надмірно сплачених коштів у сумі 419183,18 грн в рахунок погашення податкової заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

16.07.2026 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Представник позивача під час судового засідання, зокрема наголосив, щодо відповідач на звірку не з`явилась, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких у даній справі стягується податковий борг не оскаржувались та не оскаржуються. Зазначив, що буде подано уточнену позовну заяву із врахуванням сплаченої відповідачем суми заборгованості.

Протокольною ухвалою суд відмовив представнику відповідача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.

Відповідно до статті 67 Конституції України, відповідач зобов`язана сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до первинної позовної заяви, за відповідачем рахувався податковий борг на загальну суму 1142862,93 грн, з яких 1142453,09 грн основний платіж, 409,84 грн - пеня.

Оскільки відповідач оскаржує податкові повідомлення-рішення №00279940902 та №00279910902 у сумі 360000,00 грн та 1020,00 грн, від позивача 01.06.2026 надійшов уточнений позов, у якому просив стягнути податковий борг на загальну суму 222061,85 грн.

Під час судового розгляду представник відповідача надавав докази про часткову сплату податкового зобов`язання, у зв`язку з чим представник позивача 07.07.2026 повторно подав уточнений позов.

З урахуванням уточнених позовних вимог від 30.07.2026 встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 723679,75 грн, з яких 723679,75 грн основний платіж.

Згідно наданих документів судом встановлено, що відповідачу надсилались податкові повідомлення-рішення, якими нараховано грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на загальну суму 850894,39 грн., з яких не сплачено в строки визначені Податковим Кодексом України (далі ПК України) 723679,75 грн. - основного платежу, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №0830184-2410-0625-UA18040190000029215 від 20.06.2024 на суму 181497,42 грн. основного платежу, з яких не сплачено 54282,78 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0828733-2410-0625-UA18040190000029215 від 20.06.2024 на суму 16303,33 грн. основного платежу;

- податкове повідомлення-рішення №0829625-2410-0625-UA18040190000029215 від 20.06.2024 на суму 27358,33 грн. основного платежу;

- податкове повідомлення-рішення №0829872-2410-0625-UA18040190000029215 від 20.06.2024 на суму 43424,93 грн. основного платежу;

- податкове повідомлення-рішення №1078391-2410-0625-UA18040190000029215 від 14.08.2024 на суму 105988,42 грн. основного платежу;

- податкове повідомлення-рішення №0386693-2410-0625-UA18040190000029215 від 20.06.2025 на суму 134779,30 грн. основного платежу;

- податкове повідомлення-рішення №0385369-2410-0625-UA18040190000029215 від 20.06.2025 на суму 55220,96 грн. основного платежу;

- податкове повідомлення-рішення №0385729-2410-0625-UA 18040190000029215 від 20.06.2025 на суму 230799,70 грн. основного платежу;

- податкове повідомлення-рішення №0386406-2410-0625-UA 18040190000029215 від 20.06.2025 на суму 20732,00 грн. основного платежу;

- податкове повідомлення-рішення №0386413-2410-0625-UA 18040190000029215 від 20.06.2025 на суму 34790,00 грн. основного платежу.

У зв`язку з несплатою платником податків податкових зобов`язань, Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми «Ф» №0013032-1302-0630 від 15.12.2023.

Вважаючи, що платником податку не сплачено податкове зобов`язання на загальну суму 723679,75 грн, контролюючий орган звернувся до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України, про стягнення коштів за податковим боргом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України) (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового забезпечення.

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.54.5. ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом, врегульовано ст.56 ПК України. Так, згідно п.56.1. ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2. статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п.56.3. ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6. статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3. цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15. ст.56 ПК України).

Згідно п.56.17. ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Приписами п.56.18. ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку. Доказів протилежного суду не надано.

Пунктом 59.1. статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» №0013032-1302-0630 від 15.12.2023 та податкових повідомлень-рішень, якими нараховано грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на загальну суму 850894,39 грн., з яких не сплачено в строки визначені Податковим Кодексом України (далі ПК України) 723679,75 грн. - основного платежу у матеріалах справи не міститься.

Докази сплати відповідачем податкового зобов`язання у загальній сумі 723679,75 грн відсутні.

Відтак, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання у загальній сумі 723679,75 грн. вважається податковим боргом.

Пунктом 95.1. статті 95 ПК України визнано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані представником позивача докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов`язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов`язання у загальній сумі 723679,75 грн.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП: 44096781) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління ДПС у Житомирській області податкову заборгованість в розмірі 723679,75 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

06.08.26