Рішення № 138789234, 06.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/21130/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA101090/2025/000003/1 від 20.05.2025 та картки відмови в прийняті митної декларацій митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 101090/2025/000100 від 20.05.2025 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано до митниці митну декларацію для митного оформлення імпорту товарів. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав. До того ж, оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Житомирська митниця Державної митної служби України надіслала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише із джерел «www.machineseeker» та «www.werktuigen». При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Таким чином, висновок, як документ, підготовлений з порушенням підходів, передбачених Національним стандартом №1 та не може однозначно засвідчувати обґрунтованість тезисів, які у ньому наведені.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив справу розглядати з викликом сторін.

Ухвалою суду у задоволенні заяви Житомирської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відмовлено.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Від Житомирської митниці через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання, у якому представник просить справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» (Покупець) та SC Cersanit Romania SA (Румунія) (Постачальник) укладено Контракт №LD/UA/2025/514 від 01.03.2025, за умовами якого Постачальник погоджується продати і поставити, а Покупець погоджується купити і прийняти товари, зазначені в Додатках до цього Контракту, відповідно до даних вказаних в них.

12.05.2025 сторонами Контракту було укладено Додаток №20250000010, згідно якого Постачальник SC Cersanit Romania SA зобов`язався поставити на користь ТОВ «Церсаніт Інвест» товар - Машина для лиття під високим тиском ALS 150 для умивальників ID 2391 NR SERIE 2697/2005 - бувша у використанні, рік виготовлення 2005, вартістю 49 865,87 євро. Термін відвантаження - травень 2025 року, умови оплати 30 днів від дати інвойсу.

15.05.2025 на митному посту «Звягель» з використанням АСМО «Інспектор» було прийнято в роботу №25UA101090005186U6. Відправник: CERSANIT ROMANIA S. A. Street Aleea Plopilor, 10, Roman, Neamt, Romania. Отримувач: ТОВ "Церсаніт Інвест" вул.Чижівська,4, с.Чижівка, Звягельський р- н,11725,Україна. Декларант: ТОВ "Церсаніт Інвест", вул.Чижівська,4, с.Чижівка, Звягельський р-н, 11725,Україна.

Разом із митною декларацією №25UA101090005186U6, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем загалом були надані такі документи:

- Рахунок фактура FI NO. 20250000010;

- Рахунок проформа FI NO. 20250000010/4, FI NO. 20250000010/3, FI NO. 20250000010/2 FI NO. 20250000010/1;

- CMR 399674, 579639,б-н;

- Сертифікат походження X 0069091;

- Рахунок за надані автопослуги №15/05/25-1;

- Контракт LD/UA/2025/514;

- Додаток до контракту №20250000010;

- Договір на перевезення №3000390.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем 16.06.2025 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA101090/2025/000003/1 від 20.05.2025 та картку відмови в прийняті митної декларацій митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 101090/2025/000100 від 20.05.2025.

В розділі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено наступне: виявлені обставини свідчать про те, що господарська операція з поставки товару не спрямована на досягнення економічного результату отримання прибутку, має низьку економічну ефективність, що виражається у негативному співвідношенні корисних кінцевих результатів для продавця до витрачених ним ресурсів. Отже, ціни на товар у Додатку № 20250000010 від 12.05.2025 та інвойсі № FI NO. 20250000010 від 12.05.2025 встановлені у спосіб не сумісний зі звичайною практикою ціноутворення в галузі, є меншими ніж ринкові та такими, що не сформовані в умовах балансу (співвідношення) попиту та пропозиції, не є доступними для інших учасників ринку та обумовлені впливом взаємозв`язку між покупцем та продавцем. Експертний висновок № В-948 від 16.05.2025, складений Житомирською торгово-промисловою палатою (далі Висновок) не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (зі змінами), під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише із джерел «www.machineseeker» та «www.werktuigen». При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Таким чином, висновок, як документ підготовлений з порушенням підходів, передбачених Національним стандартом № 1, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість тезисів, які у ньому наведені.

Відповідно до відомостей, що містяться в автотранспортній накладній: CMR № 0133260 від 12.05.2025 фактичним перевізником оцінюваного товару є ФОП « ОСОБА_1 ». Відповідно до відомостей, що містяться в автотранспортній накладній СMR № 399674 від 12.05.2025 фактичним перевізником оцінюваного товару є ФОП « ОСОБА_2 ». Відповідно до відомостей, що містяться в автотранспортній накладній CMR № 579639 від 12.05.2025 фактичним перевізником оцінюваного товару є SK Bulat LLC. Відповідно до відомостей, що містяться в автотранспортній накладній CMR № б/н від 12.05.2025 фактичним перевізником оцінюваного товару є P.E.Diachin K.O.. Разом з тим, для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано лист-довідку №15/05/25-1 від 15.05.2025, складений ТОВ «БЕК ЕНД Політцентр Україна», що відповідно до даних автотранспортної накладної не здійснювало перевезення товару. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між вищенаведеними перевізниками, ТОВ «ЦЕРСАНІТ ІНВЕСТ» та ТОВ «БЕК ЕНД Політцентр Україна» з приводу перевезення оцінюваної партії товару. За відсутності таких документів, рахунок № 15/05/25-1 від 15.05.2025 не може бути використаний як належний доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару. Крім того, рахунок № 15/05/25-1 від 15.05.2025 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу, посилання на автотранспорту накладну тощо. Відсутність цієї інформації може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару. Транспортними засобами, з вказаними у рахунку державними номерами, може бути здійснено необмежена кількість рейсів за вказаним рахунку маршрутом. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: - виписку з бухгалтерської документації;- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення. Відповідно до ч.4 ст. 53 Митного кодексу України не надано додаткові документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожих товарів. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 МКУ, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів: МД № 23UA101090013421U6 від 06.11.2023 «1. Ливарна машина високого тиску AVE040 для лиття санітарно-технічних виробів (унітазів та біде), EXTERNAL ID 2392, бувша у використанні, 2005 рік випуску - 1 шт. Постачається в розібраному стані чотирма транспортними засобами. Є товаром цивільного призначення, не відноситься до товарів подвійного використання чи військового призначення. Країна виробництва IT» 37,76 євро/кг з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У подальшому товар було випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №25UA101090005407U0 від 20.05.2025 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч.7 ст.55 Митного кодексу України 6781009,41 грн.

Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями та картками відмови, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 МК України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b), оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Частиною 1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм вказаного Кодексу.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст 53 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України (ч. 8 ст. 57 МК України).

Позивачем митна вартість товару була визначена за ціною договору та з урахуванням витрати на транспортування оцінюваного Товару до митної території України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугувало те, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Щодо доводів митного органу про ненадання декларантом документів, що підтверджують витрати на транспортування оцінюваного товару, суд вказує наступне.

Відповідно до відомостей, що містяться у автотранспортній накладній CMR № 0133260 від 12.05.2025 фактичним перевізником оцінюваного товару є ФОП « ОСОБА_1 », Відповідно до відомостей, що містяться в автотранспортній накладній СMR № 399674 від 12.05.2025 фактичним перевізником оцінюваного товару є ФОП « ОСОБА_2 ». Відповідно до відомостей, що містяться в автотранспортній накладній CMR № 579639 від 12.05.2025 фактичним перевізником оцінюваного товару є SK Bulat LLC. Відповідно до відомостей, що містяться в автотранспортній накладній CMR № б/н від 12.05.2025 фактичним перевізником оцінюваного товару є P.E.Diachin K.O..

Разом з тим, для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано рахунки, виписані ТОВ «БЕК ЕНД Політцентр Україна», яке відповідно до даних автотранспортної накладної, не здійснював перевезення товару.

Однак суд вказує, що між ТОВ Церсаніт Інвест (Замовник) та ТОВ «БЕК ЕНД Політцентр Україна» 14.02.2025 укладено Договір №3000390 на виконання робіт.

З графи 44 митної декларації №25UA 101090005186U6 вбачається, що вказаний договір долучався декларантом до митного оформлення.

Згідно з п. 1.1 даного Договору замовник доручає та зобов`язується оплатити, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання робіт з релокації обладнання для виробництва керамічної продукції, а саме: лінія АLS (#6), лінія АLSL (#7), буфер (накопичувач), далі «роботи», «обладнання». Роботи включають у себе роботи з демонтажу, перевезення, та роботи з монтажу Обладнання.

Згідно з п. 1.7 даного Договору перевезення обладнання між виробничими майданчиками, вказаними у п.1.2 Договору виконується автотранспортом, що наймається виконавцем за кошт замовника.

Відповідно до п.2.4 Договору виконавець з дозволу замовника має право залучати до виконання робіт за цим договором третіх осіб, при цьому він несе відповідальність за їхні дії, як за свої власні.

Позивачем надані специфікації на виконання робіт №1, 2,3.

У автотранспортних накладних CMR № 0133260 від 12.05.2025, СMR № 399674 від 12.05.2025 , CMR № 579639 від 12.05.2025 , CMR № б/н від 12.05.2025 вказаі фактичні перевізники, які були залучені експедитором ТОВ «БЕК ЕНД Політцентр Україна».

Згідно з статтею 53 МК України, довідка про транспортні витрати не є обов`язковим документом, який має надаватися декларантом для підтвердження митної вартості. Зі змісту статті вбачається, що законодавець взагалі не визначив конкретний документ, який має підтверджувати розмір витрат на перевезення товарів.

Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд уважає, що надана контролюючому органу лист-довідка №15/05/25-1 від 15.05.2025 є належним та допустимим доказом розміру таких витрат.

Таким чином, позивачем повністю підтверджена вартість транспортних послуг на всьому шляху переміщення товару і саме така вартість включена до митної вартості товару відповідно до митних декларацій.

Крім того, згідно з експертним висновком Житомирської ТПП № В-948 від 16.05.2025 (наданого до митної декларації), ринкова вартість машини для лиття під високим тиском АLS 150 для умивальників ІD 2391 NR SERIE 2697/2005, 2005 р. випуску. Яка була в використанні, що надійшла на адресу ТОВ «Церсаніт Інвест» без ПДВ на 16.05.2025 становить 2312933,63 грн, або за курсом Національного банку України 46,3831 євро становить 49865,87 євро.

При цьому, згідно зі ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами є обов`язковими для застосування на всій території України.

Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою.

З приводу посилань відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що зв`язок між продавцем та покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості, а документальне підтвердження щодо впливу такого взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє, то такі суд оцінює як безпідставні, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 12-15 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.

Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Відповідно до ч.18 ст.58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.

Однак виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого ресурсу продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару з МД № 23UA101090013421U6 від 06.11.2023.

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Вказана митна декларація не містить жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення всіх документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявність установлених частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товару згідно із оскаржуваним рішенням №UA101090/2025/000003/1 від 20.05.2025, тому його слід визнати протиправними і скасувати.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Підставою для прийняття карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 101090/2025/000100 від 20.05.2025 є висновки, викладені у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA101090/2025/000003/1 від 20.05.2025, яке, як встановлено судом, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому й прийнята на його підставі картка відмови також підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (вул. Чижівська, 4, с. Чижівка, Житомирська обл., Звягельський р-н,11725. РНОКПП/ЄДРПОУ: 33529350) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101090/2025/000003/1 від 20.05.2025 та картки відмови в прийняті митної декларацій митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 101090/2025/000100 від 20.05.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" сплачений судовий збір у сумі 30280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

06.08.26