Рішення № 138788856, 06.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокуСправа №160/19502/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

07.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.06.2026 № 046150020927 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статі 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 05.06.2026 врахувати роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та додатково зарахувати до пільгового стажу за Постановою за № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» Біхно Андрію Валерійовичу 1 рік 1 місяць.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05.06.2026 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 12.06.2026 № 046150020927 у призначенні пенсії відмовлено з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 114 цього Закону у зв`язку з недосягненням пенсійного віку - 50 років.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки заява подавалася не за п. 1 ч. 2, а за ч. 3 ст. 114 Закону, яка пов`язує право на пенсію не з віком, а з тривалістю роботи в металургії за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Повний робочий день він працює у сталеплавильному виробництві конвертерного цеху на посадах міксерового та розливальника сталі.

Ухвалою суду від 08.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 08.08.2026.

Цією ж ухвалою до участі у справі другим відповідачем залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У встановлений судом строк відповідачі відзив на позов не подали, про причини його неподання суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 05.06.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заява позивача та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.06.2026 № 046150020927 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку - 50 років. У рішенні зазначено, що вік заявника на дату звернення становить 48 років 3 місяці; страховий стаж особи - 32 роки 5 місяців 23 дні (з урахуванням кратності - 57 років 5 місяців 23 дні); пільговий стаж особи (за Списком № 1) - 25 років 7 місяців 29 днів; до страхового та пільгового стажів зараховано всі періоди роботи; дата, з якої заявник матиме право на пенсійну виплату, - 25.02.2028.

Згідно з довідкою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 21.05.2026 № 55-805 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій позивач повний робочий день працює у конвертерному цеху (виробництво сталеплавильне): з 09.03.1999 по 31.12.2003 - міксеровим, з 01.01.2004 по 07.05.2008 - розливальником сталі, з 08.05.2008 - розливальником сталі (старшим), з чергуванням із періодами роботи змінним майстром основної виробничої дільниці, зайнятим на гарячих дільницях робіт.

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що всього за вказані періоди позивачем відпрацьовано: за Списком № 1 - 1 рік 6 місяців 12 днів; за ч. 3 ст. 114 Закону та постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 - 24 роки 2 місяці 6 днів. Право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджено атестацією робочих місць, оформленою наказами від 02.04.2010 № 349, від 30.03.2015 № 347, від 12.12.2019 № 1350 та від 30.03.2020 № 315.

Відповідно до розрахунку страхового та пільгового стажу позивача за формою РС-право (номер ПС 046150020927), складеного відповідачем станом на 30.04.2026, періоди роботи позивача обліковані відповідачем окремо за двома підставами «ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п. а-в» та «Список № 1»; страховий стаж становить 32 роки 5 місяців 23 дні, з урахуванням кратності - 57 років 5 місяців 23 дні, або 689 місяців для розрахунку.

Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, та за результатами атестації робочих місць, чоловікам після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі Постанова № 202). Розділом V цього Списку до відповідних професій віднесено, зокрема, міксерового у сталеплавильному виробництві та розливальника сталі у сталеплавильному виробництві.

За приписами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частини друга і третя ст. 114 Закону № 1058-IV встановлюють дві самостійні підстави пільгового пенсійного забезпечення з різним юридичним складом. Пункт 1 ч. 2 ст. 114 Закону пов`язує право на пенсію з досягненням чоловіком 50 років та наявністю не менше 10 років роботи за Списком № 1. Натомість ч. 3 ст. 114 Закону віку заявника юридичного значення не надає взагалі: право на пенсію за цією нормою виникає незалежно від віку за умови зайнятості на роботах, передбачених Постановою № 202, не менше 25 років.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії саме на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV. Про це свідчить як зміст поданої заяви, так і характер доданих до неї документів: довідка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 21.05.2026 № 55-805 видана з розмежуванням періодів роботи за ч. 3 ст. 114 Закону і Постановою № 202, з одного боку, та за Списком № 1 з іншого.

Разом з тим, оскаржуване рішення від 12.06.2026 № 046150020927 ухвалено відповідачем за іншою правовою підставою за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону, а єдиним мотивом відмови стало недосягнення позивачем пенсійного віку 50 років. Питання наявності у позивача 25 років роботи в металургії за Постановою № 202, тобто обставини, яка є визначальною для застосування ч. 3 ст. 114 Закону, у рішенні не досліджувалося і оцінки не отримало.

Отже, відповідач фактично не розглянув заяву позивача за тією підставою, з якою позивач пов`язував виникнення свого права, та відмовив у призначенні пенсії з посиланням на обставину, яка для цієї підстави юридичного значення не має.

Крім того, суд враховує, що відповідач у своєму розрахунку за формою РС-право обліковує періоди роботи позивача окремо за Постановою № 202 та за Списком № 1, проте в оскаржуваному рішенні навів лише сукупний показник пільгового стажу за Списком № 1 25 років 7 місяців 29 днів, не розмежувавши ці періоди. При цьому питання взаємного зарахування періодів роботи, прямо передбачене ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV, відповідачем не вирішувалося, хоча за наявності у позивача обох видів пільгового стажу воно мало бути вирішене при розгляді заяви.

Наведене свідчить, що оскаржуване рішення прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому не відповідає критерію обґрунтованості, встановленому п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач таких доказів суду не надав, правомірність оскаржуваного рішення не довів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.06.2026 № 046150020927 є протиправним та підлягає скасуванню, а заява позивача від 05.06.2026 повторному розгляду за заявленою ним підставою.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача врахувати роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 та додатково зарахувати до пільгового стажу за Постановою № 202 1 рік 1 місяць суд зазначає наступне.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII введено в дію з 01.01.1992 на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 № 1931-XII. Пунктом 5 цієї постанови Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Саме на підставі зазначеної норми Міністерство соціального забезпечення України видало роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким, зокрема, передбачено зарахування кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1, за 9 місяців.

Разом з тим, згідно з розділом II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 17.11.2005 № 3108-IV п. 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-XII визнано таким, що втратив чинність. Отже, повноваження, на реалізацію якого видано роз`яснення від 20.01.1992 № 8, скасовано, а саме роз`яснення втратило обов`язковий для застосування характер.

Крім того, з 11.10.2017, тобто з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким Закон № 1058-IV доповнено ст. 114, право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, визначаються ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1788-XII та роз`яснення від 20.01.1992 № 8 відсутні.

При цьому суд враховує, що взаємне зарахування періодів роботи, передбачених частинами другою і третьою ст. 114 Закону № 1058-IV, здійснюється безпосередньо на підставі ч. 5 цієї статті і не потребує застосування роз`яснення від 20.01.1992 № 8. Незастосування зазначеного роз`яснення саме по собі не звільняє відповідача від обов`язку вирішити питання взаємного зарахування періодів роботи позивача під час повторного розгляду його заяви.

Відтак позовна вимога про зобов`язання відповідача при повторному розгляді заяви врахувати роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Не підлягає задоволенню і вимога про додаткове зарахування до пільгового стажу за Постановою № 202 1 року 1 місяця, оскільки питання про конкретну тривалість пільгового стажу, який підлягає зарахуванню позивачу за наслідками взаємного зарахування періодів роботи, належить до повноважень органу Пенсійного фонду України і має бути вирішене ним під час повторного розгляду заяви. Суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень та визначати за нього конкретну кількість місяців стажу, тим більше що надані сторонами документи містять розбіжності у показниках стажу за Постановою № 202 (24 роки 2 місяці 6 днів за довідкою від 21.05.2026 № 55-805 та 24 роки 1 місяць 15 днів за твердженням позивача станом на 30.04.2026).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у повному обсязі попри часткове задоволення позовних вимог, зважаючи, що спір у цілому вирішений на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.06.2026 № 046150020927 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2026 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез