Ухвала суду № 138788029, 06.08.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/203/26

Номер провадження 1-кп/473/166/2026

У Х В А Л А

іменем України

"06" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі суду: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенськ Миколаївської області кримінальне провадження № 42025152040000077 від 03.11.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, військовослужбовця ЗСУ, проходить військову службу у НОМЕР_1 на посаді старшого матроса, водія взводу зв`язку штабних машин, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

Сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

представник потерпілого представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.ст.116-126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право власності на земельну ділянку, а також право користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян, за приписами ч.3 ст.116 ЗК України, проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2 гектара.

Так, 29 червня 2011 року громадянин України ОСОБА_3 звернувся із заявою до Вознесенської районної адміністрації щоб надали йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 2 га ріллі для ведення особистого селянського господарства, в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

На підставі вказаної заяви ОСОБА_3 від 29.06.2011, Вознесенською РДА винесено Розпорядження від 25.07.2011 №269-р Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств», відповідно до якого надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель не наданих у власність чи користування в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Вже, 20.06.2012 - ОСОБА_3 звернувся із заявою до ПП «Земля» для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель не наданих у власність чи користування в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Далі, вже 02.01.2018 Головним управління Держгеокадастру у Миколаївській області винесено наказ № 14-6/14-18-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 4822083000:01:000:0254, розташовану в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

На підставі вказаного наказу державним реєстратором виконавчого комітету Вознесенської міської ради ОСОБА_6 від 04.01.2018 здійснена державна реєстрація та зареєстрована право власність за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 4822083000:01:000:0254, площею 2,0000 га.

Надалі, ОСОБА_3 з метою отримання прибутку, 10 серпня 2018 року у м. Вознесенську Миколаївської області звернувся до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу ОСОБА_7 для видачі нею довіреності на громадянку ОСОБА_8 (яка являється його матір`ю) щодо розпорядження нею, в повному обсязі відповідно до норм законодавства, земельною ділянкою, яка розташована на території Вознесенського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Після чого, на підставі вказаної довіреності, 06.09.2018 укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_8 , в особі ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІАТТОР» щодо купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4822083000:01:000:0254, площею 2,0000 га, в результаті чого, новим власником вказаної земельної ділянки стало ТОВ «АВІАТТОР», за що ОСОБА_3 від довіреної особи ОСОБА_8 отримав грошові кошти (прибуток).

Тим самим, у 2018 році громадянин ОСОБА_3 дійсно використав та реалізував своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Однак, всупереч вимог ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_9 , маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння безоплатно земельною ділянкою, шахрайським шляхом у вигляді обману, з корисливого мотиву, з метою подальшої її реалізації та отримання прибутку, усвідомлюючи та умисно не повідомивши про те, що вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, повторно у травні - на початку червня місяця 2018 року, більш точний дату та час дізнанням не встановлено, але не пізніше звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, з метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га ріллі, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

На підставі вказаної заяви ОСОБА_3 , яка зареєстрована від 07.06.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області винесено Наказ № 4331/0/14-18-СГ від 05.07.2018 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», відповідно до якого надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Вже, 31.08.2018 ОСОБА_3 звернувся із заявою до ФОП « ОСОБА_10 » для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Далі, Головним управління Держгеокадастру у Миколаївській області винесено наказ №5266/0/14-19-СГ від 02.08.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 4822083000:04:000:0242, розташовану в межах території Мічурінської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

На підставі вказаного наказу, державним реєстратором Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_11 від 05.09.2019 здійснена державна реєстрація та зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 4822083000:04:000:0242.

Після чого, в період з 26 по 30 вересня 2019 року ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, з метою отримання прибутку, усвідомлючи та умисно не повідомляючи про те, що вже раніше використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, в селі Щербанівське Вознесенського району Миколаївської області, особисто звернувся до ОСОБА_12 , з яким уклав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822083000:04:000:0242, площею 2,0000 га, розташованої в межах Мічурінської сільської ради Вознесенського Миколаївської області, строком дії до 26.09.2026, за що ОСОБА_3 від ОСОБА_12 отримував грошові кошти (прибуток) у вигляді орендної плати.

На підставі чого, 30.09.2019 - державним реєстратором виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області здійснено державну реєстрацію та зареєстровано договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 4822083000:04:000:0242, площею 2,0000 га.

Внаслідок повторного та безоплатного отримання земельної ділянки з кадастровим номером 4822083000:04:000:0242, площею 2,0000 га, ОСОБА_3 незаконно заволодів чужим майном, а саме земельною ділянкою, яка є власністю держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області та спричинив матеріальний збиток у розмірі вартості майна, яким незаконно заволодів, що становить 47110 гривень, 00 копійок.

Отже, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв державі в особі Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області матеріальну шкоду в розмірі 47110 (сорок сім тисяч сто десять) гривень 00 копійок.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Під час судового засідання обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження по справі.

Прокурор ОСОБА_4 , представник потерпілого представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області: ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Заслухавши клопотання, позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Частиною 4 ст.286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

В силу положень ст.49 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Судом, встановлено наявність зазначених умов для застосування ст.49 КК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, час вчинення -- травень, початок червня місяця 2018 року.

Вирішуючи дане клопотання, суд враховує постанову Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №566/554/16-к, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. У вказаній справі Європейський Суд зазначив, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою».

Таким чином, клопотання обвинуваченого слід задовольнити.

Разом з тим, цивільний позов на стадії досудового розслідування не заявлявся.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити позов у порядку цивільного судочинства.

Виходячи із вищевикладеного, на підставі ст.49 КК України, керуючись ст.ст. 284-286, 288 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження і звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №42025152040000077 від 03.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя ОСОБА_1