Постанова № 138787998, 06.08.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/774/26

Провадження №3/472/274/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокус-ще Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Тустановський А.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 , за ч. 2 ст. 126, за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

До Веселинівського районного суду Миколаївської області від Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшли протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707423 від 01.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 472/774/26, провадження № 3/472/274/26),протокол серії ЕПР1 № 707433 від 01.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (справа №472/775/26, провадження № 3/472/275/26), протокол серії ЕПР1 № 707441 від 01.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (справа №472/77/26, провадження № 3/472/276/26)відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707423 від 01.07.2026 року встановлено, що 30.06.2026 року о 23 годині 52 хвилині по вул. Молодіжній с. Покровка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газо-аналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707433 від 01.07.2026 року встановлено, що 30.06.2026 року о 23 годині 52 хвилині по вул. Молодіжній с. Покровка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707441 від 01.07.2026 року встановлено, що 30.06.2026 року о 23 годині 52 хвилині по вул. Молодіжній с. Покровка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Для виконання вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП вважаю за необхідне об`єднати вищевказані справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, за ч. 2 ст.122 КУпАП в одну справу і присвоїти номер справи № 472/774/26, провадження № 3/472/274/26.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином .

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не виявив жодної зацікавленості у розгляді його справи та не звертається до суду за інформацією щодо стану розгляду його справи, вважаю, що останній не бажає приймати участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки він був належним чином повідомлений та його участь у справі не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, за ч. 2 ст.122 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707423 від 01.07.2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707433 від 01.07.2026 року ; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707441 від 01.07.2026 року ;

- направленнями на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 огляд не проводився, останній відмовився;

-актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводився за допомогою Alcotest Drager 6820, огляд не проводився, останній відмовився;

- носіями інформації відеофіксації правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..

Досліджені матеріали адміністративних справ свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року (зі змінами від 19.12.2008 року) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або його взагалі не мала.

Однак, в постанові ОП ККС від 04.09.2023р. по справі №702/301/20 вказано, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.

У рішенні «Шмауцер проти Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у вигляді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Таким чином, виходячи з приписів постанови ОП ККС від 04.09.2023р. по справі №702/301/20 та висновків, викладених в рішеннях ЄСПЛ, суд вважає можливим застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

При визначенні виду адміністративного стягнення суд враховує особу правопорушника та суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення та матеріальне становище.

За таких умов, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за можливе та доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, 130, 283, 284, 287 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративне правопорушення №472/774/26, №472/775/26 та №472/776/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши справі номер №472/774/26, провадження №3/472/274/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Одержувач: Миколаївське ГУК (Миколаївської області) 21081300, код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р UA438999980313010149000014001.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу .

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок/Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106/.

Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова дійсна для пред`явлення державному виконанню на протязі трьох місяців від дня набрання постановою суду законної сили.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський