Рішення № 138787974, 04.08.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

04.08.2026 Справа № 933/637/25

2/469/327/26 З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.

учасники справи:

представник позивача Романенко М.Е. - не з`явився

відповідач ОСОБА_1 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС через підсистему Електронний суд 02 вересня 2025 року звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 20786,83 грн., яка виникла у відповідача за кредитним договором № 358624 від 13 жовтня 2018 року, укладеним між відповідачем та ТОВ Авентус Україна, правонаступником якого є позивач. Просив також стягнути з відповідача судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу та розглядати справу у спрощеному провадженні.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 09 вересня 2025 року справу передано за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області.

06 жовтня 2025 року справа надійшла до Березанського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання декілька разів не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.

Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалів справи суд встановив, що 13 жовтня 2018 року між ТОВ Авентус Україна та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір №358624 про надання фінансового кредиту, який підписано відповідачем електронно-цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А720588(а.с.38-39).

За умовами цього договору відповідачу надано кредит у розмірі 3900,00 грн. строком на 30 днів (п.1.1, 1.4 договору); процентна ставка фіксована та становить 0,01% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (3,65% річних) (п.1.2.1 договору).

Сукупна вартість кредиту складає 100,30% від суми кредиту або 3911,70 грн. та включає в себе проценти за користування кредитом 0,30% від суми кредиту або 11,70 грн. (п.1.3 договору).

Кредит надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом (п.1.5 договору).

У випадку прострочення повернення кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству пеню у розмірі 3% від суми кредиту за кожен день прострочення, строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів; на 4 день прострочення клієнт зобов`язаний сплатити, крім пені, додатково штраф у розмірі 100,00 грн.; на 30 день прострочення, крім пені, штраф у розмірі 300,00 грн. та на 90 день прострочення, крім пені, штраф у розмірі 500,00 грн. (п. 4.4. договору).

У Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту сторонами визначений графік розрахунків, розмір внесення позичальником платежів та встановлено, що загальна вартість кредиту за весь строк кредитування становить 3911,70 грн..

Отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 3900,00 грн. на платіжну карту маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 156269, номер транзакції в системі WayForPay creditplus-791602, підтверджується довідкою ТОВ ВЕЙ ФОР ПЕЙ про перерахування коштів (а.с.21-26) та довідкою ТОВ Авентус Україна про перерахування коштів відповідачу (а.с.42-46).

Відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку із чим позивачем нараховано заборгованість у розмірі 15883,00 грн., з яких: 3900,00 грн. - сума основного боргу, 2106,00 грн. - сума боргу за процентами, 9877,00 грн. - пеня та штрафами (а.с.15, 28-30). Також позивачем нараховані за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року інфляційні втрати в розмірі 3473,05 грн. та 3% річних в розмірі 1430,78 грн..

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Для підписання кредитного договору відповідачем використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір у формі електронного документу; відповідач вказані обставини не спростував та протилежного не довів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2018 року між ТОВ Авентус Україна та ТОВ ФК Довіра та Гарантія було укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого ТОВ Авентус Україна зобов`язується відступити ТОВ ФК Довіра та Гарантія права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ ФК Довіра та Гарантія зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ Авентус Україназа плату на умовах, визначених цим договором. (а.с.34-36).

За умовами вказаного договору (п.8.2 ) строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору, та закінчується 31 грудня 2018 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

18 лютого 2019 року сторонами цього договору укладена Додаткова угода №12 до зазначеного Договору факторингу №1 від 12 квітня 2018 року, якою сторони погодили викласти п. 1.1, 1.2 і 1.3 в новій редакції, залишивши інші положення договору без змін (а.с.27) та підписаний реєстр прав вимоги №13, в якому значиться вимога до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №358624 від 13 жовтня 2018 року (а.с.11-12).

Згідно із наказом №55-к від 25 липня 2024 року ТОВ ФК Довіра та Гарантія перейменовано на ТОВ ВІН ФІНАНС.

Отже, станом на дату укладання додаткової угоди №12 та реєстру №13 договір факторингу не припинив дію.

У відповідності до п. 4.1. вказаного договору факторингу право вимоги переходить від ТОВ Авентус Україна до ТОВ ФК Довіра та Гарантія (змінено назву на ТОВ ВІН ФІНАНС) в день підписання ними відвідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Отже, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору факторингу, а тому до ТОВ ВІН ФІНАНС перейшло право вимоги кредитного договору від №358624 від 13 жовтня 2018 року, укладеним між ТОВ Авентус Україна та відповідачем.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Після закінчення строку дії кредитного договору проценти та пеня не нараховуються. Такий висновок зробив Верховний Суду в постанові №175/4753/15-ц.

Укладаючи 13 жовтня 2018 року електронний договір № 358624 про надання фінансового кредиту, сторони узгодили, що строк дії договору становить 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором. Кредит надається строком на 30 днів (пункт 1.4).

Пунктом 1.6 договору визначено, що клієнт має право ініціювати продовження строку користування кредитом. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження (пролонгації) проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф (у разі наявності). У такому разі та за умови, що залишок тіла кредиту складає не менше 400,00 грн., строк користування кредитом автоматично продовжується (пролонгується) з дати внесення необхідної суми грошових коштів на такий самий строк і на таких самих умовах (при цьому укладання додаткового договору не потребується).

Пунктом 3.5 кредитного договору визначено, що у разі продовження строку користування кредитом (пролонгації) та у разі, якщо встановлена підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 цього договору процентна ставка за користування кредитом менша ніж 1,8% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, клієнт зобов`язаний сплатити товариству проценти за користування кредитом у розмірі 1,8% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом у межах продовженого строку надання кредиту. При цьому клієнт розуміє та надає згоду товариству, що така зміна процентної ставки не є односторонньою зміною умов договору.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що 27 жовтня 2018 року відповідачем сплачено заборгованість в розмірі 5,85 грн., а отже відбулася пролонгація кредитного договору на такий самий строк (30 днів) до 26 листопада 2018 року.

Враховуючи, що кредит надавався строком на 30 днів та був продовжений до 26 листопада 2018 року, то ТОВ ВІН ФІНАНС відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Враховуючи викладене, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 6006,00 грн, у тому числі заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3900,00 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 2106,00 грн..

Вимоги ТОВ ВІН ФІНАНС про стягнення пені та штрафу, які нараховані первісним кредитором після 26 листопада 2018 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

До того ж, з реєстру прав вимог №13 до договору факторингу вбачається про відступлення ТОВ Авентус Україна ТОВ ФК Довіра та гарантія права вимоги, зокрема до відповідача за кредитним договором № 3358624 від 13 жовтня 2018 року в сумі 6006,00 грн., що складається із заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) у розмірі 3900,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмір 2106,00 грн..

У статті 1050 ЦК передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем визначений період нарахування інфляційних витрат та 3% річних з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року.

Враховуючи, що розмір заборгованості за кредитним договором становить 6006,00 грн., розмір інфляційних витрат за вказаний період складає 1313,30 грн. (6006,00 грн. * 1,2186644 6006,00 грн.) та 3% річних в розмірі 541,04 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ ФІН ФІНАНС.

Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 7860,34 грн., у тому числі 6006,00 грн., що складається із заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) у розмірі 3900,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 2106,00 грн., 1313,30 грн. суми інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 541,04 грн..

Частиною 1 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., на підтвердження якого надав акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 12 березня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), додаткову угоду від 22 березня 2024 року до договору №33 про надання правової допомоги від 22 березня 2024 року та договір № 33 про надання правової допомоги від 22 березня 2024 року, згідно з якими позивачем та адвокатським бюро визначено загальну вартість послуги з надання правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн., яка відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. при ціні позову 20786,83 грн., судом задоволено вимоги на суму 7860,34 грн., тобто підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2422,40грн.* 7860,34 грн. : 20786,83 грн.= 916,01 грн.; розмір витрат на професійну правову допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, пропорційно до суми задоволених вимог становить 1890,41 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС, код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, заборгованість за кредитним договором № 358624 від 13 жовтня 2018 року у розмірі 7860,34 грн., у тому числі 3900,00 грн. - основний борг, 2106,00 грн. - відсотки, 1313,30 грн. інфляційні втрати, 541,04 грн. - 3% річних, а також судовий збір у розмірі 916,01 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1890,41 грн., усього стягнути 10666 (десять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 76 копійок.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя