Рішення № 138787371, 31.07.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/343/26

2/152/483/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 липня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором без номера від 3 грудня 2019 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 3 грудня 2019 року відповідачка підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, у зв`язку з чим між сторонами було укладено кредитний договір шляхом приєднання, на підставі якого останній відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт за карткою «Універсальна». Надалі 2 грудня 2020 року відповідачка здійснила перевипуск картки на картку класу «Універсальна Gold», підписавши нову заяву про приєднання, яка, на думку позивача, є частиною раніше укладеного кредитного договору та визначає нові умови кредитування. Відповідачці було надано кредит у формі відновлюваної кредитної лінії з кредитним лімітом до 75000 грн, строком кредитування 12 місяців із пролонгацією, зі сплатою 40,8 % річних та обов`язком щомісячно сплачувати мінімальний платіж відповідно до умов договору. Так, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці можливість користуватися кредитними коштами, тоді як відповідачка свої договірні зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконала. У позовній заяві зазначено, що під час підготовки позову відповідачка заперечувала окремі операції зі списання коштів, проведені 30 березня 2024 року, вважаючи їх спірними. 30 березня 2024 року о 16-40 год після списання грошових коштів, ОСОБА_1 звернулася до цілодобової підтримки клієнтів ПриватБанк на номер 3700. Так, банком встановлено, що вхід до застосунку «Приват24» здійснювався з пристрою відповідачки, після чого клієнтка самостійно підтвердила телефонні розмови з невідомими особами, повідомила їм коди підтвердження та власноруч через термінал самообслуговування здійснила переказ кредитних коштів на карткові рахунки інших банків. У зв`язку з цим позивач вважає, що спірні операції були виконані за участю самої відповідачки, а тому саме вона несе відповідальність за наслідки своїх дій. Також представник позивача зазначає, що у зв`язку з несплатою мінімальних обов`язкових платежів з 1 листопада 2024 року весь кредит став простроченим, а у відповідачки виник обов`язок повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші зобов`язання за договором у повному обсязі. Представник позивача просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором б/н від 3 грудня 2019 року в розмірі 92963,58 грн, яка складається з 75062,20 грн заборгованості за тілом кредиту та 17901,38 грн заборгованості за простроченими процентами, а також стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору (а.с.2-5).

2. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копії заяв відповідачки про приєднання до умов і правил надання послуг, копію розрахунку заборгованості, копії довідок, копію виписки за договором, копію службової перевірки щодо шахрайських дій відносно ОСОБА_1 , копію паспорта відповідачки, фото таблиці, копію статуту.

3. 22 травня 2026 року від представника відповідачки адвоката Корнійчука С.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що спірна заборгованість виникла внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб, а не внаслідок її власних дій. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідачки зазначає, що після збільшення кредитного ліміту невідомими особами були здійснені несанкціоновані операції з використанням кредитних коштів, у зв`язку з чим відповідачкою було невідкладно повідомлено банк та правоохоронні органи. Також, представник відповідачки вказує на наявність кримінального провадження, відкритого за фактом шахрайських дій, зокрема, досудове розслідування проводиться сектором дізнання №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області. Представник відповідачки посилаючись на положення Закону України «Про платіжні послуги», нормативно-правові акти Національного банку України та правові висновки Верховного Суду, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати та розглянути справу за участю сторін (а.с. 60-61).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. 8 квітня 2026 року представник відповідачки подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та надання доступу до електронної справи (а.с.57).

5. 22 травня 2026 року представник відповідачки подав відзив на позовну заяву, у якому також просив проводити розгляд справи за участю сторін (а.с.60-61).

6. 26 червня 2026 року від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.70-71).

7. 29 червня 2026 року від представника відповідачки надійшло клопотання про відкладення судового засідання (а.с.74).

8. 6 липня 2026 року представником відповідачки подано клопотання про проведення судових засідань у справі в режимі відеоконференції (а.с.78).

9. 31 липня 2026 року представником відповідачки подано заяву про розгляд справи у його відсутності, в задоволенні позову просить відмовити (а.с.81).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

10. Ухвалою суду від 17 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачці запропоновано надати в строк до 22 травня 2026 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачці строк до 8 червня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.54).

11. Копія ухвали суду була надіслана відповідачці судом (а.с.55), а копія позовної заяви з додатками була надіслана позивачем за адресою місця реєстрації відповідачки (а.с.48). Згідно з інформацією, наданою виконавчим комітетом Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області від 16 березня 2026 року, відповідачка зареєстрована за адресою, що вказана у позові (а.с.53). Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом отримана відповідачкою 26 березня 2026 року (а.с.56). Копію позовної заяви з додатками відповідачка також отримала 17 березня 2026 року (а.с.81-82).

12. Ухвалою суду від 8 червня 2026 року постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.69).

13. Ухвалою суду від 26 червня 2026 року допущено участь представника позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с. 73).

14. Ухвалою суду від 1 липня 2026 року судове засідання по справі за клопотанням представника відповідачки відкладено на 31 липня 2026 року (а.с.77).

15. Ухвалою суду від 26 червня 2026 року допущено участь представника відповідачки в судових засіданнях в режимі відео конференції (а.с.80).

16. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

17. Відповідно до заяви від 2 грудня 2020 року про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідачка, яка діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою». Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка (далі Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати. Строк кредитування становить 12 місяців з пролонгацією, кредит надається на споживчі цілі. Сума/ліміт кредиту становить: Розмір кредитного ліміту не перевищує: 50000 грн для карт «Універсальна», 75000 грн для карт «Універсальна Gold». Процентна ставка, відсотків річних становить: 42,0% для карт Універсальна та 40,8 % для карт Універсальна Gold (а.с.8-15).

18. Також, відповідно до копії заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 3 грудня 2019 року, судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 шляхом її підписання приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк». Заява містить персональні дані відповідачки, відомості про кредитодавця, істотні умови договору «Кредитні картки», а також умови надання послуг «Оплата частинами та Миттєва розстрочка». Згідно вказаної заяви вбачається, що відповідачці надано кредит у формі відновлюваної кредитної лінії з кредитним лімітом до 50000 грн для картки «Універсальна» та до 75000 грн для картки «Універсальна Gold», строком кредитування 20 років, для споживчих потреб, шляхом безготівкового надання кредитних коштів. Розмір фіксованої процентної ставки 43,2 % річних для картки «Універсальна» та 42 % річних для картки «Універсальна Gold». Також, визначено порядок повернення кредиту, розмір і строки внесення мінімального обов`язкового платежу, пільговий період користування кредитом, розміри комісій, наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань, порядок нарахування пені та підвищених процентів у разі порушення умов договору, а також інші права й обов`язки сторін.Вказана заява містить власноручний підпис відповідачки та дату її підписання 03 грудня 2019 року, що свідчить про приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» і погодження з визначеними в ній умовами кредитування (а.с.16-23).

19. Відповідно до копії розрахунку заборгованості, станом на 23 грудня 2025 року загальна заборгованість відповідачки становить 92963,58 грн, яка складається з 75062,20 грн заборгованість за тілом кредиту; 17901,38 грн заборгованість за простроченими відсоткам (а.с.24-27).

20. Відповідно до копії довідки банку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, кредитний ліміт за картковим рахунком відповідачки змінювався протягом строку користування карткою. Зокрема, 3 грудня 2019 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 0 грн, цього ж дня його змінено до 5000 грн, 5 жовтня 2023 року збільшено до 36000 грн, 30 березня 2024 року до 75 000 грн, цього ж дня зменшено до 48000 грн, а 1 липня 2024 року кредитний ліміт зменшено до 0 грн (а.с.28).

21. Також, з копії довідки банку від 19 лютого 2026 року вбачається, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (без номера), в межах якого відповідачці видано платіжні картки. Зокрема, картку «Універсальна» відкрито 3 грудня 2019 року, а картку «Універсальна GOLD» 1 квітня 2024 року (а.с.29).

22. З копії виписки за договором вбачається рух коштів за рахунками відповідачки, зокрема операції з поповнення рахунку, переказів, зняття готівки, розрахунків за товари та послуги, списання процентів за користування кредитним лімітом, комісій за обслуговування, а також інших банківських операцій. Зокрема, з виписки також вбачається, що 30 березня 2024 року та 1 квітня 2024 року за картковим рахунком були здійснені операції зі зняття готівкових коштів, переказів, оплати товарів та послуг, а також нарахування процентів за користування кредитним лімітом і списання комісій (а.с.30-33).

23. Згідно копії матеріалів службової перевірки вбачається, що предметом перевірки були операції зі списання грошових коштів із карткового рахунку відповідачки на загальну суму 71760 грн. Банком досліджено історію здійснення спірних операцій, входи до системи «Приват24», використаний мобільний пристрій, зміну фінансового номера телефону та паролів, звернення клієнта до банку, а також інформацію щодо блокування платіжної картки. За результатами перевірки встановлено, що під час здійснення оспорюваних операцій вхід до системи «Приват24» відбувався з пристрою, який був типовим для клієнта, змін фінансового номера телефону та пароля не встановлено, підозрілих входів до облікового запису не виявлено. Також, встановлено, що після телефонного контакту з невідомими особами клієнт самостійно здійснювала зняття готівкових коштів та перекази на карткові рахунки інших банків через термінал самообслуговування. З результатами проведення службової перевірки встановлено, що порушень вимог платіжних систем, збоїв чи технічних несправностей у роботі банківських систем, які могли б спричинити несанкціоноване списання коштів, не встановлено, а оспорювані операції були здійснені до звернення клієнта до банку. За результатами перевірки банк дійшов висновку, що зняття грошових коштів стало можливим унаслідок дій самого клієнта, у зв`язку з чим підстави для покладення відповідальності на банк відсутні (а.с.35-36).

24. Також, представник позивача на підтвердження своїх доводів надав фототаблиці із камер відеоспостереження банкомата від 30 березня 2024 року, як доказ того, що на них зафіксовано відповідачку під час здійснення відповідних операцій (а.с.38-39).

25. Згідно інформації про історію входів до системи «Приват24» та параметрів пристрою, використаного для доступу до облікового запису клієнта за період з 1 березня 2024 року по 31 березня 2024 року вбачається, що доступ до облікового запису здійснювався з мобільного телефону Huawei DUB-LX1, операційна система Android 8.1.0, із використанням одного й того ж IMEI, фінансового номера телефону та мобільного застосунку. Зокрема, 30 березня 2024 року зафіксовано входи до системи «Приват24» у проміжок часу, що відповідає періоду здійснення спірних операцій, а також подальші входи після їх проведення (а.с.40-41).

26. З копії листа ВП № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області вбачається, що за заявою відповідачки було зареєстровано кримінальне провадження № 12024025150000035 від 1 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Також, повідомлено, що кримінальне провадження передано за підслідністю до відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області для подальшого здійснення досудового розслідування (а.с.63).

27. Копією листа Жмеринської окружної прокуратури підтверджено, що постановою прокурора кримінальне провадження визначено підслідним за органом досудового розслідування в Одеській області (а.с.64).

28. З копії відповіді ВП № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024025150000035 триває (а.с.65).

29. Також, з копії листа Одеської обласної прокуратури вбачається, що досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється сектором дізнання відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області за процесуального керівництва прокурорів Чорноморської окружної прокуратури Одеської області та на момент надання відповіді триває (а.с.66).

30. Крім того, з копії листа Жмеринської окружної прокуратури вбачається, що за заявою потерпілої 1 квітня 2024 року розпочато кримінальне провадження за частиною першою статті 190 КК України. У листі зазначено, що потерпіла повідомила про телефонний дзвінок від особи, яка представилася працівником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк», після чого вона здійснила перекази коштів у сумі 26000 грн, 17000 грн та 26000 грн на зазначені невідомою особою банківські картки. Також, повідомлено, що прокурором погоджено клопотання дізнавача про надання тимчасового доступу до речей і документів щодо відповідних банківських рахунків, яке перебувало на розгляді Шаргородського районного суду Вінницької області (а.с.67).

V. Оцінка Суду.

31. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

32. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

33. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

34. За змістом статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами; банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

35. Положення статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» містять поняття: банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

36. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

37. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

38. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

39. Відповідно до п. 2.1.1.3.5. Договору сторони узгодили, що в разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з

моменту виникнення таких порушень, на підставі статтей 212, 611, 651 Цивільного

кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту

порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту

порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути

Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші

зобов`язання за Договором в повному обсязі.

40. Представник позивача вказує, що відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підписала своїм електронним підписом Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що становлять договір між сторонами та погодилася на умови кредитування. Умовами укладеного між сторонами договору передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

41. Відповідно достатті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

42. Згідно з частиною першоюстатті 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

43. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

44. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

45. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

46. З положень статей 12, 13 та частини першої статті 81 ЦПК України слідує, що обов`язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру заборгованості покладається на позивача, а відповідач, у разі заперечень щодо обставин, викладених у позові, повинен спростувати наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитом та її розмір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (статті 76-79 ЦПК України).

47. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з заборгованість за процентами. За розрахунками банку заборгованість відповідачки за тілом кредиту становить 75062,20 грн, а за процентами 17901,38 грн.

48. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/564/18, доказами які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Тому перевіряючи правильність розрахунку позивача по заборгованості відповідачки суд керуються саме наданою банком випискою по рахунку відповідачки.

49. З виписки по рахунку відповідачки станом на 19 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та частково виконувала свої зобов`язання щодо їх повернення. Отже, доведеним є факт укладення кредитного договору між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом отримання позичальником кредитної картки зі встановленим кредитним лімітом, та використання позичальником кредитних коштів, що також підтверджується доданою до позовної заяви випискою по картковому рахунку.

50. Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що: «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

51. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

52. У відповідності до статті 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.

53. Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

54. Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

55. Згідно зі статтею 7 та пунктів 38.1 і 38.4 статті 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.

56. Відповідно до пункту 18.3 статті 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.

57. Платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, відповідно до умов укладеного між ними договору про надання платіжних послуг (частина перша статті 87 ЗУ «Про платіжні послуги»).

58. Відповідно до частини третьої, четвертої статті 87 ЗУ «Про платіжнів послуги» платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій. Платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.

59. З огляду на викладене вище, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приват Банк» існували договірні правовідносини щодо надання банківських послуг та користування кредитним лімітом по банківській картці. Як видно з матеріалів справи, 30 березня 2024 року відбулося збільшення кредитного ліміту відповідачки, після чого були здійснені операції зі зняття кредитних коштів та їх перерахування. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано виписки за рахунком, журнали авторизації, інформацію про використаний мобільний пристрій, фототаблиці із записів камер відеоспостереження банкоматів та інші документи, які узгоджуються між собою, є послідовними та взаємопов`язаними. Відповідачка після здійснення спірних операцій звернулася до правоохоронних органів із заявою про можливе вчинення щодо неї шахрайських дій, за якою було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. Разом з тим, із наданих банком матеріалів службової перевірки вбачається, що спірні операції були здійснені через систему «Приват24» після проходження процедури автентифікації користувача із використанням фінансового номера телефону, паролів доступу та кодів підтвердження операцій. Також встановлено, що авторизація в системі здійснювалася із введенням коректних даних доступу, а частина входів відбувалася з типового для позивачки пристрою. Доказів технічного збою у роботі банківської системи, несанкціонованого втручання в автоматизовані системи банку чи компрометації банком персональних даних клієнта матеріали справи не містять. Суд враховує, що відкриття кримінального провадження саме по собі не свідчить про неправомірність дій банку та не є безумовною підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за кредитним договором. Матеріали справи не містять вироку суду чи іншого процесуального рішення, яким би було встановлено факт незаконного заволодіння кредитними коштами, а також відсутні докази порушення банком вимог законодавства або умов договору при здійсненні спірних операцій.

60. Крім того, суд враховує, що відповідно до матеріалів справи повідомлення про можливі шахрайські дії надійшло до банку вже після проведення спірних транзакцій. Доказів того, що до моменту здійснення переказів банк був обізнаний про можливе несанкціоноване втручання або мав об`єктивну можливість запобігти проведенню операцій, матеріали справи не містять.

61. Оцінивши всі надані сторонами докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивач довів наявність між сторонами кредитних правовідносин, факт виникнення заборгованості та її розмір, тоді як відповідачка не надала належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача або свідчили про наявність підстав для звільнення її від виконання зобов`язань за кредитним договором.

62. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

VI. Розподіл судових витрат.

63. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

64. Тому, з відповідачки, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 2662,40 грн.

З цих підстав,

Керуючись статтями 141, 259, 263, 264, 265, 279, 280, 281, 282 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 628, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

2. Стягнути із ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 3 грудня 2019 року в сумі 92963 (дев`яносто дві тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн 58 коп, що складається із: 75062,20 грн - заборгованості за тілом кредиту; 17901,38 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).

Повне рішення складено 6 серпня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, м. Київ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, ід.№ НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Представник відповідачки: адвокат Корнійчук Сергій Анатолійович, який знаходиться по вул. Соборна, 8, в м. Вінниця, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000224 від 24 січня 2018 року, видане Радою адвокатів Вінницької області на підставі рішення №1 від 24 січня 2018 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1289512 від 8 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА