Ухвала суду № 138787091, 03.08.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/2922/26

1-кс/133/384/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

03.08.26 м. Козятин

Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026025230000084від 27.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2026 року до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшло дане клопотання. Клопотання мотивоване наступним. 27.07.2026 до чергової частини ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення з спецлінії «102» про те, що працівниками ТОВ «ДАНГАРД» здійснено збирання сільськогосподарської культури - пшениці на земельних ділянках з кадастровими номерами: 0521481000:03:003:0164, 0521481000:03:003:0163, 0521481000:03:003:0162, 0521481000:03:003:0167, 0521481000:03:003:0165, 0521481000:03:003:0166, 0521481000:03:003:0179, 0521481000:03:003:0178, загальною площею близько 14 га., які перебувають в державній власності та договори оренди на які відсутні та не передані у приватну власність. В ході проведення огляду місця події на полі було виявлено та зупинено два комбайни «LEXІON CLAAS» два трактори «Джон Дір» з причепами та один автомобіль марки «Камаз» з двома причепами, які навантажені пшеницею вагою, 79710 кг.

27 липня 2026 року відомості про дану подію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026025230000084, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України КК України.

27 липня 2026 року було проведено огляд місця події, а саме земельних ділянок розташованих за межами с. Вовчинець Хмільницького району Вінницької області, з кадастровими номерами 0521481000:03:003:0164, 0521481000:03:003:0163, 0521481000:03:003:0162, 0521481000:03:003:0167, 0521481000:03:003:0165, 0521481000:03:003:0166, 0521481000:03:003:0179, 0521481000:03:003:0178. Під час огляду земельних ділянок було виявлено та вилучено:

- трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом перевантажувальним «ANNABURGER HTS 20A», д.н.з. НОМЕР_2

- трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_3

- комбайн марки «Сlaas Lexion 760» д.н.з. НОМЕР_4

- насіння сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 79710 кг.

В ході досудового розслідування встановлено, що обробку землі здійснювали працівники ТОВ «ДАНГАРД» (юридична адреса: Вінницька область Хмільницький район смт. Бродецьке вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 43042211) та власниками вилученого майна являється ТОВ «ДАНГАРД».

28.07.2026 року трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом перевантажувальним «ANNABURGER HTS 20A», д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_3 , комбайн марки «Сlaas Lexion 760» д.н.з. НОМЕР_4 на підставі ст. ст. 98, 110 КПК України в рамках вказаного кримінального провадження визнані в якості речового доказу, а тому виникла необхідність у накладанні на нього арешту.

Просить слідчого суддю накласти арешт на трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом перевантажувальним «ANNABURGER HTS 20A», д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_3 , комбайн марки «Сlaas Lexion 760» д.н.з. НОМЕР_4 , насіння сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 79710 кг. власником якого являється ТОВ «ДАНГАРД» (юридична адреса: Вінницька область Хмільницький район смт. Бродецьке вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 43042211), з метою забезпечення заборони права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Після проведення всіх необхідних слідчих дій та експертних досліджень, трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом перевантажувальним «ANNABURGER HTS 20A», д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_3 , комбайн марки «Сlaas Lexion 760» д.н.з. НОМЕР_4 , насіння сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 79710 кг., передати ТОВ «ДАНГАРД» (код ЄДРПОУ 43042211) на відповідальне зберігання.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні.

Представник власника майна у судовому засіданні зазначив, що фактично земельна ділянка використовується ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які знаходяться в процесі оформленні права власності на дані земельні ділянки, що підтверджується рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду від 17.08.2023 р. (справа № 120/6309/23) та від 09.10.2023 р. (справа № 120/6308/23) відповідно. в цілому заперечень за клопотанням не надав, вказавши, що транспортні засоби належать юридичній особі, потрібні для здійснення господарської діяльності, просив вказане врахувати під час прийняття рішення.

Вислухавши пояснення представника власника майна, позицію прокурора, перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, встановив наступне.

27.07.2026 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025230000084 внесено відомості вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

27.07.2026 до чергової частини ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення з спецлінії «102» про те, що працівниками ТОВ «ДАНГАРД» здійснено збирання сільськогосподарської культури - пшениці на земельних ділянках з кадастровими номерами: 0521481000:03:003:0164, 0521481000:03:003:0163, 0521481000:03:003:0162, 0521481000:03:003:0167, 0521481000:03:003:0165, 0521481000:03:003:0166, 0521481000:03:003:0179, 0521481000:03:003:0178, загальною площею близько 14 га., які перебувають в державній власності та договори оренди на які відсутні та не передані у приватну власність. В ході проведення огляду місця події на полі було виявлено та зупинено два комбайни «LEXІON CLAAS» два трактори «Джон Дір» з причепами та один автомобіль марки «Камаз» з двома причепами, які навантажені пшеницею вагою, 79710 кг.

27 липня 2026 року відомості про дану подію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026025230000084, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України КК України.

27 липня 2026 року було проведено огляд місця події, а саме земельних ділянок розташованих за межами с. Вовчинець Хмільницького району Вінницької області, з кадастровими номерами 0521481000:03:003:0164, 0521481000:03:003:0163, 0521481000:03:003:0162, 0521481000:03:003:0167, 0521481000:03:003:0165, 0521481000:03:003:0166, 0521481000:03:003:0179, 0521481000:03:003:0178. Під час огляду земельних ділянок було виявлено та вилучено:

- трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом перевантажувальним «ANNABURGER HTS 20A», д.н.з. НОМЕР_2

- трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_3

- комбайн марки «Сlaas Lexion 760» д.н.з. НОМЕР_4

- насіння сільськогосподарської культури «пшениця» загальною вагою 79710 кг.

В ході досудового розслідування встановлено, що обробку землі здійснювали працівники ТОВ «ДАНГАРД» (юридична адреса: Вінницька область Хмільницький район смт. Бродецьке вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 43042211) та власниками вилученого майна являється ТОВ «ДАНГАРД».

28.07.2026 року трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом перевантажувальним «ANNABURGER HTS 20A», д.н.з. НОМЕР_2 , трактор колісний «JOHN DEERE» д.н.з. НОМЕР_3 , комбайн марки «Сlaas Lexion 760» д.н.з. НОМЕР_4 на підставі ст. ст. 98, 110 КПК України в рамках вказаного кримінального провадження визнані в якості речового доказу.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні здійснена за ч. 1 ст. 197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

На момент розгляду клопотання про арешт майна жодній особі про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не повідомлено.

Слідчим суддею перевірено повноваження прокурора на звернення до суду з даним клопотанням.

Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходить із завдань кримінального провадження, визначених статтями 2, 7 КПК України, відповідно до яких зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального процесу, зокрема принципам верховенства права, недоторканності права власності, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та відповідати принципу пропорційності. Верховенство права є одним із фундаментальних принципів демократичного суспільства, який пронизує всі положення Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції»).

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПК України, є арешт майна, метою застосування якого є забезпечення дієвості кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави або розумні підозри вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації як виду покарання, необхідне для забезпечення цивільного позову чи стягнення неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається виключно з метою забезпечення:

збереження речових доказів;

спеціальної конфіскації;

конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або стягнення неправомірної вигоди.

Водночас статтею 171 КПК України встановлено вимоги до змісту клопотання про арешт майна. Таке клопотання повинно містити правові підстави та мету арешту, належне обґрунтування його необхідності, перелік майна, яке підлягає арешту, документи або інші докази, що підтверджують право власності чи фактичне володіння майном, а також інші матеріали, якими обґрунтовуються доводи сторони обвинувачення.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя відповідно до вимог статті 173 КПК України зобов`язаний перевірити наявність правових підстав для арешту, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність передбачених законом ризиків, розумність і співрозмірність втручання у право власності, а також наслідки такого втручання для власника майна та інших осіб.

Дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені у ньому доводи не підтверджують наявності передбачених законом підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ обставин кримінального провадження, а також предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя зобов`язаний перевірити, чи існують достатні підстави вважати, що відповідне майно відповідає критеріям речового доказу, визначеним статтею 98 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що сам по собі факт винесення дізнавачем постанови про визнання майна речовим доказом не є безумовною підставою для накладення арешту. Така постанова не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку довести існування правових підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Формальне посилання прокурора на положення статті 98 КПК України без наведення конкретних фактичних обставин та належних доказів не може вважатися достатнім обґрунтуванням необхідності обмеження права власності.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що під час вирішення питання про арешт або вилучення майна національні суди повинні оцінювати, чи є наведені державою підстави достатніми та належними, а також чи відповідає таке втручання принципу пропорційності. У кожному випадку має бути забезпечений справедливий баланс між суспільним інтересом та правом особи на мирне володіння своїм майном (рішення у справі «Новоселецький проти України»).

Оцінюючи матеріали клопотання у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у право власності.

Крім того, клопотання прокурора не відповідає вимогам частини другої статті 171 КПК України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав та мети арешту майна, не підтверджує необхідності застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження та не містить достатніх доказів, які б підтверджували наведені у ньому доводи.

При цьому зазначені обставини повинні бути не лише викладені у клопотанні, а й доведені стороною обвинувачення під час його судового розгляду, що прямо випливає із положень статей 132, 170, 171 та 173 КПК України.

Всупереч положенням ст. 132 КПК України прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що може бути підставою для накладення арешту на майно, не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого дізнавач звертається із клопотанням.

Таким чином, досліджені матеріали не дають слідчому судді достатніх підстав для висновку про наявність передбачених законом умов, за яких можливе накладення арешту на майно.

Так, об`єктивна сторона кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.

Самовільне зайняття земельної ділянки це фактичне заволодіння або користування земельною ділянкою чи її частиною, вчинене особою, якій така земельна ділянка у встановленому законом порядку не надавалася у володіння чи користування.

Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 197-1 КК України настає лише у разі, якщо самовільним зайняттям земельної ділянки завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Відповідно до примітки до зазначеної статті значною визнається шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Разом із тим прокурором до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження завдання значної шкоди законному володільцю або власнику земельної ділянки, що є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

При цьому транспортні засоби, на які прокурор просить накласти арешт, не є предметом чи об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, оскільки безпосереднім предметом кримінально-протиправного посягання є земельна ділянка. Разом із тим транспортні засоби, залежно від фактичних обставин кримінального провадження, можуть використовуватися як знаряддя вчинення зазначеного кримінального правопорушення та, за умови доведення стороною обвинувачення відповідних обставин, відповідати критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України. Насіння сільськогосподарської культури «пшениця» фактично можу бути майном. набутим внаслідок вчинення кримінального правопорушення. в разі підтвердження його складу.

Однак сама лише можливість використання транспортних засобів як знаряддя кримінального правопорушення або наявність насіння сільськогосподарської культури, на спірній земельній ділянці, не є достатньою підставою для накладення арешту.

Прокурором не наведено належного обґрунтування можливості застосування до зазначених транспортних засобів спеціальної конфіскації, а також не наведено доказів, які б свідчили про існування передбачених законом підстав для такого обмеження права власності. Сільськогосподарська культура, яка вирощена на певній земельній ділянці, не можуть бути ні об`єктом, ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, виходячи із диспозиції цієї норми Кримінального Кодексу, а отже не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя звертає увагу, що врожай сільськогосподарської культури "пшениця", із забороною розпоряджатися майном та використовувати його, не зможе бути використаний як доказ у кримінальному проваджені, також зі спливом незначного часу стане непридатним для використання, тобто не дотримується мета накладення арешту.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що вартість майна, на яке прокурор просить накласти арешт, матеріалами клопотання не підтверджена.

За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості перевірити дотримання вимог п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України щодо розумності та співмірності втручання у право власності із завданнями кримінального провадження.

Також слідчим суддею враховується, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, жодній особі повідомлення про підозру не вручено.

За відсутності повідомлення про підозру та цивільного позову відсутні підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, спеціальної конфіскації чи забезпечення цивільного позову.

Власником майна є ТОВ "Дангард", тоді як матеріали клопотання не містять достатніх даних, які б свідчили про обізнаність власника майна щодо можливого використання транспортних засобів при обробці земельних ділянок, зазначених у клопотанні, при цьому згідно пояснень представника власника майна, в ході досудового розслідування не встановлено в повній мірі, ким саме використовуються вказані в кдопотанні земельні ділянки.

Крім того, за змістом статті 100 КПК України сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналіз клопотання про накладення арешту на майно та долучених до нього матеріалів кримінального провадження дають підстави для висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, прокурором не було надано доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на це майно,.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026025230000084від 27.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 369, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026025230000084від 27.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1