Ухвала суду № 138786463, 03.08.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/5244/17

Номер провадження 6/725/80/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фроляк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року представник ТзОВ «Капіталресурс» в системі «Електронний суд» звернувся до суду з вище вказаною заявою та просив замінити стягувача у виконавчому листі №725/5244/17 від 15.02.2018 року та видати дублікат виконавчого листа.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 7.04.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав та судовим рішенням з нього стягнуто заборгованість. На підставі вказаного судового рішення був виданий виконавчий лист, який своєчасно пред`явлений стягувачем на виконання, натомість був повернутий державним виконавцем стягувачеві та в подальшому втрачений.

Зазначав, що право вимоги за вказаним вище кредитним договором перейшло від АТ КБ «ПриватБанк» до ТзОВ «Капіталресурс» на підставі договору факторингу.

Оскільки судове рішення на момент звернення із заявою не виконане, за боржником рахується заборгованість за вище вказаним кредитним договором, право вимоги за яким відступлене заявнику, виникла необхідність у повторному зверненні до примусового виконання відповідного судового рішення, а тому звернувся до суду з даною заявою.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, від представника заявника наявне клопотання про розгляд справи без його участі, сформоване в прохальній частині заяви, решта учасників процесу про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялись судом про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 442, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню по всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судом встановлено, що заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 09.01.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), мешканця АДРЕСА_1 , на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса м.Дніпро, вул. Набережна перемоги, 50) заборгованість у розмірі 103660,75 грн. (сто три тис. шістсот шістдесят грн.. 75 коп.) за кредитним договором №б/н від 27.04.2012 року, яка складається з наступного 4999,32 грн. - заборгованість за кредитом; 88899,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4349,02 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи 500 грн. фіксована частина та 4912,42 грн. процентна складова; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1600 грн.

Також, з метою примусового виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання, натомість постановою державного виконавця Другого ВДВС м.Чернівці від 21.06.2019 року в рамках виконавчого провадження ВП №57271679 вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу.

При цьому, будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про фактичне виконання боржниками вказаного вище судового рішення в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого було відступлено права вимоги, а саме права грошової вимоги АТ КБ Приватбанк до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань.

Згідно Акту № 9 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань від 18 вересня 2025 року до договору факторингу № 8-22-08/25 від 22.08.2025 року, АТ КБ Приватбанк передав, а ТОВ Капіталресурс набуло права грошової вимоги до кредитного договору, де боржником є ОСОБА_1 .

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТзОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Отже, на підставі вказаного договору до заявника перейшло право вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором.

Згідно правової позиції Верховного суду України, сформованої у постанові №6-122 цс 13 від 20.11.2013 року, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17.

У відповідності до правових висновків сформованих Верховним судом у постановах від 19.02.2020 року у справі №2-3897/10 та від 17.06.2020 року у справі № 2-3034/2010, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

З системного аналізу вище наведеного вбачається, що заміна сторони виконавчого провадження, в незалежності від наявності відкритого виконавчого провадження, спрямована саме на виконання судового рішення та в матеріалах справи відсутні відомості про те, що рішення суду фактично було виконане боржником, а тому в даному випадку наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження з метою забезпечення виконання судового рішення.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Другого ВДВС у м.Чернівці від 21.06.2019 року в рамках виконавчого провадження ВП №57271679 вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Також, ст. 12 вказаного Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно правил частини 1 статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1-4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

У рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Так, матеріалами справи підтверджено, що виконавчий лист було повернуто стягувачу, тому строк пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання був перерваний, а тому перебіг строку починається спочатку з дня повернення.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 14.04.2021 року у справі № 755/16161/20.

З урахуванням дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідного до якого на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, заявник звернувся із заявою про видачу дублікату виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, при цьому оригінал виконавчого листа був втрачений, що підтверджено належними та допустимими доказами.

У відповідності до вимог п. 17. 4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви встановлено, що стягувачем було втрачено виконавчий лист у вище вказаній справі.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року №3рп/2010 у справі №1-7/2010 констатував, що відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 18, 76-89, 258, 259, 260, 261,268, 273, 352, 353, 354, 355, 442, п. 17. 4 Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі №725/5244/17 з метою примусового виконання заочного рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 09.01.2018 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), мешканця АДРЕСА_1 , заборгованість у розмірі 103660,75 грн. та судові витрати.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа у справі №725/5244/17 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.