Рішення № 138786355, 23.06.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/9137/25

Провадження 2/636/1353/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Марченко К.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Андросова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

До Чугуївського міського суду Харківської області 27.10.2025 надійшов позов ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, в якому позивач просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина. 02 серпня 2025 року на підстави її заяви про прийняття спадщини приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. заведено спадкову справу № 30/2025.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. від 07 серпня 2025 року за №209/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина ОСОБА_1 , оскільки заява про прийняття спадщини подана після спливу строку встановленого законом.

Вважає, що нею подано заяву про прийняття спадщини не у встановлені законом строки з поважних причин, враховуючи об`єктивні обставини. Зазначає, що вона, її чоловік ОСОБА_1 , син ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 проживали у м. Вовчанськ. Далі син поїхав до міста Харкова на навчання, у зв`язку з чим проживав у АДРЕСА_1 .

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05:30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на даний час триває. Вовчанська міська територіальна громада з вересня 2022 року є територією на якій ведуться бойові дії, а також територія міста Вовчанськ була окупована, що відображено в Наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309.

Зважаючи на неможливість проживання у своїй домівці та подальшого залишення у місті Вовчанськ, вони змушені були виїхати зі свого житла, взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, про що видано довідку від 17 листопада 2022 року за №6333-5002329383. На теперішній час, ситуація так і не покращилась, у зв`язку з чим вони не можуть повернутися до домівки.

Після початку збройної агресії Російської Федерації син пішов захищати Україну, був зарахований до лав Збройних Сил України.

Однак, під час несення служби та виконання бойових завдань, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримавши поранення несумісні з життям. Смерть сина для сім`ї є невиправною втратою, яку неможливо виправити або заповнити. Вказує, що до теперішнього часу не можу оговтатись від смерті своєї дитини, а чоловік ще складніше переніс смерть сина, у зв`язку з чим, його і без того погане самопочуття почало значно погіршуватись. Переживаючи невиправну втрату сина, знаходячись далеко від своєї домівки, їй довелось допомагати та доглядати за чоловіком, стан якого погіршувався, проходити обстеження та лікування. Займалась похованням сина, яке було проведено 05.08.2023.

13.03.2025, після численних спроб відновити стан здоров`я, чоловік помер.

Фактично, тільки після смерті чоловіка, вона отримала змогу зайнятись чимось іншим, окрім підтримки родини, життя та здоров`я чоловіка, та почала здійснювати оформлення спадкових прав після чоловіка та сина.

При оформленні спадкових прав після смерті чоловіка і сина, вона вже дізналась, що поки була у скорботі після сина, намагалась вийти з депресивного стану та зрозуміти як жити далі та одночасно підтримувала чоловіка, то у березні 2024 року сплив строк подачі заяви про прийняття спадщини після сина ОСОБА_3 .

Зважаючи на об`єктивну неможливість подати заяву про прийняття спадщини до 09.03.2024, зазначає, що є всі підстави вважати, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 29 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікова Сергія Олександровича, а саме копії спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_1 .

На виконання ухвали про витребування доказів до суду надійшли відповідні матеріали від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Трубнікова Сергія Олександровича

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 21.01.2026 замінено первісного відповідача Вовчанську міську раду Чугуївського району Харківської області належним відповідачем Вовчанською міською військовою адміністрацією Чугуївського району Харківської області.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 24.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андросова А.О. про виклик свідків задоволено.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Андросов А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області в судове засідання не з`явився, від начальника Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області Т.Гамбарашвілі до суду найшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, просив ухвалити рішення відповідно вимог чинного законодавства України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що є донькою позивача та сестрою ОСОБА_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначила, що смерть брата для сім`ї стала ударом та невиправною втратою. У батька погіршився стан здоров`я та мати докладала всіх зусиль для моральної та фізичної підтримки батька. Після трагічної події, батько намагався триматися, мав пригнічений стан та страх, не відпускав мати. Мати постійно знаходилась поруч, так як батька неможливо було залишити без догляду, багато разів викликали швидку невідкладну допомогу, проходив лікування у лікарні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що після окупації в 2022 році м.Вовчанськ, ОСОБА_6 із сім`єю переїхали у м.Харків, проживали з нею в одному будинку. ОСОБА_7 (чоловік позивача) хворів, мав захворювання серця. У 2023 загинув їх син, фізичний стан ОСОБА_8 погіршився, він мав потребу у постійному догляді, часто викликали швидку допомогу, проходив лікування. Його не можливо було залишати самого, були випадки, що позивач просила її залишитись з ОСОБА_8 , коли їй необхідно було вийти по невідкладним справам на короткий проміжок часу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що є другом сім`ї позивача, її чоловіка ОСОБА_8 знає як пацієнта. ОСОБА_7 у молодому віці переніс інфаркт, далі мав хворобливий стан, після смерті сина стан здоров`я та душевний стан погіршилися, проходив лікування амбулаторно та стаціонарно. Він зі своєї сторони давав консультації, був неодноразово у них вдома. Стан ОСОБА_8 постйно погіршувався та він потребував постійного догляду, який здійснювала його дружина.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності і взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.04.1992 виданого Вовчанським районним відділом РАЦС Харківської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05:30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на даний час триває.

На ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих. № 1514 від 03.08.2023 надіслано сповіщення сім`ї № 120, в якому повідомлено, що молодший лейтенант ОСОБА_1 , 1992 р.н., командир мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , вірний присязі, у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у Бахмутському районі Донецької області.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09.08.2023 виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 31 року, про що 09.08.2023 складено актовий запис № 8750.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 15.03.2025 виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , у віці 64 років, про що 15.03.2025 складено актовий запис № 3520.

З матеріалів спадкової справи № 30/2025, яка заведена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається що 02 серпня 2025 року на підстави заяви позивача від 02.08.2025 про прийняття спадщини приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. заведено спадкову справу № 30/2025. Від інших спадкоємців заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не надходили.

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 02.08.2025 відсутні відомості про заповіти/ спадкові договори, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трубніков С.О. у постанові № 209/02-31 від 07.08.2025 щодо подачі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , з посиланням на норми ст.ст. 1270, 1272 ЦК України зазначив про неможливість видачі свідоцтва, оскільки заява подана з пропуском встановленого строку для прийняття спадщини та роз`яснено про право звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Нормами статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Нормами частини 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом частини 1 та 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України зазначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 № 487/2375/18, від 17.02.2020 № 357/732/19, від 27.02.2020 у справі № 419/3788/17, від 21.05.2020 у справі № 404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Наведений перелік не є вичерпним та дозволяє застосування до спірних правовідносин аксіоми цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Норми Європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Так, законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Як зазначає позивач, вона та її чоловік ОСОБА_1 , син ОСОБА_1 , донька ОСОБА_2 проживали у м. Вовчанськ. Далі син поїхав до міста Харкова на навчання, у зв`язку з чим проживав у АДРЕСА_1 . У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації Вовчанська міська територіальна громада з вересня 2022 року є територією на якій ведуться бойові дії, а також територія міста Вовчанськ була окупована, що відображено в Наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309. Зважаючи на неможливість проживання у своїй домівці та подальшого залишення у місті Вовчанськ, вони змушені були виїхати зі свого житла, взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, про що видано довідку від 17 листопада 2022 року за №6333-5002329383. ІНФОРМАЦІЯ_4 під час несення служби та виконання бойових завдань, загинув син, отримавши поранення несумісні з життям. Смерть сина для сім`ї є невиправною втратою, яку неможливо виправити або заповнити. Після смерті сина, до теперішнього часу не можу оговтатись від смерті своєї дитини, а чоловік ще складніше переніс смерть сина, у зв`язку з чим, його стан здоров`я погіршився та він потребував лікування та постійного догляду. 13.03.2025, після численних спроб відновити стан здоров`я, чоловік помер, після чого вона отримала змогу зайнятись чимось іншим, окрім підтримки родини, життя та здоров`я чоловіка, та почала здійснювати оформлення спадкових прав після чоловіка та сина.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, а також показами свідків, допитаними в судовому засіданні..

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, обставини, на які посилається позивач, як на підстави пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_1 , заслуговують на увагу та на думку суду, є поважними. Доказів, які спростовують твердження позивача щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини суду не надано.

Позивачем надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження тих обставин, що вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_1 , інших спадкоємців, які вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини, не має; строк на подання заяви про прийняття спадщини був ним пропущений з поважних причин.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263- 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання ВПО: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Вовчанська міська військова адміністрація Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 44675427, юридична адреса: вул. Соборна, буд. 92, м. Вовчанськ, Чугуївського району, Харківська область, 62504, тимчасова адреса місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 6 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022.

Повний текст рішення складено 02.07.2026.

Головуючий: суддя Н.М. Грошова