Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №627/500/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2026 р. с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Каліберди В.А.,
з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокат Столітній М.М. звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6191004 від 17.12.2022 року у розмірі 18507 грн., з яких: 5000 грн сума кредиту, 5348 грн сума процентів за користування кредитом, 8159 грн нараховані позивачем проценти за 82 календарних днів, а також стягнути судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та на оплату правової допомоги у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 29.05.2026 відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті. Витребувано докази у АТ КБ «ПриватБанк».
Від відповідача ОСОБА_1 13 липня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву, в якому просить поновити строк для надання відзиву на позов у зв`язку з неотриманням у повному обсязі позовних документів, долучених до позовної заяви, а тому несвоєчасним їх вивченням. У поданому відзиві ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки не укладав кредитний договір з ТОВ «Авентус Україна». Вказав, що з 04 березня 2022 року проходив військову службу в ЗСУ, 14.02.2025 звільнений у запас. Також у відзиві посилається на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Окрім того вказав, що про Договір факторингу він повідомлений не був, а тому вважає, що позивачем допущено порушення його прав. Зазначив, що відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк», отриманої у банку 05.06.2026, в графі 1 не значиться від кого зарахований переказ, відсутні дані про отримання ним коштів, невірно зазначена адреса проживання. Також просить звільнити від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Від представника позивача Столітнього М.М. 15 липня 2026 року надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки кредитний договір укладений між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. Переказ кредитних коштів здійснено шляхом перерахування на банківську картку, яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». Нарахування процентів за користування кредитним коштами здійснювалося в межах строку користування кредитом та на підставі умов кредитного договору. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач звертався до первісного кредитора чи позивача у встановленому порядку з відповідним пакетом документів щодо списання відсотків до моменту звернення з позовною заявою до суду. Відповідач добровільно прийняв на себе кредитні зобов`язання, усвідомлюючи свій статус військовослужбовця, отже, посилання відповідача на п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не є підставою для звільнення його від виконання кредитних зобов`язань та не спростовує обґрунтованість позовних вимог. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення, що передбачено розділом 8 договору. Вважає, що факт укладення кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.
Представник позивача Столітній М.М. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві та у відповіді на відзив вказав розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні прохали поновити строк для подання відзиву, оскільки він пропущений з поважних причин. Вимоги, викладені у відзиві, підтримали та прохали його долучити до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, клопотання про поновлення процесуального строку, поданий відповідачем відзив на позовну заяву, подану представником позивача відповідь на відзив, заслухавши думку відповідача та його представника, суд приходить до наступного.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Статтею 278 ЦПК України передбачено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).
Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.
За даних обставин, з метою забезпечення доступу до правосуддя, дотримання принципу змагальності сторін, враховуючи пояснення відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, суд дійшов висновку про поновлення процесуального строку на подання відзиву, прийняти відзив на позов та долучити його до матеріалів цивільної справи, а також долучити відповідь представника позивача на відзив.
Керуючись ст. ст.123, 126, 127, 174, 178, 278 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання відзиву в цивільній справі №627/500/26.
Прийняти відзив ОСОБА_1 на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та долучити його до матеріалів цивільної справи №627/500/26.
Прийняти відповідь представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» Столітнього Михайла Миколайовича на відзив ОСОБА_1 на позовну заяву та долучити її до матеріалів справи №627/500/26.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
СУДДЯ Каліберда В. А.
Судове рішення № 138785998, Краснокутський районний суд Харківської області було прийнято 06.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 627/500/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: