Ухвала суду № 138785816, 06.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4204/26

Провадження №2-о/639/119/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Бірюк А.О.,

редставника заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу №639/4204/26 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи, ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України,про встановлення факту батьківства та проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова перебуває вищевказана справа.

Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли пояснення, в яких просив суд залишити заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи, ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України,про встановлення факту батьківства та проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу, без розгляду.

В обгрунтування заяви посилався на те, що заява ОСОБА_2 , заінтересовані особи, ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України не може бути розглянута в порядку окремого провадження. Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Зазначив, що від встановлення факту визнання заявниці членом сім`ї померлого військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника України та на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, даний факт повністю заперечується заінтересованою особою Міністерством оборони України. Отже, у заявниці фактично виник спір, зокрема, з матір`ю військовослужбовця.

Вважає, що між сторонами існує спір про право, суд не вправі продовжувати розгляд даних вимог в порядку окремого провадження, а отже така заява підлягає залишенню без розгляду.

Представник заявника адвокат Папіна С.В., яка діє на підставі Ордеру про надання правової допомоги від 19.05.2026 № 1701/26, в судовому засіданні, заперечувала щодо залишення заяви без розгляду.

Представника заінтересованої особи Міністерства оборони України, в судове засідання не з`явився, просив провести судове засідання без його участі. Інші сторони в судове засідання не з`явились.Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез`явившихся сторін. Суд, вислухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 травня 2026 року ОСОБА_2 , заінтересовані особи, ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, звернулась до суду з заявоюпро встановлення факту батьківства та проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу, згідно якої просила суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з літа 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановити факт батьківства померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби, по відношенню до сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 трагічно загинув при виконанні обов`язків військовослужбовця.

У заяві зазначено, що встановлення вищевказаного факту заявниці необхідно для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника та інших пільг, передбачених чинним законодавством України. Також встановлення зазначеного факту необхідне для подальшого вирішення питання щодо приведення актового запису про народження дитини у відповідність до фактичних сімейних відносин, зокрема можливого зміни прізвища дитини у порядку, передбаченому законом, з метою збереження сімейної ідентичності та пам`яті про батька. Іншим способом встановити батьківство у позасудовому порядку неможливо, оскільки запис про батька внесено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.

Як зазначає представник Міністерства оборони України, від встановлення факту визнання заявниці членом сім`ї померлого військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника України та на отримання одноразової грошової допомоги.

Частиною 2 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 установлено, що сім?ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Звертаючись до суду із заявою, зокрема про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з літа 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був військовослужбовцем ЗСУ і загинув під час виконання бойового завдання, заявник посилалася на те, що встановлення такого факту дає їй право на отримання виплат та пільг.

Разом із тим, Постановою № 168 визначено, що сім`ям загиблих осіб (загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо.

Відповідно до статті 16-1 вказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини першої та другої статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Враховуючи наведене, можна зробити висновок, що у таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Відповідно, між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України такого спору бути не може, оскільки ця заінтересована особа не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, що містяться у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, а також у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі № 298/1350/22 (провадження № 61-15100св24).

Крім того, заінтересована особа ОСОБА_3 не надавала своїх заперечень щодо наявності спору між нею та заявником.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про залишення заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи, ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України,про встановлення факту батьківства та проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу , без розгляду, оскільки між даними сторонами відсутній спір про право.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 261, 294, 315ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України про залишення заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи, ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України,про встановлення факту батьківства та проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 06.08.2026

Суддя В.В. Труханович