Рішення № 138785669, 05.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6985/26

Провадження № 2/638/7056/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» (далі Позивач, КП «Житлокомсервіс») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі Відповідачі), у якому просить стягнути заборгованість у розмірі 39958,86 грн, за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2020 по 01.03.2026. В якості правових підстав позову зазначає норми статей 11, 15, 16, 267, 526, 530, 541, 543 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою від 06.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням Сторін.

Представник Відповідача ОСОБА_2 адвокат Хрустовська О.П. надала відзив на позов, у якому виклала заперечення щодо позову зазначивши про пред`явлення Позивачем до стягнення заборгованості нарахованої поза межами строку позовної давності. Відповідно до розрахунку, наданого Позивачем, заборгованість Відповідачів за період з 01.02.2020 до 01.03.2026 за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій складає 39 058,86 грн, проте вимоги про стягнення суми боргу за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 20 780,89 грн, які нараховані за період до 01 березня 2023 року пред`явлені поза межами строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні в цій частині.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позов, у якому виклав заперечення щодо позову, вказавши, що вимоги про стягнення заборгованості пред`явлені поза межами строку позовної давності, тому просить відмовити у позові.

Представник Позивача надав відповідь на відзив, у якій заперечує щодо звернення до суду після закінчення такого строку, оскільки строк позовної давності у цій справі слід обраховувати з квітня 2020 року, з огляду на введення карантинних обмежень та надалі воєнного стану. З 12.03.2020 строк позовної давності продовжено на строк дії карантину, а з 24.02.2024 до 03.09.2025 строк позовної давності було зупинено.

У судове засідання Сторони не з`явилися. Представник Позивача надав заяву, у якій просить провести розгляд справи без участі Позивача, представник Відповідача просить розглянути справу без участі Відповідача та його представника.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що рішенням 4 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.07.2006 № 69/06 створено Комунальне підприємство «Жилкомсервіс». Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою споруд у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова. Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 № 522/24 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» було перейменовано у Комунальне підприємство «Житлокомсервіс».

Згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 467037308 від 06.03.2026 Відповідачі з 26.02.2018 є власниками квартири загальною площею 161.2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою Позивач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до частини другої статті 633 ЦК України між КП «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова та Відповідачами, як споживачами послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, укладений публічний договір про надання житловокомунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 р № 95/1 із змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках (далі - публічний договір).

Згідно з пунктом 22 публічного договору про надання житлово-комунальних послуг договір укладається строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення дії його терміну однієї зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору. Тобто, Публічний договір є чинним на момент звернення до суду з даною позовною заявою, а співвласники багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_2 перебувають у договірних відносинах з КП «Житлокомсервіс» і повинні здійснювати оплату наданих послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування тарифу.

Згідно з вимогами статті 633 ЦК України, публічний є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Виходячи з вимог зазначеної статті ЦК України перелік послуг по яким може бути укладено публічний договір не є вичерпним.

Крім того, публічний договір передбачає обов`язковість однакових умов для всіх споживачів крім пільговиків, що не може бути розцінено як порушення закону. Навпаки, гарантує та закріплює Конституційне право громадян (споживачів), передбачене ст. 21 Конституції України.

Згідно зі статтею 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Частиною другою статті 5 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктами 1, 10 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені обов`язки співвласників забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Статтею 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок укладення договорів про надання послуг управління багатоквартирним будинком. Так, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики (частина сьома статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках»).

Позивач зазначає, що протокол про обрання управителя співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_2 , до КП «Житлокомсервіс» не надходив, таким чином підстави для укладення типового договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком за формою, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 05.09.2018 № 712, відсутні.

Слід зазначити, що відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку і прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для нестягнення з відповідача заборгованості з їх оплати. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2020 (справа № 210/1958/15-ц) та від 23.02.2022 (справа № 761/37748/16-ц).

На підставі викладеного, суд встановив, що у Відповідачів існує зобов`язання щодо сплати заборгованості за надані Позивачем послуги.

З довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що Відповідачі за житлово-комунальні послуги належним чином не сплачують, внаслідок чого за адресою: АДРЕСА_1 утворилась заборгованість за період: з 01.02.2020 по 01.03.2026 у сумі 39958,86 грн.

Доказів того, що Відповідачі у встановленому законом порядку відмовилися від споживання послуг, які надає Позивач, зверталися до Позивача щодо невиконання ним своїх зобов`язань з постачання послуг або надання неякісних послуг у спірний період, як і доказів відсутності боргу перед Позивачем, Відповідачами не надано та в матеріалах справи не міститься.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про доведеність Позивачем позовних вимог доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

При цьому, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№211), запроваджено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому його було неодноразово продовжено (востаннє постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020, якою продовжено термін дії карантину до 30.06.2023).

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257,258, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану.

Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі Закон №4434).

Закон №4434 набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108. Тому, він набрав чинності з 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, період нарахуванням заборгованості становить з 01.02.2020 по 01.03.2026, Позивач звернувся із цим позовом 31.03.2026, а тому, враховуючи зазначене, вбачається, що Позивач дотримався строків звернення до суду, тому підстави для застосування наслідків пропущення строку позовної давності відсутні.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідачів. Суд не вбачає підстав для відшкодування Позивачу витрат у розмірі 86,62 грн на отримання інформації з Порталу електронних сервісів міста Харкова, оскільки докази, які підтверджують такі витрати, відсутні.

Керуючись статтями 13, 76-89, 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 274, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» (код ЄДРПОУ 34467793, місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 35, р/р НОМЕР_3 , банк одержувача AT КБ «ПриватБанк») заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2020 по 01.03.2026 у сумі 39958,86 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» (код ЄДРПОУ 34467793, місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 35, р/р НОМЕР_3 , банк одержувача AT КБ «ПриватБанк») витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн по 1664,00 грн з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» (код ЄДРПОУ 34467793, місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 35);

Відповідач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 );

Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 );

Представник Відповідача 2: Хрустовська Ольга Петрівна (м. Харків, РНОКПП НОМЕР_4 ).

Рішення складено 06.08.2026.

Суддя О.В. Малахова