Рішення № 138785530, 06.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 397/901/26

провадження №: 2/398/3876/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ремезок А.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позиції сторін, процесуальні дії

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 29260,00 грн за кредитним договором від 26.10.2025 №63946-10/2025, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар Файненс Груп».

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 26.10.2025 №63946-10/2025, у зв`язку з чим виникла загальна заборгованість на суму 29 260,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 7 560,00 грн заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн заборгованість за штрафами, 700,00 грн - сума комісії за видачу кредиту.

25.02.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25022026, згідно з умовами якого ТОВ "Стар Файненс Груп" відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором №63946-10/2025.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

02.07.2026 року відповідачем через Електронний суд подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не доведено належним чином розмір заявленої до стягнення заборгованості. Вважає, що позивач повинен надати детальний та зрозумілий розрахунок зазначеної суми із зазначенням періодів нарахування відсотків, застосованої процентної ставки. Наданий позивачем розрахунок містить лише кінцеві суми заборгованості без детального обгрунтування порядку їх нарахування. Позивач не надав належних та допустимих доказів, які беззаперечно підтверджують саме підписання нею кредитного договору одноразовим ідентифікатором у порядку передбаченому ЗУ "Про електронну комерцію". Позивачем не надано доказів надіслання кредитодавцем та отримання відповідачем листів на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлень щодо зазначеного договору, здійснення відповідачем входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Позивачем не надано жодного доказу направлення ідентифікатора відповідачеві, не надано доказів використання відповідачем цього ідентифікатора. Позивач посилається на те, що кредитні кошти були перераховані відповідачу на підтвердження чого надано лист платіжного сервісу iPay. Крім того, зазначає, що кредитний договір укладений в період дії воєнного стану в Україні, а також згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця пені (неустойки) за прострочення зобов`язань. Таким чином стягнення пені, штрафів (неустойки) за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону. На підставі ЗУ "Про споживче кредитування" відсутні підстави для стягнення з неї заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 700,00 грн.

06.07.2026 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Позивачем разом з позовною заявою було надано отримані від первісного кредитора додаткові докази, а саме: підтвердження перерахування/надання коштів та детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за укладеним договором. Позивач наголошує, що учасник справи має право подати до суду власний розрахунок або згідно ст. 106 ЦПК України висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо відповідач не згодний з розрахунком заборгованості, наданим позивачем чи ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду. У випадку, якщо суд вважає розрахунок заборгованості, то суд може здійснити свій власний обрахунок заборгованості, а не відмовляти в задоволенні позовних вимог. Враховуючи те, що заборгованість за договором була нарахована первісним кредитором на підставі умов кредитного договору, та в подальшому дані нарахування були відступлено ТОВ "ФК "ЄАПБ" за договором факторингу - проценти за кредитними договорами є правомірно нарахованими відповідно до істотних умов кредитного договору.

08.07.2026 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив позивача та зазначено, що предметом спору цієї справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №63946-10/25. Разом з тим у відповіді на відзив позивач обгрунтовуючи свої доводи щодо підписання договору посилається на кредитний договір №15816-02/2024 який не є договором за яким заявлено позовні вимоги у цій справі. Позивачем не надано пояснень щодо причин зазначеної невідповідності та не обгрунтовано, яке відношення цей кредитний договір має до предмета розгляду цієї справи. За таких обставин навдені позивачем доводи щодо укладання виконання та умов іншого кредитного договору не можуть вважатися належним спростуванням заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву. У відповіді на відзив позивач просить витребувати інформацію щодо належнеості відповідачу платіжної картки, рух коштів та зарахування грошових коштів у сумі 7000,00 грн. Крім того, зазначає, що ненадання відповідачем власного контррозрахунку не звільняє позивача від обов`язку донести належними та достатніми доказами правильність визначення кожної складової заявленої до стягнення заборгованості. Таким чином, подана позивачем відповідь на відзив та заперечення не містять належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Представник позивача в позовній заяві, просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи вважається повідомлена належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

26.10.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №63946-10/2025, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п.п.1.1 п. 1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 26.10.2025, наджаний кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 22.02.2026 року.

Згідно з п.п. 3.3. п.3 Кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 Договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником в перший платіжний період, відповідно до графіку платежів.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства).

Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на веб-сайті Товариства (п.п. 7.6 п.7 Кредитного договору).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до матеріалів справи, згідно наданої первісним кредитором інформації, кредитні кошти в сумі 7000 грн перераховано 26.10.2025 14:15:06 на карту відповідача НОМЕР_1 емітовану банком АТ "Універсал Банк", вказану особисто відповідачем відповідно до умов Договору.

З інформації з АТ "Універсал Банк" установлено, що в Банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 . Надано виписка по рахунку № НОМЕР_2 за період з 26.10.2025 по 29.10.2025 підтверджує зарахування суми у розмірі 7000,00 грн від 26.10.2025.

25.02.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Акт прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 25022026 від 25.02.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано 25.02.2026.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №25022026 від 25.02.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 260,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560,00 грн сума заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн сума заборгованості за штрафом; 700,00 грн - сума комісії за видачу кредиту.

Враховуючи викладене, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №63946-10/2025 від 26.10.2025, наданого позивачем, загальна заборгованість позичальника становить 29 260,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560,00 грн сума заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн сума заборгованості за штрафом; 700,00 грн - сума комісії за видачу кредиту.

Релевантні джерела права

У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 626, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частини перша, друга статті 207 ЦК України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).

П. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначає загальні витрати за споживчим кредитом як витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, в п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінка доказів та аргументів сторін

Щодо правомірності вимог позивача до відповідача

Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу або договору відступлення прав вимоги між первісним кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

Суд вважає, що позивачем підтверджено правомірність вимоги позивача до відповідача на підставі договору факторингу.

Щодо укладення кредитного договору

Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Договір, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, свідчить про укладання між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем правочину.

У договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, розмір комісії, строк кредитування, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомилася і які прийняла шляхом підписання.

Отже, суд установив, що відповідач була ознайомлена з указаними у вищевказаному договорі умовами отримання і користування кредитними коштами, на них погодилась, частково виконувала ці умови шляхом отримання коштів, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів, які беззаперечно підтверджують підписання нею кредитного договору одноразовим ідентифікатором, з огляду на наступне.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінивши докази у своїй сукупності (кредитний договір № 63946-10/2025 від 26.10.2025, який встановлював розмір наданого ОСОБА_1 кредиту у 7000,00 грн, який надавався на картковий рахунок клієнта з реквізитами платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-4141; довідку сервісу онлайн платежів №3426_260428140659 від 28.04.2026, якою підтверджено факт перерахування грошових коштів у сумі 7000,00 грн на картку 4441111052114141 26.10.2025, ПІБ клієнта ОСОБА_1 ; інформацію АТ "Універсал Банк" від 16.07.2026 про те, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано фізичну платіжну картку № НОМЕР_2 , 26.10.2025 на дану картку було успішне зарахування грошових коштів у сумі 7000,00 грн), суд дійшов переконання, що між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №63946-10/2025 26.10.2025, на виконання якого кредитором на її картку було перераховано грошові кошти в сумі 7000,00 грн.

В даному випадку відповідач не спростувала факту того, що вона уклала кредитний договір з ТОВ «Стар Файненс Груп» та отримала кошти за кредитним договором, а лише послалась на недоведеність таких фактів позивачем.

Так, відповідач не надала жодного доказу, який би спростовував доводи позивача про те, що вона отримала кошти за кредитним договором, зокрема, не довела, що 26.10.2026 на її банківський рахунок, платіжним засобом до якого є банківська картка з НОМЕР_2 , не надходили кошти у погодженій сторонами кредитного договору сумі 7000,00 грн.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо неналежності наданих позивачем доказів на підтвердження факту надання кредиту позичальнику, оскільки такі твердження не ґрунтуються на специфіці спірних правовідносин, де однією зі сторін (кредитодавцем) є не банківська установа, а фінансова компанія, нормативно-правове регулювання діяльності якої має свої особливості, зокрема, що стосується оформлення первинної документації щодо надання кредитних коштів.

Крім того, відповідно до положень с. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Разом з тим, заперечуючи факт укладення кредитного договору, відповідач такий договір у судовому порядку не оспорювала, про його неукладеність не заявляла, а також у відповідному судовому провадженні не стверджувала про відсутність зобов`язань за таким договором. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, стороною відповідача суду не надані.

Щодо стягнення заборгованості за крежитним договором

Оскільки судом встановлено, що відповідачес отримано кредит у сумі 7000,00 грн та на даний момент його не повернуто, підляає стягненню з відповідача на користь позивача тіло кредиту у вказаному розмірі.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 7560,00 грн суд зазначає наступне.

З доданого позивачем розрахунку суд установив, що 26.10.2025 надано кредит у розмірі 7 000,00 грн. Протягом періоду з 26.10.2025 до 22.02.2023 (120 днів) відповідачу нараховувались відсотки згідно з п. 1.4 договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, та графіку платежів, який є додатком № 1 до договору кредиту, проценти за договором нараховувалися позивачем в межах строку кредитування у загальному розмірі 7560,00 грн. Відсоткова ставка та порядок нарахування відсотків відповідає умовам, погодженим сторонами у договорі №63946-10/2026 від 26.10.2025 та положенням законодавства України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу у розмірі 14 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року) був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 14 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Суд установив, що сформована і заявлена у позові до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн, заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 7560,00 грн, сума комісії за видачу кредиту 700,00 грн відповідає погодженим сторонами умовам договору.

Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту не виконала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 15260,00 грн грн, яку слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 24.03.2026 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1388,52 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №63946-10/2025 від 26.10.2025 у розмірі 15 260,00 грн (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1388,52 грн (одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень 52 копійки).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване в законному порядку: АДРЕСА_1 .

Суддя Анастасія Ремезок