Рішення № 138785211, 05.08.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/915/26

Номер провадження 2/348/1138/26

05 серпня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.В.Бойчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

У с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 3265915097-042503 від 12.09.2024.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.09.2024 ОСОБА_1 уклав із ТОВ "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" договір позики "ТехноПрофі" № 3265915097-042503, відповідно до якого останній отримав у кредит грошові кошти у сумі 11800,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 зі строком повернення до 06.09.2025 включно. Згідно п 2.3 Строк кредитування за цим Договором складає 360 календарних днів та складається з пільгового періоду кредитування з 12.09.2024 по 11.10.2024, та поточного періоду кредитування з 12.10.2024 по 06.09.2025. По закінченню вказаного терміну позика має бути повернута у повному обсязі у термін до 06.09.2025 включно. У разі невнесення (або недовнесення) суми грошових коштів для виконання грошового зобов`язання до зазначеної дати невнесена (недовнесена), сума грошового зобов`язання вважається простроченою заборгованістю, та до Позичальника застосовується відповідальність за порушення умов цього Договору, визначена розділом 6 Договору. У Поточному періоді кредитування періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 15 днів. Точні терміни (дати) повернення позики та сплати процентів визначені в Графіку платежів за цим Договором. За користування Позикою Позичальник, починаючи від дня видачі Позики, щоденно сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою 346,75% річних протягом всього строку кредитування, що за базовим розміром становить 0.95% на день від Суми Позики. Нарахування процентів проводиться щоденно на суму залишку заборгованості за Позикою на початок дня. Нарахування процентів за користування Позикою повністю і остаточно припиняється в останній день повернення Позики 06.09.2025. Протягом строку кредитування розмір вказаних у п. 2.5. цього Договору процентів і розмір вказаної у п. 2.6. Комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними та підлягають сплаті у строки, визначені Графіком платежів. Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 25678,30 грн, яка складається з: 5546.00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14232.30 грн - борг відсотків за кредитом; 5900,00 грн борг штрафу. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним договором, ТОВ "ТЕХНОФІНАНС" просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну суму заборгованості в розмірі 25678,30 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу в його відсутність.

Відповідач в судові засідання 16.06.2026 та 05.08.2026 не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.05.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

05.08.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.09.2024 між ТОВ "ТЕХНОФІНАНС" та ОСОБА_1 укладений договір позики "ТехноПрофі" № 3265915097-042503. За умовами вказаного договору Позикодавець надає Позичальнику, а Позичальник приймає в позику грошові кошти в сумі 11800 гривень на умовах строковості, оплатності та поверненності, а Позичальник, у встановлений цим Договором строк та на визначених цим Договором умовах, зобов`язується повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позиченими коштами. Зазначена Сума Позики складається з двох частин: одна частина (Чиста сума Позики) в розмірі 10000 гривень видається Позичальнику шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 , а інша частина в розмірі 1800 гривень утримується Позикодавцем із Суми Позики в порядку зарахування однорідних зустрічних грошових вимог в рахунок оплати Комісії за видачу Позики відповідно до положень п.2.6.2 цього Договору (п.2.1.). Дата надання кредиту: 12.09.2024. Чисту суму Позики Позикодавець перераховує на рахунок Позичальника після укладення цього Договору, але не пізніше двох днів з моменту його двостороннього підпису (п.2.2). Строк кредитування (строк Позики) за цим Договором складає 360 (триста шістдесят) календарних днів та складається з пільгового періоду кредитування з 12.09.2024 по 11.10.2024, та поточного періоду кредитування з 12.10.2024 по 06.09.2025. По закінченню вказаного терміну позика має бути повернута у повному обсязі у термін до 06.09.2025 включно. У разі невнесення (або недовнесення) суми грошових коштів для виконання грошового зобов`язання до зазначеної дати невнесена (недовнесена), сума грошового зобов`язання вважається простроченою заборгованістю, та до Позичальника застосовується відповідальність за порушення умов цього Договору, визначена розділом 6 Договору. У Поточному періоді кредитування періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 15 днів (п.2.3). Строк кредитування не може бути продовжено за бажанням Позичальника. Зміна строку кредитування в односторонньому порядку не допускається (п.2.4.). За користування Позикою Позичальник, починаючи від дня видачі Позики, щоденно сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою 346.75% річних протягом всього строку кредитування, що за базовим розміром становить 0.95% на день від Суми Позики. Нарахування процентів проводиться щоденно на суму залишку заборгованості за Позикою на початок дня. Нарахування процентів за користування Позикою повністю і остаточно припиняється в останній день повернення Позики 06.09.2025 (п.2.5) (а.с.16-31).

Договір та додаток 1 до договору позики підписано одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем): 4XKBlg, паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором MAE1OW.

Договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до платіжного доручення № 18138 від 12.09.2024 ТОВ "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" перерахувало ОСОБА_1 кошти на платіжну картку клієнта на суму 11800 грн, № карти клієнта 5168745634802422. Призначення платежу: 1472813451 надання позики згідно договору кредитування № 3265915097-042503 від 12.09.2024 (а.с.37).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 періодично здійснював погашення платежів за договором, заборгованість складає: 5546 грн - тіло кредиту, 14232,30 грн- відсотки та 5900 грн штраф (а.с.13-14).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У даному випадку строк дії договору № 3265915097-042503 від 12.09.2024 закінчився 06.09.2025, проценти відповідачу нараховано по 06.09.2025, після 06.09.2025 всі суми є незмінними.

Отже, заборгованість за основною сумою боргу та відсотками підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як така, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Щодо нарахування штрафів, суд зауважує наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що хоча умовами договору позики сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу (пені), що нараховується за невиконання позичальником умов договору, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 5900 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 2662,40 грн (а.с.8). З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2050,58 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 5000 грн, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" та адвокатом Кшуташвілі В.О., акт про прийняття-передачі наданих послуг від 03.04.2026 (а.с.15, 43-44, 49).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, заява відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3000 грн.

Отже, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 2310,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст. 526, 527, 530, 536, 598, 599, 601, 604-609, 610-612, 615, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 15, 77-81, 82, 89, 134, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС" (вул. Глобинська, буд. 2 офіс 207/2, м. Дніпро Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 43868852) заборгованість за договором позики № 3265915097-042503 від 12.09.2024 в розмірі 19778,30 грн, з яких: 5546 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14232,30 грн - сума боргу за відсотками, а також понесені судові витрати в сумі 2050,58 грн в рахунок сплаченого судового збору та 2310,60 грн в рахунок понесених витрат на правничу допомогу, а всього 24139 (двадцять чотири тисячі сто тридцять дев`ять) грн 48 коп..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ТЕХНОФІНАНС", код ЄДРПОУ 43868852, місцезнаходження юридичної особи: вул. Глобинська, буд. 2 офіс 207/2, м. Дніпро Дніпропетровська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко