Рішення № 138784734, 27.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/970/26

Провадження № 2/204/2115/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє представник Константинов Олексій Геннадійович (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) до Волноваської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області (адреса місця знаходження: вул. Центральна, буд. 88, м. Волноваха, Волноваський район, Донецька область, 85700), третя особа: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора (адреса місця знаходження: Харківське шосе, буд. 172, м. Київ) про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якої діє представник Константинов О.Г. звернувся до суду з позовом та просив суд визнати за позивачем право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер: ІНФОРМАЦІЯ_2 . На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя, ОСОБА_2 та членам його родини, а саме позивачу та ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Волноваської міської ради народних депутатів № 4 від 11.04.2000 було видано свідоцтво про право власності на житло, квартиру АДРЕСА_3 , з відображенням долі власності квартири кожного по 1/3 частині. 12.04. 2000 Бюро технічної інвентаризації міста Волновахи Донецької області за позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстроване право власності на вказану квартиру по 1/3 частині кожному. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_2 . З метою спадкування позивач звернулася до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори для відкриття спадкової справи та у подальшому отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. 23.12.2025 державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Трапезніковою З.О. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема з підстав, що інформація про право власності на спірне домоволодіння відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності, який є його складовою частиною, доступ до реєстрових книг та реєстрових справ, зберігачем, яких є ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації», відсутній. Тому позивач вимушена звернутися до суду для захисту порушеного права.

Ухвалою судді від 09.02.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

30.03.2026 через канцелярію суду надійшла заява про заміну найменування відповідача у справі з Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області на Волноваську міську військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.

Ухвалою суду від 24.06.2026 справу призначено до судового розгляду.

Судом під час ухвалення рішення суду замінено назву відповідача з Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області на Волноваську міську військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09 квітня 2021 року (а.с.15).

Позивачка є дочкою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.01.1975, а також відомостями Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища за № 00032505148 (а.с.9,11).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 квітня 2000 року Волноваською міською радою народних депутатів, яке зареєстровано у бюро технічної інвентаризації м. Волновахи 12.04.2000 за № 6320 п-8/66, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , належить на праві власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у частках по 1/3 (а.с.12).

Відомості про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні (а.с.95).

Відповідно до копії технічного паспорта, квартира за адресою: за адресою: АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_2 (а.с.13-14).

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади за № 2025/015008978, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.7).

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 28.05.2025 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подачі заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с.81-82).

10 липня 2025 позивач звернулася до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за померлим батьком ОСОБА_2 (а.с.79).

Згідно інформації Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області від 10.11.2025 за № 01-12/925, який надано на запит державного нотаріуса 16-ї Київської державної нотаріальної контори Трапезнікової З.О. доступ до реєстрових книг та реєстраційних справ, зберігачем, яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Волноваське бюро технічної інвентаризації» відсутній. Інформація щодо діяльності підприємства та документації, яка перебуває у його віданні невідома (а.с.96,97).

23.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом (а.с.94).

Постановою державного нотаріуса Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Трапезнікової З.О. від 23.12.2025 № 2815/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про прав на спадщину за законом на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що інформація про право власності на спірне домоволодіння відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності, який є його складовою частиною, доступ до реєстрових книг та реєстрових справ, зберігачем, яких є ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації», відсутній (а.с.16-17).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами статей 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з статтею 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Одночасно з цим, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справі про спадкування», судам роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У даній справі, судом встановлено, що у зв`язку з винесенням нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у позивачки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим такий спір підлягає вирішенню шляхом ухвалення судового рішення в порядку цивільного судочинства.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно роз`яснень п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалась позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши в судовому засіданні докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність, у їх сукупності та взаємозв`язку, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , але отримати свідоцтво про право на спадщину не може, зокрема з тих підстав, що інформація про право власності на спірну квартиру відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності, який є його складовою частиною, а витребувати інформацію про належність квартири спадкодавцю у Волноваському БТІ є неможливим у зв`язку з тим, що дане підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території України, натомість, відсутність такої інформації за даних обставин не може бути підставою позбавлення спадкоємців права на спадщину, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,16,316,317,321,328,392 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 до Волноваської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, третя особа: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 );

Представник позивача Константинов Олексій Геннадійович (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 );

Відповідач Волноваська міська військова адміністрація Волноваського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44048570 (адреса місця знаходження: вул. Центральна, буд. 88, м. Волноваха, Волноваський район, Донецька область, 85700);

Третя особа: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора (адреса місця знаходження: Харківське шосе, буд. 172, м. Київ).

Суддя: С.В. Чудопалова