Рішення № 138784040, 15.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Справа № 925/492/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Бондар А.І. за довіреністю,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Наш хліб Вінниця»,

м. Вінниця,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський

м`ясокомбінат», м. Черкаси,

про стягнення 1 021 595 грн. 73 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Наш хліб Вінниця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» про стягнення 1 021 595 грн. 73 коп. боргу, а саме: 969 264 грн. 04 коп. суми основного боргу, 47 574 грн. 26 коп. пені та 4 757 грн. 43 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №09/06-2025 від 09 червня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суду призначено на 11 год. 00 хв. 14 травня 2026 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 14 травня 2026 року, суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні до 12 год. 00 хв. 15 червня 2026 року, а також продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 15 червня 2026 року, суд вирішив клопотання відповідача залишити без задоволення, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті було призначено на 11 год. 30 хв. 15 липня 2026 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалу суду від 15 червня 2026 року було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 15 червня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа виготовленої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

У відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема, вказував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують постачання товарів відповідачу, оскільки видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, уповноваженою на те особою відповідача не підписувалися.

У своїх додаткових поясненнях позивач зазначав, що Державним підприємство Міністерства оброни України «Державний оператор тилу» з товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» було підписано державний контракт про закупівлю від 05 червня 2025 року № 152/06-25-ХІІ. Посилання https://prozorro.gov.ua/uk/contract/UA-2025-05-15-013240-a-c3.

Предметом вказаного державного контракту є постачання продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік.

В рамках виконання державного контракту, товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» було укладено договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Наш хліб Вінниця» від 09червня 2025 року №09/06-2025.

На виконання договору позивачем протягом червня 2025 року лютого 2026 року здійснювалось постачання хлібобулочних виробів до військових формувань, які розташовані на території Вінницької області.

Умовами зазначеного договору було передбачено, що супроводжуючі документи на постачання хлібобулочних виробів, підписуються покупцем та постачальником, тобто представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Наш хліб Вінниця» та товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат».

Умовами договору та додатку 1 передбачено, що обмін повідомленнями у межах виконання умов цих договорів здійснюється у письмовій формі за наступними адресами сторін: покупця - Україна, 18006, місто Черкаси, вулиця Чехова, 41, постачальника - 21001, місто Вінниця, вулиця Данила Нечая, 7.

Враховуючи викладене, позивач на виконання умов договору направляв видаткові та товарно-транспортні накладні на адресу відповідача, який потім підписував їх та повертав.

Однак, за останніми поставками (вказані у позові) документи не повернулись.

Позивач звертає увагу, що у видаткових накладних в розділі «фізична адреса» вказано реальні адреси об`єктів військових формувань, куди позивач постачав товар.

Позивач звертався безпосередньо до уповноважених осіб військових формувань, кому поставлявся товар, з проханням підписати видаткові та ТТН на підтвердження факту постачання товару.

В зв`язку з чим, позивач просив суд долучити до матеріалів справи та врахувати документи, що підтверджують факт постачання позивачем товарів на виконання договору із відповідачем, зокрема: податкову накладну № 88 від 28 лютого 2026 року з квитанцією про реєстрацію; видаткові накладні і ТТН щодо поставок товару за попередніми періодами (як приклад попередніх відносин); видаткові накладні і ТТН щодо поставок товару, підписані зі сторони уповноважених осіб військових формувань, а також листи від військових формувань (щодо поставок, які є предметом позову).

В судовому засіданні, яке відбулося 15 липня 2026 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/492/26.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки №09/06-2025 від 09 червня 2025 року поставив відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте, зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково.

Судом встановлено, що 09 червня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Наш Хліб Вінниця» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» (покупець) було укладено договір поставки №09/06-2025.

Згідно з п. 1.1. вищевказаного договору, на умовах даного договору постачальник зобов`язався поставити покупцю продукти найменування, перелік, характеристики, обсяг, ціна яких визначені в специфікації (додаток №1), а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.2. договору, отримувачами товару за договором є військові частини, військові навчальні заклали, установи, організації Збройних Сил України, інші військові формування, об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснються постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Цей договір виконується в рамках виконання Державного контракту (договору) про закупівлю відповідно до:

порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2023 року № 1142 (зі змінами);

порядку застосування Каталогу продуктів харчування, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2020 року № 140 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 17 квітня 2024 року № 242). зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 року за № 444/34727;

інструкції з організації харчування особовою складу Збройних Сил України із застосуванням Каталогу продуктів харчування піл час закупівлі послуг щодо забезпечення харчу ванним, затвердженої наказом Міністерства оборони України 24 грудня 2020 року №490. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 і рудня 2020 р. за № 1307/35590:

постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1026 «Деякі питання організації харчування особовою складу Збройних Сил України»;

наказу Міністерства оборони України від 15 листопада 2019 № 591 «Про затвердження Каталогу продуктів харчування» (зі змінами) (п. 1.4. договору);

наказу Міністерства оборони України від 02 грудня 2023 року № 716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони» (зі змінами);

особливостей забезпечення продовольством військових частин Збройних Сил України державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», затверджених наказом Міністерства оборони України від 03 травня 2024 № 285/нм.

Умовами договору сторони також погодили:

п. 2.1. валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна договору, складається із суми усіх видаткових накладних.

Ціна товару включає в себе ціну матеріалів, виробництва, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов`язані з товаром, схоронністю, збереженням, охороною, транспортуванням, перевіркою товару на відповідність технічним вимогам, його лабораторним випробуванням. У ціну товару включені всі витрати постачальника, які він несе та може понести у зв`язку з виконанням обов`язків за Договором.

п. 2.3. загальна ціна товару та/або ціна за одиницю товару за цим договором може переглядатись сторонами шляхом укладання додаткової угоди до цього договору у випадках та у порядку, що передбачені законодавством та даним договором.

п. 3.1. розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 цього договору.

Розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений в специфікації (додаток №1) після його фактичною приймання покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних у розмірі 80 % (вісімдесят відсотків) від вартості товару.

Кінцева оплата та поставлений товар у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого товар) здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання постачальником наступних документів:

а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п.201.1 Податкового Кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення/відвантаження товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події.

У випадку затримки надання постачальником покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п.2.4 а), включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, термін оплати товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту реєстрації та надання такої накладної.

п. 3.3. покупець мас право на відстрочку платежу без застосування до нього будь-яких штрафних санкцій, у разі затримки та/або відсутності оплати за поставлений товар від ДП МОУ «ДОТ», до отримання такої оплати.

п. 4.1. постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк та у кількості та в розрізі асортименту відповідно до специфікації, то визначені покупцем у замовленні на поставку (далі за текстом заявка на поставку товару).

п. 4.5. поставка товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020.

п. 5.7. Разом з товаром постачальник надає покупцю наступні документи:

- 3 (три) копії видаткових накладних. підписані постачальником за формою, визначеною в додатку № 2.1 до цього договору:

- 1 (одну) засвідчену належним чином копію* або оригінал документа, що підтверджує безпечність та якість товару (посвідчення про якість/декларація виробника, в яких зазначено дата «вжити до»/ «краще спожити до», дата виготовлення та/або строк придатності товару, нормативний документ, згідно з яким вироблено товар, умови зберігання та транспортування, за наявності інші відомості щодо зберігання та транспортування товару);

- 1 (один) оригінал або засвідчену належним чином копію* протоколу(-ів) випробувань зразків на кожну партію товару, що поставляється, виданого(-них) Установами безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, що підпорядковані Управлінню безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Міністерства оборони України (обов`язкова вимога для консервованої продукції (консерви м`ясні, консерви м`ясо-рослинні, консерви рибні));

- 1 (одну) засвідчену належним чином копію* загального ветеринарного документа на ввезення товару - документа встановленої форми, що складається з двох частин, у першій з яких оператором ринку зазначено інформацію про вантаж з продуктами, який підлягає ввезенню (пересиланню) на митну територію України через призначений прикордонний інспекційний пост, у тому числі про вид. країну і потужність походження, місце призначення вантажу, а у другій частині державним ветеринарним інспектором зазначено інформацію про результати державного контролю такого вантажу (тільки для імпортованих харчових продуктів тваринного походження).

п. 5.8. присутність уповноваженого представника постачальника під час приймання товару покупцем є обов`язковою. У разі, якщо інше не передбачено супровідними документами постачальника, уповноваженим представником постачальника вважається особа, яка діє в інтересах постачальника та присутня при прийманні товару покупцем.

п. 7.1. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з нього договору. Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. Загальна відповідальність кожної сторони за цим договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами (збитками). Сторони не несуть відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес - можливостей тощо.

п. 12.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та дії протягом строку, вказаного в специфікації (додаток № 1).

Додатковою угодою кладеною сторонами 29 грудня 2025 року було викладено окремі положення договору поставки №09/06-2025 від 09 червня 2025 року в такій редакції:

пункт 3.1 договору: розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 цього договору. Розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% передоплати вартості товару, за умови отримання попередньої оплати від державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник).

пункт 7.2 договору доповнити абзацом 2 наступного змісту: у разі порушення строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відсотка від вартості товару за кожний день прострочення платежу у випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарних дня.

пункт 7.5 договору доповнити абзацом другим наступного змісту: у разі застосування штрафу/пені покупець зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 10 (десяти) банківських днів від дати направлення постачальником повідомлення засобами електронної пошти та/або у письмовій формі у порядку, визначеному цим договором. Сплата пені/штрафів не звільняє покупця від виконання умов цього договору.

Враховуючи новий формат замовлень товару, та дату укладення цієї додаткової угоди, неврегульованим залишається період 01 січня 2026 року - 04 січня 2026 року, тому попередня оплата по заявці на поставку товару в період 01 січня 2026 року - 04 січня 2026 року (якщо така заявка буде) має бути оплачена покупцем до кінця дня 31 грудня 2025 року.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

На виконання умов договору позивач за період з 02 по 08 лютого 2026 року поставив відповідачу товар на загальну суму 1 102 929 грн. 32 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, а також листами військових частин за підписами відповідних командирів, що підтверджують факт отримання продукції від позивача.

Водночас, відповідач за поставлений товар розрахувався частково.

У зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення 969 264 грн. 04 коп. боргу.

З матеріалів справи вбачається, що 04 березня 2026 року позивач на електронну адресу відповідача направив листа №24 з вимогою сплатити заборгованість за поставлені хлібобулочні вироби (а.с.24).

Крім того, на електронну адресу відповідача позивачем було направлено листа №31 від 09 березня 2026 року про повернення документів, які були направлені відповідачу для підписання (акти звірок за період з 01 грудня 2025 року по 08 лютого 2026 року, товарно-транспортні та видаткові накладні) та були одержані ним 04 березня 2026 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 лютого 2018 року зі справи №910/9075/17 вказав, що згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 19 серпня 2014 року у справі №925/1332/13, де зазначено, що зі змісту статті 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак, обов`язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

Умовами договору було передбачено 100% передоплати вартості товару, за умови отримання попередньої оплати від державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник).

Оскільки доказів отримання попередньої оплати від державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник) матеріали справи не містять, то слід дійти висновку, що строк оплати настав в момент прийняття покупцем (отримувачем) кожної партії товару в період з 02 по 08 лютого 2026 року відповідно.

Отже, строк оплати товару на день звернення до суду є таким, що настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дійшов висновку, що докази, які надані позивачем на підтвердження факту поставки товару на виконання умов договору є більш вірогідними ніж докази, що надані відповідачем на спростування цієї обставини.

Водночас відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного виконання на підставі умов договору розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача, що наведені у відзиві на позов.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 969 264 грн. 04 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п.7.2. договору (в редакції додаткової угоди від 29 грудня 2025 року) у разі порушення строку оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відсотка від вартості товару за кожний день прострочення платежу у випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарних дня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 47 574 грн. 26 коп. пені, нарахованої за період з 05 лютого 2026 року по 08 квітня 2026 року на відповідну суму боргу з урахуванням поставленого товару з 02 лютого 2026 року по 08 лютого 2026 року (а.с.41-43).

Оскільки перша спірна поставка товару відбулася 02 лютого 2026 року, то з урахуванням умов договору позивач мав право нараховувати пеню починаючи з 06 лютого 2026 року.

З урахуванням вищенаведеного розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 46 777 грн. 58 коп., а врешті вимог позову в цій частині слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4 757 грн. 43 коп. 3% річних нарахованих за період з 05 лютого 2026 року по 08 квітня 2026 року на суму боргу.

Перевіривши нарахування 3% річних, судом встановлено, що розмір річних нараховано вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський м`ясокомбінат» (ідентифікаційний код 44785285, вул. Панченка Олексія, 15, кв. 512, м. Черкаси) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Наш хліб Вінниця» (ідентифікаційний код 43594489, вул. Данила Нечая, 7, м. Вінниця) - 969 264 грн. 04 коп. основного боргу, 4 757 грн. 43 коп. 3 % річних, 46 777 грн. 58 коп. пені та 12 136 грн. 54 коп. судового збору.

3. В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя А.В.Васянович