Рішення № 138783769, 06.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 Справа № 917/1104/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Строй Групп", вул. Кагамлика, 11, м. Полтава, Полтавська область, 36002

до відповідача Приватного підприємства "РІТМ-8", вул. Гетьмана Сагайдачного, 8А, кв. 61, м. Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 737 347,81 грн,

Секретар судового засідання Костандян О.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава Строй Групп" просить суд стягнути з Приватного підприємства "РІТМ-8" 737 347,81 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 19.11.2025 між сторонами Договору підряду № 19/11-25, з яких : 600 607,53 грн основний борг, 9 485,19 грн три проценти річних, 31 469,17 грн інфляційні втрати та 95 785,92 грн пеня.

Підставою для звернення з позовом Позивач зазначено порушення Відповідачем зобов`язань за Договором підряду №19/11-25 від 19.11.2025 щодо оплати вартості виконаних робіт.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав наступні докази : Договір підряду №19/11-25 від 19.11.2025, Додаткова угода №1, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.12.2025, Довідка про вартість виконаних робіт (КБ-3), Акт звірки взаємних розрахунків, претензія від 20.05.2026 з доказом направлення, розрахунок заборгованості.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

04.06.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Строй Групп" до Відповідача Приватного підприємства "РІТМ-8" про стягнення 737 347,81 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 19.11.2025 між сторонами Договору підряду № 19/11-25, з яких : 600 607,53 грн основний борг, 9 485,19 грн три проценти річних, 31 469,17 грн інфляційні втрати та 95 785,92 грн пеня.

У позовній заяві Позивач повідомив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яку він очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи, становить 15 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 справу № 917/1104/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 09.06.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Строй Групп" залишив без руху, встановив спосіб усунення недоліків та надав позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

11.06.2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2026 року про залишення позовної заяви без руху (вх. № 8043), недоліки усунено в строк та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 17.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 17.06.2026, якою встановлено Відповідачу строк на подання відзиву на позов, була доставлена в електронний кабінет останнього 18.06.2026 о 18:13 та в силу приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою 19.06.2026. Крім того, означена ухвала суду була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

19.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава Строй Групп" (Підряник) та Приватним підприємством "РІТМ-8" (Замовник) укладено Договору підряду №19/11-25, (далі Договір підряду).

При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:

- Підрядник зобов`язується на свій ризик власними (власними і залученими) силами і засобами виконати роботи по цьому Договору, а саме: роботи з влаштування підлоги на об`єкті, що реалізується в межах проекту "Реконструкція існуючої будівлі складу під цех розливу і фасування олії та склад готової продукції по вул. Вербна, 116 в м. Перещепине Самарівського району Дніпропетровської області", а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх згідно умов цього Договору та доданої кошторисної документації (п. 1.1 Договору);

- загальна договірна ціна на момент укладення Договору становить 1 034 244,44 грн з ПДВ (п. 2.1 Договору);

- Договірна ціна є динамічною та потребує уточнення протягом всього строк виконання робіт, відповідно до Порядку застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 25.06.2021 №162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 17.09.2021 за №1225/36847 та настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 (п. 2.2 Договору);

- зміни до динамічного кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін, у разі зміни обсягів робіт замовником, між підрядником та замовником укладається Додаткова угода до цього Договору (п. 2.3 Договору);

- Замовник здійснює перерахування попередньої оплати Підряднику в розмірі 50% від загальної ціни Договору, що становить 517 122,22 грн з ПДВ (п. 3.2 Договору);

- Замовник сплачує Підряднику платіж у розмірі вартості фактично виконаних Підрядником робіт протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання сторонами Акта приймання-передач виконаних робіт, за вирахуванням коштів сплаченого авансу (п. 3.4 Договору);

- за невиконання своїх обов`язків Замовник і Підрядник несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 5.1 Договору);

- Замовник, серед іншого, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати Підряднику виконані роботи, визначені цим Договором, в розмірах і строки, встановлені Договором (підп. 6.1.1 п. 6.1 Договору);

- строк виконання робіт становить 10 робочих днів (п. 10.1 Договору);

- здавання-приймання робіт після їх закінчення здійснюється за актом приймання виконаних робіт, що підписують обидві Сторони з наданням всіх необхідних документів та оформлених належним чином згідно з умовами цього Договору та чинного законодавства України (п. 10.4 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 13.1 Договору).

04.12.2025 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою сторони домовились збільшити суму Договору та змінити пункт 2.1 Договору виклавши його в новій редакції: "2.1. Загальна ціна Договору становить 1 055 607,53 грн (один мільйон п`ятдесят п`ять тисяч шістсот сім гривень 53 копійки) з ПДВ".

Додатком до Додаткової угоди є Договірна ціна на будівництво.

05.12.2025 року між Сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт № 1 (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3)

на загальну суму 1 055 607,53 грн з ПДВ.

Ця обставина Відповідачем не спростовується.

Як стверджує Позивач, Відповідач частково виконав свої зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, а саме: 25 листопада 2025 року - 400 000,00 грн, 01 травня 2026 року - 25 000,00 грн, 22 травня 2026 року - 30 000,00 грн.

Між сторонами підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2025 по 04.05.2026 за Договором, відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 04.05.2026 становить 630 607,53 грн.

За даними Позивача, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на день звернення з цим позовом до суду становить 600 607,53 грн.

Означені вище акт довідка та акт звірки підписані уповноваженими представниками сторін - їх керівників, які за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноважені діяти від імені товариства/підприємства без обмеження повноважень, підписи скріплено печатками сторін.

Позивач 21.04.2026 направив Відповідачу претензію щодо сплати заборгованості, про що свідчить накладна Укрпошти та опис вкладення, наявні у матеріалах справи.

Враховуючи відсутність з боку Відповідача на вказану претензію та вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогою про стягнення 737 347,81 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 19.11.2025 між сторонами Договору підряду № 19/11-25, з яких : 600 607,53 грн основний борг, 9 485,19 грн три проценти річних, 31 469,17 грн інфляційні втрати та 95 785,92 грн пеня.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що ций правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно частини 1 статті 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач виконав прийняті на себе за Договором зобов`язання з виконання підрядних робіт з влаштування підлоги на об`єкті, що реалізується в межах проекту "Реконструкція існуючої будівлі складу під цех розливу і фасування олії та склад готової продукції по вул. Вербна, 116 в м. Перещепине Самарівського району Дніпропетровської області" на загальну суму 1 055 607,53 грн з ПДВ.

Строк виконання зобов`язань з оплати отриманих Відповідачем результатів підрядних робіт в силу приписів наведених норм права та узгоджених сторонами у Договорі строків є таким, що настав.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором отримані підрядні роботи оплатив частково, заборгованість складає 600 607,53 грн. Ця обставина Відповідачем не спростована.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов`язань з оплати отриманих результатів робіт, пред`явлення претензій щодо їх якості та кількості, неотримання результатів робіт за вказаним актом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст 551 ЦК України).

Як встановив суд, Договір не містить умов щодо відповідальності Замовника за несвоєчасну оплату підрядних робіт у вигляді пені, інших доказів формування згоди сторін Договору на нарахування і стягнення пені за порушення договірного грошового зобов`язання з оплати отриманих результатів робіт Позивач суду не надав, на наявність таких не послався.

Виходячи з преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Тобто, норми зазначеного Закону застосовуються саме тоді, коли сторони у договорі передбачили за порушення грошових зобов`язань сплату пені у розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" не регулює спірні правовідносини, а позовні вимоги щодо стягнення пені як договірної неустойки є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач також заявив до стягнення з Відповідача 9 485,19 грн три проценти річних, 31 469,17 грн інфляційні втрати.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в цій частині, не виявив завищення їх розміру з боку Позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 600 607,53 грн основного боргу, 9 485,19 грн 3% річних та 31 469,17 грн інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині стягнення 95 785,92 грн пені позов задоволенню не підлягає.

Стосовно розподілу судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 7904 від 23.04.2026 Позивач сплатив судовий збір у розмірі 11 054,11 грн Зарахування судового збору у розмірі 11 054,11 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою.

Враховуючи результати вирішення спору у відповідності до ст. 129 ГПК України понесені Позивачем судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача у розмірі 9 623,43 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "РІТМ-8" (вул. Гетьмана Сагайдачного, 8А, кв. 61, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36195759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Строй Групп" (вул. Кагамлика, 11, м. Полтава, Полтавська область, 36002, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38019615) : 600 607,53 грн основного боргу, 9 485,19 грн 3% річних, 31 469,17 грн інфляційних втрат та 9 623,43 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 95 785,92 грн пені у позові відмовити.

Рішення підписане 06.08.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик