Рішення № 138783632, 06.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Справа № 915/2100/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД», вул. Дідріхсона, буд. 27, офіс 1, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 41097976

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27», вул. Генерала Карпенко, буд. 25,27, м. Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 40610743

про: стягнення 85 248,60 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою б/н від 12.12.2025 (вх. № 17705/25 від 12.12.2025), в якій просить суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД» грошові кошти за невиконання умов договору № 06-23 від 01.09.2023 у розмірі 85248,60 грн (з яких 48000 (сума боргу) + 9798,30 (інфляційне збільшення) + 27450,30 (штрафні санкції)), а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про укладання 01.09.2023 між сторонам Договору № 06-23 від 01.09.2023, на виконання умов якого позивачем, як виконавцем, передано відповідачу, як замовнику, у порядку, передбаченому законодавством та Договором, виконані роботи та виконавчу документацію, а саме 01.11.2023 між сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт, у яких, зокрема, зазначено, що вартість виконаних робіт становить 48 000 грн. Виконавцем 01.11.2023 надано замовнику рахунок-фактуру № 1 щодо оплати «Розробка проектно-кошторисної документації по об`єкту: Капітальний ремонт горищного покриття багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Карпенко 25/27» з впровадженням заходів з енергозбереження за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27». 06.06.2024 виконавець звертався до замовника з претензією щодо оплати заборгованості за невиконання умов договору № 06-23 від 01.09.2023. Проте, за даними позивача, станом на 02.09.2025 ОСББ «КАРПЕНКО 25/27» а ні умови договору № 06-23 від 01.09.2023, а ні претензія від 06.06.2024 не виконані. Таким чином, товариство зазначає, що позивачем виконано свої зобов`язання у повному обсязі. Проте у свою чергу відповідач умови Договору не виконав не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за Договором.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням товариства на приписи статей 15, 16, 192, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 612, 625, 626, 629, 837, 853, 882, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 173, 175, 193, 343 Господарського кодексу України (у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) та умови укладеного між сторонами Договору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/2100/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами; постановлено провести розгляд справи № 915/2100/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану; встановлено для сторін строк для подання заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

26.12.2025 до суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив № 210 від 25.12.2025 (вх. № 18888/25 від 26.12.2025) на позовну заяву, в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог, відмовити за відсутністю предмету позову, а розгляд судової справи № 915/2100/25 закрити з наслідками, передбаченими ст. 256 ЦПК України.

Відповідач зазначає, що в дійсності між ТОВ «ТЕХНАГЛЯДБУД» та ОСББ «КАРПЕНКО 25/27» існують правовідносини, що виникли на підставі договору № 07-23 від 01.09.2023, а не договору № 06-23 від 01.09.23. Проте, на переконання відповідача, позивач свідомо вводить суд в оману з приводу об`єктивних обставин дійсності, що супроводжували підписання та виконання позивачем умов зазначеного Договору. Ніяких проектно-кошторисних документів не розроблялося позивачем та не передавалося, а Акт прийому-передачі Головою ОСББ «КАРПЕНКО 25/27» не підписувався. Зазначений Акт, підписано іншою особою, якою не є ОСОБА_1 . Відповідач також повідомляє суд про те, що Господарським судом Миколаївської області розглядається справа №915/1713/25 з тим же предметом позову до того ж самого відповідача про стягнення коштів за договором, проте, на переконання відповідача, позивач навмисно розділяє позови, з метою введення суду в оману, адже обидва позови стосуються одних і тих самих робіт, які мали бути виконанні, проте не були виконані, та й не могли бути виконаними позивачем. Таким чином, позивач намагається стягнути кошти за невиконанні роботи 2 (два) рази, просуваючи твердження про існування двох різних договорів на абсолютно ідентичні роботи.

Підсумовуючи наведене, відповідач зазначає, що враховуючи відсутність спроможності Виконавця(Позивача) виконувати такі роботи, виконання абсолютно не тих робіт, які були передбачені предметом договору, непроходження державної експертизи проектно-кошторисної документації, відсутність підстав для оплати, відповідач вважає, що жодного порушення умов Договору з боку ОСББ «КАРПЕНКО 25/27» не допущено. Натомість, саме товариством «ТЕХНАГЛЯДБУД» порушено всі умови укладеного Договору, тож поведінка позивача розцінюється відповідачем як така, що є намаганням отримати кошти за роботи, яких відповідач не потребував та які не були предметом Договору.

26.12.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД» надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь на відзив б/н від 26.12.2025 (вх. № 18939/25 від 26.12.2025), в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Товариство наголошує, що сторонами по Договору №06-23 були погоджені всі умови, що є правомірними та сталими, відтак їх зміст може бути змінено виключно за погодженням сторін. Проте відповідач неправомірно вирішив не виконувати умови договору в частині розрахунку за виконані роботи. А саме відповідач на власний розсуд вирішив, що може не виплачувати кошти за виконані роботи позивачем на підставі «невиконаної усної домовленості позивачем». Між сторонами Договору підписано акт виконаних робіт, жодних заперечень та/або зауважень у відповідача не було, акти підписані.

Крім того, позивач зазначає, що доводи відповідача щодо підстав несплати вартості виконаних робіт не підтверджується жодними доказами у справі. З урахуванням того, що договором визначений чіткий порядок прийняття робіт та сторонами був підписаний акт приймання-передачі, зауваження у відповідача були відсутні на час підписання акту. Також, як вказує товариство, відповідач зазначає, що акт виконаних робіт не підписував, проте в актах стоїть підпис та печатка ОСББ. І цю обставину відповідачем не спростовано.

Щодо акту виконаних робіт, який знаходиться в матеріалах справи № 915/1713/25, позивач вказує, що він стосується договору № 07/23 від 01.09.2023 та оцінку йому надасть суд в межах розгляду справи № 915/1713/25.

Крім того, 26.12.2025 до суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання № 211 від 25.12.2025 (вх. № 18887/25 від 26.12.2025), в якому відповідач просить суд розглядати господарську справу №915/2100/25 за господарським позовом ТОВ «ТЕХНАГЛЯДБУД» до ОСББ «КАРПЕНКО 25/27» у порядку загального позовного провадження, для правильного врегулювання спору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.01.2026 клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» № 211 від 25.12.2025 (вх. № 18887/25 від 26.12.2025) із запереченнями проти розгляду справи № 915/2100/25 в порядку спрощеного позовного провадження було залишене без задоволення.

Суд зауважив, що твердження відповідача про те, що дана справа є такою, що у зв`язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не може бути розглянута в порядку спрощеного провадження є документально не підтвердженими та не відповідають дійсним обставинам спору.

При цьому, суд також наголосив, що права відповідача на захист своїх інтересів у даному господарському спорі не порушуються розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки відповідач має право подавати заяви по суті справи та всі наявні докази у письмовій формі.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи до матеріалів справи не надходило.

За приписами ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Водночас, згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказана справа розглядалась судом у розумний строк.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.

01.09.2023 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27», як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД», як Виконавцем, було укладено Договір № 06-23 (далі Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався в порядку та на умовах договору, виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та проходження державної експертизи по об`єкту: Капітальний ремонт покрівлі багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27», що розташований за адресою: вул. Генерала Карпенко, 25/27 м. Миколаїв (далі Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 Договору розроблена проектно-кошторисна документація має відповідати ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» затверджений наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 р. № 163, «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».

Згідно з п. 1.4 Договору після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт Замовник є власником всієї проектно-кошторисної документації, продукції та інформації, створеної Виконавцем або отриманої в результаті виконання Робіт за цим Договором. Майнові права інтелектуальної власності, а також авторські права, наукові, технічні та економічні рішення, які використані Виконавцем під час розроблення проектної документації, вважаються переданими Замовнику в момент підписання Сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт по Договору і здійснення остаточних розрахунків, після чого Замовник розпоряджається ними на власний розсуд.

За умовами п. 2.2 Договору сторони погодили, що розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі у наступному порядку: Попередня оплата у розмірі 50% від вартості виконання проектних робіт, має бути перерахована протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання цього Договору (пп. 2.2.1); Остаточний розрахунок за виконання проектних робіт Замовник перераховує протягом 10-ти банківських днів з дати підписання сторонами Актом здачі-приймання виконаних проектних робіт (пп. 2.2.2).

Згідно з п. 3.1 Договору Виконавець зобов`язаний приступити до виконання Робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів після одержання від Замовника передоплати згідно п.2.2.1 Договору.

Відповідно до п 3.2 Договору Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця акта приймання-передачі виконаних робіт та документів, які Виконавець зобов`язаний передати Замовнику за результатами виконання Робіт, розглядає такі документи, та у разі відсутності в нього обґрунтованих зауважень, підписує акт приймання-передачі виконаних робіт і передає Виконавцю його примірник.

Відповідно до п. 3.3 Договору у разі обґрунтованої відмови Замовника від підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, Сторонами складається акт із зазначенням переліку недоліків Робіт, які Виконавець повинен усунути протягом 3-х робочих днів. Недоліки Виконавець зобов`язаний усунути за свій рахунок. Після усунення Виконавцем недоліків останній знову подає Замовнику на підписання акт приймання-передачі виконаних робіт у порядку, передбаченому Договором.

Розділом 4 Договору було погоджено права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до п. 4.1 Договору Виконавець зобов`язаний, зокрема: забезпечити виконання Робіт у визначеному обсязі та у строки, встановлені цим Договором (пп. 4.1.1); погоджувати готову проектно-кошторисну документацію з Замовником (пп. 4.1.2); у разі виявлення недоліків до розробленого проекту, Підрядник зобов`язаний безоплатно внести зміни до проектно-кошторисної документації (пп. 4.1.4); по закінченню виконання Робіт надати акт приймання-передачі виконаних робіт Замовнику (пп. 4.1.5).

Відповідно до п. 4.2 Договору Виконавець має право, зокрема: своєчасно та повному обсязі отримувати плату за виконані Роботи (пп. 4.2.1).

Згідно з п. 4.3 Договору Замовник зобов`язаний, зокрема: прийняти та оплатити виконані Роботи згідно з актом приймання-передачі виконаних Робіт (пп. 4.3.1).

Згідно з п. 4.4 Договору Замовник має право, зокрема: у випадку виникнення змін та доповнень до проектної документації письмово повідомити про виникнення таких обставин з додаванням Завдання на проектування (уточнення) із зазначенням терміну закінчення Робіт в межах терміну дії Договору (пп. 4.4.1); повернути Виконавцю розроблену проектну документацію без здійснення оплати в разі її неналежної якості, кількості або змісту, неналежного оформлення (відсутність печатки, підписів тощо) (пп. 4.4.2).

За умовами п. 5.1 Договору у випадку порушення Стороною зобов`язання вона несе відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства та умовами Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору усі спори, що виникають з цього Договору врегульовуються шляхом двосторонніх переговорів між Сторонами або в інший спосіб визначений законом.

За змістом п.п. 7.1 та 7.2 Договору строк дії договору до 31.12.2023.

Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до повного та належного виконання Сторонами своїх обов`язків.

Судом досліджено аргументи відповідача про те, що в дійсності між ТОВ «ТЕХНАГЛЯДБУД» та ОСББ «КАРПЕНКО 25/27» існують правовідносини, що виникли на підставі договору №07-23 від 01.09.2023, а не договору №06-23 від 01.09.23.

Водночас, такі доводи оцінюються судом критично, оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт укладення сторонами Договору №06-23 від 01.09.2023, крім того, первинні та інші документи (акти приймання-передачі, рахунок на оплату, претензія), містять прямі посилання на Договір №06-23 від 01.09.2023. При цьому ймовірне існування між сторонами інших правовідносин на підставі Договору №07-23 від 01.09.2023 (спір щодо яких розглядається в межах господарської справи № 915/1713/25) не належить до предмета доказування у цій справі та жодним чином не спростовує факт укладення та чинність Договору №06-23 від 01.09.2023.

Вказане також свідчить про відсутність передумов для закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, з огляду на розгляд судом іншої справи № 915/1713/25 між тими ж сторонами, оскільки спірні правовідносини у межах даної справи № 915/2100/25 та справи № 915/1713/25 виникли з різних підстав.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору №06-23 від 01.09.2023, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, за змістом ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2023 між сторонами було підписано Акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації згідно договору № 06-23 від 01.09.2023, зі змісту якого вбачається, що по об`єкту: Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Карпенко 25/27» з впровадження заходів з енергозбереження за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27 ТОВ «Технаглядбуд» передав, а ОСББ «Карпенко 25/27» отримав такі документи:

- марка: 06-23/ПЗ; найменування: Загальна пояснювальна записка; одиниця виміру: брошура; кількість екземплярів: 3;

- марка: 06-23/АБ; найменування: Архітектурно-будівельні рішення. Конструкції горищного покриття; одиниця виміру: альбом; кількість екземплярів: 3;

- марка: 06-23/КС; найменування: Кошторисна документація; одиниця виміру: брошура; кількість екземплярів: 3.

Вказаний акт містить підпис зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД», а також підпис та печатку зі сторони Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27».

Також 01.11.2023 між сторонами було підписано акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, за змістом якого зазначено про те, що виконавцем виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: Капітальний ремонт горищного покриття багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Карпенко 25/27» з впровадження заходів з енергозбереження за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27, відповідно до умов Договору № 06-23 від 01.09.2023. Загальна вартість робіт складає 48 000,00 грн. Сторони претензій один до одного не мають.

Вказаний акт скріплений підписами та печатками обох сторін.

Матеріали справи містять також виписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД» для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» рахунок-фактуру № 1 від 01.11.2023 на суму 48 000,00 грн (із посиланням на Договір № 06-23 від 01.09.2023) для оплати Розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: Капітальний ремонт горищного покриття багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Карпенко 25/27» з впровадження заходів з енергозбереження за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією № 02/09-01 від 02.09.2025 щодо погашення заборгованості та штрафних санкцій в добровільному порядку.

За даними позивача відповідач оплати за Договором №06-23 від 01.09.2023 не проводив. Доказів іншого матеріали не містять.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що за змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Так, зі змісту укладеного між сторонами Договору №06-23 від 01.09.2023 вбачається, що предметом такого Договору є виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації та проходження державної експертизи по об`єкту Капітальний ремонт покрівлі багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27», що розташований за адресою: вул. Генерала Карпенко, 25/27 м. Миколаїв.

Суд зауважує, що аналіз відповідної умови дозволяє дійти висновку, що сторонами при підписанні Договору №06-23 від 01.09.2023 без зауважень та заперечень (оформлення протоколу розбіжностей) фактично було погоджено комплексні зобов`язання підрядника, зокрема: (1) щодо розробки проектно-кошторисної документації та (2) щодо проходження державної експертизи. Крім того, сторонами також було чітко визначено об`єкт щодо якого підлягали виконанню відповідні роботи: Капітальний ремонт покрівлі багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27», що розташований за адресою: вул. Генерала Карпенко, 25/27 м. Миколаїв.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД» зазначає, що позивачем виконано свої зобов`язання у повному обсязі.

На підтвердження відповідної обставини позивачем надано до матеріалів справи підписані обома сторонами:

- Акт приймання-передачі проектно-кошторисної документації згідно договору № 06-23 від 01.09.2023;

- Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 01.11.2023.

Судом взято до уваги доводи відповідача про те, що акт приймання-передачі головою ОСББ «КАРПЕНКО 25/27» не підписувався, акт підписано іншою особою, якою не є Феоктістова Ірина Аркадіївна.

Водночас, такі доводи відповідача оцінюються судом критично. Так, відповідачем не надано суду жодного доказу, в обґрунтування вищевказаних тверджень, які викликали б у суду сумніви щодо факту підписання актів саме головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27».

Крім того, відповідачем протягом часу розгляду справи не заявлялися перед судом клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, як і не надався суду висновок експерта, отриманий в результаті самостійного (поза судовим процесом) проведення відповідних досліджень.

Суд, з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, також наголошує, що відповідачем не ставиться під сумнів справжність відтиску печатки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» на Актах приймання-передачі, не надано доказів та не наведено фактів протиправності використання печатки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» чи доказів її втрати, так само і не надано доказів звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, чи використання печатки юридичної особи проти волі відповідача.

З урахуванням наведеного, відповідні доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» щодо не підписання актів приймання-передачі відхиляються судом.

Разом із тим, суд зауважує, що у контексті встановлення обставин належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, підлягає оцінці не лише факт підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі, але і зміст відповідних документів та, зокрема, можливість встановити суть та обсяг господарської операції, що посвідчена відповідними первинними документами.

Так, як уже було наведено вище, у акті приймання-передачі проектно-кошторисної документації згідно договору № 06-23 від 01.09.2023 зазначено, що по об`єкту: Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Карпенко 25/27» з впровадження заходів з енергозбереження за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27 ТОВ «Технаглядбуд» передав, а ОСББ «Карпенко 25/27» отримав такі документи:

- марка: 06-23/ПЗ; найменування: Загальна пояснювальна записка; одиниця виміру: брошура; кількість екземплярів: 3;

- марка: 06-23/АБ; найменування: Архітектурно-будівельні рішення. Конструкції горищного покриття; одиниця виміру: альбом; кількість екземплярів: 3;

- марка: 06-23/КС; найменування: Кошторисна документація; одиниця виміру: брошура; кількість екземплярів: 3.

У акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 01.11.2023 зазначено, що виконавцем виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: Капітальний ремонт горищного покриття багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Карпенко 25/27» з впровадження заходів з енергозбереження за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27, відповідно до умов Договору № 06-23 від 01.09.2023.

Судом враховано, що наказом Мінрегіону України від 06.06.2017 № 139 затверджено ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд», які поширюються на проектування покриттів будинків і споруд виробничого та невиробничого призначення і встановлюють вимоги до конструктивного складу покриттів, покрівель, до вентиляції суміщених і горищних дахів, водовідведення та до розміщення на покрівлях обладнання.

За змістом ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» наведено терміни та визначення понять, серед яких окремо визначено:

- горищне покриття (дах) об`ємна верхня огороджувальна конструкція будинку (споруди) із замкнутим повітряним простором (п. 3.13);

- покрівля елемент покриття (даху), який захищає будинок від проникнення в нього атмосферних опадів (п. 3.23).

Крім того, ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» містять окремі розділи:

- 6 ПРОЕКТУВАННЯ ГОРИЩНИХ ТА ПРОСТОРОВИХ ДАХІВ;

- 7 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ПОКРІВЛІ.

Таким чином, суд вбачає наявними підстави для висновку про те, що поняття «покрівля» та «горищне покриття» не є тотожними, а роботи з капітального ремонту покрівлі та капітального ремонту горищного покриття є різними (окремими) видами робіт.

За такого, суд констатує, що за умовами Договору № 06-23 від 01.09.2023, на підставі якого заявлені позовні вимоги у даній справі, сторони, зокрема, погодили виконання робіт щодо розробки проектно-кошторисної документації та проходження державної експертизи по об`єкту «Капітальний ремонт покрівлі», в той час як у актах приймання-передачі, на які посилається позивач, відображені роботи по об`єкту «Капітальний ремонт … з впровадження заходів з енергозбереження» та «Капітальний ремонт горищного покриття … з впровадження заходів з енергозбереження».

Крім того, умовами Договору № 06-23 від 01.09.2023 визначено адресу багатоквартирного будинку щодо якого погоджено виконання відповідних робіт, а саме «вул. Генерала Карпенко, 25/27 м. Миколаїв». При цьому, у актах приймання-передачі, на які посилається позивач, адреса багатоквартирного будинку зазначена як «м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27».

На переконання суду, вказані відмінності, виявлені у актах приймання-передачі, не дозволяють встановити тотожність відображених в таких актах робіт, тим, що передбачені умовами Договору № 06-23 від 01.09.2023, на підставі якого заявлені позовні вимоги у даній справі.

Суд також наголошує, що матеріали справи взагалі не містять жодних доказів щодо реалізації такої складової предмету договору як проходження проектно-кошторисною документацією державної експертизи.

У відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, з урахуванням викладених вище обставин, на переконання суду, не вбачається підстав для висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД» було належним чином, у відповідності до погоджених сторонами умов, виконано свої зобов`язання за Договором № 06-23 від 01.09.2023.

При цьому, зобов`язання замовника щодо оплати виконаних робіт є, за загальним правилом, такими, що кореспондують зобов`язанням підрядника виконати відповідні роботи.

Таким чином, з огляду на неможливість у даній справі констатувати виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНАГЛЯДБУД» зобов`язань щодо виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації та проходження державної експертизи по об`єкту: Капітальний ремонт покрівлі багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27», що розташований за адресою: вул. Генерала Карпенко, 25/27 м. Миколаїв, не вбачається порушення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КАРПЕНКО 25/27» зобов`язань щодо прийняття та оплати таких робіт.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48 000,00 грн основного боргу є недоведеною, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

Позивачем, також заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 9 798,30 грн, 3 % річних в розмірі 2 595,95 грн та пеню в розмірі 24 854,35 грн.

Щодо наведених вимог суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Крім того, право на нарахування процентів річних та інфляційних втрат виникає у кредитора у разі порушення боржником строків виконання зобов`язання та регламентоване приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні основної вимоги у вигляді стягнення заборгованості у сумі 48 000,00 грн основного боргу, яка є основним зобов`язанням, а стягнення пені, процентів річних та інфляційних втрат є похідними вимогами від основного зобов`язання, яке є недоведеним матеріалами справи, то суд відмовляє позивачу і в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд також зауважує, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Так, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги прийняття судом рішення про відмові в задоволенні позовних вимог, судовий збір у даній справі підлягає покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.08.2026.

Суддя Н.О. Семенчук