Ухвала суду № 138783565, 04.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.08.2026 Справа№914/219/26

за позовом: керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області

до відповідача-1: Трускавецької міської ради, м. Трускавець, Львівська обл.

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Стронг-Бізнес, с. Станиля, Дрогобицький р-н, Львівська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2: Приватне акціонерне товариство Трускавецькурорт

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

За участю учасників справи:

Від прокуратури: Германович Юлія Андріївна прокурор;

Від відповідача-1: Савченко Олена Григорівана представник;

Від відповідача-2: Алексєєнко Андрій Анатолійович представник;

Від третьої особи: Копинець Андріан Васильович представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд подано позовну заяву керівником Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області до відповідача-1 Трускавецької міської ради, м. Трускавець, Львівська обл., відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Стронг-Бізнес, с. Станиля, Дрогобицький р-н, Львівська обл., в якій просить: визнати недійсним договір оренди землі, укладений 27.01.2023 між Трускавецькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стронг-Бізнес (Орендар) щодо земельної ділянки площею 8,1748 га несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4611500000:12:001:0001, яка знаходиться за адресою: м.Трускавець Львівської області, вул. Бориславська; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Стронг-Бізнес (82187, Львівська область, Дрогобицький район, село Станиля, вул.Грушевського, будинок 62-А, ЄДПОУ 34488567) повернути на користь територіальної громади в особі Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м.Трускавець, ЄДРПОУ 26230588) земельну ділянку площею 8,1748 га несільськосподарського призначення з кадастровим номером 4611500000:12:001:0001, яка знаходиться за адресою: м.Трускавець Львівської області, вул. Бориславська з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Ухвалою суду від 28.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.02.2026 року на 10:00 год.

30.07.2026 року прокуратурою подано заяву про забезпечення позову у справі №914/219/26. Просить:

1. Накласти арешт на земельну ділянку площею 8,1748 га, кадастровий номер 4611500000:12:001:0001, що знаходиться на вул.Бориславській в м.Трускавець Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2603969946020.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стронг-Бізнес» (ЄРДПОРУ 34488567) та іншим особам вчиняти дії щодо здійснення забудови земельної ділянки кадастровий номер 4611500000:12:001:0001;

3. Заборонити Трускавецькій міській раді (код ЄДРПОУ 26230588), її виконавчому комітету та структурним підрозділам вчиняти дії щодо реєстрації та видачі ТзОВ «Стронг Бізнес» (код ЄДРПОУ 34488567) та іншим особам дозвільних документів на виконання підготовчих або будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 4611500000:12:001:0001 площею 8,1748 га, яка розташована на вул. Бориславській в м.Трускавець Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2603969946020.

Відповідачами та третьою особою подано заперечення на заяву про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд доходить таких висновків.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд виходить з того, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (див. пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №344/13201/23).

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Оскільки, предметом спору у даній справі є немайнові вимоги, у межах розгляду зазначеної заяви, суд досліджує чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів до істотного ускладнення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що п. 1 рішення Трускавецької міської ради № 2500 від 26.08.2022, розглянувши заяву ТзОВ «Стронг-Бізнес» вирішено надати вказаному товариству у користування на правах оренди земельну ділянку площею 8,1748 га (кадастровий номер 4611500000:12:001:0001) по вул. Бориславській в м.Трускавець Львівської області, цільове призначення (03.15) для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, категорії земель - землі житлової та громадської забудови на 10 років за рахунок земель, що були у користуванні ТзОВ «Торговий Дім РМ-РЕСУРС».

у приватній власності ТзОВ «Стронг-Бізнес» перебувають гідротехнічні споруди, які набуто на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ПАТ «Трускавецькурорт» та ТзОВ «Стронг-Бізнес» 23.07.2022 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2603969946020).

В подальшому, між Трускавецькою міською радою Львівської області (Орендодавець) та ТзОВ «Стронг-Бізнес» (Орендар) 27.01.2023 укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,1748 га, кадастровий номер: 4611500000:12:001:0001, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 23.02.2023.

Відповідно до умов договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для (03.15) будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, категорії земель - землі житлової та громадської забудови площею 8,1748 га кадастровий номер: 4611500000:12:001:0001, яка знаходиться за адресою: м Трускавець, вул. Бориславська. Згідно п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,1748 га. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості: гідротехнічні споруди (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2603969946020) (п. 3).

03.04.2025 наказом відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради № 129 ТзОВ «Стронг-Бізнес» затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва будівлі охорони на вул.Бориславська, б/н Трускавецька ТГ (статус документа: діючий, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:1670-4414-8940-151, реєстраційний номер 129, A3601670441481012901 від 03.04.2025), відповідно до яких в розділі «Загальні відомості» зазначено кадастровий номер 4611500000:12:001:0001, площа: 8,1748 га; цільове призначення: 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівельгромадської забудови інша комерційна діяльність (будівництво та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу) та для прибережно-захисних смуг озера.

Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер: ЛВ051260225318, дата вхідного документа 25.02.2026, заявник ТзОВ «Стронг-Бізнес», вбачається реєстрація Повідомлення про початок виконання будівельних робіт з нового будівництва магазину непродовольчих товарів в межах населеного пункту м.Трускавець, Трускавецької територіальної громади, Дрогобицького району, Львівської області (земельна ділянка кадастровий номер 4611500000:12:001:0001), класифікатор об`єктів містобудування 2002040000 - будівлі закладів торгівлі та побутового обслуговування. Назва об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта - нове будівництво магазину непродовольчих товарів в межах населеного пункту м.Трускавець, Трускавецької територіальної громади, Дрогобицького району, Львівської області (земельна ділянка кадастровий номер 4611500000:12:001:0001).

Згідно Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер ЛВ051260121196, дата вхідного документа 21.01.2026) заявником ТзОВ «Стронг - Бізнес» подавались документи щодо майбутнього здійснення нового будівництва будівлі охорони, вул. Бориславська б/н м. Трускавець, Трускавецької територіальної громади, Дрогобицького району Львівської області, де зазначено кадастровий номер земельної ділянки 4611500000:12:001:0001. Разом з цим, на підставі заяви замовника №30-01/2026 від 30.01.2026 така перебуває в статусі повернуто.

Відповідно до витягу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо запиту на інформацію від 09.07.2026 вбачається, що кадастровий номер спірної земельної ділянки 4611500000:12:001:0001 використано для отримання наступних документів: заяви на отримання Будівельного паспорту/Містобудівних умов і обмежень AM01:4510-3136-9311-9556; заяви на отримання Будівельного паспорту/Містобудівних умов і обмежень AM01: НОМЕР_1 ; містобудівні умови та обмеження MU01:9702-0335-3127-4608; заяви на отримання Будівельного паспорту/ Містобудівних умов і обмежень AM01: НОМЕР_2 ; містобудівні умови та обмеження MU01: 1670-4414-8940-1511; проектна документація PD01:3151-4123-1824-2358; містобудівні умови та обмеження MU01:1670-4414-8940-1511; проектна документація PD01:3151-4123-1824-2358; проектна документація PD01:3196-9153-6577-4943; проектна документація PD01:3196-9153-6577-4943; містобудівні умови та обмеження MU01:4576-2875-6168-0674.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тож при укладанні договору оренди землі до орендаря переходить право володіти і користуватися об`єктом власності, а право розпоряджатися зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об`єктом і передати право власності на нього іншій особі. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не спричиняє автоматичного припинення орендних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій виникає право вимагати судового захисту шляхом розірвання договору у сторони договору, для якої настали відповідні підстави через зміну фактичних обставин.

З аналізу вищенаведеного, слід дійти висновку, що матеріали справи містять відомості щодо вчинення зі сторони відповідачів стосовно спірної земельної ділянки дій на отримання дозвільних документів у сфері містобудування. Проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці за участі третіх осіб зумовить необхідність звернення позивача до суду з новими вимогами про оскарження відповідних правочинів, що не відповідатиме завданню ефективного судового захисту. Аналогічно проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці призведе до ускладнення виконання рішення в майбутньому, оскільки дозвільні документи, які знаходяться в матеріалах справи передбачають будівництво споруди для охорони та магазину.

Суд наголошує на тому, що такі заходи забезпечення не позбавляють орган місцевого самоврядування його права володіння чи управління комунальним майном загалом, а лише тимчасово обмежують можливість передачі у користування, продажу права оренди чи емфітевзису на земельну ділянку до остаточного вирішення спору по суті. У такий спосіб суд забезпечує баланс інтересів сторін: з одного боку, гарантує ефективність судового захисту позивача, а з іншого - не втручається у реалізацію владних повноважень відповідача поза межами спірних правовідносин. Такий захід містить заборону на вчинення конкретних, чітких, обмежених дій, які перебувають у причинному зв`язку з предметом спору та є тимчасовим заходом, який обмежується строком судового провадження.

У ст.137 ГПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а у п. 2- забороною відповідачу вчиняти певні дії. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору процесуальне законодавство не містить (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22). Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних підстав забезпечення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Це не буде і втручання у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, оскільки під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. За сталою судовою практикою дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Суд відхиляє доводи відповідачів, що ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 15 липня 2026 року у справі №457/1247/26 накладено арешт на нерухоме майно із забороною користування та розпорядження таким майном, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 4611500000:12:001:0001, площею 8,1748 га по вул. Бориславській в м. Трускавці, що належить Трускавецькій міській раді (код ЄДРПОУ 38008294) та перебуває в оренді ТзОВ «СТРОНГ - БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 34488567), а саме шляхом заборони Трускавецькій міській раді Львівської області, ТзОВ «СТРОНГ-БІЗНЕС», їхнім посадовим особам, представникам, підрядникам, субпідрядникам, а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам: - відчужувати земельну ділянку, розпоряджатися нею або правом її оренди, передавати її чи право користування нею у власність, оренду, суборенду, заставу, управління або користування третім особам; - укладати договори, додаткові угоди та інші правочини, спрямовані на зміну, припинення, відчуження чи передачу права власності, оренди або іншого речового права на земельну ділянку; - здійснювати поділ, об`єднання земельної ділянки, змінювати її межі, площу, конфігурацію, кадастровий номер, категорію земель або цільове призначення; користуватися земельною ділянкою в частині здійснення будь-яких підготовчих, земляних, будівельних, монтажних, дорожніх, ландшафтних та інших робіт, які можуть призвести до зміни її фактичного стану; здійснювати будівництво нових об`єктів, реконструкцію, реставрацію чи капітальний ремонт наявних об`єктів, улаштування тимчасових споруд, доріг, проїздів, майданчиків, інженерних мереж та інших об`єктів; знімати, переміщувати, складувати або вивозити ґрунтовий покрив, змінювати природний рельєф місцевості, здійснювати розробку ґрунту, формування насипів, засипання території щебенем, бутовим камінням, ґрунтом чи іншими матеріалами; завозити, складувати або вивозити будівельні матеріали, конструкції, техніку, відходи та інші матеріали, пов`язані з проведенням будівельних або земляних робіт; вирубувати, видаляти або пошкоджувати дерева, чагарники та іншу рослинність, а відтак немає необхідності повторно накладати арешт на земельну ділянку із забороною вчинення певних дій в межах розгляду господарської справи.

Норми ГПК не встановлюють заборони розглядати заяви про забезпечення позову і приймати по них судові рішення на виконання завдань господарського судочинства, визначеного ст.2 ГПК України незалежно від наявності кримінального провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2021 року у справі №910/18647/19 зазначила, що враховуючи практику розгляду судами питання забезпечення доказів у кримінальному провадженні та значення цього забезпечення звертає увагу на те, що речові докази відповідно до частини другої статті 84 КПК України є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. При цьому їх зберігання є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, та умовою дотримання прав осіб, права яких, у тому числі й майнові, було обмежено щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 758/16546/18, постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 757/42018/19к.

Арешт майна за Господарським процесуальним кодексом (ГПК) та Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України це процесуальні заходи забезпечення, які суттєво відрізняються за своєю метою, суб`єктами та порядком застосування. Відтак всі питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування), є кримінально-процесуальними правовідносинами й повинні вирішуватися судом, що розглядає кримінальне провадження. Судом враховано, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору, з метою зупинення та запобігання вчиненню під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в межах даного спору. При цьому судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів від 15 січня 2026 року у cправі № 916/3668/25, згідно якої постановляючи ухвалу про заборону стороні або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Виходячи з наведеного вище, суд доходить висновку, що доводи прокуратури щодо необхідності забезпечення позову отримали своє підтвердження та про задоволення заяви про забезпечення позову до набранням рішення у справі №914/219/26 законної сили.

Керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

Постановив:

1. Заяву про забезпечення позову (вх.№3548/26) задоволити.

2. Накласти арешт на земельну ділянку площею 8,1748 га, кадастровий номер 4611500000:12:001:0001, що знаходиться по вул. Бориславській в м. Трускавець Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2603969946020.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стронг-Бізнес» (ЄРДПОРУ 34488567) та іншим особам вчиняти дії щодо здійснення забудови земельної ділянки кадастровий номер 4611500000:12:001:0001.

4. Заборонити Трускавецькій міській раді (код ЄДРПОУ 26230588), її виконавчому комітету та структурним підрозділам вчиняти дії щодо реєстрації та видачі ТзОВ «Стронг- Бізнес» (код ЄДРПОУ 34488567) та іншим особам дозвільних документів на виконання підготовчих або будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 4611500000:12:001:0001 площею 8,1748 га, яка розташована по вул. Бориславській в м. Трускавець Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2603969946020.

5. Дана ухвала відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

6. Сторонами у виконавчому провадженні за даною ухвалою є:

Стягувач: Дрогобицька окружна прокуратура (місто Дрогобич, Львівська область, вулиця Шевченка 29, код ЄДРПОУ 0291003121);

Боржник - 1: ТзОВ «Стронг- Бізнес» ( 82187, Львівська область, Дрогобицький район, село Станиля, вул.Грушевського, будинок 62-А, код ЄДРПОУ 34488567).

Боржник - 2: Трускавецька міська рада ( 82200, м. Трускавець вул. Бориславська, 2, код ЄДРПОУ 26230588).

Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.08. 2026 року.

Суддя Коссак С.М.