Рішення № 138783544, 03.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 Справа № 914/1301/26

за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів,

до відповідача: Дочірнього підприємства Житлово-комунального комплексу «Сихів» Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» (ДП ЖКК «Сихів»), м. Львів,

про стягнення 68'137,46 грн заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: О. Трофимчук,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Дочірнього підприємства «Житлово-комунального комплексу «Сихів» Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» (ДП ЖКК «Сихів») про стягнення 68'137,46 грн заборгованості , з яких 65'592,67 грн сума боргу, 1193,79 грн пеня, 954,52 грн інфляційні втрати та 396,48 грн 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.05.2026 справу № 914/1301/26 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута за закінченням терміну зберігання. Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Негативні наслідки неодержання звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього. Подальший хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Аргументи позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини з надання послуги постачання теплової енергії на підставі публічного договору приєднання, форма якого затверджена постановами КМУ №1022 та 1023 від 08.09.2021. Відповідно до умов договору позивач (виконавець) надав відповідачу (споживач) послугу постачання теплової енергії до нежитлового приміщення у житловому будинку загальною площею 48 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Морозна, 14, проте відповідач (споживач) своєчасної та повної оплати наданих послуг не здійснив. За неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано 1193,79 грн пені, 954,52 грн інфляційних втрат та 396,48 грн 3% річних, які також просить суд стягнути з відповідача.

Аргументи відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Позивач у судовому засіданні 03.08.2026 позовні вимоги щодо стягнення основного боргу та пені підтримав, просив їх задоволити. Відповідач у судове засідання не з`явився, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки відповідача було повідомлено про дату, час і місце судових засідань на засадах відкритості та гласності судового процесу, сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, адже відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 03.08.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відповідач зареєстрований за адресою: м.Львів, вл.Морозна, 14.

Позивач стверджує, що між сторонами 01.10.2002 був укладений договір №111/А про постачання теплової енергії в гарячій воді на об`єкт за адресою: м.Львів, вул.Морозна,14. У подальшому відповідач договору про постачання теплової енергії з позивачем не уклав, тому в силу приписів ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з 01.12.2021 почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначені цим договором.

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (п.17 договору).

Згідно з пунктом 34 індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, шо настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 45 договору передбачено, шо у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

17.10.2020, 11.10.2021, 14.11.2022, 16.10.2023 та 28.10.2024 складено акти про включення системи теплоспоживання в приміщення за адресою: м.Львів, вул. Морозна, 14, які підписані відповідачем. Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату за надані послуги.

Позивач скеровував відповідачу акт звірки розрахунків за послуги постачання теплової енергії та рахунки на оплату поставленої теплової енергії. Однак, як зазначає позивач, відповідач не оплатив за надані йому послуги з постачання теплової енергії з 01.12.2021 по 30.08.2025 на суму 65'592,67 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є комунальним підприємством, заснованим Львівською міською радою. Основним видом його діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Вказане підприємство здійснює надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води у місті Львові на підставі Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 та Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і розміщені на офіційному веб-сайті позивача за покликанням: https://lmkp.lte.lviv.ua/index.php/meshkantsiam/dohovory-z-postachannia-teplovoi-enerhii-ta-postachannia-hariachoi-vody (надалі Індивідуальні договори).

Як відзначає позивач, нежитлове приміщення загальною площею 48 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Морозна, 14 використовується ДП ЖКК «Сихів» для здійснення підприємницької діяльності. Доказів протилежного відповідач не навів.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 2 частини 1 статті 5 вказаного Закону передбачено, що до житлово-комунальних послуг належить комунальні послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води. Статтею 12 Закону визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.

Між сторонами з 01.12.2021 почав діяти індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (індивідуальні договори про надання послуг знаходяться у вільному доступі на сайті підприємства, ними змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії).

Частинами першою та другою статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315 від 22.11.2018 обсяги теплової енергії розподіляються між усіма споживачами будівлі, зокрема, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудованих - прибудованих або прибудованих, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Факт надання послуг підтверджено інформацією по об`єкту та ВОТЕ, в якій зазначено про постачання в нежитлові приміщення відповідача теплової енергії та не спростовано відповідачем.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

За матеріалами справи позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання за договором, проте обов`язок з оплати вартості наданих послуг відповідачем не виконано. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача. Доказів розірвання договору або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленого 65'592,67 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Звертаючись із позовом, позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1193,79 грн.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 ЦК України).

Пунктом 45 договору передбачено, шо у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд з урахуванням приписів ч.1 ст.14 ГПК України дійшов висновку, що вимога про стягнення 1193,79 грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 65'592,67 грн основного боргу та 1193,79 грн пені.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд відзначає, що подані розрахунки відповідних сум не стосуються відповідача і його заборгованості, адже у вказаних розрахунках йде мова про іншого споживача ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації». У судовому засіданні представник позивача визнала, що такі не мають відношення до даного спору. Відтак, оскільки відсутні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат щодо суми заборгованості, суд відмовляє у цій частині позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №8140 від 09.04.2026 на суму 2'662,40 грн. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Законом України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 2662,40 грн визначений мінімальною ставкою при зверненні з позовною заявою до суду. Відтак вказаний розмір судового збору застосовується судом при розподілі судових витрат щодо задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-239, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Житлово-комунального комплексу «Сихів» Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельне об`єднання «Львівміськбуд» (ДП ЖКК «Сихів») (79066, м. Львів, вул. Морозна,14; ідентифікаційний код 30387683) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Данила Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) 65'592,67 грн основного боргу, 1193,79 грн пені та 2'662,40 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 06.08.2026.

Суддя Яворський Б.І.